Справа № 391/874/25
Провадження № 2-н/391/116/25
05.11.2025 р.селище Компаніївка
Суддя Компаніївського районного суду Кіровоградської області Ревякіна О.В., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про видачу судового наказу про стягнення аліментів на утримання дітей,
04.11.2025 представник заявника ОСОБА_3 звернувся до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання двох дітей.
Згідно пункту 4 ч. 3 ст. 163 ЦПК України до заяви про видачу судового наказу додаються документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Згідно з ч. 3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
За положеннями частини 5 статті 183 СК України той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Пунктом 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» №3 від 15.05.2006 року роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Матеріалами справи встановлено, що звертаючись до суду з заявою про стягнення аліментів на утримання дітей в обґрунтування вимог заяви не долучено будь-яких доказів, що підтверджують факт сумісного проживання заявника разом з дітьми та перебування дітей на її утриманні.
Згідно з п.1 ч. 1 ст.165 ЦПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заява подана з порушеннями вимог статті 163 цього Кодексу.
Судовий наказ є особливою формою цивільного судочинства в межах якої суд позбавлений можливості додатково збирати докази та додатково з'ясовувати обставини правовідносин, а тому враховуючи те, що заява подана з порушеннями вимог статті 163 ЦПК України, що позбавляє можливості розглянути заяву по суті, вважаю необхідним відмовити у видачі судового наказу.
Керуючись ст.ст.19, 161, 163, 165, 166, 260 ЦПК України,
Відмовити у видачі судового наказу за заявою ОСОБА_1 про видачу судового наказу про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на утримання дітей.
Роз'яснити заявнику, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини першої статті 165 ЦПК України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції, шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.В. Ревякіна