Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/456/25 Головуючий у суді І-ї інстанції >
Справа № 405/5683/25 Доповідач в колегії апеляційного суду
ОСОБА_1
29.10.2025 року. м. Кропивницький
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 11 вересня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - повернуто заявнику.
інші учасники судового розгляду:
прокурор - ОСОБА_7 ,
скаржник - ОСОБА_6
З представлених матеріалів судового провадження вбачається, що ОСОБА_6 звернувся до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького зі скаргою на бездіяльність уповноважених осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань, в якій заявник просив:
- зобов'язати уповноважених осіб Кіровоградської обласної прокуратури внести відомості в ЄРДР за його повідомленням та розпочати розслідування.
В обґрунтування скарги заявник посилається на те, що 24.07.2025 він звернувся до Кіровоградської обласної прокуратури із зверненням в якому викладені обставини про вчинення кримінального правопорушення. Однак, як вбачається з листа Кіровоградської обласної прокуратури №20-6390 від 26.08.2025, уповноваженими особами Кіровоградської обласної прокуратури, відомостей про кримінальні правопорушення за його заявою від 24.07.2025 до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено не було.
Ухвалою слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 11 вересня 2025 року скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення - повернуто заявнику.
Рішення суду мотивовано тим, що скарга подана поза межами строку оскарження і заявник не порушує питання про його поновлення, через що слідчий суддя прийшов до висновку про повернення скарги ОСОБА_6 .
В апеляційній скарзі скаржник ОСОБА_6 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою його скаргу повернути до Подільського районного суду міста Кропивницького для розгляді по суті.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що скарга на бездіяльність уповноважених осіб Кіровоградської обласної прокуратури була подана ним до суду одразу після отримання відповіді із обласної прокуратури, а тому вважає, що рішення слідчого судді про те, що він пропустив строк на оскарження є незаконним та необґрунтованим та підлягає безумовному скасуванню.
Заслухавши доповідача, пояснення скаржника ОСОБА_6 , який підтримав апеляційну скаргу та просив суд її задовольнити, думку прокурора, який заперечив її задоволення, перевіривши матеріали скарги, а також зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку, про те, що апеляційна скарга ОСОБА_6 підлягає задоволенню за таких підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантується право кожному на справедливий суд, що включає, крім іншого, право на розгляд справи. Відповідні положення Конвенції знайшли своє втілення також у ст. 55 Конституції України.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Воловік проти України" зазначає, що якщо апеляційне оскарження існує в національному правовому порядку, то держава зобов'язана забезпечити особам під час розгляду справи в апеляційних судах, в межах юрисдикції таких судів, додержання основоположних гарантій, передбачених статтею 6 Конвенції, з урахуванням особливостей апеляційного провадження, а також має братися до уваги процесуальна єдність судового провадження в національному правовому порядку та роль у ньому апеляційного суду.
Положеннями ст. 24 КПК визначено, що кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого, а також на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується його прав, свобод, законних інтересів, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Системне тлумачення норм КПК свідчить про те, що положення процесуального закону про строки регламентують їх тривалість, порядок обчислення та наслідки закінчення цих строків. У кримінальному процесуальному законодавстві України строки встановлюються, продовжуються і поновлюються. Для правильного обчислення строку важливого значення набувають приписи правових норм, які стосуються визначення початкового моменту перебігу строку, обставин, що впливають на його перебіг, і встановлення моменту його закінчення. При визначенні початку обчислення строку важливо точно знати момент, з якого починається його перебіг.
При цьому аналіз практики ЄСПЛ дозволяє виокремити такі фундаментальні обґрунтування на користь прийняття рішення про встановлення строку звернення до суду: рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві, при цьому щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права (справа "Белле проти Франції"); не можуть бути встановлені обмеження щодо реалізації права на судовий захист у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено, ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, та має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями (справа "Мушта проти України").
Порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування регламентовано главою 26 КПК України, параграф 1 ст.ст. 303 - 308 цього Кодексу.
Зокрема, ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, які рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування підлягають оскарженню і зазначений перелік є вичерпним.
Початок досудового розслідування - внесення відомостей отриманих в результаті подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення слідчим, прокурором обставин, що свідчать про його вчинення до ЄРДР визначається ст. 214 КПК, а також відповідно до ч. 2 цієї статті здійснюється у порядку встановленому Положенням «Про порядок ведення Єдиного реєстру досудових розслідувань» затвердженого Наказом Генерального прокурора України від 17 серпня 2012 року № 69 та розробленою на його основі Інструкцією «Про порядок ведення єдиного обліку в органах і підрозділах внутрішніх справ України заяв і повідомлень про вчинені кримінальні правопорушення та інші події» затвердженої наказом МВС України від 19 листопада 2012 року № 1050.
Відповідно до ч. 2 ст. 9 КПК України, слідчий, керівник органу досудового розслідування та прокурор зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити всі обставини кримінального провадження, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
За змістом положень ст. 214 КПК України, слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Як вбачається зі змісту скарги ОСОБА_6 оскаржує бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Однією з процесуальних гарантій реалізації прав людини в кримінальному провадженні являється здійснення слідчими суддями, у порядку передбаченому КПК України, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб.
Так, не зважаючи на конкретні вимоги скарги ОСОБА_6 , слідчий суддя повернув скаргу з формальних підстав, оскільки в ухвалі зазначив, що на підставі п.3 ч.2 ст.304 КПК України скарга підлягає поверненню.
Але, як вбачається п.3 ч.2 ст.304 КПК України передбачає повернення скарги, якщо вона подана після закінчення строку, передбаченого частиною першої цієї статті, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або слідчий суддя за заявою особи не знайде підстав для його поновлення.
Так, ч.1 ст.304 КПК України визначений строк подання скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора. Скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені частиною першою статті 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії чи бездіяльності.
Із матеріалів скарги вбачається, що строк на подання скарги ОСОБА_6 не пропущений, оскільки відповідь з прокуратури Кіровоградської області отримана ним 27.08.2025, про що також повідомив прокурор в суді апеляційної інстанції, а тому останнім днем подачі скарги є 06.09.2025, що припадає на суботу, тобто вихідний день, а скарга датована скаржником 07.08.2025 та згідно поштового конверту подана із слідчого ізолятора до районного суду у понеділок 08.09.2025 (а.с. 3).
Таким чином, повертаючи скаргу скаржнику, слідчий суддя дійшов помилкового висновку про пропущення ним, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України 10-ти денного строку для звернення до суду із даною скаргою та необґрунтовано повернув скаргу з підстав, передбачених п. 3 ч. 2 ст. 304 КПК України.
Посилання слідчого судді на те, що скарги на бездіяльність слідчого, передбачені ч. 1 ст. 303 КПК України, можуть бути подані протягом 10 днів з моменту вчинення такої бездіяльності, а не з моменту, коли особа дізналась про її вчинення є безпідставним, оскільки, із урахуванням вимог ст. 9 КПК України заявник міг розраховувати на дотримання слідчим чи прокурором вимог закону, зокрема ч. 1 ст. 214 КПК України в частині внесення відомостей до ЄРДР, що є обов'язком відповідного суб'єкта при надходженні відповідної заяви. При цьому, заявник позбавлений можливості самостійно перевірити факт внесення відомостей до ЄРДР за його заявою. Після отримання відповіді про невнесення таких відомостей він звернувся до суду із відповідною скаргою.
Колегія суддів враховує також на те, що бездіяльність, пов'язана із невнесенням відомостей до ЄРДР на підставі відповідної заяви/повідомлення є триваючою бездіяльністю, яка розпочинається по спливу 24-х годинного строку після надходження відповідної заяви/повідомлення і безперервно продовжується, оскільки проходження певного періоду часу не виключає обов'язок слідчого чи прокурора вносити відповідні відомості до ЄРДР.
Наведені обставини у поєднанні із неможливістю відповідного суб'єкта проконтролювати факт внесення відомостей по його заяві/повідомленню до ЄРДР, дає підстави стверджувати про те, що перебіг передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України строку розпочинається із моменту, коли відповідна особа дізналася про допущену бездіяльність.
Доступ до правосуддя є одним із основоположних принципів верховенства права, гарантованим Конституцією України (ст. 55 ч. 2, ст. 129 ч. 2 п. 8 Конституції України, ст. 7, ст. 9 ч. 6, ст. 24 КПК України).
Також, стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право на справедливий суд, що включає також право на розгляд справи. Право на розгляд справи означає право особи звернутися за захистом до суду та право на те, що його справа буде розглянута та вирішена судом.
Обов'язковою умовою дотримання цього права є те, що особі має бути забезпечена можливість реалізації зазначених прав без будь-яких обмежень, перешкод чи ускладнень. Можливість людини без перепон одержати судовий захист є головним змістовним аспектом поняття доступу до правосуддя.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів вважає, що слідчий суддя місцевого суду повернув скаргу ОСОБА_6 безпідставно та необґрунтовано, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду.
Керуючись ст.ст. 376, 177, 178, 181, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу скаржника ОСОБА_6 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького від 11 вересня 2025 року, якою скаргу ОСОБА_6 на бездіяльність посадових осіб Кіровоградської обласної прокуратури, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, повернуто заявнику - скасувати та призначити новий судовий розгляд у Подільському районному суду міста Кропивницького в іншому складі суду.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з дня її проголошення, є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді: ( підписи )
Згідно з оригіналом:
Суддя Кропивницького
апеляційного суду ОСОБА_2