Справа № 630/1472/25
Провадження № 2/630/632/25
04 листопада 2025 року м. Люботин
Суддя Люботинського міського суду Харківської області Малихін О.О., розглянувши матеріали за позовом ТОВ «ФК ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
встановив:
Позивач ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», в особі свого представника Рудзей Ю.В., звернулося до суду з вказаним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ» заборгованість за договором позики у сумі 25104,5 грн., судовий збір в розмірі 2422,40 грн., витрати на правничу допомогу в сумі 5000,00 грн.
Перевіривши матеріали позовної заяви, приходжу до висновку про невідповідність її вимогам ст. 175 ЦПК України.
Так, відповідно до п.5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява має містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Згідно з п.8 ч.3 ст.175 ЦПК України позовна заява повинна містити перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою, зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.5 ст.177 ЦПК України визначено обов'язок позивача надати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Разом з тим, позивачем вказані вимоги не виконані.
Позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на набуття права вимоги за договором позики № 198850 від 30 листопада 2020 року.
Разом з тим, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факт укладання договору, оскільки ані оферта на укладання угоди про надання споживчого кредиту, ані матеріали справи не містять даних про надання Позикодавцем відповідачу одноразового ідентифікатору, за допомогою якого було підписано Договір позики. Тому не можливо встановити, яким чином позичальник підписав оферту на укладання угоди про надання споживчого кредиту, оскільки особистий підпис позичальника також відсутній.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронним підписом одноразовим ідентифікатором є дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, і надсилаються іншій стороні цього договору. Це комбінація цифр і літер, або тільки цифр, або тільки літер, яку заявник отримує за допомогою електронної пошти у вигляді пароля, іноді в парі «логін-пароль», або смс-коду, надісланого на телефон, або іншим способом. При оформленні замовлення, зробленого під логіном і паролем, формується електронний документ, в якому за допомогою інформаційної системи (веб-сайту інтернет-магазину) вказується особа, яка створила замовлення. Договір про споживчий кредит підписаний відповідачем за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора, тобто укладення між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами.
Висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постанові у справі №524/5556/19 від 12 січня 2021 року.
До позову не долучено інформацію про ідентифікацію, в якій зазначено, що клієнт ОСОБА_2 був ідентифікований ТОВ «ФК ГЕЛЕКСІ», а також не додано довідку про хронології дій відповідача, вчинених на укладення електронного договору, чи будь- який інший документ подібного змісту, складений у відповідності до ст.. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням положень ЗУ «Про електронну комерцію».
Крім того, в позовній заяві позивачем не зазначені обставини, якими обґрунтовується надання відповідачу кредитором позики у безготівковій формі та не зазначені докази, які підтверджують перерахування кредитних коштів кредитором на банківський рахунок ОСОБА_2 як це передбачено договором.
На підтвердження виконання зобов'язань за Договором позивачем надано довідку про перерахування коштів на платіжну картку клієнта.
Згідно ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та пункту 42 розділу III Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року № 75, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи.
Необхідність дослідження саме первинних документів в справах щодо стягнення кредитної заборгованості знайшла своє відображення у постанові Верховного Суду України від 30 січня 2018 року в справі №161/16891/15-ц.
Правова позиція щодо первинних документів відображена в постанові Верховного Суду України від 14 червня 2018 року в справі № 364/737/17, де зазначено, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує укладення договору на умовах, які вказані банком у позовній заяві.
До позовної заяви позивач не додав жодного іншого первинного бухгалтерського документа, у тому числі не надано підтверджуючих даних про те, що обумовлені Договором кредитні грошові суми були перераховані на користь відповідача.
Згідно ст. 185 ЦПК України позовна заява, подана без додержання вимог, викладених у ст. 175 цього Кодексу, підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання позивачем копії ухвали.
А тому для приведення позовної заяви у відповідність до вимог ст. 175ЦПК України позивачу слід подати до суду заяву про усунення недоліків, в якій зазначити докази, які підтверджують перерахування позивачу кредитних коштів та долучити інформацію про ідентифікацію, в якій зазначити, що клієнт ОСОБА_2 був ідентифікований ТОВ «ФК «ГЕЛЕКСІ», а також не додано довідку про хронології дій відповідача, вчинених на укладення електронного договору, чи будь- який інший документ подібного змісту, складений у відповідності до ст.. 5 ЗУ «Про електронні документи та електронний документообіг» з урахуванням положень ЗУ «Про електронну комерцію».
В разі, якщо позивач позбавлений можливості самостійно надати відповідні докази, роз'яснити йому, що він не позбавлений можливості звернутися до суду з відповідним клопотанням про витребування доказів, яке має бути подано разом з заявою про усунення недоліків.
Роз'яснити позивачу, що на виконання вимог ст. 177 ЦПК України заяву про усунення недоліків необхідно подати до суду разом з її копією та копіями усіх доданих до неї документів відповідно до кількості сторін у справі.
Керуючись ст. 185 ЦПК України, суддя -
Позовну заяву ТОВ «ФК ГЕЛЕКСІ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без руху.
Повідомити про це позивача та надати строк у десять днів з часу отримання ухвали для усунення недоліків, та роз'яснити, що у разі не усунення недоліків, а також неподання про це відповідних документів, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя О. О. Малихін