Справа № 630/1053/25
Провадження № 2/630/453/25
05 листопада 2025 року м. Люботин
Люботинський міський суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Сухорукова І.М.,
за участю секретаря Дубрової А.І.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,
Позивач звернувся до суду системою «електронний суд» із даним позовом, в якому вказав, що відповідач 09.07.2021 уклав кредитний договір № 320501-КС-001 з ТОВ «Бізнес Позика». Позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором на загальну суму 20856,82 грн, яка складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 7000,00 грн, суми прострочених платежів по процентах - 12806,82 грн., суми прострочених платежів за комісією - 1050,00 грн.
Ухвалою суду від 03.09.2025 р. було відкрито провадження у справі та її розгляд призначено в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою від 05.09.2025 року задоволено клопотання про витребування з АТ «Сенс Банк» доказів щодо отримання відповідачем грошових коштів на банківський рахунок.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позові просив проводити розгляд справи за його відсутності, а також зазначив, що не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач у судове засідання не з'явився, відзиву на позов, заперечень або клопотань до суду не надав. Копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія позову з додатками надсилалася відповідачу.
Таким чином, суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі.
Судом на підставі наданих матеріалів встановлено, наступні факти та відповідні їм правовідносини.
09 липня 2021 року ТОВ «Бізнес позика» та ОСОБА_1 у якості позичальника, уклали в електронній формі договір про надання кредиту №320501-КС-001. Договір позичальником підписано у електронній формі одноразовим ідентифікатором. Згідно до розділу 1 Кредитного договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 7000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим Договором про надання кредиту та Правилами надання споживчих кредитів. Строк кредиту: 24 тижнів, процентна ставка на день 1,0825%, комісія за надання кредиту 1050 грн, термін дії договору до 24.12.2021. Розділом 4 договору встановлено нарахування фінансової відповідальності за невиконання позичальником умов договору щодо своєчасного повернення кредиту.
У анкеті клієнта ТОВ «Бізнес Позика» вказано номер банківського рахунку ОСОБА_1 : 5355-5711-08-06-9923.
Згідно до відповіді АТ «Сенс Банк», наданої на ухвалу суду про витребування доказів, на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовану карту № НОМЕР_1 , а також на його рахунок направлено 09.07.2021 7000,00 грн, які зараховано 10.07.2021.
Згідно до розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитним договором становить 20856,82 грн, що складається з: суми прострочених платежів по кредиту 7000,00 грн; суми прострочених платежів по відсотках 12806,82 грн; заборгованості по комісії 1050,00 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За статтею 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (пункт 6 частини першої ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
У ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).
Таким чином, наданими до суду доказами позивачем доведено, що 09 липня 2021 року ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 у якості позичальника, уклали кредитний договір.
ТОВ «Бізнес Позика» свої зобов'язання за договором виконало та перерахувало на належний відповідачу банківський рахунок кредитні кошти 7000,00 грн.
Отримані судом від АТ «Сенс Банк» відомості про належність відповідачу карткового рахунку № НОМЕР_1 , а також зарахування на цей рахунок кредитних коштів підтверджують надані позивачем докази укладення вказаного кредитного договору.
Згідно зі ст. 12 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
ОСОБА_1 не виконав свого обов'язку по своєчасному поверненню кредиту та сплаті процентів за користування кредитом. Таким чином позивач ТОВ «Бізнес Позика» правомірно вимагає стягнення простроченої заборгованості з відповідача, відповідно до умов договорів.
Разом із цим, суд не погоджується із розміром вказаної заборгованості у зв'язку із наступним.
Що стосується стягнення з відповідача комісії за розділом 1 договору у розмірі 1050 грн за надання кредиту, суд зазначає наступне.
За правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі №666/4957/15-ц), кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії , платежі тощо за дії, які не є послугою.
У даному випадку, у якості винагороди за надання кредиту, сторони погодили проценти у пункті 1 договору, що відповідає положенням ч. 1 ст. 536 та ч. 1 ст. 1048 ЦК України.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Законом встановлено можливість погодження комісії кредитодавця, за послуги, пов'язані з наданням кредиту, а не за саме надання кредиту або позики. Винагородою за надання кредиту законодавством України являються проценти.
У кредитному договорі №320501-КС-001 не зазначено, за які, пов'язані із наданням кредиту послуги, встановлена комісія у розділі 1 договору.
Тому, заявлена позивачем до стягнення комісія не відповідає вимогам Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки, як послуга, належним чином не обґрунтована та не доведена, тому позовні вимоги в частині стягнення комісії задоволенню не підлягають.
За цих обставин вірним розміром заборгованості за договором №320501-КС-001 від 09.07.2021 буде 19806,82 грн (прострочені платежі по кредиту 7000,00 грн + прострочені платежі по відсотках 12806,82).
У зв'язку із викладеним позов підлягає частковому задоволенню у сумі 19806,82грн.
Статтею 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Тому суд стягує частково з відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у зв'язку зі зверненням з позовом до суду у наступних розмірах.
Сума задоволених вимог 19806,82 грн складає 94,98% від 20856,82 грн заявлених вимог. Судовий збір позивачем було сплачено у розмірі 2422,40 грн.
Тому, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 94,98% судових витрат сплаченого зі сплати судового збору, тобто 2300,22 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 1-13, 76- 83, 141, 144 247, 258-259, 263-265, 268, 280, 354 ЦПК України, ст.ст. 521, 526, 625, 626, 628, 638-640, 1054, 1077, 1088 ЦК України, ст.ст. 3, 11 Закону України «Про електронну комерцію», суд -
вирішив :
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики- задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411), заборгованість за кредитним у розмірі 19806 (дев'ятнадцять тисяч вісімсот шість) гривень 82 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» (ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2300 (дві тисячі триста) грн 22 коп.
У задоволенні решти вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Сторони: позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» ЄДРПОУ 41084239, адреса: 01133, м. Київ, бульв. Лесі Українки, буд.26, офіс 411
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя І.М. Сухоруков