79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"04" листопада 2025 р. Справа № 914/1850/25
Суддя Західного апеляційного господарського суду Панова І.Ю.
(колегія суддів: Панова І.Ю. - головуючий суддя, судді: Зварич О.В., Скрипчук О.С.)
розглянувши матеріали апеляційної скарги ТзОВ “СНЕК ПРОДАКШН» б/н від 30.10.2025 (вх. №01-05/3186/25 від 30.10.2025)
на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 (повний текст рішення складено 17.09.2025)
у справі: №914/1850/25 (суддя Чорній Л.З.)
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю “Молочна компанія “Галичина»
про банкрутство: Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмарт СМ»
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 у справі №914/1850/25 задоволено заяву Товариства з обмеженою “Фінансова компанія “Фактор плюс» за вх. № 3653/25 від 03.09.2025 про заміну кредитора у справі його правонаступником. Замінено у справі № 914/1850/22 кредитора - Товариство з обмеженою відповідальністю “Молочна компанія “Галичина» (79024, Львівська область, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54, ЄДРПОУ 39685014) правонаступником Товариством з обмеженою “Фінансова компанія “Фактор плюс» (01133, м. Київ, вул. Щорса, буд. 31; код ЄДРПОУ 37881514). Зобов'язано розпорядника майна внести відповідні зміни до реєстру вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю “Трансмарт СМ».
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, ТзОВ “СНЕК ПРОДАКШН» оскаржило таке в апеляційному порядку. Апеляційна скарга надійшла на адресу Західного апеляційного господарського суду 30.10.2025. В апеляційній скарзі скаржник просить скасувати ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 р. (повний текст складено 17.09.2025 р.) у справі № 914/1850/25 про заміну сторони (кредитора), а саме: замінено ТОВ «МОЛОЧНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА» (код ЄДРПОУ: 39685014, адреса: 79024, м. Львів, вул. Липинського, буд. 54) на його правонаступника - ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ: 37881514, адреса: 01133, місто Київ, вул. Щорса, буд. 31), чим відмовити у заяві ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФАКТОР ПЛЮС», про заміну сторони (кредитора) з ТОВ «МОЛОЧНА КОМПАНІЯ «ГАЛИЧИНА», що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.10.2025 вказану справу розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Панова І.Ю., суддів Зварич О.В. та Скрипчук О.С.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що подану скаржником апеляційну скаргу належить залишити без руху з таких підстав:
Також, відповідно до ч. 1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду (частина 2 вказаної статті).
За приписами ч. 1 ст. 254 ГПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції."
В контексті зазначеного, за приписами процесуального законодавства судове рішення, оскаржуване особою, яка не брала участі у справі, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, що випливають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Частиною 3 статті 256 ГПК України визначено, що строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 статті 261 ГПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, крім випадків, зокрема подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, інтереси та (або) обов'язки.
Оскаржувану ухвалу постановлено Господарським судом Львівської області від 10.09.2025. Повний текст ухвал складено 17.09.2025. Таким чином, останнім днем оскарження ухвали місцевого господарського суду від 10.09.2025 є 29.09.2025. Апеляційну скаргу надіслано на адресу Західного апеляційного господарського суду 30.10.2025, тобто з порушенням встановленого десятиденного строку на її подання, визначеного ст. 256 ГПК України.
В прохальній частині апеляційної скарги скаржник просить суд визнати поважними причини пропуску на апеляційне оскарження ухвали суду та поновити пропущений строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 у справі №914/1850/25. Також, подав клопотання б/н б/д (вх.№ 01-05/3189/25 від 30.10.2025) про поновлення строку на апеляційне оскарження. Клопотання обґрунтоване тим, що до моменту визнання кредиторських вимог ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» не мали процесуального статусу кредитора і, відповідно, не мали доступу до матеріалів справи в ЄСІТС, заяв, клопотань, доказів, що подавались іншими учасниками (включаючи заяву ТОВ «ФК «ФАКТОР ПЛЮС» про заміну сторони (кредитора)правонаступником), що підтверджується наявними доказами, зокрема, скріншотами з електронного кабінету ЄСІТС, що додаються.
Поряд з цим, навіть після визнання Судом вимог ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН», Апелянт не отримав фактичного доступу до матеріалів справи, а саме до документів, що скеровувались на адресу Суду до 10.09.2025 р., в тому числі до заяви ТОВ «ФК «ФАКТОР ПЛЮС» про заміну сторони (кредитора) правонаступником, поданої 02.09.2025 р.
Лише 16.10.2025 року, Апелянт ознайомився із документами, що слугували підставою для прийняття Судом Ухвали від 10.09.2025 року. Дата ознайомлення ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН» із матеріалами справи підтверджується відповідною відміткою на заяві про ознайомлення з матеріалами справи (попередньо поданою ТОВ «СНЕК ПРОДАКШН»), що міститься в матеріалах справи.
Розглянувши зазначене клопотання судом враховується наступне.
Згідно зі статтею 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною першою статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування заяви про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку, встановити чи є такий строк значним та чи поновлення такого строку не буде втручанням у принцип юридичної визначеності з врахуванням балансу суспільного та приватного інтересу. При цьому поважними визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує виходячи з поважності причин пропуску строку на оскарження.
У розумінні статті 86 ГПК України питання про поважність причин пропуску процесуального строку вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як визначено статтею 256 ГПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Апеляційним господарським судом також враховано правові висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.07.2022 у справі 9/430-05-11867 щодо застосування приписів статей 256, 261 ГПК України відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках. У постанові зауважено на тому, що такі строки повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було би несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність, у зв'язку з тим, що фактично норма про можливість поновлення процесуальних строків є, по суті, пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного з процесуальних строків.
Сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не зобов'язує суд автоматично відновити цей строк, оскільки клопотання про поновлення строку на подання апеляційної скарги з огляду на положення статті 256 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності пропуску цього строку.
Поважними визнаються такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. При цьому ГПК України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку, тобто у кожному випадку суд з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Отже, відновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яким суд користується, виходячи із поважності причин пропуску строку скаржником, і лише сам факт подання скаржником клопотання про поновлення строку не кореспондується з автоматичним обов'язком суду відновити цей строк.
Апеляційний звертає увагу на те, що сам по собі факт повернення апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, а при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також те, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов'язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Водночас, частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Згідно з частинами 1 та 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Слід зазначити, що факт ознайомився із документами 16.10.2025 апелянтом в цьому випадку не може свідчити про поважність причин пропуску строку на оскарження рішення місцевого суду, оскільки відповідно до довідки про доставку електронного листа підписаного відповідальним працівником суду оскаржувана ухвала була надіслана до електронного кабінету 17.09.2025 18:40.
Отже, подання до суду 30.10.2025 апеляційної скарги на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 у справі №914/1850/25, про яке скаржник - ТзОВ “СНЕК ПРОДАКШН» знало ще 17.09.2025, з пропуском строку апеляційного оскарження та відповідним клопотанням на поновлення строку такого оскарження, не може вважатися поважною причиною, оскільки вказане зумовлено не об'єктивними причинами, а суб'єктивною поведінкою, яка залежала виключно від самого скаржника.
Таким чином, зазначені в апеляційній скарзі підстави (обставини), що перешкоджали зверненню до суду з апеляційною скаргою раніше, суд вважає неповажними, у зв'язку з чим, скаржник має право зазначити інші підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, які суд може визнати поважними.
Відповідно до ч.2 ст. 260 ГПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Відповідно до ч.2 ст. 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов'язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 260 ГПК України, суд
1. Залишити без руху апеляційну скаргу ТзОВ “СНЕК ПРОДАКШН» б/н від 30.10.2025 (вх. №01-05/3186/25 від 30.10.2025) на ухвалу Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 у справі №914/1850/25.
2. Скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги та не пізніше десяти днів з дня отримання ухвали про залишення без руху апеляційної скарги та надати (надіслати) суду належним чином обґрунтоване клопотання (з доказами в його обґрунтування) про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Львівської області від 10.09.2025 у справі №914/1850/25.
3. Копію ухвали надіслати скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Панова І.Ю.