Справа № 387/546/25
Номер провадження по справі 3/387/481/25
04 листопада 2025 року селище Добровеличківка
Добровеличківський районний суд Кіровоградської області у складі
головуючого судді Солоненко Т. В.
за участю секретаря судового засідання Косюг І.В.
захисника (в режимі відеоконференції) Сюр Н.В.
розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з ВП № 2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, не працює, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній
за ч. 1 ст. 130 КУпАП -
За змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №540033 від 22.03.2025, ОСОБА_1 11.12.2024 о 09 годині 00 хвилин керував транспортним засобом марки Kia Magentis д.н.з. НОМЕР_1 в с. Тишківка по вул. Покровська, 11, Новоукраїнського району, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, скоїв ДТП. Стан алкогольного сп'яніння підтверджується випискою з акту № 4849 від 23.12.2024, відповідно до якої в крові був виявлений етиловий спирт в кількості 2,73 г/дм3.
Дії ОСОБА_1 працівниками поліції кваліфіковано за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні 11.09.2025, за клопотанням захисника - адвоката Сюр Н.В., було допитано свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
За клопотанням захисника - адвоката Сюр Н.В., суд, постановами від 11.09.2025 та 13.10.2025, викликав для допиту у судовому засіданні старшого сержанта відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 ..
В судовому засіданні 04.11.2025 судом допитано старшого сержанта відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_4 ..
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. Про день, час та місце слухання справи повідомлявся вчасно та належним чином.
Захисник Сюр Н.В. у судовому засіданні просила закрити провадження у справі з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення. У поясненнях зазначила, що відеозаписи, що знаходяться в матеріалах справи подані вибірково і перервані та чітко вказують на порушення вимог до фіксації подій та принципу об'єктивності. Встановлені обставини, а саме: відсутність ознак сп'яніння на відео; наявність травми голови; стан шоку; повідомлення про нібито результат аналізу через три місяці, а також перерване відео - свідчать про грубі порушення процесуального порядку.
Захичник ОСОБА_5 зазначила, що 11 грудня 2024 року було здійснено відеозйомку з бодікамер працівників поліції під час фіксації дорожньо-транспортної пригоди за участю ОСОБА_1 .. На наданих відеозаписах чітко зафіксовано опитування свідків, огляд місця події, а також процес роз'яснення прав і відповідальності ОСОБА_1 щодо дорожньо-транспортної пригоди, а саме - за статтею 124 КУпАП, тобто за порушення правил дорожнього руху, що призвело до пошкодження транспортних засобів чи дорожніх споруд. Проте, жодного натяку або зауваження працівників поліції щодо можливого перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп'яніння на відеозаписах не міститься. На відео видно, що ОСОБА_1 перебував у стані сильного шоку, а не у стані сп'яніння. На записі від 11.12.2024 року о 12 годині 46 хвилин зафіксовано, що він дезорієнтований, перебуває у стані шоку та болю, не розуміє, хто саме керував транспортним засобом, плутається під час відповідей на запитання працівників поліції. У цей же день, о 09 годині 56 хвилин, на бодікамері зафіксовано свідків, які прямо зазначають, що в салоні автомобіля була кров, що підтверджує отримання ОСОБА_1 травми голови.
Крім того, на відео о 10 годині 55 хвилин свідок ОСОБА_6 , 1986 року народження, повідомив, що приблизно о 9 годині ранку бачив, як невідомий йому чоловік залишав місце ДТП і рухався у напрямку села Тишківка. 22 березня 2025 року, тобто через три місяці після події, о 18 годині 57 хвилин на відео зафіксовано, як ОСОБА_1 повідомляють про нібито отриману довідку з лікарні, згідно з якою в його крові виявлено 2,75 проміле алкоголю.
Також захисник Сюр Н.В. звернула увагу на те, що в провадженні Добровеличківського районного суду Кіровоградської області перебувала справа № 387/1667/24 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4, ст. 124 КУпАП, за результатами розгляду якої останнього визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень , передбачених ст. 122-4, ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності в вигляді штрафу (постанова суду від 05.02.2025). При розгляді зазначеної справи судом встановлено, що ОСОБА_1 11.12.2024 о 09:00, керуючи автомобілем Кіа д.н.з. НОМЕР_2 в с. Тишківка, був неуважним, внаслідок чого сталася дорожньо-транспортна пригода. При цьому, судом не встановлено того факту, що під час ДТП ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
У зв'язку з цим захисник вважає, що докази сторони обвинувачення є недопустимими, а вина ОСОБА_1 не доведена належними і допустимими доказами.
Суд, заслухавши пояснення захисника, показання свідків, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до таких висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 7 КУпАП України, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Вимогами ст. 280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Об'єктивною стороною зазначеного адміністративного правопорушення є керування транспортними засобами особами в стані сп'яніння. Під керуванням транспортним засобом слід розуміти виконання функцій водія під час руху транспорту, тобто вплив на органи керування транспортного засобу, що призвело до зміни його положення відносно початкового.
Відповідно до п. 27 Постанови №14 Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» судам слід враховувати, що відповідальність за ст.130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Враховуючи положення ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також судову практику Європейського Суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" рішення від 09.06.2011 року, "Малофєєва проти Росії" рішення від 30.05.2013 року, "Карелін проти Росії" рішення від 20.09.2016 року, як і у кримінальному провадженні, так і в адміністративній справі суд має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі. Суд (суддя) також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
В судовому засіданні 11.09.2025 свідок ОСОБА_2 повідомила, що є дружиною ОСОБА_1 . Пояснила, що 10.12.2024 вона з чоловіком не порозумілись з певних побутових питань і чоловік поїхав ввечері до свого будинку в сусідньому селі. Зранку його не було вдома, телефон був вимкнений. Біля 11 години ранку до неї зателефонував батько та повідомив, що чоловік потрапив у ДТП. Потім чоловік прийшов додому, був у шоковому стані та мав травму голови, оскільки голова була закривавлена. Вдома чоловік сів до столу та почав випивати алкоголь, на що вона його просила не пити, а поїхати до лікарні для надання медичної допомоги. Проте чоловік відмовлявся їхати до лікарні, при цьому був дезорієнтований. Коли приїхав на її прохання ОСОБА_3 та просив чоловіка поїхати до лікарні, останній дав згоду і біля 14 години вони були у лікарні в м. Новоукраїнка, де чоловіку згодом надати медичну допомогу.
В судовому засіданні 11.09.2025 свідок ОСОБА_3 повідомив, що є другом та кумом ОСОБА_1 . Показав, що 11.12.2024 до нього зателефонувала ОСОБА_2 і повідомила про те, що ОСОБА_1 потрапив в ДТП, отримав травму та просила приїхати до них щоб завести ОСОБА_1 в лікарню. Коли він приїхав до будинку Унгурянів це було біля 12 години дня. В цей час ОСОБА_1 сидів за столом та вживав алкоголь. Біля пів години він вмовляв ОСОБА_1 поїхати до лікарні, на що той дав свою згоду, і біля обіду вони були вже в лікарні, де останньому надано медичну допомогу. Додав, що за роки дружби з ОСОБА_1 , останній ніколи не дозволяв собі кермувати автомобілем після вжиття алкоголю. Загалом ОСОБА_1 є добропорядним сім'янином, трудолюбивий, постійно допомагає дружині, яка має невеликий бізнес в м. Помічна, алкогольними напоями ніколи не зловживав.
В судовому засіданні 04.11.2025 старший сержант відділення поліції №2 (селище Добровеличківка) Новоукраїнського РВП ГУНП в Кіровоградській області Біжан С.О. пояснив, що матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП не складалися в день ДТП., і цього дня, а саме 11.12.2024, він особисто не бачив ОСОБА_1 , оскільки в зазначений період він займався оформленням матеріалів за фактом ДТП за участі ОСОБА_1 . Також ОСОБА_4 зазначив, що у день події він не спілкувався з ОСОБА_1 , з останнім спілкувався інший екіпаж патрульної поліції в приміщенні лікарні. Пояснив, що протокол про адміністративне правопорушення було складено після отримання довідки з медичного закладу де було встановлено наявність алкоголю у крові ОСОБА_1 .. Підставою складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП саме 22.03.2025 ОСОБА_4 вказав те, що цього дня працівники поліції зустріли ОСОБА_1 у м. Помічна та запропонували йому скласти протокол. Однак ОСОБА_1 відмовився від складання протоколу та надання будь-яких пояснень.
Судом з'ясовано, що на відеозаписах, долучених до матеріалів справи, відсутні докази того, що протокол про адміністративне правопорушення було складено в присутності ОСОБА_1 .
Відповідно до ст. 254 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення, у разі його складання, оформлюється не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Однак у даному випадку протокол серії ААД №540033 було складено 22.03.2025 о 21 годині 50 хвилин, тоді як особу виявили ще 11.12.2024 о 09 годині 00 хвилин, що суперечить зазначеним вимогам законодавства.
Крім того, матеріали справи були складені поліцейськими з порушенням вимог чинного законодавства. Під час оформлення протоколу про адміністративне правопорушення, були допущені порушення вимог ст.ст. 256, 268 КУпАП, а також положень «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС України №1395 від 07.11.2015, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10.11.2015 за №1408/27853 (з внесеними змінами).
Також матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про складення щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №540033 від 22.03.2025. У протоколі відсутній підпис особи, яку притягають до адміністративної відповідальності.
Суд зазначає, що водій має право знати про порушення і давати свої пояснення, реалізовувати свої права передбачені ст. 268 КпАП України та ст.ст 59, 63 Конституції України.
При цьому сам факт складання протоколу про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом правомірності рішення суб'єкта владних повноважень за відсутності інших належних доказів і не звільняє відповідальних осіб від доведення правомірності свого рішення.
Також суд вважає за необхідне вказати на принцип правової визначеності. Цей принцип гарантує, що особа повинна бути поінформована про можливі наслідки своїх дій. Якщо особу притягують до відповідальності після закінчення встановленого терміну, це може бути визнано незаконним, і особа має право оскаржувати такі дії, що зазначив захисник у своєму клопотанні.
Суд зазначає, що існують винятки, коли закон може передбачати можливість притягнення до відповідальності за певні види правопорушень, навіть після закінчення загальних термінів (наприклад, за дуже тяжкі злочини).
Зазначені винятки до обставин цієї справи не відносяться.
Принцип правової визначеності стосується не лише норм права, але й дій органів влади, які повинні бути передбачуваними, ясними і доступними для громадян. Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) у своїй практиці часто розглядає справи, що стосуються дій органів влади в контексті цього принципу.
Справа Шіфріна проти Росії (Кейс № 72142/01). У цьому рішенні Суд акцентував на праві особи бути інформованою про дії органів влади, які можуть вплинути на її права. Дії органів повинні бути зрозумілими й не можуть залишати громадянина в стані невизначеності.
Справа Токаєв проти України (Кейс № 42537/09). У цій справі Суд зазначив, що у випадках адміністративних покарань органи влади повинні діяти відповідно до законодавства, яке має чітко регулювати процедури, і що відсутність таких норм створює правову невизначеність.
Отже допущення істотних порушень працівниками поліції зумовлюють визнання протоколу про адміністративне правопорушення серії серії ААД №540033 від 22.03.2025 недопустимим доказом, який не відповідає принципу законності.
При розгляді зазначеної справи, суд не входить в дослідження доведеності наявного адміністративного правопорушення, зважаючи на встановлені процесуальні порушення під час складання адміністративного протоколу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях, а всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп / 2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Відповідна позиція Конституційного Суду України узгоджується з правовими позиціями Європейського Суду з прав людини, практика якого при розгляді справ судами в обов'язковому порядку використовується як джерело права відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини ». Зокрема, у рішенні від 10 лютого 1995 року, у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», Європейський Суд зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинуватості обов'язкове не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
Практика Європейського Суду вказує на те, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв'язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, в його сукупності, суд дійшов, що клопотання захисника підлягає задоволенню, а справу про адміністративне правопорушення слід закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 КУпАП України.
Керуючись ст. ст. 9, ч. 1 ст.ст. 130, 247, 254, 256, 268 КУпАП, суд,
Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про вчинення ним адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення, шляхом подачі апеляційної скарги через Добровеличківський районний суд Кіровоградської області .
Суддя Таїсія СОЛОНЕНКО