вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"16" вересня 2025 р. Справа№ 910/5169/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Кравчука Г.А.
суддів: Сибіги О.М.
Коробенка Г.П.
при секретарі судового засідання: Нагулко А.Л.
за участю представників сторін:
від позивача: Сенів Т.В.
від відповідача: Бобер А.М.
від третьої особи 1: Поліщук О.С.
від третьої особи 2: Бушева І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат"
на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 (повний текст складено 24.04.2025)
у справі № 910/5169/24 (суддя Бондарчук В.В.)
за позовом Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат"
до Львівської обласної державної адміністрації
за участю третьої особи-1 без самостійних вимог на стороні позивача - Львівської міської ради
за участю третьої особи-2 без самостійних вимог на стороні відповідача - Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"
про визнання протиправним та скасування розпорядження,
Короткий зміст і підстави позовних вимог та заперечень.
Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат" (далі - позивач, КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат") звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Львівської обласної державної адміністрації (далі - відповідач, ЛОДА) про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою для прийняття оспорюваного розпорядження була постанова Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі №2а-7825/09/1370, яка 28.10.2015 скасована Львівським апеляційним адміністративним судом. Крім того, за твердженням позивача, земельна ділянка за адресою: м. Львів, по вул. Медова Печера, 71 завжди перебувала у комунальній власності, і відповідно її власником є Львівська міська рада.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/5169/24 у задоволенні позовних вимог КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат" відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, місцевий господарський суд виходив з того, що КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат" не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові відноситься до комунальної власності, розпорядження якою має здійснюватися Львівською міською радою, відтак є правомірними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо прийняття розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки", яке було прийнято за погодженням позивача.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат" 13.05.2025 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/5169/24 скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити; визнати протиправним та скасувати розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 року № 172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки".
Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги позивач зазначив, що оскаржуване у даній справі рішення суду першої інстанції є незаконним, необгрунтованим та таким, що прийняте з порушенням норм матеріального права.
За твердженням позивача, суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення не врахував того, що незважаючи на засновника Львівського геріатричного пансіонату, як установи соціального захисту, земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у Львові завжди перебувала у комунальній власності Львівської міської ради, надавалась саме Львівською міською радою у користування Львівському геріатричному пансіонату, власником земельної ділянки завжди була та досіє Львівська міська рада.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті.
Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2025 апеляційну скаргу КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/5169/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Кравчук Г.А. (суддя-доповідач), судді: Коробенко Г.П., Сибіга О.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 у даній справі відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі № 910/5169/24, справу № 910/5169/24 призначено до розгляду на 07 липня 2025 року о 15 год 20 хв.
У судовому засіданні 07.07.2025 апеляційним господарським судом оголошено перерву до 15 год 00 хв 16.09.2025.
Заявлені у справі клопотання та результати їх розгляду.
07.07.2025 до суду від відповідача заява про визнання позову, відповідно до якої відповідач керуючись ч. 1 ст. 191 Господарського процесуального кодексу України визнає позовні вимоги та не заперечує щодо задоволення апеляційної скарги КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/5169/24.
15.09.2025 до Північного апеляційного господарського суду від Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" (далі - третя особа 2) надійшло заперечення на заяву про визнання позову, відповідно до якого третя особа 2 зазначила, що вказана заява відповідача порушує права Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" та просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні вказаної заяви.
Розглянувши зазначену заяву відповідача, колегією суддів апеляційного господарського суду ухвалою, постановленою без оформлення окремого документа із зазначенням про це у протоколі судового засідання від 16.09.2025, відмовлено у її задоволенні з огляду на таке.
Відповідно до частини 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до абзацу 2 частини 4 статті 266 ГПК України визнання апеляційної скарги іншою стороною враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
Разом з цим апеляційний господарський суд зазначає, що відповідач наділений правом визнання позовних вимог у ході розгляду справи у суді першої інстанції. Визнання апеляційної скарги відповідачем враховується судом апеляційної інстанції у частині наявності або відсутності фактів, які мають значення для вирішення справи.
З огляду те, що заява відповідача про визнання позову порушує права третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача - Громадської організації "Центр реабілітаційних ініціатив" Діяльне милосердя", так як оскаржуване розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки" безпосередньо стосується прав Громадської організації "Центр реабілітаційних ініціатив" Діяльне милосердя", апеляційний господарський суд відмовляю у задоволенні вказаної заяви.
Явка представників сторін.
У судове засідання 16.09.2025 з'явилися представники позивача, відповідача, третьої особи 1 та третьої особи 2.
Представники позивача, відповідача та третьої особи 1 вимоги апеляційної скарги позивача підтримали, просили апеляційний господарський суд задовольнити апеляційну скаргу позивача, оскаржуване рішення місцевого господарського суду скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
Представник третьої особи 2 у судовому засіданні 16.09.2025 проти вимог апеляційної скарги позивача заперечував, просив апеляційний господарський суд відмовити у її задоволенні, оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі просив залишити без змін.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції.
18.09.2009 Громадська організація інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" в порядку ст.ст. 92, 149 Земельного кодексу України звернулася до Львівського геріатричного пансіонату з листом №5 про надання згоди на вилучення з постійного користування пансіонату частини земельної ділянки у м. Львові по вул. Медової Печери, 71, площею 2,4 га для передачі її в постійне користування громадській організації інвалідів.
Листом за №672 від 22.09.2009 Львівський геріатричний пансіонат надав згоду на вилучення вказаної частини земельної ділянки та передачу її у постійне користування ГОІ "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя".
В свою чергу, листом №7 від 22.09.2009 ГОІ "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" звернулася до Львівської обласної державної адміністрації з клопотанням про надання вказаної земельної ділянки у постійне користування громадській організації інвалідів.
Листом за №5/23-62/51/0/2-09-20 від 08.10.2009 Львівська обласна державна адміністрація повідомила, що розпорядження вказаною земельною ділянкою не входить до її повноважень, оскільки така земельна ділянка знаходиться в межах населеного пункту м. Львова.
Громадська організація інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" звернулася до Львівського окружного адміністративного суду із позовом до Львівської обласної державної адміністрації, зокрема, про визнання неправомірними дій останньої щодо відмови у наданні у постійне користування спірної земельної ділянки.
Львівський окружний адміністративний суд постановою від 15.12.2009 у справі №2а-7825/09/1370 визнав неправомірними дії Львівської обласної державної адміністрації щодо відмови у наданні Громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльність милосердя" у постійне користування земельної ділянки площею 2,4 га у м. Львові по вул. Медової Печери, 71. Суд встановив, що вилучення з постійного користування Львівського геріатричного пансіонату земельної ділянки та надання її в постійне користування Громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльність милосердя" відноситься до компетенції Львівської обласної державної адміністрації.
Львівський апеляційний адміністративний суд ухвалою від 22.11.2010 відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження вказаної вище постанови, апеляційну скаргу заступника прокурора міста Львова, подану в інтересах держави в особі Львівської міської ради, залишив без розгляду.
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 09.06.2011 касаційні скарги Львівської міської ради і Прокуратури міста Львова залишив без задоволення, а ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 22.11.2010 без змін.
Відтак, 26.01.2010 за результатами розгляду звернення ГОІ «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» від 23.12.2009 №9, з урахуванням згоди Львівського геріатричного пансіонату від 22.09.2009 №672 та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 №2-а-7825/08/1370, Львівська обласна державна адміністрація видала розпорядження №22/0/5-10 "Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя", яким надала дозвіл організації інвалідів на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них площею 2,40 га земель житлової і громадської забудови у м. Львові по вул. Медової Печери, 71.
01.03.2010 Львівська обласна державна адміністрація прийняла розпорядження №172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки» та затвердила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" під розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них площею 2,40 га земель житлової і громадської забудови у м. Львові по вул. Медової Печери, 71.
23.03.2010 Громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" видано Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 180238, за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 71, площею 2,4 га.
У подальшому, Львівський апеляційний адміністративний суд постановою від 28.10.2015 у справі №2а-7825/09/1370, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 11.10.2016, задовольнив апеляційну скаргу Благодійного фонду "Фонд Генерала Чупринки", зокрема, скасував постанову Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 та прийняв нову, якою відмовив у задоволенні позовних вимог Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльність милосердя".
З матеріалів справи вбачається, що правомірність прийняття Львівською обласною державною адміністрацією розпорядження від 01.03.2010 №172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки" неодноразово було предметом судового розгляду.
Так, Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 06.06.2012, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 12.12.2012, у справі №30/226-55/39 за позовом Львівської міської ради до Львівської обласної державної адміністрації та Управління Державного комітету з земельних ресурсів у місті Львові (за участю третьої особи - Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"») про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки" та скасування державного акта на право постійного користування земельною ділянкою від 23.03.2010 серія ЯЯ № 180238, яким у задоволенні позовних вимог відмовлено у повному обсязі. Зокрема, суд у рішенні виснував, що виходячи з норм земельного законодавства, повноваження органів місцевого самоврядування по розпорядженню землями, в тому числі щодо вилучення з користування та передачі їх в користування, в межах населених пунктів стосуються лише земель комунальної власності. З огляду на це, сам факт знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту, не надає повноважень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження нею. Відтак, суд дійшов висновку, що Львівська обласна державна адміністрація діяла правомірно та на виконання рішення суду.
Господарським судом міста Києва ухвалою від 24.10.2017 у справі №30/266-55/39, залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.12.2017, відмовлено прокурору Львівської області у поновленні строку для звернення із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду міста Києва від 06.06.2012 у справі №30/226-55/39.
Господарським судом міста Києва прийнято рішення від 31.08.2017 у справі №910/9482/17, залишене без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 21.11.2017, за позовом керівника Львівської місцевої прокуратури №1, заявленого в інтересах держави в особі Львівської міської ради, до Львівської обласної державної адміністрації та Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» (про визнання незаконними та скасування розпоряджень голови Львівської обласної державної адміністрації №22/0/5-10 від 26.01.2010 та №172/0/5-10 від 01.03.2010; припинення права постійного користування земельною ділянкою шляхом визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 180238 та витребування в Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради земельної ділянки), яким припинено провадження у справі в частині позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №172/0/5-10 від 01.03.2010 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки» та про визнання недійсним Державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. В іншій частині позовних вимог, а саме, про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації №22/0/5-10 від 26.01.2010 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" та про зобов'язання Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" повернути територіальній громаді м. Львова в особі Львівської міської ради земельну ділянку з кадастровим номером 4610137200:05:009:0056 площею 2,4000 га, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Медової Печери, 71 - суд відмовив.
Зокрема, рішення суду у праві №910/9482/17 в частині припинення провадження у справі мотивоване тим, що такі вимоги вже були предметом розгляду Господарським судом міста Києва у справі №30/226-55/39. Щодо відмови у позові суд зазначив, що розпорядження Львівської обласної державної адміністрації №22/0/5-10 від 26.01.2010 є ненормативним актом органу місцевого самоврядування, який вичерпав свою дію внаслідок його виконання. Щодо вимоги про витребування в Громадської організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» на користь територіальної громади м. Львова в особі Львівської міської ради земельної ділянки, суд зазначив, що така є похідною, відтак, задоволенню не підлягає.
Наведене вище також встановлено Західним апеляційним господарським судом під час розгляду апеляційної скарги ГОІ "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" на рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2019 у справі №914/519/18 за позовом Заступника прокурора Львівської області в інтересах держави в особі позивача Львівської міської ради до Громадської організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" про витребування земельної ділянки з чужого незаконного володіння.
Так, Західний апеляційний господарський суд постановою від 20.08.2019, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 21.11.2019, рішення Господарського суду Львівської області від 21.01.2019 у справі №914/519/18 скасував та прийняв нове рішення, яким відмовив у задоволенні позову. Верховний Суд у свою чергу зазначив, що з урахуванням судових рішень у справах №30/226-55/39 та №910/9482/17, ані позивачем, ані прокурором не було спростовано наявності у Львівської обласної державної адміністрації повноважень щодо розпорядження спірною земельною ділянкою державної форми власності, зокрема, передачі її в постійне користування.
Отже, Комунальний заклад Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат" звернувся до суду з цим позовом до Львівської обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки", оскільки це розпорядження прийнято на підставі постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 у справі №2а-7825/09/1370, яка скасована Львівським апеляційним адміністративним судом постановою від 28.10.2015. При цьому, позивач стверджує, що спірна земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові завжди перебувала у комунальній власності Львівської міської ради, яка передана у користування Львівському геріатричному пансіонату, на підтвердження чого останнім надано суду такі документи.
03.02.1960 Виконавчим комітетом Львівської міської Ради депутатів трудящих прийнято рішення №99 від 03.02.1960 «Про встановлення меж земельної ділянки при будівлях Обласного будинку пристарілих вчителів по вул. Медової Печери уроч. Майорівка», яким закріплено земельну площу при будівлях Обласного будинку пристарілих вчителів по вул. Медової Печери, площею 6,7 га, а площу 14 га дозволено використовувати будинку пристарілих під посіви.
13.02.1964 Виконавчим комітетом Львівської обласної (промислової) Ради депутатів трудящих прийнято рішення №63, яким затверджено титульні списки проектно-розвідувальних робіт на 1964-1965 роки для будівництва об'єктів соціального забезпечення виконкому Львівської обласної (промислової) Ради депутатів трудящих за рахунок спецкоштів будинку інвалідів, зокрема: Майорівський будинок інвалідів №11, пансіонат для пенсіонерів.
14.03.1964 Виконавчим комітетом Львівської міської Ради депутатів трудящих прийнято рішення №109 "Про відвід земельної ділянки Майорівському будинку інвалідів №11 під будівництво будинку-пансіонату по вул. Медової Печери", яким дозволено дирекції Майорівського будинку інвалідів №11 збудувати будинок-пансіонат на 200 чоловік по вул. Медової Печери на земельній ділянці, закріпленій за будинком інвалідів під посадку саду.
27.12.1991 Виконавчим комітетом Львівської обласної ради народних депутатів прийнято рішення №726 "Про відкриття геріатричного відділення у Львівському будинку-інтернаті", яким вирішено створити та відкрити з 01.01.1992 у Львівському будинку-інтернаті для пристарілих і інвалідів відділення геріатричного профілю на 140 чоловік з штатами і умовами оплати праці відповідно до психоневрологічного інтернату.
26.02.1993 Представником Президента України Львівської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження №165 «Про перепрофілювання Львівського будинку-інтернату для престарілих та інвалідів», яким вирішено:
- перепрофілювати з 01.03.1993 Львівський будинок-інтернат для престарілих і інвалідів у Львівський геріатричний інтернат на 405 чол. з штатами і умовами оплати праці відповідно до психо-неврологічного інтернату;
- Управлінню соціального забезпечення облдержадміністрації забезпечити належну організацію роботи по перепрофілюванню будинку-інтернату, внесенню змін в штатний розпис;
- фінансовому управлінню облдержадміністрації при формуванні бюджету і нормативів відрахувань від державних доходів і податків в бюджет м. Львова на 1993 р. врахувати перепрофілювання будинку-інтернату;
- управлінню ресурсів облдержадміністрації в І-му півріччі цього року виділити Львівському геріатричному інтернату будматеріали для переобладнання під геріатричний інтернат;
- управлінню охорони здоров'я облдержадміністрації забезпечити дійовий контроль за станом медобслуговування підопічних будинку-інтернату, надавати допомогу в забезпечення їх необхідними лікувальними препаратами, сучасним медобладнанням, фізіотерапевтичною апаратурою, в організації своєчасної госпіталізації хворих;
- вжити заходи до повного укомплектування інтернату лікарями і середнім медперсоналом відповідної потреби.
12.03.1993 Львівською обласною радою народних депутатів прийнято ухвалу №288 «Про передачу майна комунальної власності», якою допоміжні господарства Львівського будинку інтернату для пристарілих передано до спільної власності територіальних громад Львівської обласної ради.
11.04.2013 Львівською обласною радою прийнято рішення №684 «Про передачу прав засновника», яким вирішено передати права засновника комунальних закладів спільної власності територіальних громад Львівської області, в тому числі Львівський геріатричний інтернат, від департаменту соціального захисту населення Львівської обласної державної адміністрації (правонаступник головного управління соціального захисту населення обласної державної адміністрації) управлінню майном спільної власності Львівської обласної ради.
Позивач стверджує, що звертався до Львівської міської ради з проханням виготовити технічну документацію та завершити процедуру оформлення права користування закладу на всю земельну ділянку, на підтвердження чого до матеріалів справи долучено листи Департаменту містобудування Управління природних ресурсів та регулювання земельних відносин Львівської міської ради від 15.07.2009 за вих. №5-5961/2403 та від 28.12.2009 за вих. №5-5961/2403, в яких повідомлено позивача, що матеріали звернення щодо надання земельної ділянки на вул. Медової Печери, 71 знаходяться на розгляді в управлінні природних ресурсів та регулювання земельних відносин.
Отже, за твердженням позивача, земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові завжди перебувала у комунальній власності Львівської міської ради, незважаючи на засновника Львівського геріатричного пансіонату, як установи соціального захисту Львівської обласної державної адміністрації. Відтак, позивач вважає, що розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 "Про передачу в постійне користування земельної ділянки", яким передано в постійне користування Громадській організації інвалідів "Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя" земельну ділянку площею 2,40 га є протиправним та підлягає скасуванню.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
У відповідності до ст. 13 Конституції України земля її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шлейфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
За змістом статті 3 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
У силу положень ст. 78 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) право власності на землю це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 84 Земельного кодекс України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. До земель державної власності, які не можуть передаватись у комунальну власність, належать земельні ділянки, на яких розташовані державні, у тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
З матеріалів справи вбачається та не заперечується позивачем, що Львівський геріатричний пансіонат, якому передано у користування земельну ділянку по вул. Медової Печери, 71 в м. Львові, створено на загальнодержавній власності як установи соціального захисту.
Більше того, судом також встановлено, що Львівський геріатричний пансіонат листом від 22.09.2009 №672 надав згоду на вилучення земельної ділянки площею 2,4 га для передачі її у постійне користування Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"».
За таких обставин, 26.01.2010 за результатами розгляду звернення ГОІ «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» від 23.12.2009 №9, з урахуванням згоди Львівського геріатричного пансіонату від 22.09.2009 №672 та постанови Львівського окружного адміністративного суду від 15.12.2009 №2-а-7825/08/1370, Головою Львівської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження № 22/0/5-10 «Про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» та надано дозвіл останній на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них площею 2,40 га земель житлової і громадської забудови у м. Львові по вул. Медової Печери, 71.
У подальшому, Головою Львівської обласної державної адміністрації прийнято розпорядження від 01.03.2010 №172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки» та затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування Громадській організації інвалідів «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» під розміщення центру соціальної реабілітації інвалідів та соціально доступного житла для них площею 2,40 га земель житлової і громадської забудови у м. Львові по вул. Медової Печери, 71. Поряд з тим, ГОІ «Центр реабілітаційних ініціатив "Діяльне милосердя"» надано у постійне користування вказану земельну ділянку.
Відповідно до ст. 141 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.
Згідно із ч. 3, 4 ст. 142 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.
Пунктом 12 Перехідних положень ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачалося, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, та земель, на яких розташовані державні, в тому числі казенні, підприємства, господарські товариства, у статутних фондах яких державі належать частки (акції, паї), здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Частиною 2 ст. 84 ЗК України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) визначено органи, через які держава набуває і реалізовує свої права на ці землі. Такими органами було визначено Кабінет Міністрів України, Раду міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київську та Севастопольську міські, районні державні адміністрації, державні органи приватизації відповідно до закону.
Згідно із пунктом "а" ст. 17 та ч. 6 ст. 149 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) до повноважень обласних державних адміністрацій на їх території відноситься вилучення земельних ділянок державної власності, які перебувають у постійному користуванні, в межах міст обласного значення та за межами населених пунктів для всіх потреб, крім випадків, визначених частинами п'ятою, дев'ятою цієї статті.
З наведених норм земельного законодавства вбачається, що повноваження органів місцевого самоврядування по розпорядженню землями, зокрема, щодо вилучення з користування та передачі їх в користування, в межах населених пунктів стосуються лише земель комунальної власності.
З огляду на вказане, сам факт знаходження земельної ділянки в межах населеного пункту не надає повноважень органу місцевого самоврядування щодо розпорядження нею.
При цьому, суд зазначає, що КЗ ЛОР "Львівський геріатричний пансіонат" не надало суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що земельна ділянка по вул. Медової Печери, 71 у м. Львові відноситься до комунальної власності, розпорядження якою має здійснюватися Львівською міською радою.
Таким чином, суд не вбачає неправомірності у діях Львівської обласної державної адміністрації щодо прийняття розпорядження голови Львівської обласної державної адміністрації від 01.03.2010 №172/0/5-10 «Про передачу в постійне користування земельної ділянки», яке було прийнято за погодженням позивача.
За вказаних вище обставин, дослідивши надані сторонами докази, суд дійшов правильного висновку про необґрунтованість позовних вимог Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат", у зв'зку з чим відмовив у задоволенні позову.
Таким чином, доводи апелянта, викладені в апеляційній скарзі, з приводу неповного з'ясування фактичних обставин справи, не дослідженням доказів, які мають значення для правильного вирішення даної справи, що є підставою для скасування судового рішення, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції керується висновками, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Колегія суддів апеляційного господарського суду з огляду на викладене зазначає, що у даній постанові надано вичерпну відповідь на всі істотні, вагомі питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанції у вказаній справі про відмову у задоволенні позову.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Нормою статті 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається. Скаржником не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства щодо спростування висновків суду першої інстанції.
Судові витрати.
Згідно зі статтею 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 74, 129, 269, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Комунального закладу Львівської обласної ради "Львівський геріатричний пансіонат" на рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/5169/24 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 у справі №910/5169/24 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/5169/24 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.
Повний текст постанови складено 30.10.2025.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Судді О.М. Сибіга
Г.П. Коробенко