79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"31" жовтня 2025 р. Справа №914/732/25
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Бонк Т.Б.,
Суддів Бойко С.М.,
Якімець Г.Г.,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" б/н від 22.08.2025 (вх. суду від 25.08.2025 № 01-05/2608/25)
на рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 (повне рішення складено 04.08.2025, суддя Рим Т.Я.)
у справі № 914/732/25
за позовом: Стрийської окружної прокуратури в інтересах держави
в особі Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області, с. Розвадів, Львівська обл.
до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс", м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: ОСОБА_1 , с. Розвадів, Львівська обл.
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача: Миколаївське дочірнє лісогосподарське підприємство ЛГП «Галсільліс», м. Миколаїв, Львівська обл.
про: стягнення 224 412,79 грн,
Короткий зміст вимог позовної заяви і рішення суду першої інстанції:
Стрийська окружна прокуратура в інтересах держави в особі Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області звернулась до Господарського суду Львівської області з позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" про стягнення 224 412,79 грн шкоди, завданої навколишньому природному середовищу шкоди.
В обґрунтування позову, прокурор зазначив, що відповідач як постійний лісокористувач не забезпечив належний контроль за охороною лісових ресурсів, внаслідок чого відбулась незаконна вирубки 24 дерев у кварталі 67, виділі 15 Роздільського лісництва
Рішенням Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 позов задоволено в повному обсязі. Присуджено до стягнення з Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" на користь Розвадівської сільської ради Стрийського району Львівської області (до спеціального фонду місцевого бюджету Розвадівської сільської ради з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів) 224 412 грн 79 коп шкоди, завданої навколишньому природному середовищу.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що прокурор довів склад цивільного правопорушення в діях відповідача, який мав обов'язок забезпечити охорону лісів від незаконних рубок, відповідач належними та допустимими доказами не спростував підстав позову та не довів відсутність своєї вини у вчиненому порушенні.
Короткий зміст вимог та узагальнених доводів учасників справи:
Не погодившись з рішенням, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" звернулось до Західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 у справі № 914/732/25 та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Апелянт стверджує, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні належним чином, з посиланням на відповідні докази, не мотивував в чому полягає зовнішній прояв діяння ДП «Стрийське лісове господарство», як постійного лісокористувача, які імперативні нормативні приписи порушено цим діянням, як вчинене діяння з об'єктивною необхідністю породило наслідки у вигляді незаконної рубки 24 (двадцяти чотирьох) дерев різних порід та діаметрів у кварталі 67 виділ 15 Роздільського лісництва ДП «Стрийське лісове господарство».
На думку апелянта, суд обмежився лише загальним формулюванням про те, що факт вчинення незаконної рубки сам по собі є доказом неналежного виконання ДП «Стрийське лісове господарство» обов'язку щодо охорони та збереження лісового фонду.
Скаржник наголошує, що покладення на постійного лісокористувача майнової відповідальності за шкоду, завдану навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної рубки дерев невстановленими особами, можливе виключно за умови, якщо наявними у справі доказами підтверджується порушення вимог щодо ведення лісового господарства саме з боку постійного лісокористувача.
Скаржник також зазначає, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №12018140250000491 від 27.09.2018 встановлено, що наслідки у вигляді заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу незаконною рубкою 24 (двадцяти чотирьох) дерев у кварталі 67 виділ 15 Роздільського лісництва перебувають у прямому причинно-наслідковому зв'язку з діями ОСОБА_1 , а відповідач є потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор, позивач та треті особи відзивів на апеляційну скаргу не подали.
Рух справи в суді апеляційної інстанції:
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.08.2025 справу № 914/732/25 розподілено колегії суддів у складі: головуючого судді Бонк Т.Б., суддів Бойко С.М. та Якімець Г.Г.
Ухвалою суду від 01.09.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" б/н від 22.08.2025 (вх. суду від 25.08.2025 № 01-05/2608/25) на рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 у справі № 914/732/25; постановлено здійснювати розгляд справи № 914/732/25 в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно з встановленими судами першої та апеляційної інстанцій обставин, і визначених відповідно до них правовідносин, вбачається, що:
Відповідно до розпорядження Львівської обласної державної адміністрації № 38/0/5-23 від 22.02.2023 «Про надання в постійне користування земельних ділянок» та інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" є постійним лісокористувачем лісової ділянки у межах вид. 15, кв. 67 у межах Роздільського лісництва є ДСГП "Ліси України".
Представники Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс", за участю слідчого Миколаївського ВПМ Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області в акті огляду місця вчинення порушення лісового законодавства від 22.09.2018 року зафіксували факт незаконної вирубки 24 дерев на території Роздільського лісництва, квартал 67, виділ 15: 4 ясена, 1 дуби, 2 буки, 14 грабів, 3 вільхи. Польовою переліковою відомістю, що є додатком до акту, визначено діаметри пнів зрубаних дерев. Крім того, в акті встановлено, що на цих пнях наявні клейма. Встановлений в акті розмір заподіяної шкоди внаслідок рубки дерев становить 229' 176,87 гривень.
Слідчий СВ Миколаївського ВП ГУНП у Львівській області 20.09.2019 на підставі матеріалів кримінального провадження провів огляд місця події та встановив факт незаконної рубки 24 дерев, про що склав протокол.
На підставі заяви директора ДП «Стрийський лісгосп» від 25.09.2018 № 357 Миколаївське відділення поліції Пустомитівського ВП ГУНП у Львівській області зареєструвало кримінальне провадження № 12018140250000491 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 246 Кримінального кодексу України, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з матеріалів справи, у межах цього провадження ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні відповідного злочину, а обвинувальний акт щодо нього скеровано до суду.
Ухвалою Миколаївського районного суду Львівської області від 12.09.2024 у справі № 447/782/20 його звільнено від кримінальної відповідальності за вчинення кримінальних правопорушень, передбачених частиною 5 статті 27, частиною 1 статті 364, частиною 4 статті 358 Кримінального кодексу України, на підставі статті 49 Кримінального кодексу України, у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Згідно з розрахунком відповідача, що наведений в Акті огляду місця вчинення правопорушення від 22.09.2018, розмір шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, складає 229 176,87 гривень.
З метою визначення розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев постановою слідчого СВ ВП № 2 Стрийського РУП ГУНП України у Львівській області від 15.06.2023 (том 1, а. с. 56) в межах кримінального провадження № 12018140250000491 було призначено інженерно-екологічну експертизу.
Згідно з висновком експерта № СЕ-19/114-23/111409-ФХЕ від 19.10.2023 розмір шкоди, (збитків), заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки 24 дерев різних порід, на території держлісфонду Роздільського лісництва в кварталі 67 виділі 15, становить 224' 412,79 гривень. Цей розмір визначений на підставі такс, що викладених у додатку 1 до постанови КМ України від 23. 07.2008 № 665 "Про затвердження спеціальних такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу". У цьому висновку судовий експерт вказав на неправомірність проведення Відповідачем розрахунку розміру шкоди на підставі такс, що визначені у додатку № 1 до постанови КМ України № 541 від 24.07.2013, оскільки такі стосуються порядку обчислення шкоди, заподіяної порушенням законодавства про природно-заповідний фонд. Проте земельна ділянка, на якій відбулась порубка лісових насаджень до природно-заповідного фонду чи інших земель з особливим режимом використання не належить.
Прокурор звернувся до Розвадівської сільської ради листом від 16.07.2024, в якому просив вчинити дії, спрямовані на відшкодування шкоди, завданої самовільною незаконною рубкою лісових ресурсів.
Розвадівська сільською радою листом від 29.07.2024 відповіла, що у бюджеті ради відсутні кошти для сплати судового збору для звернення в суд з позовом.
Листом від 28.02.2025 прокурор повідомив Розвадівську сільську раду про підготовку позову в інтересах держави в її особі про стягнення збитків.
При перегляді рішення місцевого господарського суду судова колегія Західного апеляційного господарського суду керувалась таким:
Згідно зі статтею 13 Конституції України, статтею 7 Лісового кодексу України ліси, які знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника на ліси здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією України.
Згідно зі статтею 66 Конституції України кожен зобов'язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.
Відповідно до частини 1 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність.
Частиною 2 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено перелік порушень законодавства про охорону навколишнього природного середовища, за які може наступати відповідальність.
Згідно з частиною 3,4 статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.
Частиною 1 статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.
Відшкодування збитків, завданих унаслідок порушення екологічного законодавства, здійснюється у спосіб відновлення майнового стану суб'єктів екологічних правовідносин за рахунок інших суб'єктів, правопорушників вимог екологічного законодавства і має компенсаційний характер, а також застосовується як вид майнової відповідальності.
Відповідно до статті 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Власники лісів і постійні лісокористувачі зобов'язані розробляти та проводити в установлений строк комплекс протипожежних та інших заходів, спрямованих на збереження, охорону та захист лісів.
Організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.
Таким чином, обов'язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов'язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев.
Колегія суддів звертає увагу, що цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми особами.
Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.
Аналогічний висновок міститься у постановах від 18.05.2023 у справі № 914/669/22, Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 Цивільного кодексу України, з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 Цивільного кодексу України).
Для відшкодування шкоди за правилами статті 1166 Цивільного кодексу України необхідно довести такі елементи: 1) неправомірність поведінки особи - неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії; 2) наявність шкоди - під шкодою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права (життя, здоров'я тощо); 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою та шкодою є обов'язковою умовою відповідальності та виражається в тому, що шкода має виступати об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди; 4) вина особи, що завдала шкоду.
Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.
Судами у цій справі встановлено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" є постійним лісокористувачем лісової ділянки у межах вид. 15, кв. 67 у межах Роздільського лісництва є ДСГП "Ліси України".
Отже, відповідач як постійний лісокористувач несе цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства, що мало наслідком незаконне вирубування дерев.
Подібний висновок викладено у постанові Верховного Суду у постанові від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.
Посилання апелянта на те, що він має статус потерпілого у кримінальному провадженні, не може бути підставою для звільнення його від обов'язку відшкодування шкоди, завданої незаконною вирубкою дерев. Цивільно-правова відповідальність є самостійним видом юридичної відповідальності, яка покладається незалежно від статусу особи в інших видах провадження, зокрема кримінальному. Тому встановлення у межах кримінального провадження факту заподіяння шкоди відповідачу не має правового значення для вирішення питання про відшкодування шкоди, заподіяної лісовим ресурсам.
Апеляційний суд також зазначає, що судом першої інстанції обґрунтовано взято до уваги висновок експерта як належний та допустимий доказ, що підтверджує розмір шкоди, завданої незаконною порубкою дерев, в розмірі 224 412,79 гривень.
При цьому експертне дослідження базується на кількісних і якісних обмірах пнів, здійснених самим ж відповідачем, що виключає можливість сумніву у достовірності використаних даних. Експерт Артишко М. В. на підставі ст. ст. 384, 385 КК України попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, що також підтверджує належність проведеного дослідження.
Разом з тим, відповідач не подав жодного альтернативного розрахунку, не надав висновку іншого експерта та не ініціював призначення експертизи в межах розгляду справи.
На підставі викладеного, враховуючи те, що відповідач, як постійний лісокористувач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, направлених на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконного вирубування на підвідомчій йому території земель лісового фонду, апеляційний суд зазначає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність у діях відповідача складу цивільного правопорушення та підстав для задоволення позову.
Висновок апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ч.1 ст.236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
За приписами ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ч. 1 ст. 276 ГПК України).
На підставі викладеного колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 у справі № 914/732/25 ґрунтується на матеріалах справи та чинному законодавстві і підстав для його скасування немає, а зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника необґрунтовані і не визнаються такими, що можуть бути підставою для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення.
Судові витрати в суді апеляційної інстанції.
Оскільки у цьому випадку суд апеляційної інстанції не змінює рішення, та не ухвалює нового рішення, розподіл судових витрат судом апеляційної інстанції не здійснюється (частина 14 статті 129 ГПК України). Отже, згідно з ст.129 ГПК України сплачений апелянтом судовий збір за подання апеляційної скарги слід залишити за скаржником.
Керуючись ст.ст. 86, 119, 129, 236, 254, 269, 270, 275, 276, 281, 282 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України" в особі філії "Карпатський лісовий офіс" б/н від 22.08.2025 (вх. суду від 25.08.2025 № 01-05/2608/25) - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Львівської області від 30.07.2025 у справі № 914/732/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за перегляд справи у суді апеляційної інстанції - покласти на скаржника.
4. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення. Строки та порядок оскарження постанов апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.
5. Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Головуючий суддя Т.Б. Бонк
суддя С.М. Бойко
суддя Г.Г. Якімець