05 листопада 2025 року м. Чернівці
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду Кифлюк В.Ф., розглянувши апеляційні скарги ОСОБА_1 та його представника адвоката Ключника С.В. на постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01.10.2025 року у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ст.204-1 ч.2, 185-10 ч.1 КУпАП,-
Постановою Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01.10.2025 року об'єднано справи про адміністративні правопорушення за ч.1 ст. 204-1 КУпАП та ч.1 ст. 185-10 КУпАП відносно ОСОБА_1 в одне провадження.
Також цією постановою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресом: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.2 ст.204-1, ч.2 ст.185-10 КУпАП та нього накладено адміністративне стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП у виді штрафу у розмірі шестисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 гривень.
Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
Роз'яснено ОСОБА_1 зміст ст. 307, 308 КУпАП.
Згідно постанови суду, 29 липня 2025 року о 02 год. 30 хв., ОСОБА_1 діючи в складі групи осіб, спільно з громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , на напрямку 824 прикордонного знаку, на території Глибоцької об'єднаної територіальної громади на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » здійснив спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон. Був виявлений та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» під час руху в бік державного кордону на відстані 50 м від лінії державного кордону.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги ст. 9,12 Закону України «Про Державний кордон України» від 04 листопада 1991 року, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 204-1 КУпАП.
Крім цього, ОСОБА_1 , 29 липня 2025 року о 02 год. 30 хв., при спробі незаконного перетину державного кордону з України в Румунію, в складі групи осіб на напрямку 824 прикордонного знаку, на території Глибоцької об'єднаної
ЄУНСС 715/3133/25 НП 33/822/548/25 головуючий у 1 інстанції Маковійчук Ю.В.
територіальної громади на ділянці відповідальності відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » вчинив злісну непокору законному розпорядженню прикордонного наряду, а саме: не виконав команди подані словами: «Стій! Прикордонний наряд», «Припинити рух в бік державного кордону», «Пред'явити документи», вчинив спробу втечі, проте в ході переслідування був затриманий прикордонним нарядом.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 10 Положення «Про прикордонний режим» затвердженого ПКМУ №1147 від 27.07.1998, ст. 34 Закону України «Про державний кордон України» та п.12 ст. 20 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», внаслідок чого вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 185-10 КУпАП.
На вказану постанову суду ОСОБА_1 та адвокат Ключник С.В. подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати оскаржуване рішення та закрити провадження у справі за відсутності в діях ОСОБА_1 складу та події адміністративних правопорушень.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі вказував, що в постанові суду вказано про наявність кримінального провадження, що перебуває на розгляді в цьому суді. Однак суд не вказав звідки така інформація, а також не пояснив яке доказове значення це провадження має до інкримінованих йому діянь. Вважає, що судом було грубо порушено принципи на справедливий суд.
Зазначав, що до 01.10.2025 р. судом не приймалося рішення у виді постанови про об'єднання двох справ в одне провадження, що, на його думку, свідчить про те, що суд не дотримався основоположних принципів права на справедливий суд.
Стверджував, що його адвокат ознайомлювалася з матеріалами справи в суді, які їй були надані у виді однієї справи, і серед документів наявних в ній протоколу про адміністративне правопорушення, передбаченого ч.2 чт. 185-10 КУпАП, не було. Вважає посилання суду на протокол №006320 Е від 29.07.2025 незаконним, оскільки ДПС України до суду не було надано жодного доказу вчинення ним вказаного правопорушення. Також суд в оскаржуваній постанові зіслався на цитати із рапорту лейтенанта ОСОБА_4 , однак не вказано про застосування зброї, не вірно вказано назву « ІНФОРМАЦІЯ_4 », що, на думку апелянта, свідчить про неналежне обґрунтування прийнятої постанови.
Звертає увагу, що в своїй заяві від 30.09.2025 він заперечив правдивість пояснень, наданих ним 29.07.2025. та вказував, що його залякували, возили вночі в автомобілі в невідомій місцевості, стріляли біля голови та били демонстративно. Такі пояснення він написав оскільки йому пообіцяли, що його відпустять.
Вказував, що ним були подані документи про його місце роботи та бронювання, що свідчать про відсутність у нього наміру перетинати державний кордон.
Адвокат Ключник С.В. в своїй апеляційній скарзі наводив ідентичні доводи, які містяться в апеляційній скарзі ОСОБА_1 .
Крім того, вказував, що суд самостійно, без будь-яких клопотань ДПС України додав до оскаржуваної постанови інформацію про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
В клопотаннях, надісланих до суду апеляційної інстанції, ОСОБА_1 та адвокат Ключник С.В. просили скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі на підставі сплину строків притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. В обґрунтування клопотань вказували, що протоколи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 були складені 29.07.2025 року, тобто в день, коли були виявлені правопорушення. Однак станом на 30.10.2025 року постанова Глибоцького районного суду від 01.10.2025 року не набрала законної сили, у зв'язку з її оскарженням в апеляційному порядку. А тому, на думку апелянтів, на день розгляду матеріалів справи в суді апеляційної інстанції строки притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності закінчилися.
До початку апеляційного розгляду від ОСОБА_1 та адвоката Ключника С.В. надійшли заява, в яких просили проводити розгляд справи без їхньої участі.
Перевіривши матеріали провадження, законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції в межах апеляційних скарг, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданнями провадження у справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом.
Приписами ст. 280 КУпАП регламентовано, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винувата ця особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апеляційний суд вважає, що вищевказані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколами про адміністративні правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 185-10, ч.2 ст. 204-1 КУпАП, є правильним, зміст постанови відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Диспозиція ч. 2 ст. 204-1 КУпАП передбачає відповідальність, зокрема, за перетинання або спробу перетинання державного кордону України будь-яким способом поза пунктами пропуску через державний кордон України, якщо такі дії були вчинені групою осіб.
Порядок перетинання державного кордону України врегульовано Законом України «Про державний кордон України».
Частинами 1 та 2 ст.9 цього Закону передбачено, що перетинання державного кордону України здійснюється на шляхах сполучення через державний кордон з додержанням встановленого порядку.
Пішохідне сполучення через державний кордон України здійснюється в пунктах пропуску, що встановлюються Кабінетом Міністрів України відповідно до законодавства і міжнародних договорів України, а також поза пунктами пропуску через державний кордон України у випадках, визначених законодавством.
Крім того, ч. 3 ст.9 вказаного Закону визначено, що пункт пропуску через державний кордон України - це спеціально виділена територія на залізничних та автомобільних станціях, у морських і річкових портах, аеропортах (аеродромах) з комплексом будівель, споруд і технічних засобів, де здійснюються прикордонний, митний та інші види контролю і пропуск через державний кордон осіб, транспортних засобів, вантажів та іншого майна
Згідно ч.1 ст.12 зазначеного Закону, пропуск осіб, які перетинають державний кордон України, здійснюється органами Державної прикордонної служби України за дійсними документами на право в'їзду на територію України або виїзду з України.
Відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року № 69/2022, в Україні запроваджено загальну мобілізацію, що передбачає здійснення визначених Законом України «Про правовий режим воєнного стану» заходів, зокрема, обмеження виїзду чоловіків 18-60 років за кордон.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень доведена наступними письмовими доказами.
Так, з протоколу про адміністративні правопорушення серії ЗхРУ №006319Е від 29 липня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 діючи в складі групи осіб, спільно з громадянами України ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , був виявлений на напрямку 824 прикордонного знаку та затриманий прикордонним нарядом «Прикордонний патруль» на відстані 50 м від лінії державного кордону, під час руху в бік державного кордону, в адміністративних межах Глибоцької ОТГ, за спробу незаконного перетину державного кордону з України в Румунію поза пунктами пропуску через державний кордон (а.с.1).
Відповідно до протоколу про адміністративне затримання від 29 липня 2025 року, ОСОБА_1 було затримано о 02 год. 30 хв. в прикордонній смузі на напрямку 824 прикордонного знаку в межах Глибоцької ОТГ, Чернівецькій області, під час руху в бік кордону на відстані 50 метрів до лінії державного кордону (а.с.2).
З матеріалів справи вбачається, що під час затримання ОСОБА_1 29.07.2025 в нього виявлено, зокрема, паспорт громадянина для виїзду за кордон (а.с.3).
ОСОБА_1 , у своїх письмових поясненнях визнав, що він намагався незаконно перетнути державний кордон (а.с.5).
В матеріалах справи також наявна схема щодо виявлення особи від 29 липня 2025 року, на якій відображено напрямок руху ОСОБА_1 та інших осіб, а також відстань до державного кордону (а.с.7).
Вищенаведені докази, які є належними і допустимими, зібрані відповідно до вимог КУпАП, оскільки порушень при їх збиранні під час розгляду справи апеляційним судом не виявлено, у своїй сукупності підтверджують порушення ОСОБА_1 вимог ст. 9, 12 Закону України «Про державний кордон України від 04.11.1991, та його винуватість у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 204-1 КУпАП.
Частиною 2 ст. 185-10 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню чи вимозі працівника Державної прикордонної служби України під час виконання ним службових обов'язків, пов'язаних з охороною державного кордону, вчинену групою осіб.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП доводиться протоколом про адміністративне правопорушення ЗхРУ №006320Е (а.с. 14), протоколом про адміністративне затримання (а.с. 15), рапортом начальника 2-ї групи ІПК відділення інспекторів прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_2 » відділу прикордонної служби « ІНФОРМАЦІЯ_3 » від 29 липня 2025 року (а.с. 6, 17).
Таким чином, суд приходить до висновку про доведення вини ОСОБА_1 також у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185-10 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 , який зареєстрований в м. Харків та проживає як ВПО в м. Києві, перебував в 02.30 год. в адміністративних межах Глибоцької ОТГ Чернівецької області, що знаходиться на відстані 580 км від м. Києва та був затриманий на відстані 50 м від державного кордону України з Румунією, на думку суду, свідчить про наявність в його діях умислу на перетин державного кордону України.
Твердження апелянтів про місце роботи ОСОБА_1 та його бронювання ніяким чином не спростовують обставини, що були встановлені судом та можуть свідчити про обраний апелянтами спосіб захисту, оскільки документи, які би свідчили, що ОСОБА_1 ,1999 р.н., має законні підстави для виїзду за кордон, відповідно до чинного законодавства, у зв'язку з встановленими обмеженнями через дію воєнного стану, в матеріалах справи відсутні.
Що стосується доводів апелянта про те, що суд самостійно долучив до матеріалів справи постанови суду щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які притягнуті до відповідальності за ч. 2 ст.204-1, ч. 2 ст. 185-10 КУпАП за дії, вчинені спільно з ОСОБА_1 , і цим порушив принцип судового розгляду, то вони є голослівними, оскільки до матеріалів проваджень щодо ОСОБА_1 працівниками ДПС України були долучені протоколи про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006323Е, ЗхРУ006324Е від 29.07.2025 щодо ОСОБА_3 та серії ЗхРУ №006321Е, ЗхРУ №006322Е від 29.07.2025 щодо ОСОБА_2 .
Доводи ОСОБА_1 про те, що пояснення були надані під тиском, є голослівними і жодними доказами не підтверджені. Під час розгляду апеляційних скарг не встановлено будь-яких даних про застосування щодо ОСОБА_1 незаконних методів, примусу чи інших дій, які призвели до підписання протоколу та інших наявних у матеріалах справи документів, а також відмови від надання письмових пояснень з приводу обставин події.
Той факт, що працівники прикордонного наряду застосовували зброю та здійснювали постріли в повітря, свідчить про припинення ними незаконних дій осіб, які перебували в прикордонній смузі в нічний час та є підтвердженням протиправних дій правопорушників, які не виконували законну вимогу прикордонного наряду зупинитись та намагалися незаконно перетнути державний кордон України.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на відсутність будь-яких доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 чи його захисник оскаржували дії працівників прикордонної служби.
Що стосується вимог апелянтів про скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження у справі за сплином строків, передбачених ст. 38 КУпАП, то необхідно зазначити наступне.
Як вбачається з протоколів про адміністративне правопорушення серії ЗхРУ №006319Е від 29.07.2025 та ЗхРУ№006320Е від 29.07.2025, події мали місце 29 липня 2025 року. Тобто, правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 204-1, ч.2 ст. 185-10 КУпАП були вчинені та виявлені в один день.
З оскаржуваної постанови вбачається, що вона була ухвалена Глибоцьким районним судом 01 жовтня 2025 року та ОСОБА_1 була визнано винуватим у вчиненні правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 204-1, ч.2 ст. 185-10 КУпАП та на нього було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу,
Подання апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисником, згідно вимог ст. 294 КУпАП, тільки зупинило набрання законної сили постанови, яка оскаржується.
Оскільки ОСОБА_1 було визнано винним у вчиненні правопорушень та накладено адміністративне стягнення в межах тримісячного строку, передбаченого ст. 38 КУпАП, вимоги апелянтів є необґрунтованими. В даному випадку вимоги апелянтів гуртуються на їхньому довільному трактування змісту ст.38КУпАП.
Оскаржуване рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим і підстав для його скасування немає.
На підставі наведеного та керуючись ст.294 КУпАП,-
В задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 та адвоката Ключника С.В. відмовити, а постанову Глибоцького районного суду Чернівецької області від 01 жовтня 2025 року у справі про адміністративні правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч.2 ст. 204-1, ч.2 ст.185-10 КУпАП, залишити без змін.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя В.Ф.Кифлюк
Копія. Згідно з оригіналом: суддя