Справа № 638/8823/24 Головуючий І інстанції -
Провадження № 33/818/1024/25 Хайкін В.М.
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП Доповідач - Кружиліна О.А.
28 жовтня 2025 року Харківський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ - Кружиліної О.А.,
за участю секретаря - Михайлюка А.В.,
захисників - Прядка О.О., Шадріна О.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Харкові апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядка Олександра Олександровича на постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2025 року у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП,
Постановою судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.04.2025 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн на користь держави.
Не погодившись з вказаною постановою судді, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову судді та закрити провадження у справі, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на незаконність постанови судді, яка постановлена за його відсутності, що є порушенням права на захист.
За обставинами події ОСОБА_1 зазначає, що 06.05.2025 він за службовою потребою прибув у м. Харків, під'їхавши до свого будинку, він зупинився поряд кіоску, з метою придбання продуктів харчування. Поспілкувавшись деякий час з продавцем кіоску, яка пригостила його цукерками та вживши енергетичний напій, він вирішив перепаркувати свій автомобіль. Від'їхавши від кіоску на 100 м, його наздогнав автомобіль патрульної поліції. Після перевірки документів та з'ясування обставин передачі автомобіля від громадської організації, йому було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора, на що він відмовився та погодився пройти такий огляд у закладі охорони здоров'я.
Вважає, що його огляд на стан алкогольного сп'яніння лікарем проведено в порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», з огляду на відсутність в матеріалах справи акту його огляду, у зв'язку з чим, висновок лікаря є неповним та не відповідає дійсності, а надані в судовому засідання пояснення, є упередженими.
Звертає увагу, що у поліцейських були відсутні підстави для проведення його огляду на стан алкогольного сп'яніння, а нібито виявлені ознаки, обумовлені наслідками несення військової служби, хронічної втомою та раніше отриманої травми.
Наявний в матеріалах справи відеозапис вважає неналежними доказом у справі, оскільки він не містить моменту вчинення правопорушення та факту керування транспортним засобом.
Також ОСОБА_1 посилається на порушення поліцейськими вимог статті 266-1 КУпАП, оскільки він є військовослужбовцем та поліцейські не уповноважені проводити огляд на стан сп'яніння військовослужбовців.
В обґрунтування пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження постанови судді, ОСОБА_1 зазначає, що він проходить військову службу в складі військової частини НОМЕР_1 і перебуває у зоні бойових дій. Зі змістом оскаржуваної постанови ознайомився в ЄДРСР після її оприлюднення 21.04.2025.
Враховуючи, що доводи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження про поважність причин пропуску строку не спростовуються матеріалами справи, клопотання ОСОБА_1 підлягає задоволенню.
Також апеляційну скаргу подано захисником ОСОБА_1 - адвокатом Прядко О.О., в якій захисник просить скасувати постанову судді, закрити провадження по справі на підставі пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП та проводити розгляд апеляційної скарги за участі захисника і прокурора.
Мотивуючи доводи апеляційної скарги захисник звертає увагу на незаконність та необґрунтованість постанови судді, висновки якої не відповідають фактичним обставинам справи.
Вважає, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддею невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, без викладення підстав відхилення доводів сторони захисту та розглянуто справу за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як на підставу скасування постанови судді, захисник посилається на відсутність в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, відсутність підстав для направлення його до закладу охорони здоров'я, з метою проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, порушення поліцейськими вимог статті 266-1 КУпАП та відсутність доказів перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння.
Клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді, захисником ОСОБА_1 - адвокатом Прядко О.О. мотивовано тим, що під час проголошення постанови він та ОСОБА_1 присутніми не були, її копію отримано 07.05.2025.
Вказані обставини, апеляційний суд приймає до уваги, та поновлює пропущений строк на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.04.2025, як такий, що пропущений з поважних причин.
Щодо вимоги апеляційної скарги захисника ОСОБА_1 - адвоката Прядко О.О. про розгляд апеляційної скарги за участю прокурора, апеляційний суд виходить з наступного.
Статтею 250 КУпАП визначено повноваження прокурора при здійснені прокурорського нагляду.
Чинним КУпАП передбачено, що участь прокурора є обов'язковою при розгляді судом справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією. Участь прокурора у розгляді справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, не передбачено.
В рішенні від 30.08.2023 по справі у 208/712/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у частині першій статті 250 КУпАП для прокурора та його заступника передбачено право брати участь у розгляді справи. Однак процесуального порядку забезпечення такої участі не передбачено ні цим Кодексом, ні Законом України «Про прокуратуру», ані підзаконними нормативно-правовими актами. Законодавець у главі 21 КУпАП «Особи, які беруть участь у провадженні в справі про адміністративне правопорушення» не включає прокурора до складу учасників цього провадження.
Крім того Велика Палата вважає, що уповноважений орган Національної поліції на стадії досудового оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення фактично виконував функцію обвинувачення та разом із протоколом скерував до суду одержані ним письмові докази.
З огляду на викладене, апеляційний суд не вбачає підстав для залучення прокурора до участі у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 .
Будучи належним чином повідомленими про час та місце судового розгляду, ОСОБА_2 до апеляційного суду не прибув, клопотання про відкладення апеляційного перегляду справи, не подавав, про причини неявки не повідомив.
Вислухавши думку захисників ОСОБА_1 - адвокатів Прядко О.О., Шадріна О.С., які повідомили, що ОСОБА_1 перебуває у відрядженні та не може взяти участь у розгляді справи, вважали за неможливе розглядати справу за його відсутністю, апеляційний суд приходить наступного висновку.
Справа про адміністратне правопорушення в провадженні апеляційного суду перебуває з 26.05.2025.
Приймаючи рішення про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд враховує те, що справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута без участі особи, яка притягується до адміністративної відповідальності у разі, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до вимог частини 1 статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене та виходячи з положень статей 268, 271, 294 КУпАП, апеляційний суд приходить до висновку про розгляд справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи відповідно до вимог частини 7 статті 294 КУпАП, перевіривши законність і обґрунтованість постанови судді в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення захисників ОСОБА_1 - адвокатів Прядко О.О., Шадріна О.С., які апеляційну скаргу підтримали, просили її задовольнити, апеляційний суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційних скарг, виходячи з наступного.
Визнаючи винним та накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення за вчинене адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 130 КУпАП, суддя виходив з того, що в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, яке виразилося у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, чим порушив вимоги пункту 2.9 «а» ПДР України, що підтверджено зібраними у справі доказами.
З таким висновком судді апеляційний суд погоджується, вважає його правильним, обґрунтованим та таким, що відповідає наявним в матеріалах справи доказам.
Відповідно до статті 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Стаття 251 КУпАП встановлює, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до статті 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, пункт 2.5 ПДР України зобов'язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог пункту 2.9 «а» ПДР України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9 «а» ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП.
Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено, що у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судовим розглядом встановлено, що 06.05.2025 о 11:57 в м. Харкові по вул. Новгородська, 4, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Toyota Land Cruiser», н.з. НОМЕР_2 у стані алкогольного сп'яніння, що підтверджується висновком № 1300 лікаря-нарколога КНП ХОР «ОНКЛ».
Відповідно до Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1300 від 07.05.2025, складеного лікарем КНП ХОР «ОНД», водій ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Внаслідок зазначених подій, поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 900973 від 07.05.2025, за порушення водієм ОСОБА_1 вимог пункту 2.9 «а» ПДР України.
Вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, яким суддя надав належну правову оцінку.
Апеляційний суд вважає, що вимоги частини 2 статті 251, статей 256, 2652, 266, 268 КУпАП, «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» поліцейськими дотримано.
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 130 КУпАП.
Апеляційний суд дійшов висновку, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , суддею, відповідно до статей 251, 252 КУпАП на підставі доказів, наявних в матеріалах справи, повно і всебічно встановлено фактичні обставин адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП.
Постанова судді відповідає вимогам статей 245, 280, 283 КУпАП.
Приймаючи до уваги встановлені обставини справи, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, апеляційний суд визнає зібрані докази у справі про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 належними, допустимими та такими, що відповідають вимогам статті 251 КУпАП.
Доводи апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядко О.О. щодо відсутності в матеріалах справи доказів керування ОСОБА_1 транспортним засобом, не знайшли свого обґрунтованого підтвердження та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема відеозаписом з нагрудних камер поліцейських, який був досліджений під час апеляційного перегляду справи, де зафіксовані обставини керування ОСОБА_1 автомобілем.
При цьому, як під час спілкування з поліцейськими так і в доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 не заперечує факту керування автомобілем та його зупинку поліцейськими.
Щодо доводів апеляційних скарг про відсутність у ОСОБА_1 ознак алкогольного сп'яніння, які б могли стати підставами для проведення медичного огляду, апеляційний суд зазначає, що виявлення та оцінка ознак сп'яніння, які має водій, є суб'єктивним сприйняттям поліцейського, а його дії щодо дотримання вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Разом з цим, згідно пункту 2.5 ПДР України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Одним із таких розпоряджень поліцейського, є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі № 11-21сап21 (реєстраційний номер рішення 101473367)).
Тобто, вимога поліцейського адресована водію про проходження відповідного огляду на стан сп'яніння, є законною та очевидною вимогою, та подвійному тлумаченню не підлягає.
Згідно наявних в матеріалах справи доказів вбачається, що підставами направлення на огляд водія ОСОБА_1 до закладу охорони здоров'я стало виявлення поліцейськими у водія ознак алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, блідість обличчя.
Апеляційний суд звертає увагу, що керування автомобілем водієм ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння, підтверджено відповідним висновком лікаря.
Доводи апеляційних скарг щодо складання лікарем висновку в порушення вимог «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», а саме відсутність в матеріалах справи акту огляду ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає безпідставними, з огляду на таке.
Частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено, що у разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно частини 4 статті 266 КУпАП, крім іншого встановлено, що огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», за результатами огляду на стан сп'яніння та лабораторними дослідженнями встановлюється діагноз, який вноситься до акта медичного огляду.
Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп'яніння) (додаток 4), видається на підставі акта медичного огляду (пункт16 розділу ІІІ Інструкції).
Акт медичного огляду особи, складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я (пункт19 розділу ІІІ Інструкції).
Положеннями статті 267 КУпАП визначено порядок оскарження заходів забезпечення провадження у справах про адміністративне правопорушення, відповідно до яких адміністративне затримання, огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, а також щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду.
Отже, у разі незгоди ОСОБА_1 з результатами його огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного лікарем, або формальностями оформлення висновку № 1300, він мав право оскаржити заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення.
З цією метою, пунктом 10 розділу ІІІ Інструкції гарантовано збереження зразків біологічного середовища протягом 90 днів, які відібрані для лабораторного дослідження.
Заходи забезпечення провадження у справі про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 не оскаржував.
Доводи апеляційних скарг про те, що поліцейські не уповноважені проводити огляд військовослужбовця та складати стосовно нього протокол про адміністративне правопорушення, є помилковими, оскільки необхідно враховувати вимоги частини 1 статті 15 КУпАП, де крім іншого, зазначено, що військовослужбовці несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 перебував у площині адміністративного процесу саме як водій транспортного засобу, відповідно, порядок його огляду регулюється положенням статті 266 КУпАП.
Доводи апеляційних скарг про розгляд справи за відсутністю ОСОБА_1 , не є безумовною підставою для скасування постанови судді.
З матеріалів справи вбачається, що справа про адміністративне правопорушення перебувала в провадженні районного суду з 16.05.2024.
Судом призначалось одинадцять судових засідань, а саме на: 03.06.2024, 01.07.2024, 19.09.2024, 17.10.2024, 20.11.2024, 02.12.2024, 16.01.2025, 03.03.2025, 18.03.2025, 02.04.2025, 16.04.2025, десять з яких, відкладено за клопотанням учасників провадження з різних підстав.
Статтею 277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення, відповідно до яких справа про адміністративне правопорушення розглядається у п'ятнадцятиденний строк з дня одержання органом (посадовою особою), правомочним розглядати справу, протоколу про адміністративне правопорушення та інших матеріалів справи.
Апеляційний суд зазначає, що згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.
Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади, а непонесення відповідальності за скоєне правопорушення дискредитує державу та руйнує моральні цінності суспільства.
З врахуванням встановлених судом обставин, апеляційний суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП, його винуватість у вчиненні даного правопорушення підтверджується сукупністю наявних у справі, належних та допустимих доказів, які узгоджуються між собою і сумнівів у їх достовірності не викликають.
У зв'язку із наведеним, під час апеляційного перегляду справи за доводами апеляційних скарг ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядка О.О., апеляційним судом не встановлено підстав для скасування постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06.04.2025 та закриття провадження у справі стосовно ОСОБА_1 відповідно до пункту 1 частини 1 статті 247 КУпАП.
Керуючись статтями 1, 7, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 268, 267, 278-280, 284, 294, 295 КУпАП,
Клопотання ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядка Олександра Олександровича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2025 року - задовольнити, та поновити такий строк.
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Прядка Олександра Олександровича - залишити без задоволення.
Постанову судді Дзержинського районного суду м. Харкова від 06 квітня 2025 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Харківського
апеляційного суду О.А. Кружиліна