Справа № 392/880/24
Провадження № 2/392/123/25
16 жовтня 2025 року м. Мала Виска
Маловисківський районний суд Кіровоградської області в складі: головуючого - судді Бадердінової А.В., секретар судового засідання Покуц І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження, в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи - підриємця ОСОБА_2 про витребування безпідставно отриманних коштів, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до фізичної особи - підриємця ОСОБА_2 про витребування безпідставно набутих коштів в розмірі 19832,50 грн та судові витрати у розмірі 969,00 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилалася на те, що в квітні 2023 року для з'ясування питання щодо одержання правової допомоги стосовно можливості звільнення її чоловіка з військової служби або проведення його ротації. В телефонному режимі 13.04.2023 року вона звернулася до відповідача за правовою допомогою. Відповідач повідомила, що працює в смт Смоліне, має офіс в м. Мала Виска, тому вона має приїхати в одне із зазначених місць відповідача і узгодити з нею обсяг, строки і вартість послуг та укласти відповідний договір. 14.04.2023 Відповідач їй зателефонувала і повідомила, що буде в м. Кропивницький і може з нею зустрітися для укладення договору про надання юридичних послуг. Під час зустрічі на території Кіровоградської обласної лікарні вона передала відповідачу грошові кошти в сумі 1 000,00 доларів США, як попередню оплату за юридичний супровід справи щодо звільнення її чоловіка зі служби в Збройних Силах України. Факт одержання коштів підтверджено власноруч написаною відповідачем розпискою, що скріплена її печаткою. Відповідач її запевнила, що її чоловік ОСОБА_3 в липні 2023 року буде звільнений з лав Збройних Сил України на підставах та у встановленому законом порядку за результатом наданих нею послуг відповідно до укладеного між нами договору та підстав для хвилювання не має, а 16.04.2023 року вони укладуть в належній (письмовій) формі договір, в якому будуть узгоджені обсяг, строки та вартість послуг відповідача. Однак, в подальшому відповідач ухилялася від укладення договору про надання юридичних послуг, будь-яких документів, в тому числі довіреностей, які б надавали відповідачу повноваження щодо представництва її або її чоловіка, в т.ч. в органах державної влади чи місцевого самоврядування, видано не було. Спілкування між ними здійснювалося лише за допомогою месенджеру «Сигнал» та тричі в телефонному режимі за період квітень - серпень 2023 року. У зв'язку із недобросовісними діями Відповідачки, які полягали у відмові в укладенні договору про надання юридичних послуг та поверненні коштів 15.09.2023 вона звернулась до Кропивницького відділу поліції ГУНП України в Кіровоградській області із заявою про кримінальне правопорушення за фактом вчинення Відповідачем шахрайства. 14.12.23 до ЄРДР було внесено відомості про кримінальне провадження №12023121130001338 з попередньою кваліфікацією ч. 1 ст. 190 КК України за її заявою про вчинення кримінального правопорушення Відповідачем. Після внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР відповідач частково повернула їй одержані кошти в сумі 500 доларів США, решту 500 доларів США відповідач відмовляється повертати. У зв'язку з чим, позивач з вернулася до суду з даним позовом.
Ухвалою Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 23.05.2024 року відкрито провадження у справі та призначено до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.
Відповідач ОСОБА_2 подала заяву, зареєстровану судом, 28.01.2025 року за вх.№978/25 в якій вказала, що позовні вимоги не визнає з тих підстав, що на виконання договірної роботи з надання юридичних послуг нею ФОП « ОСОБА_2 » виконано роботу не в повному обсязі, так як на вимогу ОСОБА_1 роботу щодо виконання договірних зобов'язань було зупинено. Кошти в розмірі 500 дол США вона повернула ОСОБА_1 та зазначила, що саме у зв'язку із невиконанням нею, як замовника, вимог, а також надання нею не достовірної інформації та недійсних документів ОСОБА_1 продовжувати та завершувати роботу щодо звільнення її чоловіка із військової служби на підставі догляду за його матір'ю є неможливим. Надалі в судові засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи судом повідомлявся шляхом направлення судової повістки за зареєстрованим місцем проживання, про що свідчать повернуті конверти на адресу суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання». Крім того, повідомлялася шляхом поміщення оголошення на веб-сайті судової влади України про виклик відповідача в судове засідання, при чому з опублікуванням оголошення про виклик відповідач вважається повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомила, зустрічний позов, чи будь-які докази від неї не надходили.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Надєєва О.О. подала заяву, в якій просила здійснювати розгляд справи без її участі за наявними у справі матеріалами, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просила їх задовольнити.
У зв'язку з неявкою в судове засідання сторін по справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
За наведених вище обставин, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності сторін на підставі наявних у суду матеріалів.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що вимоги позивача обґрунтовані, та є такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 14.04.2023 року в м. Кропивницькому ОСОБА_2 отримала кошти у розмірі 1000 доларів США в рахунок оплати (часткової) щодо виконання роботи по юридичному супроводу справи відносно звільнення з служби ЗСУ чоловіка ОСОБА_1 , що підтверджується копією розписки (а.с.5).
Відповідно до постанови Кропивницького районного управління юстиції Головного управління національної поліції в Кіровоградській області від 22.01.2024 року старший дізнавач сектору дізнання Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області Балашов М.О. розглянувши матеріли кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023121130001338 від 01.03.2023, з попередньою кваліфікацією ч.1 ст.190 КК України встановив, що сторони кримінального провадження ( ОСОБА_3 та ОСОБА_2 ) уклали договір, цивільно правової відповідальності та на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України закрив кримінальне провадження (а.с.8-10).
31.01.2024 року ОСОБА_1 надіслала ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , вимогу про повернення коштів, що також підтверджується описом вкладення листа з треком Укрпошти №2500677827700 (а.с.11,12,15).
Згідно витягу Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ОСОБА_2 має право надавати послуги, зокрема, у сфері права (а.с.21).
Проаналізувавши наданий позивачем скірншот повідомлень в месенджері «Сигнал» між «vasilcenko olya» та «lupenkoalla», вбачається, що ОСОБА_2 уникала підписання договору між нею на ОСОБА_1 про надання правової допомоги (а.с.6, 7).
Вирішуючи даний позов, суд застосовує такі норми права.
Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Як передбачено частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір є обов'язковим до виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що правочином є вольова дія учасників цивільних відносин, яка спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Вказані цивільно-правові результати мають бути досягнуті внаслідок правомірних дій суб'єктів цивільного права.
Загальні підстави для виникнення зобов'язання у зв'язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 ЦК України.
Стаття 1212 ЦК України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 177 ЦК України об'єктами цивільних прав є речі, у тому числі гроші.
Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Загальна умова ч. 1 ст. 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зі сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Отже, для виникнення зобов'язання, передбаченого ст. 1212 ЦК України, важливим є сам факт безпідставного набуття або збереження, а не конкретна підстава, за якою це відбулося.
Відповідно до ст.1213 ЦК України, набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 30.08.2018 по справі №334/2517/16-ц, згідно якої набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але в подальшому відпала. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Суд касаційної інстанції, зокрема, зазначив, що у разі, коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 ЦК України може бути застосована тільки після того, якщо така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена, або була відсутня взагалі.
Крім того, Верховний Суд у постановах від 17.04.2020 у справі №905/2319/17, від 25.03.2020 у справі №570/1369/17, від 13.07.2020 у справі №753/10840/19, від 27.11.2019 у справі №1540/3778/18 дійшов висновку, що переписка у Viber, Skype та інших месенджерах, включно з голосовими повідомленнями та іншим, є належним електронним доказом у судових справах.
Враховуючи висновки Верховного Суду України, у вищевказаних постановах, суд приймає надані позивачем ОСОБА_1 скріншоти повідомлень між «vasilcenko olya» та «lupenkoalla», що свідчать про уникнення ОСОБА_2 підписання договору про надання правової допомоги у встановленому законом порядку.
Частина 2 ст.570 ЦК Україви встановлено, що Завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання. Якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом.
Відповідно до частини першої статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Приписами ст. 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 2 ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Стандарт доказування є важливим елементом змагального процесу. Якщо сторона не подала достатньо доказів для підтвердження певної обставини, то суд робить висновок про її недоведення. У постанові від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13 Велика Палата Верховного Суду наголошувала на необхідності застосування передбачених процесуальним законом стандартів доказування та зазначала, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Зокрема, цей принцип передбачає покладення тягаря доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний. Тобто певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2018 року у справі № 910/18036/17, від 23 жовтня 2019 року у справі № 917/1307/18, від 18 листопада 2019 року у справі № 902/761/18, від 04 грудня 2019 року у справі № 917/2101/17. Верховний Суд зауважує, що за загальним правилом доказування тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову покладається на позивача, за таких умов доведення не може бути належним чином реалізоване шляхом спростування позивачем обґрунтованості заперечень відповідача. Пріоритет у доказуванні надається не тому, хто надав більшу кількість доказів, а в першу чергу їх достовірності, допустимості та достатності для реалізації стандарту більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджувальної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим ніж протилежний (Постанова ВС від 21 вересня 2022 року у справі № 645/5557/16-ц).
З наданої відповідачем ОСОБА_2 заяви, не можливо встановити та зробити висновок, про те, що нею були надані будь - які юридичні послуги ОСОБА_1 та саме у зв'язку з наданням ОСОБА_1 не достовірної інформації та недійсних документів, призвело до відмови нею від договірних зобов'язань щодо звільнення чоловіка ОСОБА_1 із військової служби. Крім того, відповідачем не доведено та не додано акт виконаних робіт про надання правової допомоги, що свідчило б про те, що нею було виконано певну роботу/надано юридичні послуги позивачу, та достатньо правову підставу набуття нею грошових коштів від ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно ст. 902 ЦК України, виконавець повинен надати послугу особисто. У випадках, встановлених договором, виконавець має право покласти виконання договору про надання послуг на іншу особу, залишаючись відповідальним в повному обсязі перед замовником за порушення договору.
Таким чином, суд вважає доведеним стороною позивача факту передання відповідачу грошових коштів в сумі 1000 доларів США, з яких 500 доларів США відповідачем було повернуто позивачу, при цьому, 500 доларів США (в еквіваленті до гривні - 19832,50 грн.) відповідачем не повернуто, беручи до уваги, що реально договору про надання правової допомоги укладено між сторонами не було, відповідно ч.2 ст. 570 ЦК України в якій зазначено, що якщо не буде встановлено, що сума, сплачена в рахунок належних з боржника платежів, є завдатком, вона вважається авансом. Аванс же у будь-якому разі при не укладенні договору з будь-яких причин підлягає поверненню в тому ж розмірі, в якому надавався.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_2 повернула позивачу ОСОБА_1 500 доларів США, що свідчить про відсутність правової підстави для набуття нею грошових коштів.
Враховуючи викладене, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, приймаючи до уваги, що матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, та доказів на спростування позиції позивача, стороною відповідача надано не було, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення із ОСОБА_2 безпідставно отриманих коштів в розмірі 19832,50 грн, є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 969,00 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12, 13, 78-79, 81, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 безпідставно набуті кошти в розмірі 19832,50 грн.
Стягнути із фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені витрати на сплату судового збору в розмірі 969,00 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Кропивницького апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , року народження, РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
відповідач -Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Альона Володимирівна Бадердінова