Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/512/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 398/6075/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
03.11.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2025,
інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_7 ,
підозрюваного - ОСОБА_8
Слідчий СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим з прокурором Олександрійської окружної прокуратури Кіровоградської області ОСОБА_6 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025121060001620 від 19.09.2025 стосовно ОСОБА_8 .
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2025 клопотання слідчого задоволено частково та застосовано стосовно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 07.10.2025 року по 05.12.2025 року та визначено заставу у розмірі 66 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 199848,00 гривень.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, прокурор у кримінальному провадженні подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нове рішення, яким застосувати до ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначити заставу у розмірі 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 млн. 573,8 тис. грн.
Отже, прокурор не оспорюючи обґрунтованість, законність і вмотивованість судового рішення щодо виду застосованого запобіжного заходу, вважає вказане судове рішення незаконним і необґрунтованим, ухваленим з порушенням вимог ч.ч. 1-3 ст. 370 КПК України та таким, що підлягає скасуванню в частині визначення розміру застави.
Так, слідчий суддя не дав оцінку тому, що під час досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12025121060001620 від 19.09.2025 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні тяжкого злочину проти власності, а саме у скоєнні умисного пошкодження майна, вчиненого шляхом підпалу, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 194 КК України.
З огляду на викладене прокурор вважає, що застосований стосовно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді застави в розмірі 199 848,00 гривень, відповідно до ст. 177 КПК України, не досягне своєї мети по забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків та запобіганню ризикам, а саме запобіганню спробам переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів у кримінальному провадженні.
До початку розгляду поданої апеляційної скарги адвокат ОСОБА_10 надіслав клопотання про розгляд апеляційної скарги сторони обвинувачення без його участі. Зазначив, що заперечує щодо задоволення скарги поданої прокурором.
Заслухавши доповідь судді доповідача, доводи прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, пояснення підозрюваного, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги прокурора та просив залишити ухвалу суду без змін, вивчивши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділенням Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській областіздійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025121060001620 від 19.09.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Так, 08.10.2025 старшим слідчим СВ Олександрійського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_9 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України.
Ухвалою слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2025 клопотання слідчого задоволено частково та застосовано стосовно ОСОБА_8 , який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів та визначено заставу у сумі 199848,00 гривень.
Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми обрання запобіжного заходу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, при розгляді клопотання слідчого про застосування до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя належним чином врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, а також те, що матеріали клопотання містять дані, які вказують на наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_8 може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно вплинути на свідків.
Про наявність вказаних ризиків свідчить той факт, що кримінальне провадження в якому обґрунтовано підозрюється ОСОБА_8 відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжкого злочину, так як санкцією ч. 2 ст. 194 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 3 до 10 років.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого і застосував до підозрюваного ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти доведеним ризикам та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Таким чином, застосований до підозрюваного запобіжний захід у вигляді тримання під вартою за обставин даного кримінального провадження, з урахуванням встановлених ризиків, на думку колегії суддів не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Щодо доводів апеляційної скарги прокурора про необхідність збільшення суми застави до розміру 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 2 млн. 573,8 тис. грн., то вони є необґрунтованими, оскільки на думку колегії суддів, визначений судом першої інстанції розмір застави 66 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 199848,00 гривень, є відповідним і достатнім щодо підозрюваного ОСОБА_8 у даному кримінальному провадженні, оскільки виходячи з практики Європейського суду з прав людини, він повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Згідно ухвали, слідчий суддя врахував дані про особу підозрюваного ОСОБА_8 , обставини вчинення ним кримінального правопорушення, його тяжкість, наявність ризиків у даному кримінальному провадженні, а також і зміст положень ч. 5 ст. 182 КПК України, а тому правильно визначив саме такий розмір застави, що відповідає вимогам вказаної норми закону.
Крім того, як зазначає також і прокурор в апеляційній скарзі, підозрюваний має І групу інвалідності з дитинства по зору безтерміново, не працює, тобто немає жодних неофіційних джерел доходів, а тому збільшення розміру застави до 850 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у даному випадку може бути завідомо непомірним для підозрюваного ОСОБА_8 .
Також, на час розгляду справи прокурором не надано апеляційному суду переконливих доказів про невиконання ОСОБА_8 покладених на нього згідно з ухвалою районного суду обов'язків, передбачених ст. 182 КПК України та інформації про те, що він може переховуватись від органів досудового розслідування чи незаконно вплинути на свідків, а відтак зазначені вище апеляційні доводи прокурора про неналежне визначення розміру застави є непереконливими та необґрунтованими.
Пунктом 2 частини 5 статті 182 КПК України передбачено, що розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Оскільки, ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, однак має І групу інвалідності з дитинства по зору безтерміново, не працює, немає жодних неофіційних джерел доходів, а тому колегія суддів вважає, що застосування щодо підозрюваного застави у виді 66 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 199848,00 гривень, є достатньою у співставленні з існуючими ризиками та даними про особу підозрюваного та забезпечить виконання ним процесуальних обов'язків і зможе запобігти спробам будь-яким чином перешкоджати кримінальному провадженню.
За таких обставин, апеляційна скарга прокуроразадоволенню не підлягає, а ухвалу районного суду слід залишити без зміни.
Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 181, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 -залишити без задоволення,а ухвалу слідчого судді Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 09.10.2025, якою щодо ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 194 КК України, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, а саме з 07.10.2025 року по 05.12.2025 року та визначено заставу у розмірі 66 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 199848,00 гривень - залишити без зміни.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2