Справа № 953/1066/25
н/п 1-кс/953/7122/25
"04" листопада 2025 р. м.Харків
Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
У провадженні Київського районного суду м. Харкова перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, головуючий у справі - суддя ОСОБА_4
29 жовтня 2025 року представник потерпілої ОСОБА_7 - адвокат ОСОБА_3 засобом «Електронний суд» звернулася до суду із заявою про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 . Вказала, що під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, головуючий у справі - суддя ОСОБА_4 неодноразово перед початком судових засідань спілкувався зі стороною захисту обвинуваченого ОСОБА_6 , радився, зокрема щодо порядку вирішення процесуальних питань по справі та у судовому засіданні ухвалював відповідні процесуальні рішення, задовольняючи незаконні та необґрунтовані вимоги сторони захисту. Зазначила, що встановленими стандартами етичної поведінки суддів зобов'язано кожного суддю дотримуватися повної заборони на спілкування про конкретні справи з однією із сторін за відсутності іншої чи інших сторін. Вказала, що неодноразові випадки спілкування прокурорів зі складу групи прокурорів, які підтримують державне обвинувачення у цьому кримінальному провадженні, у службовому кабінеті судді ОСОБА_4 з прокурорами до початку судового засідання не відповідають вказаним принципам. Посилалась на те, що потерпіла ОСОБА_7 надала до суду заяву від 17 березня 2025 року про примирення з обвинуваченим ОСОБА_5 та нотаріально завірену заяву від 02 червня 2025 року про те, що вона отримала від останнього гроші в сумі 120000 гривень як моральне та матеріальне відшкодування за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася 13 жовтня 2024 року та повідомила, що претензій матеріального характеру щодо проведеного розрахунку до ОСОБА_5 не має. При цьому сторона захисту ОСОБА_6 заявила клопотання про надання додаткової нотаріальної заяви від потерпілої про надання повноважень адвокату на представлення її інтересів в засіданні саме з питань примирення. На переконання потерпілої сторони, таке клопотання є абсолютно незаконним та необґрунтованим, проте суд задовольнив зазначене клопотання. На вимогу суду ОСОБА_7 надала до суду додаткову нотаріально завірену заяву про примирення з ОСОБА_5 , в якій також просила суд розглянути заяву про примирення без її участі за участі представника адвоката ОСОБА_3 . Однак, 20 жовтня 2025 року у судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_6 висловили припущення з приводу того, що потерпіла надала вищевказані заяви до суду під тиском, у зв'язку з чим наполягали на присутності безпосередньо в судовому засіданні самої потерпілої ОСОБА_7 . Вказала, що вона як представник потерпілої надала суду пояснення щодо причини неможливості участі потерпілої ОСОБА_7 у судовому засіданні. Проте суд безпідставно зобов'язав представника потерпілої забезпечити участь потерпілої у наступному судовому засіданні особисто або в режимі відеоконференцзв'язку. Представник потерпілої вважає, що такі дії судді ОСОБА_4 свідчать про його упередженість, тому просив відвести його від участі в розгляді цього кримінального провадження.
Учасники судового розгляду у судове засідання не з'явились, про місце, день та час розгляду заяви про відвід були повідомлені належним чином, про що свідчить розписка, яка міститься у матеріалах справи, заяв про відкладення судового розгляду заяви до канцелярії суду не надходило.
Суддя Київського районного суду міста Харкова ОСОБА_4 якому заявлений відвід, для дачі пояснень у судове засідання не з'явився, надав заяву, в якій просив розглянути заяву про відвід у його відсутність та заперечував проти її задоволення.
Прокурор ОСОБА_8 надав до суду заяву, в якій просив розглядати заяву про відвід за його відсутності, щодо задоволення заяви заперечував.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_9 надав до суду заяву, в якій просив розглядати заяву про відвід за його відсутності та за відстуності обвинуваченого ОСОБА_6 , його захисника - адвоката ОСОБА_10 , щодо задоволення заяви заперечував.
Відповідно до ч. 3 ст. 81 КПК України, присутність осіб, які беруть участь у справі, при розгляді заяви про відвід не є обов'язковою.
З урахуванням положень ч. 3 ст. 81 КПК України, та беручи до уваги, що всі учасники кримінального провадження належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду заяви про відвід, надали суду заяви про розгляд заяви про відвід за їх відсутності, суд, з метою забезпечення виконання вимог кримінального процесуального законодавства щодо розгляду кримінальних проваджень у розумні строки, дійшов висновку про можливість здійснення розгляду заяви про відвід за відсутності учасників, які не з'явились, що не є порушенням їх прав.
Суд, дослідивши зміст заяви про відвід та матеріали кримінального провадження, вважає, що заява про відвід судді ОСОБА_4 задоволенню не підлягає з таких підстав.
За змістом положень ч. 1 ст. 21 КПК України кожному гарантується право на розгляд та вирішення справи незалежним і неупередженим судом.
Відповідно до ст. 75 КПК України суддя не може брати участь у кримінальному провадженні: 1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача; 2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник; 3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості; 5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи. Відповідно до ч.2 цієї статті у складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Отже, положеннями ст. 75 КПК України визначений вичерпний перелік підстав, за наявності яких суддя підлягає відводу.
Частиною 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Важливою процесуальною гарантією реалізації права кожної людини на справедливий судовий розгляд незалежним і безстороннім судом у кримінальному провадженні України є інститут відводів (самовідводів) професійних суддів і присяжних, який являє собою сукупність процесуальних норм, що передбачають ініціювання та вирішення питання про недопущення судді до участі або усунення його від участі в кримінальному провадженні за наявності обставин, що виключають таку участь.
Можливість неупередженого та об'єктивного розгляду справи є однією із фундаментальних засад здійснення правосуддя.
Відповідно до усталеної практики Євпропейського суду з прав людини існує презумпція неупередженості судді. Будь-які сумніви щодо цього мають бути підтверджені відповідними доказами, яким надається об'єктивна оцінка. Безпідставні твердження про неупередженість судді не повинні перешкоджати належному та ефективному розгляду справи по суті у розумні строки.
Незалежність і об'єктивність судді в кожному кримінальному провадженні забезпечується, серед іншого, закріпленням чіткого переліку підстав для відводу від участі у цьому провадженні.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 80 КПК України відвід повинен бути вмотивованим, тобто має містити посилання на конкретні обставини, що об'єктивно можуть свідчити про упередженість судді та бути підтверджені відповідними доказами.
Аналізуючи заявлені представником потерпілої - адвокатом ОСОБА_3 доводи, суд виходить з того, що при визначенні існування у даній справі законних підстав сумніватися в неупередженості судді ОСОБА_4 , позиція учасника, який заявляє відвід, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому має наявність фактів, що дають можливість вважати такі сумніви об'єктивно обґрунтованими.
Сумнів в неупередженості судді повинен бути розумним, інакше будь-який судовий процес можна було б перетворити у безкінечний ланцюг недовіри до суду та, відповідно, зміну його складу.
На переконання суду, в даному конкретному випадку не встановлено жодної обставини, підтвердженої належними і допустимими доказами, яка б викликала розумний, об'єктивно обґрунтований сумнів в неупередженості судді ОСОБА_4 під час розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України.
Оцінюючи зазначені доводи з точки зору наявності підстав для відводу судді ОСОБА_4 , суд вважає за необхідне зазначити, що, такі доводи фактично зводяться до незгоди з прийнятими процесуальним рішеннями головуючого судді, що не доводить наявності обставин, які могли б за суб'єктивними чи об'єктивними критеріями викликати сумнів в заінтересованості, об'єктивності або неупередженості судді при розгляді цієї справи як підстави для відводу. Інші доводи заявника щодо позапроцесуального спілкування судді ОСОБА_4 з учасниками кримінального провадження жодним чином не обґрунтовані та не підтверджені.
Відповідно до положень КПК України оцінка відповідності процесуальних дій судді вимогам КПК України під час розгляду кримінального провадження може бути надана лише судом вищої інстанції під час перегляду судового провадження в апеляційному або касаційному порядку.
Перевіривши доводи, викладені заявником, суд приходить до висновку, що викладені в заяві про відвід судді обставини не є підставою для відводу судді з огляду на положення статей 75, 76 КПК України, а є гарантованим правом заявника для оскарження дій судді в порядку, визначеному нормами чинного кримінального процесуального кодексу України в разі незгоди з винесеним рішенням або наявності процесуальних порушень, допущених під час розгляду кримінального провадження.
З огляду на те, що заявлений відвід судді ОСОБА_4 не містить викладу обставин, підтверджених відповідними доказами, які б свідчили про наявність підстав, передбачених ст. 75 КПК України, та обґрунтованих доводів про її заінтересованість чи упередженість, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви про відвід необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 75, 76, 81 КПК України, суд
У задоволенні заяви представника потерпілої - адвоката ОСОБА_3 про відвід судді Київського районного суду м. Харкова ОСОБА_4 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню в апеляційному порядку не підлягає.
Суддя ОСОБА_1