04 листопада 2025 року
Справа № 642/6200/25
Провадження № 3/642/1535/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Харків
Суддя Холодногірського районного суду м. Харкова Гримайло А.М., за участю секретаря Антонян А.М., представника особи відносно якої складено протокол - адвоката Рвачова О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріал про адміністративне правопорушення, який надійшов з Управління патрульної поліції Департамент патрульної поліції в Харківській області у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , військовослужбовця, адреса проживання: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
28.09.2025 о 04 год. 26 хв., в м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 86, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Praktik д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, прилад ARLM - 0312, за результатом якого встановлено що вміст у видихаємому повітрі складає 0,74 проміле. З результатом згоден.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 №467260 від 28.09.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Холодногірського районного суду м.Харкова від 28.10.2025 у задоволенні клопотання адвоката Рвачова Олексія Олександровича про зупинення провадження у справі щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП - відмовлено, розгляд справи відкладено.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, про місце і час розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином шляхом направлення судової повістки за адресою зазначеною в протоколі про адміністративне правопорушення, шляхом направлення судових повісток на відомий номер мобільного телефону, в матеріалах справи мається довідка про доставку смс-повідомлення, а також розміщення повідомлення про виклик на веб-сайті «Судова влада України».
В рішенні Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07 липня 1989 року, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи.
В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
У відповідності до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, повне, всебічне і об'єктивне з'ясування обставин справи. Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 11.06.2004 №11 «Про окремі питання, що виникають при застосуванні судами положень ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, де зазначено, що згідно зі ст. 245 КУпАП суддя при розгляді справи про адміністративне правопорушення має своєчасно, всебічно, повно й об'єктивно з'ясувати обставини справи і вирішити її в точній відповідності із законом.
За даних обставин, з урахуванням того, що в розгляді справи про адміністративне правопорушення бере участь адвокат, який за законом має право на надання правової допомоги, надав свої повноваження, згідно яких ОСОБА_1 доручив своєму адвокату надавати правову допомогу у судових та правоохоронних органах, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності ОСОБА_1 та за участю його адвоката Рвачова О.О., оскільки положення ч. 2 ст.268 КУпАП не містять імперативного припису щодо обов'язкової участі особи в судовому засіданні під час розгляду вказаної категорії справ.
Адвокат Рвачов О.О. у судовому засіданні просив провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 130, ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у його діях складів адміністративних правопорушень, посилаючись на порушення працівниками поліції встановленого законом порядку проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння. Зазначив, що з наявного в матеріалах справи відеозапису № export-ne69b вбачається, що ОСОБА_1 погодився пройти огляд на перебування в стані алкогольного сп'яніння на місці зупинки автомобіля за допомогою спеціального технічного засобу, однак відразу ж після цього він неодноразово (05 хв. 17 сек., 05 хв. 21 сек., 05 хв. 42 сек., 06 хв. 02 сек., 06 хв. 11 сек., 06 хв. 16 сек. та 07 хв. 59 сек. вищевказаного відеозапису) повідомляв працівників поліції, що він є не згідним з отриманим результатом огляду, проте останніми його незгоду було проігноровано, лише повідомлено, що у відношенні нього буде складено протокол за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зауважив, що наявність підпису ОСОБА_1 в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не може вказувати про його згоду з результатами проведеного огляду, оскільки поліцейські не роз'яснювали ОСОБА_1 за що він фактично проставляє свій підпис в графі “З результатом згоден». Таким чином, вищевикладені обставини, а саме не направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на перебування в стані алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я після того, як останній виразив категоричну незгоду з отриманим результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager», свідчить про недотримання встановленого законом порядку огляду, а саме порушення ч. ч. 3, 4 ст. 266 КУпАП, п. 6 Порядку № 1103, п. 7 Розділу I Інструкції № 1452/735 та недійсність огляду в силу приписів ч. 5 ст. 266 КУпАП, що у свою чергу безпосередньо вказує на відсутність складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Адвокат вказує, що під час складання протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 467260 від 28.09.2025 року за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ОСОБА_1 наголошував на тому, що він є військовослужбовцем та проходить військову службу в ЗСУ. Направлення та проведення огляду на стан сп'яніння військовослужбовців не належить до повноважень працівників поліції, а тому, зважаючи на вищевикладене сторона захисту вказує, що вимога працівника патрульної поліції до ОСОБА_1 про необхідність проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння була безпідставною, незаконною та необґрунтованою.
Що стосується долученого до матеріалів справи рапорту поліцейського, адвокат зазначив, що він не може вважатися належним і допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення, оскільки належить до внутрішніх документів МВС України.
Окрім того, адвокатом Рвачовим О.О. було закцентовано увагу на тому, що у разі направлення водія на огляд до закладу охорони здоров'я, складається направлення суворо визначеної форми, в якому зокрема зазначаються відомості, щодо найменування та місцезнаходження закладу охорони здоров'я, куди направляється особа, точного часу направлення, підстав для такого направлення, та інші. Однак, направлення, яке наявне в матеріалах справи не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення мого підзахисного із його змістом. При цьому, звертаю увагу суду, що сам факт наявності в матеріалах справи направлення (яке не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом та воно було вручено йому під підпис) підтверджує той факт, що мій підзахисний був незгоден з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager». Вказані вище обставини, а саме не направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я, після його незгоди з результатами огляду за допомогою приладу «Drager», свідчать про недотримання встановленого законом порядку огляду.
ОСОБА_1 перебуває на службі в лавах ЗСУ, обіймає посаду “Механіка - електрика» в/ч НОМЕР_3 . У зв'язку з запровадженням воєнного стану на території України, функціонування підрозділів ЗСУ має надзвичайно важливе значення для забезпечення оборони та захисту територіальної цілісності та суверенітету України. Вказані вище обставини свідчать, що право керування транспортними засобами необхідне ОСОБА_1 не для приватних цілей, а саме для виконання бойових завдань ЗСУ, оскільки є гостра необхідність в постійному підвозі військових вантажів та особового складу до лінії зіткнення. Раніше до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не притягувався, а тому враховуючи обставини, які пом'якшують його покарання, у разі визнання його винуватим у вчиненні правопорушення, адвокат просив суд застувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Враховуючи викладене, адвокат Рвачов О.А. просив провадження в справі про адміністративне правопорушення № 642/6200/25 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення - закрити або ж вирішити питання щодо можливості призначення більш м'якого стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керування транспортними засобами.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення адвоката Рвачова О.О. та оглянувши відеозапис з нагрудного реєстратора поліцейського, судом встановлено наступне.
Відповідно до положень ст.1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ст.19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що при розгляді справ суди застосовують Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод(далі Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) як джерело права.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам судочинства, а саме: верховенству права, законності, рівності перед законом і судом, повазі до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальності сторін та свободи в поданні ними суду своїх доказів і в доведеності перед судом їх переконливості.
Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення і має бути виправданим, якщо сторона обвинувачення не доведе винуватість особи поза розумним сумнівом. Згідно з приписами ч.2 ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст.245, 280 КУпАП, одним із завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст. 251, 252 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пункт 1.3 ПДР України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
В п.1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пунктом 2.9. (а) Правил дорожнього руху водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідальність за порушення вимог пункту 2.9. (а) ПДР України передбачена ст.130 КУпАП.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Підставою залучення суб'єкта правопорушення до юридичної відповідальності є наявність в його діях складу правопорушення.
Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об'єктивних і суб'єктивних ознак діяння, які характеризують (визначають) його як правопорушення.
Об'єктивна сторона правопорушення - це сукупність ознак, що характеризують зовнішню сторону складу правопорушення, тобто об'єктивні ознаки зовнішнього прояву правопорушення й об'єктивних умов його здійснення. Обов'язковими ознаками об'єктивної сторони правопорушення є наявність діяння (суспільно небезпечного або шкідливого), причинний зв'язок, наслідки (суспільно небезпечні або шкідливі) діяння. Крім того, серед ознак об'єктивної сторони порушення є місце та час його вчинення.
Суб'єктивна сторона правопорушення - це внутрішня сторона правопорушення, що характеризує психічну діяльність особи в момент здійснення правопорушення. Обов'язковою ознакою суб'єктивної сторони є провина (у формі умислу або необережності), тобто певне психічне відношення особи до свого протиправного діяння і його суспільно небезпечним або шкідливим наслідкам (результату).
Матеріали справи не містять доказів про порушення поліцейськими законодавства при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, поліцейськими дотримано вимоги ч. 2 ст. 251, ст. ст. 256, 265-2, 266, 268 КУпАП, Інструкції.
Відповідно до п.27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника відповідно до встановленого, якщо водій ухиляється від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно абз. 4 п. 27 згаданої Постанови Пленуму Верховного Суду роз'яснено, що для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли автомобіль почав рухатись.
Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року, та регулюється «Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 КУпАП військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення, зокрема, правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах.
Статтею 266-1 КУпАП передбачено, що військовозобов'язані та резервісти під час проходження зборів, а також військовослужбовці Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, виконують обов'язки військової служби або перебувають на території військових частин, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або командиром (начальником) військової частини (установи, організації, підприємства, закладу, підрозділу), іншого утвореного відповідно до законів України військового формування, а також правоохоронного органу спеціального призначення, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів.
Огляд на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України, щодо яких є підстави вважати, що вони у стані сп'яніння перебувають на вулицях, у закритих спортивних спорудах, у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту (включаючи транспорт міжнародного сполучення) та в заборонених законом інших місцях, проводиться посадовою особою, уповноваженою на те начальником органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України, з використанням спеціальних технічних засобів та тестів .
Аналіз положень ст. ст.266-1 КУпАП свідчить про те, що даною нормою не визначається порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, які керують транспортним засобом. Тобто, положення ст. 266-1 КУпАП не стосуються спеціального суб'єкту - водія транспортного засобу, а лише військовослужбовців за вчинення військових адміністративних правопорушень.
Як було встановлено, в даному випадку 28.09.2025 о 04 год. 26 хв. ОСОБА_1 був зупинений працівниками поліції в м. Харкові по вул. Полтавський шлях, 86 під час керування транспортним засобом - Skoda Praktik д.н.з. НОМЕР_2 , тобто поза межами території будь-якої військової частини. Також, ОСОБА_1 не надано відповідних документів про те, що на час зупинки транспортного засобу під його керуванням він виконував обов'язки військової служби. Як вбачається, з долученого відеозапису (04 год. 31 хв. 26с.) останній неодноразово зазначав працівникам поліції що він зараз у відпустці.
Отже, порядок огляду військовослужбовців Збройних Сил України, які керують транспортними засобами на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції здійснюється в загальному порядку, встановленому ст. 266 КУпАП.
Згідно ст.266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, морськими, річковими, малими, спортивними суднами або водними мотоциклами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Огляд особи, яка керує транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється. Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним. Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі відсторонення особи від керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном можливість керування цим транспортним засобом, річковим або маломірним судном надається уповноваженій нею особі, яка має посвідчення водія (судноводія) відповідної категорії та може бути допущена до керування транспортним засобом, річковим або маломірним судном.
Процедура проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та оформлення результатів такого огляду визначена Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі Інструкція).
Так згідно з пунктом 2 розділу І цієї Інструкції огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейського) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння згідно з пунктом 3 розділу І Інструкції є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Пунктом 6 розділу І Інструкції передбачено, що огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Пунктом 1 розділу ІІ цієї Інструкції передбачено, що за наявності ознак, передбачених пунктом 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський проводить огляд на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Згідно із п. 8, 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, передбачених Наказами Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України № 1452/735 від 09.11.2015 року, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 3 розділу І цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції.
Згідно з п. 4 розділу ІI Інструкції огляд на стан сп'яніння проводиться з дотриманням інструкції з експлуатації спеціального технічного засобу та фіксацією результатів на паперових та електронних носіях, якщо спеціальний технічний засіб має такі функції.
Відповідно до п. 5 розділу ІI Інструкції перед проведенням огляду на стан сп'яніння поліцейський інформує особу, яка підлягає огляду на стан сп'яніння, про порядок застосування спеціального технічного засобу та на її вимогу надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки.
Згідно з пунктом 7 розділу ІI Інструкції установлення стану алкогольного сп'яніння здійснюється на підставі огляду, який проводиться згідно з вимогами цієї Інструкції поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів, показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У відповідності з п. 9 Розділу ІІ вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ № 1452/7356 від 09.11.2015 року (Далі Інструкція), яка є спеціальним нормативним актом, що регулює питання виявлення у водіїв ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Виходячи із системного аналізу п. 9 розділу ІІ Інструкції необхідність доставлення особи до закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для проведення огляду пов'язана з особливістю організму людини, внаслідок хімічних реакцій в якому зі спливом часу зменшується концентрація як алкоголю так і наркотичних засобів, що призводить до неможливості встановлення їх фактичного стану особи саме на момент виявлення ознак сп'яніння, що є основною метою проведення огляду на стан сп'яніння.
Крім того, відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №467260 від 28 вересня 2025 року, 28.09.2025 о 04 год. 26 хв., в м. Харків, вул. Полтавський Шлях, 86, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Skoda Praktik д.н.з. НОМЕР_2 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння, зі згоди водія, проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора Drager Alcotest 7510, прилад ARLM - 0312, за результатом якого встановлено що вміст у видихаємому повітрі складає 0,74 проміле. З результатом згоден.
Діями ОСОБА_1 порушено вимоги п.2.9А Правил дорожнього руху, про що складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 №467260 від 28.09.2025.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, підтверджується сукупністю зібраних у справі доказів, досліджених судом. Зокрема відомостями із:
- протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 №467260 від 28.09.2025;
- роздруківки результату тестування «DRAGER Alkotest 7510», прилад ARLM - 0312, результат тестування - 0,74 ‰;
- акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу Drager Alcotest у зв'язку з виявленими ознаками: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до якого ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився;
- рапорту;
- відеозаписів із нагрудних камер поліцейських, що додані на диску до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР№1 №467260 від 28.09.2025.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На відеозаписі з відеореєстратора службового автомобіля працівників поліції від 28.09.2025 долученого до матеріалів справи зафіксовано рух та зупинку транспортного засобу Skoda Praktik д.н.з. НОМЕР_2 (04 год 46 хв. 23 с. - 04 год. 47 хв. 23 с.). З долучених відеозаписів встановлено перебування за кермом ОСОБА_1 .
Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Для притягнення до відповідальності за цією статтею Кодексу не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме рапорту та долученого відеозапису з бодікамер (ID реєстратора 467910), що працівники поліції 28.09.2025 приблизно 04 год. 26 хв. за адресою: м.Харків, вул.Полтавський шлях, 86 зупинили водія ОСОБА_1 , який керував транспортним засобом Skoda Praktik д.н.з. НОМЕР_2 за порушення комендантської години, про причину зупинки водія повідомили (04год. 29хв. 46с., 04 год. 47хв. 27 с.). Під час перевірки документів та спілкування з водієм ними було виявлено та озвучено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме - запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, виражене тремтіння пальців рук (04год. 30хв. 56с.). Водій повідомив, що пив енергетичний напій «Non Stop». ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння (04год. 31хв. 15с.), роз'яснено процедуру та порядок проходження огляду (04 год. 32хв. 23с.) на що водій погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомого газоаналізатора Drager Alcotest 7510, що підтверджується тестом 715, результат огляду становить 1,50‰ проміле. З результатом погодився. Від огляду у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД відмовився під відеофіксацію.
Наведені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Дослідивши відеозапис, суд дійшов висновку, що працівниками поліції було дотримано всі законні вимоги щодо їх дій при складанні адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , порушень Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - з переглянутого відеозапису виявлено не було.
Реалізувавши своє право керувати автомобілем, останній тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.
Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Посилання захисника Рвачова О.О. про те, що ОСОБА_1 відразу після огляду неодноразово (05 хв. 17 сек., 05 хв. 21 сек., 05 хв. 42 сек., 06 хв. 02 сек., 06 хв. 11 сек., 06 хв. 16 сек. та 07 хв. 59 сек. вищевказаного відеозапису) повідомляв працівників поліції, що він є не згідним з отриманим результатом огляду, проте останніми його незгоду було проігноровано, є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
На відеозаписі подій від 28.09.2025 (ID реєстратора 467910) долученого до матеріалів справи вбачається, що одразу після отримання результатів огляду працівник поліції запитав ОСОБА_1 : «З результатом згодні?» (04 год. 35 хв. 00с.). На що останній відповів: «Я згоден» (04 год. 35хв. 02с.).
Крім того, доказом згоди ОСОБА_1 з результатом огляду є роздруківка результату тестування «DRAGER Alkotest 7510», прилад ARLM - 0312, результат тестування - 0,74 ‰, згідно якої з вказаним результатом водій погодився, про що мається його особистий підпис, а також акт огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до якого з результатами вказаними в акті водій ОСОБА_1 погодився, про що мається його особистий підпис.
Щодо твердження адвоката, що наявність підпису ОСОБА_1 в Акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів не може вказувати про його згоду з результатами проведеного огляду, оскільки поліцейські не роз'яснювали ОСОБА_1 за що він фактично проставляє свій підпис в графі «З результатом згоден» слід зазначити наступне.
На відеозаписі подій від 28.09.2025 (ID реєстратора 467910) долученого до матеріалів справи вбачається 04 год. 58 хв. 35с. що перед підписуванням водієм акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та роздруківки результату огляду працівником поліції було оголошено їх зміст та результат огляду, на що ОСОБА_1 зазначив, що без свідків підписувати його відмовляться. В подальшому 04 год. 49 хв. 53 с. працівником поліції роз'яснено, що відмова підписувати акт огляду та результат огляду свідчить про незгоду з вказаним результатом і він зобов'язаний запропонувати пройти огляд у лікаря-нарколога на стан алкогольного сп'яніння в медичному закладі КНП ХОР ОНД, на що водій може або проїхати пройти огляд або відмовитися від його проходження. Після роз'яснення вказаної процедури ОСОБА_1 було підписано акт огляду та результат огляду, з яким він погодився. Категоричної незгоди з результатом огляду 0,74 проміле матеріали справи не містять.
Таким чином, твердження адвоката щодо не направлення ОСОБА_1 для проходження огляду на перебування в стані алкогольного сп'яніння в заклад охорони здоров'я після того, як останній виразив категоричну незгоду з отриманим результатом огляду на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Drager» є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.
Також, водій після оформлення адміністративних матеріалів, у випадку незгоди з результатами огляду, міг самостійно пройти медичний огляд у вибраному ним закладі, але цього не зробив та медичний висновок суду не надав.
Окрім того, адвокатом Рвачовим О.О. було закцентовано увагу на тому, що направлення на огляд, яке наявне в матеріалах справи не містить підпису ОСОБА_1 про ознайомлення із його змістом. При цьому, звертаю увагу суду, що сам факт наявності в матеріалах справи направлення (яке не містить відомостей про те, що ОСОБА_1 був ознайомлений з його змістом та воно було вручено йому під підпис) підтверджує той факт, що водій був незгоден з результатами проведеного огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу «Drager».
За п. 6 «Порядку направлення та огляду» водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Відповідно до вимог п. 8 розділу ІІ Інструкції про порядок № 1452/735МВС форма направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, наведена в додатку 1 до цієї Інструкції. Вказана форма направлення підпису водія не передбачає. Підпис водія може підтверджувати факт ознайомлення з направленням та згоду/незгоду пройти огляд, але його відсутність не скасовує законність вимоги поліцейського пройти огляд.
Жодних заперечень з приводу складення протоколу про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП за порушення п. 2.9А Правил дорожнього руху України, ОСОБА_1 не висловлював.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення відповідно до протоколу серії ЕПР 1 №497260 від 28.09.2025 повністю підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до пункту 28 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в якому, крім іншого, зазначено, що суди не вправі застосовувати позбавлення права керування транспортними засобами тоді, коли винна особа вже позбавлена такого права або взагалі його не мала.
Із довідки старшого інспектора ВАП УПП в Харківській області каптана поліції Д.Чаговець вбачається, що ОСОБА_1 отримував посвідчення водія НОМЕР_4 від 20.06.2017.
У судовому засіданні адвокат Рвачов О.О. просив адвокат просив суд застувати аналогію закону та призначити більш м'яке стягнення, ніж передбачено законом, відповідно до ст. 69 КК України, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу без позбавлення права керувати транспортними засобами.
Суд приходить до висновку, що аналогія закону застосовується виключно, якщо відповідні суспільні відносини нормативно не врегульовані, тобто існує прогалина у законодавстві.
У чинному КУпАП дійсно наявні деякі прогалини, які за аналогією закону можуть регулюватися іншими актами законодавства, однак, питання призначення адміністративного стягнення чітко врегульовано главою 4 КУпАП, і будь-якої прогалини у даному випадку не існує, як і підстав застосувати аналогію закону.
Більше того, законодавцем окремо передбачено неможливість застосування до правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, звільнення від відповідальності за малозначність, що вказує на його підвищену суспільну небезпечність.
Так, відповідно до ч.2 ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність.
Разом з цим, за змістом частини 1 статті 130 КУпАП, керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
З аналізу вищевказаної норми закону убачається, що санкція ч. 1 ст.130 КУпАП не є альтернативною, а передбачає адміністративне стягнення у виді штрафу поєднаного із позбавлення права керування транспортними засобами.
При цьому, у даному конкретному випадку, загальні засади призначення адміністративного стягнення, визначені ч. 1 ст.33 КУпАП, не наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, оскільки передбачено накладення стягнення у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.
Отже, у цій справі, з огляду на встановлену законодавством безальтернативну санкцію за ч.1 ст.130 КУпАП, ця функція за своєю правовою природою не є дискреційною, оскільки не потребує врахування та оцінки характеру вчиненого правопорушення, особи порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Законодавство про адміністративні правопорушення, на відміну від закону України про кримінальну відповідальність, не передбачає накладення адміністративного стягнення більш м'якого, ніж передбачено законом. Більш того, законодавчо заборонено, починаючи з 17.03.2021 року, визнання такого правопорушення малозначним та передачу матеріалів справи на розгляд трудовому колективу чи громадській організації, військовій частині (ч. 1 ст. 21 та примітка до ст. 22 КУпАП).
При цьому, дана категорія правопорушень вчиняється водіями тільки навмисно, вчинене відносить до грубого порушення, а водій не може не розуміти загрози для оточуючих внаслідок власної поведінки, зокрема і для осіб, яким надає допомогу з огляду на свої службові обов'язки.
У даному конкретному випадку, з огляду на положення ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 , суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права, також вважаю за потрібне звернути увагу на наступне рішення.
Зокрема, у рішенні по справі О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства від 29.06.2007 Європейський Суд з прав людини зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи користується автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізує своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Вчинення діянь, які кваліфікуються в національному законодавстві за ст. 130 КУпАП, є найбільш тяжким порушенням у сфері безпеки дорожнього руху. Тяжкість стягнення обумовлена саме високим ступенем суспільної шкоди, яка завдається такими діяннями.
Суд не вправі, при визнанні особи винуватою за ч. 1 ст. 130 КУпАП, призначити інше покарання, ніж передбачене санкцією, або ж перейти до іншого виду стягнення чи звільнити від стягнення, оскільки Законом України встановлена пряма заборона застосування пом'якшення стягнення чи звільнення від стягнення.
Також слід звернути увагу на правові висновки, що містяться в п.28 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.20205 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», з яких вбачається, що судам необхідно враховувати, що КпАП не передбачає накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, передбаченої санкцією певної норми. Тому згідно зі ст. 33 цього Кодексу основні й додаткові стягнення слід застосовувати з урахуванням характеру вчиненого правопорушення, особи правопорушника, ступеня його вини, майнового стану, обставин, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, у межах санкцій відповідних норм.
При цьому нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не передбачено можливості накладення адміністративного стягнення нижче від найнижчої межі, визначеної в санкції певної норми, або не накладення одного з видів стягнень, передбаченого санкцією відповідної норми як обов'язкового, а посилання захисника на можливість застосування аналогії закону, а саме положень ст. 69 КК України суперечить положенням ч. 4 ст. 3 КК України, відповідно до якої застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Позитивні відомості стосовно особи ОСОБА_1 , який є військовослужбовцем не можуть слугувати підставою для задоволення апеляційних вимог з урахуванням встановленої законодавцем безальтернативної санкції, характеру вчиненого діяння та суспільної небезпеки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Враховуючи характер вчиненого правопорушення, дані про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, суд вважає за необхідне притягнути ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкцій ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, що буде достатнім для його виправлення та попередження скоєння нових правопорушень.
Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, ставка судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Керуючись статтями 23, 33, 36, 40-1, частиною третьою статті 130, 245, 251, 283, 284, 285, 289, 294 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу в дохід держави в розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить - 17000 (сімнадцять тисяч) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. (Отримувач коштів ГУК Харківськ обл/Харкiвобл/21081300, код класифікації доходів бюджету21081300, код за ЄДРПОУ37874947, банк отримувача Казначейство України(ЕАП),рахунок отримувача UA168999980313020149000020001).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. в дохід держави (отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, банк отримувача Казначейство України(ЕАП), р/р UA908999980313111256000026001, код22030106, ЄДРПОУ 37993783).
Штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а у разі оскарження такої постанови - ні пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Штраф, накладений за вчинення адміністративного правопорушення, вноситься порушником в установу банку України, за винятком штрафу, що стягується на місці вчинення правопорушення, якщо інше не встановлено законодавством України.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк, встановлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу: за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
•подвійний розмір штрафу
Виконання постанови в частині адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування усіма видами транспортних засобів покласти на Управління патрульної поліції у м.Харкові.
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Суддя А.М. Гримайло