79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"27" жовтня 2025 р. Справа №907/810/23
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючий - суддя О.В. Зварич
судді І.Ю. Панова
Г.Г. Якімець,
секретар судового засідання Р.А. Пишна,
розглянув у судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕХ УПК" б/н від 19.06.2025 року (вх. №01-05/1885/25 від 20.06.2025 року)
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року (суддя О.Ф.Ремецькі; повне рішення складено 29.05.2025 року)
у справі № 907/810/23
за позовом: Керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕХ УПК" (надалі ТзОВ "ЦЕХ УПК")
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПОРТ УПК» (надалі ТзОВ «ПОРТ УПК»)
про стягнення 641912,48 грн,
за участю:
від прокуратури: Германович Ю.А. (посвідчення №079522 від 17.06.2024 року);
від позивача (в режимі відеоконференції): Борсенко О.В. - адвокат (довіреність № 61/03-18 від 20.01.2025 року);
від відповідача: не з'явився;
від третьої особи: не з'явився,
Короткий зміст позовних вимог
29.08.2023 року керівник Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ "ЦЕХ УПК" про стягнення 641912,48 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з дня набуття права власності на об'єкти нерухомого майна ТОВ «ЦЕХ УПК» є фактичним користувачем земельної ділянки кадастровий номер 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га, на якій розташовані ці об'єкти, тому саме із цієї дати, а саме 21.01.2017, у відповідача виник обов'язок належно оформити правовідносини щодо користування земельною ділянкою (укласти відповідний договір та оформити речові права на земельну ділянку), а також обов'язок сплачувати кошти за користування земельною ділянкою.
Прокурор зазначає, що оскільки договір оренди на спірну земельну ділянку відповідачем зареєстровано лише 20.01.2022, безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою у період з 21.01.2017 по 20.01.2022 підлягають стягненню на користь об'єднаної територіальної громади.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 19.02.2025 року у справі №907/810/23 залучено до участі у справі ТзОВ «ПОРТ УПК» в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача.
Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/810/23 задоволено позов керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області. Стягнуто з ТзОВ "ЦЕХ УПК" на користь Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області суму 641912,48 грн безпідставно збережених коштів. Стягнуто з ТзОВ "ЦЕХ УПК" на користь Закарпатської обласної прокуратури суму 9628,69 грн у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що реєстрацію права власності на комплекс виробничих будівель загальною площею 1295,84 кв.м. за ТОВ «ЦЕХ УПК» здійснено державним реєстратором Виконавчого комітету Мукачівської міської ради 21.01.2017. Вказане нерухоме майно по вул. Концівській, 54 в с.Розівка Ужгородського району загальною площею 1295,84 кв.м., що належить на праві приватної власності ТОВ «ЦЕХ УПК», розміщено на земельній ділянці за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га, яка на момент передачі майна фактично перебувала на правах оренди ТОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1». В оренду земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га для обслуговування власних приміщень товариством отримано 20.01.2022.
Судом встановлено відсутність в матеріалах справи доказів належного оформлення власником об'єктів нерухомості (відповідачем у справі) права користування спірною земельною ділянкою до 20.01.2022, що дає підстави для висновку про те, що відповідач з дати реєстрації права власності на комплекс виробничих будівель загальною площею 1295,84 кв.м. до 20.01.2022 користувався земельною ділянкою, на якій вони (об'єкти нерухомості) розташовані, без достатньої правової підстави. Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд виснував, що позовні вимоги керівника Ужгородської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області до ТзОВ «ЦЕХ УПК» про стягнення 641 912,48 грн. підлягають задоволенню повністю.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу
Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з рішенням суду першої інстанції. Вважає оскаржуване рішення таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права. Зокрема зазначає, що на момент звернення до суду із позовом відповідач не отримував від Холмківської сільської ради акт з визначення та відшкодування збитків від 27.07.2023 року та рішення сесії від 28.07.2023 року, на якому було затверджено вказаний акт. Скаржник вважає, що у прокуратури були відсутні підстави для представництва інтересів держави в суді. Вказує на те, що прокуратура на момент звернення до суду не мала законних на те підстав, оскільки у рішенні сесії зазначено, що завдані збитки необхідно сплатити у 2-х місячний термін з дня затвердження даного акта. Зазначає, що спірна земельна ділянка була зареєстрована за позивачем 14.09.2017 року, у той час як позивач просить стягнути кошти з 21.01.2017 року. Скаржник покликається на сплив строку позовної давності. Стверджує, що прокуратура на підставі витягу з технічної документації від 30.09.2019 року доводить обґрунтованість розрахунку безпідставно збережених коштів лише за період, який мав місце до дати видачі цього витягу, натомість стосовно періоду з 30.09.2019 року до 20.01.2022 року прокуратура не надала до суду належних доказів на підтвердження здійсненого розрахунку. Вважає, що внаслідок придбання нерухомого майна 21.01.2017 року, яке розташоване на земельній ділянці, що перебувала у користуванні ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс №1», апелянт став орендарем вказаної земельної ділянки у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. З урахуванням наведеного стверджує, що у відповідача у січня 2017 року виникли орендні відносини, що у свою чергу виключає можливість визначити як підставу позову норми ст.1212 ЦК України. Просить скасувати рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/810/23 та ухвалити нове рішення, яким відмовити у позові.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
Прокурор у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується з доводами скаржника. Вважає апеляційну скаргу безпідставною, а рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає про наявність підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором. Стверджує, що відсутність державної реєстрації речового права станом на 21.01.2017 не впливає на наявність права комунальної власності на спірну земельну ділянку. Вказує на те, що розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за відповідний період доведений належними засобами доказування. Зазначає про належність обрання способу захисту. Вказує, що відповідач з дати реєстрації права власності на комплекс виробничих будівель загальною площею 6557,1 кв.м., до 20.01.2022 року користувався земельною ділянкою, на якій об'єкти нерухомості розташовані без достатньої правової підстави. Зазначає про звернення до суду в межах строків позовної давності. Просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/810/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
Позивач подав письмові пояснення по справі, в яких не погоджується з доводами скаржника. Вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим. Зокрема зазначає, що відсутність державної реєстрації речового права станом на 21.01.2017 не впливає на наявність права комунальної власності на спірну земельну ділянку. Стверджує, що розмір нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки за відповідний період доведений належними засобами доказування. Заявляє про обрання прокурором належного способу захисту. Вказує на те, що відповідач з дати реєстрації права власності на комплекс виробничих будівель загальною площею 1295,84 кв.м., до 20.01.2022 року користувався земельною ділянкою, на якій об'єкти нерухомості розташовані, без достатньої правової підстави. Вважає, що при зверненні до суду з даним позовом прокурор не пропустив строку позовної давності. Просить рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/810/23 залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні прокурор та представник позивача заперечили проти доводів скаржника.
Відповідач та третя особа не забезпечили участі представників у судове засідання, про причини неявки не повідомили.
З'ясовуючи обставини про ознайомлення відповідача та третьої особи з датою, часом та місцем розгляду справи, суд встановив таке.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 27.10.2025 року о 14 год. 00 хв.
13.10.2025 року вказану ухвалу доставлено до електронного кабінету відповідача та третьої особи, що підтверджується довідками відповідального працівника суду.
Враховуючи те, що суд не визнавав обов'язковою явку в судове засідання учасників справи, участь у судовому засіданні є правом, а не обов'язком учасника справи, тому відповідно до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України справу може бути розглянуто за відсутності відповідача та третьої особи.
Обставини справи
Як вбачається з наявних у справі копій документів, 03.02.2015 року між Холмківською сільською радою та ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1» було укладено договір оренди землі, на підставі якого вказаному Товариству надано в користування земельну ділянку за кадастровим номером 2124887404:01:004:0063 площею 11,0078 га для розміщення та експлуатації основних, допоміжних будівель та споруд птахокомплексу, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Розівка, вул. Концівська.
Актом прийому-передачі земельної ділянки від 03.02.2015 року, копія якого наявна у матеріалах справи, підтверджується передача вищевказаної земельної ділянки ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1».
Додатковою угодою від 16.10.2015 року до вказаного договору оренди землі частково внесено зміни, а саме зменшено площу орендованої земельної ділянки до 10,4997 га, у зв'язку з чим також змінено кадастровий номер земельної ділянки з 2124887404:01:004:0063 на 2124887400:14:010:0036.
Рішенням Холмківської сільської ради від 22.11.2016 року «Про надання дозволу на розподіл орендованої земельної ділянки ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1», у зв'язку з наміром продажу нерухомого майна, ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» надано дозвіл на розподіл орендованої земельної ділянки відповідно до вказаного договору оренди землі від 03.02.2015 року та вказаної додаткової угоди від 16.10.2015 року.
Додатковою угодою від 21.09.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 03.02.2015 року з додатковими угодами та внесення змін до нього припинено договір оренди в частині сформованих земельних ділянок, утворених шляхом поділу земельної ділянки площею 10,4997 га на земельні ділянки за кадастровими номерами 2124887400:14:010:0051 площею 3,9469 га, 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га, 2124887400:14:010:0053 площею 0,2404 га, 2124887400:14:010:0054 площею 2,0252 га та 2124887400:14:010:0055 площею 1,6239 га.
В матеріалах справи наявна копія інформаційної довідки №344340766 (дата формування 28.08.2023), з якої вбачається, що ТзОВ "ЦЕХ УПК" є власником об'єкта «комплекс, складський» загальною площею 1295,84 кв.м. за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Розівка, вул. Концівська, буд. 54, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 17.01.2017 року між ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» та ТзОВ «ЦЕХ УПК» (дата державної реєстрації: 21.01.2017).
Вказане нерухоме майно по вул. Концівській, 54 в с. Розівка Ужгородського району загальною площею 1295,84 кв.м., що належить на праві приватної власності ТзОВ «ЦЕХ УПК», розміщено на земельній ділянці за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га, що підтверджується копією інформаційної довідки №344189058 (дата формування 25.08.2023).
Також як вбачається з інформаційної довідки №344189058 власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 є Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області.
04.01.2022 року між Холмківською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ "ЦЕХ УПК" (орендар) укладено договір оренди землі.
Відповідно до пункту 1 договору Орендодавець надає на підставі рішення Холмківської сільської ради XI сесії VIII скликання від 06.12.2021 року №920/VIIІ-2021 «Про передачу в оренду земельної ділянки ТзОВ «ЦЕХ УПК»» (копія наявна у матеріалах справи), а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку кадастровий №2124887400:14:010:0052 несільськогосподарського призначення, яка знаходиться в с.Розівка, вул.Концівська №53, Ужгородського району, Закарпатської області.
Згідно пункту 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 2,6633 га.
Пунктом 9 вказаного договору визначено річну орендну плату в розмірі 3% на рік від грошової оцінки земельної ділянки.
Відповідно до п. 42 Прикінцевих положень договору сторони дійшли згоди щодо зобов'язання Орендаря, а Орендар зобов'язався в свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період до моменту державної реєстрації права оренди землі. При цьому розмір місячних нарахувань такої плати встановлюється у відповідності до вимог чинного законодавства, із урахуванням пунктів 5,9,10,11 даного договору.
Копією акту прийому-передачі земельної ділянки від 04.01.2022 року підтверджується передача вищевказаної земельної ділянки орендарю.
Матеріали справи містять копію листа Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області від 28.03.2023 року, зі змісту якого вбачається, що витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок були сформовані 30.09.2019 року на заяви Холмківської сільської ради, відповідно до яких нормативна грошова оцінка земельних ділянок з кадастровими номерами становить: 2124887400:14:010:0051 - 6342273,61 грн, 2124887400:14:010:0052 - 4279656,77 гривень, 2124887400:14:010:0053 - 386298,76 грк; 2124887400:14:010:0054 - 3254293,88 грн. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок у 2017, 2018, 2020 та 2021 роках не формувалися. Витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок були сформовані 07.02.2022 року на звернення Закарпатської обласної прокуратури, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з кадастровими номерами становить: 2124887400:14:010:0051 - 6976540,44 грн, 2124887400:14:010:0052 - 4707649,08 гривень, 2124887400:14:010:0053 - 424931,04 грн, 2124887400:14:010:0054 - 3579743,52 грн.
Також у вказаному листі зазначено, що нормативна грошова оцінка одного квадратного метра зазначених земельних ділянок станом на 01.01.2017, 01.01.2018, 01.01.2020, 01.01.2021 становить 160,69 гривень.
Згідно з копією витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 від 30.09.2019 року нормативна грошова оцінка становить 4279656,77 грн (нормативна грошова оцінка за 1 кв.м. становить 160,69 грн).
Рішенням XXVI сесії VIII скликання Холмківської сільської ради від 28.07.2023 року «Про затвердження Актів з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам» затверджено, зокрема акт №2 з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам від 27.07.2023 року нанесених при використанні ТзОВ «ЦЕХ УПК» земельної ділянки площею 2,6633 га, кадастровий номер 2124887400:14:010:0052 за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Розівка, вул.Концівська, буд. 54, з порушенням законодавства без правовстановлюючих документів за період з 21.01.2017 року по 19.01.2022 року включно в сумі 641912,48 грн (пункт 1.2 вказаного рішення).
Відповідно до копії акта № 2 від 27.07.2023 року, складеного комісією з визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, розмір збитків у вигляді неодержаного Холмківською сільською радою доходу за час фактичного користування ТзОВ "ЦЕХ УПК" земельною ділянкою площею 2,6633 га з кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 по вул. Концівська, 53, с.Розівка Ужгородського району за період з 21.01.2017 року по 19.01.2022 року включно складає 641912,48 грн.
Пунктом 6 вказаного акта передбачено термін, що встановлений для сплати завданих збитків, а саме 2-х місячний термін з дня затвердження вказаного Акта рішенням Холмківської сільської ради.
З наявних у справі копій документів вбачається, що листом від 23.04.2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до голови Холмківської ОТГ, в якому з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави просив надати інформацію щодо надходжень до місцевого бюджету, зокрема від ТзОВ "ЦЕХ УПК" орендної плати за користування спірною земельною ділянкою з 01.04.2018 року.
Листом від 13.08.2021 року Холмківська сільська рада надала відповідь прокуратурі про те, що радою вжито ряд заходів відносно перевірки раціонального використання та впорядкування надходжень до місцевого бюджету у вигляді плати за користування земельними ділянками, за результатами яких встановлено фактичних землекористувачів та направлено відповідні звернення з вимогами оформити право користування на земельні ділянки, що перебувають у фактичному користуванні, та провести звірку оплати за користування земельними ділянками без наявних правовстановлюючих документів; надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати за користування, зокрема спірною земельною ділянкою, сільська рада не отримувала.
Листом від 24.12.2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Холмківської ОТГ, в якому просив здійснити належний захист порушених інтересів територіальної громади та держави в судовому порядку. В листі також вказано, що у разі не вжиття заходів відповідного реагування прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» буде подано позовну заяву до суду з метою захисту інтересів держави.
Листом від 19.01.2022 року Холмківська сільська рада повідомила про здійснення відповідних дій щодо оформлення орендних відносин, зокрема із ТзОВ "ЦЕХ УПК" щодо користування спірною земельною ділянкою.
Листом від 20.07.2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до голови Холмківської ОТГ, в якому зазначив, що підтверджуючі документи про надходження коштів за фактичне використання, зокрема спірною земельною ділянкою до прокуратури не скеровано, а відтак, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просив інформувати прокуратуру про вжиті заходи реагування.
Листом від 16.03.2023 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до голови Холмківської ОТГ, в якому зазначив, що у відповідь на лист прокуратури від Холмківської ОТГ надано інформацію, згідно якого жодних платежів за фактичне використання, зокрема спірною земельною ділянкою, не сплачено. У листі вказано, що вказані обставини свідчать про нездійснення радою захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб?єкта владних повноважень та підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з позовом до суду.
У зв'язку з наведеним прокурором зазначено, що оскільки договір оренди на земельну ділянку за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га відповідачем зареєстровано лише 20.01.2022 року, безпідставно збережені кошти за фактичне користування земельною ділянкою у період з 21.01.2017 року по 20.01.2022 року підлягають стягненню на користь об'єднаної територіальної громади, що стало підставою для звернення із вказаним позовом до суду.
Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги
Щодо представництва прокурором інтересів держави
Закон України «Про прокуратуру» визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
У відповідності до абзацу 1, 2 частини 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно з частинами 3, 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
У цій справі судом встановлено, що в період з 2021 по 2023 роки керівник Ужгородської окружної прокуратури звертався до голови Холмківської ОТГ із листами, в яких з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави просив надати інформацію щодо надходжень до місцевого бюджету, зокрема від ТзОВ "ЦЕХ УПК" орендної плати за користування спірною земельною ділянкою, з 01.04.2018 року.
Вище зазначено, що листом від 13.08.2021 року Холмківська сільська рада надала відповідь прокуратурі про вжиття радою ряду заходів відносно перевірки раціонального використання та впорядкування надходжень до місцевого бюджету у вигляді плати за користування земельними ділянками, за результатами яких встановлено фактичних землекористувачів та направлено відповідні звернення з вимогами оформити право користування на земельні ділянки, що перебувають у фактичному користуванні, та провести звірку оплати за користування земельними ділянками без наявних правовстановлюючих документів; повідомлено, що надходжень до місцевого бюджету у вигляді орендної плати за користування, зокрема спірною земельною ділянкою, сільська рада не отримувала.
Листом від 24.12.2021 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до Холмківської ОТГ, в якому просив здійснити належний захист порушених інтересів територіальної громади та держави в судовому порядку. В листі також вказано, що у разі не вжиття заходів відповідного реагування прокурором на виконання вимог ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» буде подано позовну заяву до суду з метою захисту інтересів держави.
Листом від 19.01.2022 року Холмківська сільська рада надала відповідь прокуратурі, в кому зазначила про здійснення відповідних дій щодо укладення орендних відносин, зокрема із ТзОВ "ЦЕХ УПК" щодо користування спірною земельною ділянкою.
Листом від 20.07.2022 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до голови Холмківської ОТГ, в якому зазначив, що підтверджуючі документи про надходження коштів за фактичне використання, зокрема спірною земельною ділянкою до прокуратури не скеровано, а відтак, керуючись ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», просив інформувати прокуратуру про вжиті заходи реагування.
Листом від 16.03.2023 року керівник Ужгородської окружної прокуратури звернувся до голови Холмківської ОТГ, в якому зазначив, що у відповідь на лист прокуратури від Холмківської ОТГ надано інформацію, згідно якого жодних платежів за фактичне використання, зокрема спірною земельною ділянкою, не сплачено. У листі вказано, що вказані обставини свідчать про нездійснення радою захисту інтересів держави, що має прояв в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб?єкта владних повноважень та підтверджує наявність «виключного випадку» для звернення прокурора з позовом до суду.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що керівник Ужгородської окружної прокуратури дотримав вимоги статті 23 Закону України «Про прокуратуру», належним чином обґрунтував порушення інтересів держави в особі Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області та необхідність їх захисту, чим спростовуються доводи апелянта щодо відсутності повноважень прокурора на звернення до суду з даним позовом.
Щодо суті спору
Відповідно до статті 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно з статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права власності на землю є, зокрема територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, - на землі комунальної власності.
У відповідності до частини 1, 2 статті 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам, є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.
За приписами частини 1 статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Згідно із частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до частини 5 статті 60 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
За положеннями статті 172 Цивільного кодексу України територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов'язки через органи місцевого самоврядування у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
Як вбачається з інформаційної довідки №344189058 власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 є Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області.
Отже, матеріалами справи підтверджено, що позивач у цій справі - Холмківська сільська рада Ужгородського району Закарпатської області, є власником земельної ділянки за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052.
Також колегія суддів вважає за потрібне зазначити наступне.
За змістом статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Згідно статті 3 Закону України «Про оренду землі» об'єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
Орендна плата - обов'язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди (пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України).
З урахуванням вказаних норм суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
Також у цій справі місцевий господарський суд правильно виснував, що оскільки відповідач у спірний період не був власником або постійним землекористувачем земельної ділянки кадастровий номер 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га., а тому не вважався суб'єктом плати за землю у формі земельного податку; при цьому, єдино можливою формою здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (підпункт 14.1.72 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Подібна правова позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 08.11.2023 року у справі № 916/2498/22.
Відповідно до частини 1 статті 79 Земельного кодексу України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із частиною 1 статті 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.
За положеннями частини 3,4, 9 статті 79-1 Земельного кодексу України сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Згідно із частиною 1 статті 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.
У цій справі судом встановлено, що 03.02.2015 року між Холмківською сільською радою та ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1» було укладено договір оренди землі, на підставі якого в користування вказаному Товариству надано земельну ділянку за кадастровим номером 2124887404:01:004:0063 площею 11,0078 га для розміщення та експлуатації основних, допоміжних будівель та споруд птахокомплексу, яка розташована за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Розівка, вул. Концівська, що підтверджується актом прийому-передачі земельної ділянки від 03.02.2015 року.
Додатковою угодою від 16.10.2015 року до вказаного договору оренди землі частково внесено зміни, а саме зменшено площу орендованої земельної ділянки до 10,4997 га, у зв'язку з чим також змінено кадастровий номер такої з 2124887404:01:004:0063 на 2124887400:14:010:0036.
Рішенням Холмківської сільської ради від 22.11.2016 року «Про надання дозволу на розподіл орендованої земельної ділянки ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1», у зв'язку з наміром продажу нерухомого майна, ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» надано дозвіл на розподіл орендованої земельної ділянки відповідно до вказаного договору оренди землі від 03.02.2015 року та вказаної додаткової угоди від 16.10.2015 року.
Додатковою угодою від 21.09.2017 року до договору оренди земельної ділянки від 03.02.2015 року з додатковими угодами та внесення змін до нього припинено договір оренди в частині сформованих земельних ділянок, утворених шляхом поділу земельної ділянки площею 10,4997 га на земельні ділянки за кадастровими номерами 2124887400:14:010:0051 площею 3,9469 га, 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га, 2124887400:14:010:0053 площею 0,2404 га, 2124887400:14:010:0054 площею 2,0252 га та 2124887400:14:010:0055 площею 1,6239 га.
Інформаційною довідкою №344340766 (дата формування 28.08.2023) підтверджується, що ТзОВ "ЦЕХ УПК" є власником об'єкта «комплекс, складський» загальною площею 1295,84 кв.м. за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Розівка, вул. Концівська, буд. 54, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 17.01.2017 року між ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» та ТзОВ «ЦЕХ УПК» (дата державної реєстрації: 21.01.2017).
Також інформаційною довідкою №344189058 (дата формування 25.08.2023) підтверджується, що вказане нерухоме майно по вул. Концівській, 54 в с. Розівка Ужгородського району загальною площею 1295,84 кв.м., що належить на праві приватної власності ТзОВ «ЦЕХ УПК» розміщено на земельній ділянці за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га.
Згідно із частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
У відповідності до пункту «в» частини 1 статті 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.
Згідно з частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За положеннями частини 1 статті 123 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування.
У відповідності до частини 1 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу.
Статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідач, набувши право власності на об'єкт нерухомого майна, повинен був у відповідності до норм чинного законодавства, які є чіткими і зрозумілими, упорядкувати орендні відносини щодо земельної ділянки, на якій розміщене нерухоме майно.
Відповідно до статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, право власності на який зареєстровано у визначеному законом порядку, або частку у праві спільної власності на такий об'єкт, одночасно переходить право власності (частка у праві спільної власності) або право користування земельною ділянкою, на якій розміщений такий об'єкт, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта, у порядку та на умовах, визначених Земельним кодексом України. Істотною умовою договору, який передбачає перехід права власності на об'єкт нерухомого майна (житловий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, який розміщений на земельній ділянці і перебуває у власності відчужувача, є умова щодо одночасного переходу права власності на таку земельну ділянку (частку у праві спільної власності на неї) від відчужувача (попереднього власника) відповідного об'єкта до набувача такого об'єкта.
У цій справі суд встановив, що реєстрацію права власності на комплекс виробничих будівель загальною площею 1295,84 кв.м. за ТзОВ «ЦЕХ УПК» здійснено державним реєстратором Виконавчого комітету Мукачівської міської ради 21.01.2017 року.
Вказане нерухоме майно по вул. Концівській, 54 в с. Розівка Ужгородського району загальною площею 1295,84 кв.м., що належить на праві приватної власності ТзОВ «ЦЕХ УПК», розміщено на земельній ділянці за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га, яка на момент передачі майна фактично перебувала на правах оренди ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс № 1».
В оренду земельну ділянку комунальної власності за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га для обслуговування власних приміщень відповідач отримав 20.01.2022 року.
Верховний Суд у постанові від 05.08.2022 року у справі № 922/2060/20 зазначив, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
В матеріалах справи, яка розглядається, відсутні докази належного оформлення власником об'єктів нерухомості (відповідачем у справі) права користування спірною земельною ділянкою до 20.01.2022 року.
Враховуючи встановлені у цій справі обставини та відсутність доказів оформлення орендних відносин на спірну земельну ділянку, як це передбачено нормами чинного законодавства, колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач з дати реєстрації права власності на комплекс виробничих будівель загальною площею 1295,84 кв.м. до 20.01.2022 користувався земельною ділянкою, на якій вони (об'єкти нерухомості) розташовані, без достатньої правової підстави.
Верховний Суд у постанові від 08.07.2025 року у справі №908/1196/24 зазначив, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
За приписами статті 21 Закону України «Про оренду землі» розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України). Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Статтею 13 Закону України «Про оцінку земель» передбачено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі визначення розміру орендної плати за земельні ділянки, зокрема комунальної власності.
Згідно п. 289.1 Податкового кодексу України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Відповідно до частини 2 статті 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Верховний Суд у постанові від 02.09.2025 року у справі № 925/1280/21 виснував, що нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Також у постанові Верховного Суду від 05.02.2025 року у справі №645/1040/19 зазначено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки є належним та допустимим доказом, який підтверджує дані про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.
Відповідно до Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.11.2016 року №489 (втратив чинність на підставі наказу Міністерства аграрної політики та продовольства № 716 від 04.04.2023 року) індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 Податкового кодексу України.
Згідно із п. 289.2 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року.
Відповідно до п. 289.3 Податкового кодексу України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації не пізніше 15 січня поточного року забезпечують інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
За змістом пункту 1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 року №15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.
Отже, саме Держгеокадастр законодавчо наділений повноваженнями для встановлення величини коефіцієнту індексації та подальшого інформування центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, і власників землі та землекористувачів про щорічну індексацію нормативної грошової оцінки земель.
Суд першої інстанції зазначив, що вказане інформування здійснюється також шляхом оприлюднення інформації про індексацію нормативної грошової оцінки земель в засобах масової інформації, в тому числі на сайті Держгеокадастру (https://land.gov.ua/, на Урядовому порталі https://www.kmu.gov.uа). При цьому в оголошеннях зазначена інформація про коефіцієнти індексації з 1996 року. Аналогічна інформація наявна на сайті Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
В оскарженому рішенні суд послався на правовий висновок Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 804/937/16 та вказав, що коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати).
Виходячи з наведеного, суд першої інстанції прийшов до висновку, що при розрахунку суми за користування земельними ділянками, яка підлягає сплаті за 2020 рік необхідно застосувати коефіцієнт індексації за 2019 рік, а для розрахунку суми, яка підлягає сплаті у 2021 році необхідно застосувати коефіцієнт індексації за 2020 рік і т.д.
Враховуючи те, що відповідно до інформації Головного Управління Держгеокадастру у Закарпатській області технічна документація з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Розівка Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, затверджена рішенням 6 сесії шостого скликання Холмківської сільської ради від 01.06.2011 № б/н, у період 2011-2024 років нормативно-грошова оцінка 1 кв.м. змінювалась лише у зв'язку із застосуванням коефіцієнтів індексації.
Суд першої інстанції послався на дані Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель у період з 2017 року по 2020 рік становив 1.0, а за 2021 рік 1.1 (інформацію розміщено за посиланням https://land.gov.ua/pro-indeksatsiiu-normatyvnoi-hroshovoi-otsinky-zemel-za-2022-rik/).
При розрахунку безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою Холмківською сільською радою застосовувались витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га станом на 30.09.2019, відповідно до якого її вартість при вартості нормативної грошової оцінки 1 кв.м 160, 69 грн з урахуванням коефіцієнтів індексації за 2011-2018 роки становить 4 279 656,77 грн.
При цьому, відповідно до інформації з Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області витяги з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки у 2017, 2018, 2020 та 2021 роках не формувались. Разом з тим, нормативна грошова оцінка одного квадратного метра у відповідних роках становила 160,69 грн.
Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період (постанова Верховного Суду від 09.02.2022 року у справі №910/8770/19).
З урахуванням наведеного суд першої інстанції правильно виснував, що з урахуванням розміру коефіцієнтів індексації, нормативна грошова оцінка земельної ділянки за кадастровим номером 2124887400:14:010:0052 у період з 2017 по 2021 роки включно не змінювалась та становить 4 279 656,77 грн, а для застосування у період за 2022 рік становить 4707622,45 грн (тобто 4 279 656,77 грн *1,1).
Також місцевий господарський суд правильно вказав, що з урахуванням вимог ст.288.5.1. Податкового кодексу України відповідно до якої розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
04.01.2022 року між Холмківською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ "ЦЕХ УПК" (орендар) укладено договір оренди землі.
Пунктом 9 вказаного договору визначено річну орендну плату в розмірі 3% на рік від грошової оцінки земельної ділянки.
Суд першої інстанції зазначив, що вказаний розмір орендної плати за користування земельною ділянкою у відсотковому відношенні до розміру нормативної грошової оцінки земельної ділянки визначено також у договорі оренди від 03.02.2015 року, укладеному між Холмківською сільською радою та ТОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» в редакції станом на день відчуження майна від ТОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» на користь відповідача.
З урахуванням встановлених обставин місцевий господарський суд дійшов правильного висновку про те, що плата за користування земельною ділянкою кадастровий номер 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 га повинна становити 128 389,70 грн (тобто 3 відсотки від 4 279 656,77 грн) у рік з 2017 по 2021 роки включно та 141 228,67 грн (3 відсотки від 4 707 622,45 грн) за 2022 рік.
При розрахунку фактичного користування землі у 2017 році оплата повинна становити за 344 днів (365-21), що становить 121 002,00 грн (тобто 351,75 грн за день * 344), за 2018 2021 роки - по 128 389,70 грн за кожен рік включно, у 2022 році 7 351,67 грн (тобто 386,93 грн за день *19). Загальна сума, що підлягає стягненню за фактичне використання земельної ділянки без правовових підстав до моменту державної реєстрації договору оренди землі від 04.01.2022 року між Холмківською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ "ЦЕХ УПК" (орендар), становить 641 912,48 грн.
Відповідно до частини 1, 2 статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
За приписами статті 1213 Цивільного кодексу України набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.
Отже, враховуючи норму статті 1212 ЦК України, зобов'язання з набуття, збереження майна без достатньої правової підстави (кондикційне зобов'язання) виникає за одночасної наявності трьох умов: 1) відбувається набуття чи збереження майна; 2) правові підстави для набуття чи збереження майна відсутні; 3) набуття чи збереження здійснюється за рахунок іншої особи.
Враховуючи, що в матеріалах справи відсутні докази належного оформлення власником об'єктів нерухомості (відповідачем у справі) права користування спірною земельною ділянкою до 20.01.2022 року, а також наведені вище мотиви, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у вказаній справі наявні усі три названі ознаки.
На підставі поданих доказів судом встановлено, що відповідач зберіг (заощадив) у себе майно - кошти, котрі у вигляді орендної плати, що нараховується за володіння і користування спірними земельними ділянками. Водночас, відсутність договору оренди земельної ділянки має фактичним наслідком набуття відповідачем володіння і користування чужою земельною ділянкою без відповідної грошової компенсації. В результаті відбулося збереження (заощадження) відповідачем належних до сплати за таке володіння і користування коштів у вигляді орендної плати.
Поряд з наведеним, вбачається, що відповідач зберіг майно саме за рахунок позивача. Власником спірної земельної ділянки є територіальна громада смт. Кольчино в особі позивача, відтак, відповідно до ст. 206 ЗК України, п.п. 14.1.136 п. 14.1. ст. 14 ПК України, власником майна фактично збереженого відповідачем (коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою) також є територіальна громада в особі позивача. Отже, збереження (заощадження) відповідачем коштів у вигляді орендної плати за користування земельною ділянкою призвело до збільшення (накопичення) цих коштів у відповідача за рахунок їх неодержання позивачем.
Незалежно від наявності вини в поведінці відповідача, сам факт несплати ним за користування земельною ділянкою, свідчить про втрату позивачем майна, яке у спірних правовідносинах підпадає під категорію «виправдане очікування», що є загальновизнаною в т. ч. в практиці визначення Європейського суду з прав людини.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування у даній справі передбачених ст. ст. 1212-1214 ЦК України правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у в вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
З урахуванням встановлених у цій справі обставин, наведених норм та мотивів колегія суддів погоджується із наведеними висновками місцевого господарського суду.
Враховуючи, що у цій справі встановлено збереження безпідставного майна (коштів), прокурором у цій справі обрано належний та ефективний спосіб захисту.
Покликання скаржника на рішення Холмківської сільської ради від 28.07.2023 року про те, що збитки необхідно сплатити у 2-х місячний термін з дня затвердження акта з визначення та відшкодування збитків колегія суддів вважає безпідставним, оскільки підставою позову прокурора у цій справі є нездійснення Холмківською сільською радою належного захисту порушених інтересів територіальної громади, що мало наслідком недоотримання коштів за фактичне користування спірною земельною ділянкою впродовж тривалого часу.
Щодо аргументів апелянта про пропуск прокурором строку позовної давності
Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Інформаційною довідкою №344340766 (дата формування 28.08.2023) підтверджується, що ТзОВ "ЦЕХ УПК" є власником об'єкта «комплекс, складський» загальною площею 1295,84 кв.м. за адресою: Закарпатська обл., Ужгородський р-н., с. Розівка, вул. Концівська, буд. 54, на підставі акта приймання-передачі нерухомого майна, укладеного 17.01.2017 року між ТзОВ «Ужгородський птахокомплекс №1» та ТзОВ «ЦЕХ УПК»; дата державної реєстрації - 21.01.2017 рік.
Таким чином, саме 21.01.2017 року у Холмківської сільської ради виникло право на звернення до суду, оскільки саме у зв'язку з укладенням додаткової угоди їй стало відомо про продаж майна та земельну ділянку на якій воно розміщено.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
04.01.2022 року між Холмківською сільською радою (орендодавець) та ТзОВ "ЦЕХ УПК" (орендар) укладено договір оренди землі.
Відповідно до п. 42 Прикінцевих положень договору сторони дійшли згоди щодо зобов'язання Орендаря, а Орендар зобов'язався в свою чергу сплатити плату за землю за фактичне її використання у період до моменту державної реєстрації права оренди землі.
Отже, укладаючи даний договір, відповідач визнав всій обов'язок сплатити плату за землю за фактичне її використання у період до моменту державної реєстрації права оренди землі, що тягне за собою переривання перебігу позовної давності.
Відповідно до стаття 287 Податкового Кодексу України власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
Відповідно до ст. 285.1, 285.2. Податкового Кодексу України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
Відповідно до ст. 288.7. Податкового Кодексу України податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Відтак, строк позовної давності за вимогою про стягнення коштів за фактичне користування земельною ділянкою за 2017 рік розпочався 22.09.2017, за 2018 рік - 01.02.2019, за 2019 рік - 01.02.2020, за 2020 рік - 01.02.2021, за 2021 рік - 01.02.2022, за 2022 рік - 01.02.2023.
Позовну заяву подано до суду 29.08.2023.
Трирічний строк позовної давності за фактичне користування земельною ділянкою за 2017 рік мав би закінчитись 22.09.2020, за 2018 рік - 01.02.2022, за 2019 рік - 01.02.2023.
Відповідно до п. 12 прикінцевих положень Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Вказані зміни до прикінцевих положень Цивільного кодексу України Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», який набрав чинності 02.04.2020 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 встановлено з 12 березня 2020 року карантин, спричинений гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.
Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», який набрав чинності 17.03.2022 року, доповнено прикінцеві положення Цивільного кодексу України пунктом 19 (в редакції, чинній на момент звернення із вказаним позовом до суду) згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Отже, враховуючи наведені положення, колегія суддів приходить до висновку, що прокурором не пропущений строк позовної давності.
З урахуванням мотивів, наведених у вказаній постанові, апеляційний господарський суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги прокурора про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати в сумі 641912,48 грн за використання земельної ділянки кадастровий номер 2124887400:14:010:0052 площею 2,6633 в період з 21.01.2017 року по 20.01.2022 року включно.
За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/810/23.
Відповідно до ч.ч. 1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов'язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Суд першої інстанції встановив обставини, що мають значення для справи, надав належну оцінку дослідженим доказам, ухвалив законне, обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального і процесуального права, тому його необхідно залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Судові витрати
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов'язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись, ст. ст. 86, 197, 269, 270, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЦЕХ УПК" б/н від 19.06.2025 року (вх. №01-05/1885/25 від 20.06.2025 року) залишити без задоволення, рішення Господарського суду Закарпатської області від 14.05.2025 року у справі №907/810/23 - без змін.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.
Справу повернути в Господарський суд Закарпатської області.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення.
Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Головуючий суддя О.В. Зварич
Суддя І.Ю. Панова
Суддя Г.Г. Якімець