Справа №638/21688/25
Провадження № 1-кс/638/2736/25
05 листопада 2025 року м.Харків
Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221070001311, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,
Прокурор Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 звернувся до суду із клопотанням про накладення арешту, шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на тимчасово вилучене майно, 29.10.2025 у ході проведення огляду місця події на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в м. Ізюм Харківської області на 624 км + 600 м, в ході проведення якого було виявлено та вилучено транспортний засіб автомобіль "NISSAN NAVARA", реєстраційний номер НОМЕР_1 за кермом якого знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належить військової частині НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 ); на тимчасово вилучене майно, 29.10.2025 у ході проведення огляду місця події на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в м. Ізюм Харківської області на 624 км + 600 м, в ході проведення якого було виявлено та вилучено транспортний засіб електровелосипед "Garmata 72V 3000W"за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ( НОМЕР_4 ), який і є фактичним власником транспортного засобу. Крім того, дозволити вирішити питання щодо речових доказів, т.в.о. слідчому СВ Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області підполковнику поліції ОСОБА_6 .
Клопотання обґрунтовано тим, що досудовим розслідуванням встановлено, що 29.10.2025 близько о 20 години 20 хвилин на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в м. Ізюм Харківської області на 624 км + 600 м сталося зіткнення електровелосипеда "Garmata 72V 3000W", під керуванням ОСОБА_5 (військовослужбовець військової частини НОМЕР_5 на посаді солдат), який виїзджав з другорядної дороги з автомобілем "NISSAN NAVARA", реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_4 (військовослужбовець військової частини НОМЕР_2 ), який рухався по головній дорозі.
В результаті зіткнення водій та пасажир електровелосипеду "Garmata 72V 3000W", військовослужбовець ЗСУ ВЧ НОМЕР_5 гр. ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , військовослужбовець ЗСУ ВЧ НОМЕР_5 гр. ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , отримали тілесні ушкодження та були доставлені до військового шпиталю АДРЕСА_1 . Діагноз ОСОБА_5 - закритий багато уламковий перелом обох кісток правої гомілки, садна лівої кисті та гомілки; діагноз ОСОБА_7 - забій коліна, забій лівого колінного суглобу, забій лівої стопи.
30.10.2025 відомості про дану подію внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12025221070001311 та розпочато досудове розслідування за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, тобто порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
29.10.2025 було здійснено огляд місця ДТП на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в м. Ізюм Харківської області на 624 км + 600 м, чим зафіксовано дорожню обстановку, а також виявлено та вилучено транспортні засоби автомобіль "NISSAN NAVARA", реєстраційний номер НОМЕР_1 , за кермом якого знаходився ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який належить військової частині НОМЕР_2 та електровелосипед "Garmata 72V 3000W",за кермом якого знаходився ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який є фактичним власником транспортного засобу, які було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні та вилучено на майданчик тимчасового тримання ВП №1 Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області.
30.10.2025 слідчим винесено постанови про визнання вище перерахованого речовими доказами по кримінальному провадженню та передачу їх на зберігання.
Таким чином, на думку прокурора встановлено достатньо об'єктивних даних які свідчать, що зазначені предмети є матеріальними об'єктами, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому на підставі п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України на них доцільно накласти арешт з метою збереження речових доказів та недопущення їх знищення, пошкодження, приховування, перетворення або відчуження.
Також, прокурор зазначає, що необхідність накладення арешту на вищевказані речі зумовлюється тим, що в подальшому буде забезпечено проведення ряду судових експертиз, які будуть відігравати суттєву роль для встановлення об'єктивної істини у вищевказаному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим прокурор просить накласти арешт на вищевказане майно.
Прокурор подав заяву, в якій просив розглянути клопотання без його участі та задовольнити.
Власники майна в судове засідання не з'явились, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотання.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та додані до нього докази, якими прокурор обґрунтовує свої доводи, приходить до висновку про задоволення клопотання, виходячи з наступного.
Стаття 170 КПК України визначає, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів і у такому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, де вказано, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до частини 2 статті 173 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
З представленого слідчим витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні №12025221070001311, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, вбачається що досудове розслідування розпочато за фактом порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому тілесне ушкодження.
Постановою т.в.о. слідчого Ізюмського РУП ГУ Національної поліції в Харківській області від 30.10.2025 вилучене майно визнано речовими доказами у кримінальному провадженні.
Факт ймовірного вчинення кримінального правопорушення, як підстава застосування заходів забезпечення кримінального провадження, підтверджується долученими до клопотання про арешт майна матеріалами, а саме: витягом з ЄРДР від 30.10.2025; рапортом старшого інспектора Ізюмського РУП ГУНП в Харківській області ОСОБА_8 від 30.10.2025; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 29.10.20263; постановами про долучення предметів до кримінального провадження в якості речових доказів від 30.10.2025.
Враховуючи вищевикладене, а також той факт, що майно на яке прокурор просить накласти арешт, визнано речовим доказом у справі, воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню, в зв'язку з чим належить накласти арешт на майно.
Слідчий суддя зазначає, що відповідно до статті 174 Кримінального процесуального кодексу України, за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника чи володільця майна, якщо вони доведуть, що потреба у застосуванні такого заходу відпала, арешт майна може бути скасовано повністю або частково.
Щодо вимоги прокурора про надання дозволу слідчому вирішення питання зберігання речових доказів, слідчий суддя звертає увагу, що згідно положення КПК України та Порядку зберігання речових доказів стороною обвинувачення, їх реалізації, технологічної переробки, знищення, здійснення витрат, пов'язаних з їх зберіганням і пересиланням, схоронності тимчасово вилученого майна під час кримінального провадження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 листопада 2012 року № 1104, саме на сторону кримінального провадження, якій надані речові докази, покладено під час досудового розслідування обов'язок організувати належне збереження таких речових доказів та забезпечити їх схоронність.
Виходячи з наведеного, вирішення питання про визначення місця зберігання речового доказу або надання такого дозволу не входить до компетенції слідчого судді, всі питання щодо зберігання речових доказів під час досудового розслідування мають прийматися стороною обвинувачення з урахування норм законодавства.
На підставі викладеного і керуючись ст. 2, 7, 16, 98, 107, 131, 170-175, 369-372 КПК України, слідчий суддя
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025221070001311, за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, задовольнити частково.
Накласти арешт шляхом заборони відчуження, розпорядження та користування на тимчасово вилучене майно в ході проведення огляду місця події 29.10.2025 на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський", в м. Ізюм Харківської області на 624 км + 600 м, а саме на:
- транспортний засіб автомобіль "NISSAN NAVARA", реєстраційний номер НОМЕР_1 ;
- транспортний засіб електровелосипед "Garmata 72V 3000W".
В іншій частині відмовити.
Ухвала про арешт майна підлягає негайному виконанню.
Роз'яснити зацікавленим особам право на звернення до суду з клопотанням про скасування арешту майна в порядку, встановленому ст. 174 КПК України.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити прокурору та особі, щодо майна якої вирішувалося питання про арешт.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Харківського апеляційного суду, а особами, які не були присутні під час її проголошення - з дня отримання копії судового рішення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Слідчий суддя ОСОБА_1