вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" серпня 2025 р. Справа№ 910/6350/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Хрипуна О.О.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Шульга А.В., адвокат,
від відповідача: Слуцька Н.С., адвокат,
від третьої особи: не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 (повний текст складено 22.04.2025.)
у справі № 910/6350/24 (суддя Гулевець О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок"
до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "ПТАХОПЛЕМЗАВОД "КОРОБІВСЬКИЙ"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Київська міська рада
про витребування з незаконного тимчасового (строкового) володіння земельної ділянки та скасування рішення про державну реєстрацію,
Короткий зміст і підстави позовних вимог.
У травні 2024 року Приватне акціонерне товариство "Банкомзв'язок" (далі - АТ "Банкомзв'язок", позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва із позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (далі - СТОВ "ППЗ "Коробівський", відповідач) про:
- витребування на користь Приватного акціонерного товариства "Банкомзв'язок' у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" земельну ділянку площею 3,4157 га, кадастровий номер якої 8000000000:79:485:0021, яка знаходиться на пр. Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі м. Києва, і орендарем якої є Приватне акціонерне товариство "Банкомзв'язок";
- скасування Рішення, Індексний номер: 71982089 від 08.03.2024, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем.
В обґрунтування позовних вимог АТ "Банкомзв'язок" посилається на те, що 27.12.1999 між Київською міською радою та Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок", правонаступником якого є АТ "Банкомзв'язок", було укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за № 6290, зареєстрований Київським міським управління земельних ресурсів, про що зроблено запис 15.02.2000 за № 79-6-00002, за умовами якого Київською міською радою на підставі рішення Київради від 19.08.1999 № 6/492 передано, а Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок" прийнято в оренду на 49 років земельну ділянку, місце розташування якої просп. Академіка Глушкова, 13/2 у Московському районі м. Києва, розміром 35899 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) кв.м, у тому числі: землі, що використовуються у комерційних цілях - 35899 кв.м, для завершення будівництва та подальшої експлуатації громадського центру у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
За твердженням позивача, станом на час звернення з цим позовом до господарського суду на вказаній земельній ділянці розміщені: ТРЦ "Магелан", що з 19.12.2017 по 15.08.2023 перебувало у власності АТ "МР Банк" (колишня назва - АТ "Сбербанк"), а на даний час належить СТОВ "ППЗ "Коробівський"; дві трансформаторні підстанції: 6080 (площею 62,5 кв. м) та 6079 (площею 62,3 кв. м), що знаходяться у власності АТ "Банкомзв'язок"; п'ять нежитлових будівель, що на даний час належать ТОВ "Глушкова Девелопмент"; зовнішні інженерні мережі: електропостачання (5 384,7 м), водовідведення (481 м), відведення дощових вод (842 м), теплопостачання (226,4 м), зовнішнього освітлення (838 м), та інше майно: навіс для сміттєзбірника, а також благоустрій території земельної ділянки 13 466 кв.м, що перебувають на балансі АТ "Банкомзв'язок".
Також позивач мотивуючи поданий позов, вказує, що після набуття АТ "Сбербанк" права власності 19.12.2017 на ТРЦ "Магелан", відповідно до чинного на той час законодавства, до останнього, як нового власника цього об'єкта, перейшло право користування частиною земельної ділянки безпосередньо під ТРЦ "Магелан" на умовах, які були у попереднього власника цієї будівлі - ДП "Край Проперті", а саме: право суборенди відповідно до договору суборенди, укладеного між АТ "Банкомзв'язок" та ДП "Край Проперті" із урахуванням Додаткового договору від 01.10.2015.
Позивач зазначає, що після відчуження АТ "МР Банк" нерухомого майна - ТРЦ "Магелан" на користь СТОВ "ППЗ "Коробівський" відповідно до договору купівлі-продажу від 15.08.2023, йому стало відомо про реєстрацію за СТОВ "ППЗ "Коробівський" права оренди на спірну земельну ділянку.
Зазначена реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку за СТОВ "ППЗ "Коробівський", за доводами позивача, була здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. за відсутності документів, що підтверджують наявність у заявника такого права, а також всупереч праву оренди на земельну ділянку, яке зареєстровано за АТ "Банкомзв'язок".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.06.2024 залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Київську міську раду (далі - третя особа).
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/6350/24 у задоволенні позову відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог у даній справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем заявлено вимоги щодо витребування земельної ділянки та скасування державної реєстрації права оренди відповідача щодо всієї земельної ділянки, при цьому на ній знаходиться лише дві трансформаторні підстанції 6080 (площею 62, 5 кв.м) та 6079 (площею 62,3 кв.м), зареєстровані за позивачем, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 №357838599, №357861030.
Тобто, визначений позивачем спосіб захисту є неспівмірним по відношенню до відповідача та інших осіб, оскільки на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі площею 28539,5 кв.м, 279,5 кв.м, 99,7 кв.м, 366,5 кв.м, 99,6 кв.м, 99,4 кв.м, що становить значно більшу частину площі земельної ділянки, на якій розташовані трансформаторні підстанції зареєстровані за позивачем (62,5 кв.м та 62,3 кв.м), а відтак наслідком задоволення позовних вимог щодо витребування земельної ділянки площею 3,4157 га та скасування відповідної державної реєстрації буде втрата відповідачем прав на користування частиною земельної ділянки, право на оскарження якої у позивача відсутнє.
Відтак, належним (правомірним) способом захисту у спірних правовідносинах може бути позов речово-правового характеру, зокрема, віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить на праві користування позивачу та зареєстроване за особою-тимчасовим фактичним володільцем земельної ділянки. Отже обраний позивачем спосіб захисту не буде ефективним і не призведе до відновлення порушеного права, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, АТ "Банкомзв'язок" 08.05.2025 звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/6350/24 та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Мотивуючи вимоги апеляційної скарги, позивач зазначив, що оскаржуване рішення є повністю незаконним та безпідставним, оскільки щодо першої позовної вимоги (про витребування земельної ділянки у користування позивача) суд першої інстанції дійшов протиправного та необґрунтованого висновку щодо того, що до відповідача перейшло право оренди на земельну ділянку і тому незаконно відмовив у задоволенні вимоги, а щодо другої позовної вимоги (про скасування рішення про державну реєстрацію права оренди за відповідачем) суд першої інстанції взагалі не навів жодного обґрунтування відмови у задоволенні такої вимоги, тобто фактично не розглянув її по суті і при цьому залишив за відповідачем право оренди всієї земельної ділянки, хоча по суті дійшов висновку, що відповідач може мати право лише на оренду частини такої ділянки безпосередньо під ТРЦ "Магелан".
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08.05.2025 апеляційну скаргу АТ "Банкомзв'язок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/6350/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Хрипун О.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи № 910/6350/24; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою АТ "Банкомзв'язок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/6350/24 до надходження до суду матеріалів справи.
19.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/6350/24.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 апеляційну скаргу АТ "Банкомзв'язок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі № 910/6350/24 залишено без руху на підставі статті 174, частини 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України); надано скаржнику десять днів з моменту отримання ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.
На виконання вимог вищезазначеної ухвали, скаржником 09.06.2025 усунуто недоліки апеляційної скарги та надано суду апеляційної інстанції докази сплати судового збору у розмірі 1 214 084,61 грн та докази надсилання копії апеляційної скарги і доданих до неї документів сторонам у справі.
У зв'язку з перебуванням головуючого судді (судді-доповідача) Кравчука Г.А. у відпустці з 09.06.2025 по 22.06.2025 включно, процесуальні дії у справі не здійснювались.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Банкомзв'язок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/6350/24, розгляд справи призначено на 12.08.2025 о 14 год 40 хв, запропоновано учасникам справи вчинити певні процесуальні дії у встановлений судом строк.
Позиції інших учасників справи.
09.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Мотивуючи свої заперечення, відповідач зазначає, що доводи скаржника повністю спростовуються положеннями чинного законодавства, доказами, що є в матеріалах справи та досліджені судом першої інстанції в процесі вирішення спору у даній справі.
Так, зокрема, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач наполягає на тому, що:
- у скаржника відсутнє порушене право, оскільки право оренди спірної земельної ділянки у нього припинилось на підставі договору відчуження у 2004 році нерухомого майна, розташованого на цій земельній ділянці, з огляду на положення норм статті 277 Цивільного кодексу України, статті 120 Земельного кодексу України, статті 7 Закону України "Про оренду землі";
-до відповідача у серпні 2023 року перейшло право оренди на спірну земельну ділянку у зв'язку з набуттям ним права власності на нерухоме майно - ТЦ "Магелан", яке розташоване на спірній земельній ділянці, оскільки згідно зі статтею 7 Закону України "Про оренду землі" та статтею 120 Земельного кодексу України (у редакції, чинній на час придбання відповідачем нерухомого майна) до набувача одночасно переходить відповідно і право оренди земельної ділянки, на якій розміщений такий об'єкт, волевиявлення орендодавця (власника) земельної ділянки, відчужувача (попереднього власника), набувача такого об'єкта та внесення змін до договору оренди землі із зазначенням нового орендаря (користувача) земельної ділянки не вимагається;
-у скаржника відсутні підстави для витребування спірної земельної ділянки, враховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди;
-державна реєстрація права оренди спірної земельної ділянки за відповідачем здійснена на підставі документів, які підтверджують перехід до СТОВ "ППЗ "Коробівський" права оренди, та з дотриманням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень";
-дії скаржника є недобросовісними, оскільки направлені на уникнення передачі права оренди земельної ділянки для експлуатації громадського центру наступним власникам ТРЦ "Магелан", в тому числі і кінцевому його власнику - СТОВ "ППЗ "Коробівський".
Третя особа не скористалась правом на подання відзиву (пояснень) щодо поданої апеляційної скарги в установленому порядку та строк, однак зазначене не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції у даній справі.
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
11.07.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" до суду апеляційної інстанції від СТОВ "ППЗ "Коробівський" надійшло клопотання про долучення доказів, в якому відповідач просить долучити до матеріалів цієї справи копію постанови Північного апеляційного господарського суду від 25.06.2025 у справі №910/12907/24, поновивши строк для подання цього додаткового доказу.
Мотивуючи зазначене клопотання, позивач вказує, що дана постанова спростовує позицію позивача про наявність у нього порушеного права.
В обґрунтування поважності причин неподання даного доказу до суду першої інстанції, відповідач зазначає, що повний текст цієї постанови був виготовлений апеляційним господарським судом вже під час розгляду справи №910/6350/24 в апеляційній інстанції. Тобто, даний додатковий доказ не міг бути поданий СТОВ "ППЗ "Коробівський" з незалежних від нього причин та подається до суду апеляційної інстанції після його складання Північним апеляційним господарським судом.
Дослідивши матеріали справи у сукупності з доводами учасників справи, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає таке.
Згідно з частиною 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи (частини 1, 3 статті 80 ГПК України).
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (частина 8 статті 80 ГПК України).
Відповідно до статті 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з частиною 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Разом з тим, відповідно до статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об'єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку на відповідача).
Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає. Клопотання повинно містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, диспозитивність, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості є одними з основних засад судочинства, закріпленими у статті 124 Конституції України, статтях 2, 7, 13, 14 ГПК України. Принцип диспозитивності передбачає, зокрема, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих сторонами.
Така обставина, як відсутність обґрунтування, в чому полягає винятковість неподання зазначених доказів до суду першої інстанції, виключає можливість прийняття апеляційним господарським судом додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України (постанови Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 914/1725/19; від 12.01.2021 у справі № 01/1494(14-01/1494); від 15.12.2020 у справі № 925/1052/19; від 21.04.2021 у справі № 906/1179/20).
Водночас, така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 ГПК України незалежно від причин неподання відповідачем таких доказів. Навпаки, саме допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів (аналогічна правова позиція з цього питання викладена у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №911/3250/16, від 06.02.2019 у справі №916/3130/17, від 26.02.2019 у справі №913/632/17, від 06.03.2019 у справі №916/4692/15, від 11.09.2019 по справі № 922/393/18; від 21.01.2021 у справі № 908/3359/19).
Як убачається з матеріалів справи додатковий доказ - постанова Північного апеляційного господарського суду у справі №910/12907/24, копія якої долучено відповідачем до клопотання, ухвалена 25.06.2025, а її повний текст складено (виготовлено) 10.07.2025, тобто після ухвалення оскаржуваного у даній справі рішення, 08.04.2025, що підтверджується і відповідачем у поданому клопотанні.
Отже, суд апеляційної інстанції вважає, що наданий відповідачем додатковий доказ не може бути прийнятий до розгляду, оскільки створений після ухвалення рішення у даній справі, тобто не існував на момент вирішення відповідного спору між сторонами у суді першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів апеляційного господарського суду ухвалою, постановленою без оформлення окремого документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання від 12.08.2025, відхилила зазначене клопотання відповідача про долучення доказів.
Явка представників сторін.
У судове засідання 12.08.2025 з'явилися представники позивача і відповідача.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився. Третьою особою про поважність причин нез'явлення повноважного представника суд апеляційної інстанції не повідомлено, будь-яких заяв або клопотань з цього приводу до суду не надходило.
Колегія суддів звертає увагу на те, що учасники у справі належним чином повідомлені про місце, дату і час судового розгляду.
Оскільки явка представника третьої особи в судове засідання не була визнана обов'язковою, а також враховуючи те, що судочинство здійснюється, серед іншого, на засадах рівності та змагальності сторін і учасники судового провадження на власний розсуд користуються наданими ним процесуальними правами, зокрема, правом на участь у судовому засіданні, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про можливість здійснення розгляду апеляційної скарги у даній справі за відсутності представника третьої особи.
Присутній у судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги, просить її задовольнити, рішення суду першої інстанції скасувати, а позов задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача у судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечив та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
Як убачається з матеріалів справи, 27.12.1999 між Київською міською радою (орендодавець, третя особа) та Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок", правонаступником якого є АТ "Банкомзв'язок", (орендар, позивач) укладено договір оренди земельної ділянки, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. та зареєстровано в реєстрі за №6290, зареєстрований Київським міським управління земельних ресурсів, про що зроблено запис 15.02.2000 за № 79-6-00002 (далі - Договір оренди), за умовами якого Київською міською радою на підставі рішення Київради від 19.08.1999 № 6/492 передано, а Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок" прийнято в оренду на 49 років земельну ділянку, місце розташування якої просп. Академіка Глушкова, 13/2 у Московському районі м. Києва, розміром 35899 (тридцять п'ять тисяч вісімсот дев'яносто дев'ять) кв.м, у тому числі: землі, що використовуються у комерційних цілях - 35899 кв.м, для завершення будівництва та подальшої експлуатації громадського центру у межах, які перенесені у натуру (на місцевість) і зазначені на плані, що є невід'ємною частиною цього договору.
18.12.2006 між Київською міською радою та Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок" укладено договір про внесення змін до Договору оренди, яким визначено розмір земельної ділянки 3,4157 га.
На земельній ділянці з кадастровим номером: 8000000000:79:485:0021 AT "Банкомзв'язок" було побудовано та зареєстровано: нежилий будинок (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 13-Б, в якому було відкрило ТРЦ "Магелан".
АT "Банкомзв'язок" на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021 прокладено зовнішні інженерні мережі: електропостачання (5 384,7 м), водовідведення (481 м), теплопостачання (226,4 м), відведення дощових вод (842 м), зовнішнього освітлення (838 м) та інше майно: навіс для сміттєзбірника, а також благоустрій території земельної ділянки 13 466 кв.м, що підтверджується актом інвентаризації AT "Банкомзв'язок" від 04.05.2020, Протоколом Інвентаризаційної комісії від 04.05.2020 та довідкою щодо обліку майна на балансі підприємства за вих. № 453/1 від 18.05.2020.
АT "Банкомзв'язок" на земельній ділянці побудовано та введено в експлуатацію два окремих об'єкти нерухомого майна: трансформаторну підстанцію - 6079, загальною площею 62,3 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1461307280000; трансформаторну підстанцію - 6080, загальною площею 62.5 кв.м за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок 13-Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1461424280000.
24.12.2004 між AT "Банкомзв'язок" (продавець) та Дочірнім підприємством "Край Проперті" (покупець) укладено Договір купівлі-продажу нежитлового будинку, посвідчений Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 6871 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 24.12.2004 за № 402676, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 11.01.2005 у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259п, зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.09.2011.
Відповідно до п. 1.1. Договору купівлі-продажу від 24.12.2004 AT "Банкомзв'язок" передано у власність Дочірньому підприємству "Край Проперті" (далі - ДП "Край Проперті") нежитловий будинок - громадський центр з об'єктами, загальною площею 28539,50 кв.м, за адресою: м. Київ, проспект Глушкова Академіка, 13-Б (тринадцять Б).
За доводами позивача, AT "Банкомзв'язок" залишило у своїй власності трансформаторну підстанцію - 6080 та трансформаторну підстанцію - 6079, обладнання вказаних трансформаторних підстанцій, зовнішні інженерні мережі, що знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 8000000000:79:485:0021.
18.08.2006 між AT "Банкомзв'язок" (орендар) та ДП "Край Проперті" (суборендар) укладено Договір суборенди земельної ділянки, зареєстрований Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис за № 79-6-00477 від 23.02.2007 у книзі записів державної реєстрації договорів (далі - Договір суборенди).
Відповідно до пункту 1.1 Договору суборенди, AT "Банкомзв'язок" передало, а суборендар прийняв земельну ділянку (яка розташована просп. Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі м. Києва розміром 34157 кв.м) в суборенду на 40 років.
06.07.2009 ДП "Край Проперті" отримало дозвіл на виконання будівельних робіт №1472-Гл/С від 06.07.2009, виданий ДП "Край Проперті" Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у місті Києві, із реконструкції з розширенням нежилого будинку - громадського центру з об'єктами торгівлі та громадського харчування під торгівельно-розважальний комплекс "Магелан" за адресою: просп. Глушкова, 13б у Голосіївському районі м. Києва з правом збільшити площу будівлі додатково на 15 882,34 кв.м відповідно до проектної документації, затвердженої наказом ДП "Край Проперті" від 02.04.2009 № 6 та погодженої Головним управлінням містобудування, архітектури та дизайну міського середовища за № 15-9583 від 31.07.2008, із подальшими внесеннями змін до нього у 2019 році.
27.09.2011 між ДП "Край Проперті" (іпотекодавець) та ПАТ "ДБ Сбербанку Росії" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк") укладено Іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Морозовою С.В. 27.09.2011, за реєстровим № 11270. В забезпечення виконання зобов'язань ДП "Край Проперті", які випливають із Договору про відкриття кредитної лінії №119-В/11/55/КЛ від 22.09.2011 та Договору про відкриття кредитної лінії №120-В/11/55/КЛ від 22.09.2011, ДП "Край Проперті" передав в іпотеку іпотекодержателю майно, а саме: нежитловий будинок (літ. А), загальною площею 28 539,50 кв.м, що знаходиться за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок №13 б (тринадцять "б"), реєстраційний номер: 34696251, та належить іпотекодавцю на праві власності на підставі Договору купівлі-продажу нежилого будинку, посвідчений Піддубною С.П., приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу, за реєстровим № 6871 та зареєстрований в Державному реєстрі правочинів 24.12.2004 за № 402676, зареєстрований в Київському міському бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна 11.01.2005 у реєстровій книзі № 91п-270 за реєстровим № 6259п, зареєстрований в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 22.09.2011. Предмет іпотеки знаходиться на земельній ділянці площею 34157 кв.м, кадастровий номер якої: 79:485:021, згідно Договору суборенди земельної ділянки, укладеного між відкритим акціонерним товариством "Банкомзв'язок" та іпотекодавцем 18.08.2006р., зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів виконавчого комітету Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про що зроблено запис від 23.02.2007 за № 79-6-00477 у книзі записів державної реєстрації договорів (пункт 3.1 Іпотечного договору).
Протягом 2016 року суборендар земельної ділянки ДП "Край Проперті" збудувало та ввело в експлуатацію на земельній ділянці, за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок №13б, нежитлову будівлю № 6 (279,5 кв.м), нежитлову будівлю № 7 (99,7 кв.м), нежитлову будівлю № 8 (366,5 кв.м), нежитлову будівлю № 9 (99,6 кв.м), нежитлову будівлю № 10 (99,4 кв.м).
19.12.2017 АТ "Сбербанк" шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27.09.2011, укладеним між ДП "Край Проперті" та АТ "Сбербанк", набуто право власності на нежитловий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 13-Б, загальною площею 28 539,5 кв.м, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
15.01.2018 за АТ "Банкомзв'язок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на трансформаторну підстанцію 6079, загальною площею 62,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1461307280000) та на трансформаторну підстанцію 6080, загальною площею 62,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1461424280000), які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15.01.2018 за № 110604951 та № 110620385.
19.01.2018 на підставі Акта приймання-передачі нерухомого майна, що вноситься учасником до Статутного капіталу ТОВ "ШЕЙК", укладеного між АТ "Банкомзв'язок" та ТОВ "Шейк", трансформаторну підстанцію 6080 (площею 62,5 кв.м) та трансформаторну підстанцію 6079 (площею 62,3 кв.м) передано до статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "Шейк", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 24.01.2018 за №№ 11151001, 11516892.
13.06.2019 ТОВ "Край Проперті" внесено до статутного капіталу ТОВ "Шейк" п'ять належних йому нежитлових будівель, що розташовані на спірній земельній ділянці: № 6 (279,5 кв.м), № 7 (99,7 кв.м), № 8 (366,5 кв.м), № 9 (99,6 кв.м). № 10 (99,4 кв.м).
15.08.2023 між Акціонерним товариством "Міжнародний резервний банк" (продавець), який є правонаступником Публічного акціонерного товариства "Сбербанк", та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю "Птахоплемзавод "Коробівський" (покупець) відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом електронного аукціону GFE001-UA-20230608-96036 від 15.06.2023, укладено Договір № G18N020026/2 купівлі-продажу (нерухоме майно) (надалі - Договір від 15.06.2023), згідно з пунктом 1.1 якого продавець передає майно, вказане у пункті 1.2 цього Договору у власність покупцю, а покупець приймає майно і сплачує за нього обумовлену грошову суму в розмірі та і порядку, передбаченому Договором.
Предметом купівлі-продажу за вказаним Договором є нерухоме майно: нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28539,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 629128080000 (далі - нерухоме майно). Право власності продавця на нерухоме майно зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 19.12.2017 (номер запису про право власності 24034900). Нерухоме майно розташоване на земельній ділянці, яка знаходиться в м. Києві, Голосіївський район, проспект Академіка Глушкова, 13/2, загальною площею 3,4157 га, що передана в оренду згідно договору оренди земельної ділянки, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З. 27.12.1999, зареєстрованого в реєстрі за № 6290 та зареєстрованого Київським міським управлінням земельних ресурсів 15.02.2000 за № 79-6-00002 із змінами та доповненнями, з цільовим призначенням - для експлуатації та обслуговування нерухомого майна, яка не перебуває у власності або користуванні продавця (пункт 1.2 Договору від 15.06.2023).
06.12.2023 трансформаторну підстанцію 6080 (площею 62,5 кв.м) та трансформаторну підстанцію 6079 (площею 62,3 кв.м) передано у власність АТ "Банкомзв'язок", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 за № 357838599 та № 357861030.
13.12.2023 п'ять нежитлових будівель, що розташовані на земельній ділянці за адресою: місто Київ, проспект Глушкова Академіка, будинок №13б: № 6 (279,5 кв.м.), № 7 (99,7 кв.м), № 8 (366,5 кв.м), № 9 (99,6 кв.м). № 10 (99,4 кв.м) були відчужені на користь ТОВ "Глушкова Девелопмент", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2023 № 358813076, № 358822631, № 358817616, № 358810788, № 358827464.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369824870 від 14.03.2024, 08.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем на підставі рішення індексний номер: 71982089 від 08.03.2024, здійснена реєстраційна дія "Реєстрація переходу іншого речового права", якою додано до переліку документів, подані для державної реєстрації: договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Смоляніновою О.Я. від 15.08.2023 за реєстровим номером 2017, та змінено орендаря земельної ділянки кадастровий номер: 8000000000:79:485:0021, загальною площею 3,4157 га, що знаходиться за адресою: м. Києв, проспект Академіка Глушкова, земельна ділянка 13/2, з АТ "Банкомзв'язок" (позивача) на СТОВ "ППЗ "Коробівський" (відповідач).
За доводами позивача, після набуття АТ "Сбербанк", 19.12.2017, права власності на ТРЦ "Магелан", відповідно до чинного на той час законодавства, до останнього, як нового власника ТРЦ "Магелан", перейшло право користування частиною земельної ділянки безпосередньо під ТРЦ "Магелан" на умовах, які були у попереднього власника цієї будівлі - ДП "Край Проперті", а саме право суборенди відповідно до Договору суборенди, укладеного між АТ "Банкомзв'язок" та ДП "Край Проперті" із урахуванням Додаткового договору від 01.10.2015.
З огляду на викладене, позивач вважає, що він є законним орендарем спірної земельної ділянки, а внаслідок подальшого продажу ТРЦ "Магелан" до відповідача перейшло лише право суборенди частини земельної ділянки під зазначеним нерухомим майном, яке належало його відчужувачу.
Позивач вважає, що реєстрація права оренди на спірну земельну ділянку за СТОВ "ППЗ "Коробівський" була здійснена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В. за відсутності документів, що підтверджують наявність у заявника такого права, а також всупереч права оренди на земельну ділянку, яке зареєстровано за АТ "Банкомзв'язок", отже рішенням приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка О.В. було порушено права АТ "Банкомзв'язок", як законного орендаря спірної земельної ділянки.
На переконання позивача, належним та ефективним способом захисту порушених прав буде витребування на користь АТ "Банкомзв'язок" у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння СТОВ "ППЗ "Коробівський" земельної ділянки площею 3,4157 га, кадастровий номер якої 8000000000:79:485:0021, яка знаходиться на пр. Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі м. Києва, і орендарем якої є АТ "Банкомзв'язок" та скасування Рішення, Індексний номер: 71982089 від 08.03.2024, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком О.В.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Суд апеляційної інстанції, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Предметом позову у даній справі є вимоги про витребування на користь позивача у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння відповідача земельної ділянки площею 3,4157 га, кадастровий номер якої 8000000000:79:485:0021, яка знаходиться на пр. Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі м. Києва, та скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бойка Олега Володимировича за індексним номером 71982089 від 08.03.2024, яким здійснена державна реєстрація права оренди на спірну земельну ділянки за відповідачем при відсутності у нього відповідних правовстановлюючих документів.
Матеріалами справи підтверджується, що спірна земельна ділянка площею 3,4157 га, кадастровий номер якої 8000000000:79:485:0021, що знаходиться на пр. Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі м. Києва, перебуває в комунальній власності територіальної громади міста Києва в особі Київської міської ради (третя особа).
За приписами частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.
Порядок та умови набуття права користування земельною ділянкою на умовах оренди визначено нормами Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі".
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі термінове платне володіння та користування земельною ділянкою, необхідною орендарю для ведення підприємницької та іншої діяльності.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі" відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
За змістом частини 2 статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Відповідно до статті 13 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Статтею 27 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.
Орендар в установленому законом порядку має право витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування, на усунення перешкод у користуванні нею, відшкодування шкоди, заподіяної земельній ділянці будь-якими особами.
Тимчасове володіння нерухомими речами може бути підтверджене, зокрема, фактом державної реєстрації такого права на це майно у встановленому порядку, тобто суб'єкт, за яким зареєстроване право тимчасового володіння, визнається тимчасовим фактичним володільцем нерухомого майна та його користувачем протягом строку дії договору оренди.
У контексті спору щодо земельної ділянки, переданої в оренду, тимчасовим володільцем такої земельної ділянки є особа, за якою зареєстроване право оренди землі, а відтак неволодіючий орендар, право оренди якого порушено, може скористатися спеціальним способом захисту, який передбачено спеціальним законом, а саме статтею 27 Закону України "Про оренду землі", на підставі якої він може витребувати земельну ділянку із чужого незаконного володіння.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.04.2023 у справі № 357/8277/19.
Орендар, якому належить право користування земельною ділянкою на умовах оренди, може захищати своє речове право у такий самий спосіб і такими самими засобами як і власник земельної ділянки, про що йдеться у статті 396 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.11.2024 у справі № 917/1938/23).
Відповідно до статті 396 ЦК України особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.
Віндикаційний позов є позовом речовим і як такий належить до речових способів захисту права власності. Його зміст полягає у вимозі неволодіючого власника до володіючого невласника про повернення речі в натурі. При цьому відповідно до статті 396 ЦК України за допомогою віндикаційного позову може захищатися володіння також і носія іншого речового права (титульного володільця), а не тільки права власності. Безпосередня мета віндикації полягає у відновленні володіння власника (титульного володільця), що, у свою чергу, забезпечує можливість використання ним усього комплексу правомочностей, що складають належне йому речове право (пункт 141 постанови Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово викладала висновки, відповідно до яких, якщо право власності на спірне нерухоме майно зареєстроване за іншою особою, то належному способу захисту права відповідає вимога про витребування від цієї особи (стягнення з неї) нерухомого майна. Задоволення віндикаційного позову щодо такого майна, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про державну реєстрацію за позивачем права власності на нерухоме майно, зареєстроване у цьому реєстрі за кінцевим набувачем, який є відповідачем (постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.112018 у справі № 488/5027/14-ц, від 14.11.2018 у справі № 183/1617/16, від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18, від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).
Як у позовній заяві, так і в апеляційній скарзі позивач, наполягаючи на порушенні відповідачем його права користування спірною земельною ділянкою, зазначає, що він є законним її орендарем і стверджує про те, що це право не могло перейти до відповідача, навіть в частині, оскільки такого права не існувало у попереднього власника ТРЦ "Магелан" (АТ "МР Банк"). На підтвердження даних обставин позивач посилається на:
- Договір оренди земельної ділянки від 27.12.1999, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Щербаковим В.З., за реєстровим №6290, укладений між Київською міською радою та ВАТ "Банкомзв'язок", правонаступником якого є позивач;
- інформацію в державному реєстру речових прав на нерухоме майно;
- судове рішення у справі № 910/5305/20, а саме постанову Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.06.2021, відповідно до якої у задоволенні позову АТ "Сбербанк" було повністю відмовлено, а АТ "Банкомзв'язок" визнано єдиним законним орендарем спірної земельної ділянки.
Водночас, заперечуючи зазначені твердження позивача, відповідач посилався на постанову Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 910/18293/23, відповідно до якої Верховний Суд дійшов висновку про відсутність у Акціонерного товариства ''Міжнародний резервний банк" (правонаступника АТ "Сбербанк") обов'язку сплачувати АТ "Банкомзв'язок" платежі за Договором суборенди земельної ділянки від 18.08.2006, оскільки до відповідача перейшло право користування тією частиною земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування, яке (таке право) належало орендарю.
Суд першої інстанції, досліджуючи наявні у справі докази та надаючи їм оцінку у сукупності з доводами сторін, застосувавши положення статті 75 ГПК України, правомірно відхилив доводи і посилання позивача та відповідача на постанови Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 та Верховного Суду від 24.06.2021 у справі № 910/5305/20 та постанову Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 910/18293/23, як необґрунтовані, оскільки дійшов висновку, що встановлення належності особі права оренди/суборенди є правовим висновком, а не обставиною справи, відтак висновки, викладені у постанові Північного апеляційного господарського суду від 27.01.2021 у справі № 910/5305/20, яка залишена без змін постановою Верховного Суду від 24.06.2021, а також у постанові Верховного Суду від 02.10.2024 у справі № 910/18293/23 не мають преюдиціального значення.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, 27.12.1999 між Київською міською радою (орендодавець, третя особа) та Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок" укладено Договір оренди земельної ділянки, зі змінами згідно Договору від 18.12.2006, за умовами якого Київською міською радою на підставі рішення Київради від 19.08.1999 № 6/492 передано, а Акціонерним товариством відкритого типу "Банкомзв'язок" прийнято в оренду на 49 років земельну ділянку, місце розташування якої просп. Академіка Глушкова, 13/2 у Московському районі м. Києва, розміром 3,4157 га.
Згідно із відомостями в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 24.07.2018 за АТ "Банкомзв'язок" було зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 34157 кв.м за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 13/2, кадастровий номер 8000000000:79:485:0021 на підставі договору оренди земельної ділянки від 27.12.1999.
Матеріалами справи підтверджується та сторонами не заперечується, що на спірній земельній ділянці позивачем було побудовано та зареєстровано: нежилий будинок (ліг. А), загальною площею 28 539,50 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Академіка Глушкова, 13-Б, в якому було відкрито ТРЦ "Магелан".
У подальшому, нежилий будинок (ліг. А), загальною площею 28 539,50 кв.м (ТРЦ "Магелан") був відчужений ДП "Край Проперті", а згодом останнім був переданий в іпотеку АТ "Сбербанк" (правонаступником якого є Акціонерне товариство "Міжнародний резервний банк"), яке 19.12.2017 набуло право власності на зазначений нерухомий об'єкт шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 27.09.2011, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
15.08.2023 між АТ "Міжнародний резервний банк" та СТОВ "ППЗ "Коробівський" укладено Договір № G18N020026/2 купівлі-продажу (нерухоме майно), за яким АТ "Міжнародний резервний банк" передав майно (нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28539,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 629128080000 (ТРЦ "Магелан") у власність відповідача.
У постанові від 22.06.2021 у справі №200/606/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Застосовуючи зазначену правову позицію Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції правильно встановив, що на момент придбання СТОВ "ППЗ "Коробівський" нерухомого майна за Договором купівлі-продажу від 15.08.2023, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачало перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об'єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, відповідно до статті 120 Земельного кодексу України та статті 377 ЦК України.
За приписами статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Однією з загальних засад державної реєстрації прав є обов'язковість державної реєстрації прав у Державному реєстрі прав (пункт 2 частини 1 статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень").
Статтею 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" встановлено, що державній реєстрації прав підлягають, зокрема, такі речові права, як право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 369824870 від 14.03.2024, 08.03.2024 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бойком Олегом Володимировичем на підставі рішення індексний номер: 71982089 від 08.03.2024, за СТОВ "ППЗ "Коробівський" (відповідач) було зареєстровано право оренди на земельну ділянку площею 3,4157 га, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, земельна ділянка 13/2, кадастровий номер 8000000000:79:485:0021.
Водночас, як слідує з матеріалів справи, 15.01.2018 за АТ "Банкомзв'язок" у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності на трансформаторну підстанцію 6079, загальною площею 62,3 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1461307280000) та на трансформаторну підстанцію 6080, загальною площею 62,5 кв.м (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1461424280000), які знаходяться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б.
Поряд з цим, 13.06.2019 ТОВ "Край Проперті" внесено до статутного капіталу ТОВ "Шейк" п'ять належних йому нежитлових будівель, що розташовані на спірній земельній ділянці: № 6 (279,5 кв.м), № 7 (99,7 кв.м), № 8 (366,5 кв.м), № 9 (99,6 кв.м). № 10 (99,4 кв.м), які в подальшому були відчужені на користь ТОВ "Глушкова Девелопмент", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 18.12.2023 № 358813076, № 358822631, № 358817616, № 358810788, № 358827464.
Таким чином, станом на час звернення позивача до господарського суду з даним позовом та розгляду справи у суді першої інстанції на спірній земельній ділянці площею 3,4157 га, кадастровий номер 8000000000:79:485:0021, яка знаходиться на пр. Академіка Глушкова, 13/2 у Голосіївському районі м. Києва, розміщені:
- нежилий будинок - громадський центр з об'єктами (в літ. А), загальною площею 28539,5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Академіка Глушкова, 13Б, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 629128080000 (ТРЦ "Магелан"), який на праві власності належить СТОВ "Коробівський";
- трансформаторна підстанція 6080 (площею 62,5 кв.м) та трансформаторна підстанція 6079 (площею 62,3 кв.м), які передано у власність АТ "Банкомзв'язок", що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 № 357838599, № 357861030;
- нежитлові будівлі, які належать на праві власності ТОВ "Глушкова Девелопмент": № 6 (279,5 кв.м.), № 7 (99,7 кв.м), № 8 (366,5 кв.м), № 9 (99,6 кв.м). № 10 (99,4 кв.м).
Отже, як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач заявив вимогу про витребування спірної земельної ділянки, на якій знаходяться нежитлові будівлі, право власності на які зареєстровано за відповідачем та ТОВ "Глушкова Девелопмент", а саме: нежилий будинок загальною площею 28539,5 кв.м, який належить СТОВ "ППЗ "Коробівський" на праві власності, та нежитлові будівлі: № 6 (279,5 кв.м), № 7 (99,7 кв.м), № 8 (366,5 кв.м), № 9 (99,6 кв.м). № 10 (99,4 кв.м), які належать на праві власності ТОВ "Глушкова Девелопмент".
З наведеного убачається, що позивач звернувся з вимогами про витребування земельної ділянки та скасування відповідного рішення про державну реєстрацію права оренди за відповідачем щодо всієї земельної ділянки, при цьому на спірній земельній ділянці знаходяться лише дві трансформаторні підстанції 6080 (площею 62,5 кв.м) та 6079 (площею 62,3 кв.м), які зареєстровані за позивачем згідно витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 11.12.2023 за № 357838599 та № 357861030.
Колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним застосування судом першої інстанції при вирішенні питання щодо можливості витребування всієї земельної ділянки позивачем правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 22.01.2025 у справі №446/478/19, відповідно до яких "витребування як належний спосіб захисту у цій справі не може бути застосовано щодо всієї земельної ділянки площею 0,1259 га, така вимога може розглядатися тільки щодо тієї частини земельної ділянки, що накладається на смугу відведення залізниці. АТ "Укрзалізниця" має довести, яка саме земельна ділянка, в яких межах накладається на смугу відведення залізниці. Захистити право без ідентифікації земельної ділянки неможливо (див. близькі за змістом висновки у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21.03.2018 у справі № 441/123/16)".
Таким чином, з огляду на правові висновки Великої Палати Верховного Суду, суд першої інстанції правильно виснував про неможливість витребувати всю земельну ділянку, як просить позивач, оскільки у позивача відсутнє право користування всією земельною ділянкою, на якій розташоване не лише майно, що зареєстроване за позивачем.
При цьому суд першої інстанції правомірно зауважив, що частина земельної ділянки, на якій розташоване майно позивача, має бути ідентифікована, зокрема, шляхом визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі (стаття 15 Закону України "Про Державний земельний кадастр").
Виконання дослідження з визначення координат поворотних точок меж і даних про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі потребує спеціальних знань у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Тому результати таких досліджень можуть міститись, зокрема, у висновку експерта. Висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи (статті 98-107 ГПК України).
Отже, визначений позивачем спосіб захисту є неспівмірним по відношенню до відповідача та інших осіб, оскільки на земельній ділянці розташовані нежитлові будівлі площею 28539,5 кв.м, 279,5 кв.м, 99,7 кв.м, 366,5 кв.м, 99,6 кв.м, 99,4 кв.м, що становить значно більшу частину площі земельної ділянки, на якій розташовані трансформаторні підстанції зареєстровані за позивачем (62,5 кв.м та 62,3 кв.м), а тому наслідком задоволення позовних вимог щодо витребування земельної ділянки площею 3,4157 га та скасування державної реєстрації буде втрата відповідачем прав на користування частиною земельної ділянки, право на оскарження якої у позивача відсутнє.
Водночас, колегія суддів апеляційного господарського суду враховує, що
згідно з пунктом 9 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості.
Як вже зазначалося, рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого володіння, є підставою для внесення інформації щодо прав на земельну ділянку до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно в порядку, визначеному законодавством, отже належним (правомірним) способом захисту може бути позов речово-правового характеру, зокрема віндикаційний позов про витребування тієї частини земельної ділянки, що належить на праві користування позивачу та зареєстроване за особою - тимчасовим фактичним володільцем земельної ділянки.
За таких обставин, позовна вимога про скасування рішення про державну реєстрацію за відповідачем права оренди на спірну земельну ділянку не є належним та ефективним способом захисту порушених прав позивача.
Обрання позивачем неналежного чи неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19, від 02.02.2021 у справі № 925/642/19, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позову у зв'язку з необґрунтованістю позовних вимог в частині витребування на користь позивача у його тимчасове (строкове) володіння з тимчасового (строкового) володіння відповідача всієї площі спірної земельної ділянки та без ідентифікації тієї частини земельної ділянки, на якій розташоване майно позивача, а також з огляду на неефективність обраного позивачем способу захисту в частині заявленої вимоги про скасування державної реєстрації за відповідачем права оренди на спірну земельну ділянку, що є самостійною підставою для відмови у позові.
Зважаючи на досліджені та встановлені у даній справі обставини, здійснивши їх оцінку у відповідності до вимог статті 86 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню у зв'язку з її необґрунтованістю.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному значенні, а інші доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі не заслуговують на увагу, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Позивачем не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Відповідно до вимог статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Банкозв'язок" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/6350/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2025 у справі №910/6350/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/6350/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 03.11.2025
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.О. Хрипун
Г.П. Коробенко