Справа № 405/4668/25
1-кп/405/221/25
05 листопада 2025 року м. Кропивницький
Подільський районний суд м. Кропивницького в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1
при секретарі: ОСОБА_2
за участю прокурора: ОСОБА_3
обвинуваченого: ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницький кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025121130000462 від 09.07.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Нижній Тагіл, Свердловської області, Російської Федерації, росіянина, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, не маючого утриманців, ФОП, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого в порядку ст. 89 КК України,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України,
ОСОБА_4 вчинив умисне легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров'я за наступних обставин.
Так, 08.07.2025 року близько 19:50 год. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , прибув на власному транспортному засобі Ford Transit, білого кольору з д.н.з. НОМЕР_1 до під'їзду №2, буд. 54, по вул. Яновського, м. Кропивницького. В цей час до вищевказаного під'їзду прибув на власному транспортному засобі Ford Fusion, фіолетового кольору, з д.н.з. НОМЕР_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та між ними через паркування виник словесний конфлікт.
В ході сварки у ОСОБА_4 на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин до ОСОБА_5 виник умисел на спричинення останньому тілесних ушкоджень. Реалізуючи свій протиправний умисел, усвідомлюючи суспільно небезпеку своїх діянь, передбачаючи та бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді тілесних ушкоджень, ОСОБА_4 підійшов до потерпілого, який сидів у власному транспортному засобі на місці водія та через відкрите вікно автомобіля цілеспрямовано, умисно наніс не менше 2 ударів кулаками рук в область обличчя ОСОБА_5 зліва. Своїми протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді: рани лівої брови, синців лівого ока, які відповідно до висновку експерта №466 від 10 липня 2025 року відноситься до категорії легких тілесних ушкоджень.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненому правопорушенні визнав повністю та показав, що дійсно 08.07.2025 близько 19:50 годин прибув на власному транспортному засобі до під'їзду №2, буд. АДРЕСА_3 , де на власному транспортному засобі прибув ОСОБА_5 та між ними через паркування виник словесний конфлікт, в ході якого підійшов до потерпілого ОСОБА_5 , який сидів в машині та наніс два удара кулаками рук в область обличчя потерпілого. У вчиненому розкаюється.
Учасники кримінального провадження просили проводити розгляд справи відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України.
Враховуючи, що обвинувачений повністю визнав свою вину у скоєному кримінальному правопорушенні, не оспорює фактичні обставини справи, погоджується з кваліфікацією вчиненого ним діяння, відсутності будь - яких сумнівів добровільності та істинності його позиції, заслухавши думку учасників судового провадження, які не висловили жодних заперечень щодо встановлених обставин, роз'яснивши їм наслідки ч.3 ст.349, ч.2 ст.394 КПК України та з їх згоди, суд обмежився дослідженням доказів по справі лише допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючи даних щодо обвинуваченого і визнав недоцільним дослідження доказів, поданих на підтвердження події кримінального правопорушення, винуватості обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, яке ним не оспорюється, роз'яснивши учасникам судового провадження, що у такому випадку вони будуть позбавленні права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Відповідно до положень ст. 337 КПК України судовий розгляд проводиться лише стосовно особи, якій висунуте обвинувачення, і лише в межах висунутого обвинувачення відповідно до обвинувального акта, крім випадку можливості зміни правової кваліфікації кримінального правопорушення, якщо це покращує становище особи, стосовно якої здійснюється кримінальне провадження.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що вина обвинуваченого ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування кримінального правопорушення, доведена.
Суд кваліфікує діяння ОСОБА_4 за ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до вимог ст.65 КК України та постанови Пленуму Верховного Суду № 8 від 12.06.2009 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», покарання, призначене судом, має бути необхідним і достатнім для виправлення засуджених та попередження вчинення ними нових злочинів.
Так, вирішуючи питання щодо призначення покарання ОСОБА_4 , суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_4 вчинив кримінальний проступок, розлучений, не має утриманців, працює ФОП, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України.
Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР «Психоневрологічне диспансерне відділення» від 14.07.2025 ОСОБА_4 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Згідно довідки КНП «Обласна клінічна психіатрична лікарня КОР «Психоневрологічне диспансерне відділення» від 14.07.2025 ОСОБА_4 на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, за медичною допомогою не звертався.
Обставиною, пом'якшуючою покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття.
Обставин, обтяжуючих покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , відповідно до ст.67 КК України, судом не встановлено.
Беручи до уваги характер та суспільну небезпеку скоєного ОСОБА_4 , кримінального правопорушення, враховуючи особу обвинуваченого та те, що останній вину у вчинені правопорушення визнав повністю, щиро покаявся, раніше не судимий в порядку ст. 89 КК України, суд вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.1 ст.125 КК України у виді штрафу, що на думку суду є необхідним та достатнім для попередження вчинення ОСОБА_4 , нового кримінального правопорушення та його перевиховання.
Під час судового провадження клопотання від прокурора про застосування запобіжного заходу не надходило.
Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Питання речових доказів, суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 374 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850 /вісімсот п'ятдесят/ гривень.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_4 не обирався.
Цивільний позов та процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази:
-диск формату DVD-R білого кольору з серійним номером MOGXPR858, на якому мається один відеозапис «Богоявленський», після набрання вироком законної сили, зберігати при матеріалах кримінального провадження.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок з особливостями, визначеними ч. 2 ст. 394 КПК України, може бути оскаржений шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Подільський районний суд міста Кропивницького протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особою, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії вироку суду.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Відповідно до ч. 6 ст. 376 КПК України учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вирок.
Суддя Подільського
районного суду
міста Кропивницького ОСОБА_6