Справа № 385/1539/25
Провадження № 2/385/704/25
05.11.2025 року Гайворонський районний суд Кіровоградської області в складі головуючого судді Гришака А.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання,-
ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» звернулося до Гайворонського районного суду Кіровоградської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання.
Позов мотивований тим, що 17.10.2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ КБ «Надра» було укладено кредитний договір № 8/2007/840-К/1440-Н, згідно якого ОСОБА_3 було надано кредит на суму 20 250,00 доларів США.
За наявною інофрмацією ОСОБА_4 : 25.09.2013 року уклала шлюбу, який зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Братського районного управління юстиції у Миколаївській області, актовий запис 40, після реєстрації шлюбу прізвище змінено - ОСОБА_5 ; 21.05.2013 року уклала шлюб, який зареєстрований Гайворонським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління юстиції (м. Дніпро), актовий запис 28, після реєстрації шлюбу прізвище змінено - ОСОБА_6 .
Виконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором забезпечувалось: договором іпотеки № 1440/1 від 17.10.2007 p., згідно якого Відповідач надала кредитору в іпотеку квартиру АДРЕСА_1 .
Оскільки Відповідач взяті на себе за кредитним договором зобов'язання не виконувала в 2014 році Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (який є правонаступником Відкритим акціонерним товариством «Комерційний банк «Надра») звернувся із позовною заявою до суду про стягнення заборгованості за кредитним договором з Відповідача.
Рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2014 року по справі 214/219/14-ц задоволено позовні вимоги ПАТ «КБ «Надра», стягнуто на користь банку з ОСОБА_4 39066,32 доларів США у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №8/2007/840-К/1440-Н від 17.10.2007 року та 3122 грн. 57 коп. в рахунок відшкодування понесених судових витрат.
17.07.2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір №GL48N718070_I_3 про відступлення прав вимоги, відповідно до якого ПАТ «КБ «Надра» відступило ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитними договорами, у тому числі право вимоги за кредитним договором №8/2007/840-К/1440-Н від 17.10.2007 року.
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 24.03.2021 року по справі № 214/219/14-ц було замінено стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 214/219/14-ц, а саме первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп».
З моменту ухвалення судового рішення по справі № 214/219/14 відповідачем зобов'язання зі сплати заборгованості не погашена.
Таким чином, вищевказані обставини вказують на чітку наявність правових підстав для стягнення з Відповідача 3% річних, нарахованих за період існуючого прострочення виконання грошового зобов'язання, встановленого судовим рішенням.
Відповідно до розрахунку 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке становить 39 066,32 доларів США, за період з 24.02.2019 року по 23.02.2022 року (дата розрахунку до введення Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 воєнного стану) розмір нарахованих 3% річних на суму боргу становить 3515,97 дол США.
Просить суд: Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з
обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ДШПРОФІНАНСГРУП» 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання, яке становить 3515,97 доларів США.
Ухвалою судді Гайворонського районного суду Кіровоградської області від 25.09.2025 року відкрито провадження в справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін та без проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
Клопотань про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Інші процесуальні дії у цій справі судом не вчинялись, а ухвали не постановлялись.
Відповідач у запропоновані судом строк та порядку відзив на позовну заяву не подав, хоча в силу положень ч. 6 ст. 272 ЦПК України, ухвала судді про прийняття вищевказаної позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у цивільній справі від 25.09.2025 року вважається такою, що йому вручена 08.10.2025 року. Відповідно, відповідач свою позицію у цій справі із обґрунтуванням її необхідними доказами не навів.
Зважаючи на те, що відповідач був належним чином повідомлений розгляд справи, відзиву не подав, тому суд ухвалив рішення згідно наявних у справі доказів.
Враховуючи те, що справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін та без проведення судового засідання, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених прав, а також в інтересах інших осіб у випадках встановлених законом.
За вимогами ст.ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
17.10.2007 року між Відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра», який надалі змінив свою назву на «Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» та відповідачем було укладено Кредитний договір №8/2007/840-К/1440-Н, згідно якого останній було надано кредит у розмірі 20250,00 доларів США зі сплатою відсотків за його користування в розмірі 12,39% річних строком до 12.10.2027 року, а відповідач зобов'язалась своєчасно та в повному обсязі повернути кредитні кошти та сплачувати проценти на умовах, визначених у Кредитному договорі (а.с.19-21).
Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2014 року, справа №214/219/14-ц - позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №8/2007/840-К/1440-Н від 17.10.2007 року суму заборгованості в розмірі 39066, 32 доларів США, що згідно курсу НБУ (1долар США= 7,993 грн.) складає 312257 грн. 10 коп., із розрахунку: 20123,82 доларів США, що в еквіваленті складає 160849 грн. 69 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 14714,26 доларів США, що в еквіваленті складає 117611 грн. 08 коп. - заборгованість по відсоткам; 2203,24 доларів США, що в еквіваленті складає 17610 грн. 50 коп. - заборгованість по пені; 2025,00 доларів США, що в еквіваленті складає 16185 грн. 83 коп. - заборгованість по штрафам (а.с. 15).
17.07.2020 року між ПАТ «Комерційний Банк «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» було укладено договір про відступлення права вимоги №GL48N718070_I_3, відповідно до якого ПАТ «Комерційний Банк «Надра» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 8/2007/840-к/1440-н (а.с. 8-14).
Ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2014 року, справа №214/219/14-ц - замінено стягувача у виконавчому листі по цивільній справі № 214/219/14-ц, а саме первісного стягувача Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» його правонаступником - Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» (а.с.17).
За змістом положень статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 ЦК України).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Отже, для належного виконання зобов'язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов'язання є його порушенням.
Положеннями статті 611 цього Кодексу передбачено, що в разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Зокрема, статтею 625 ЦК України врегульовано правові наслідки порушення грошового зобов'язання, які мають особливості. Так, відповідно до наведеної норми боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Формулювання статті 625 ЦК України, коли нарахування процентів тісно пов'язується із застосуванням індексу інфляції, орієнтує на компенсаційний, а не штрафний характер відповідних процентів, а тому 3 % річних не є неустойкою у розумінні положень статті 549 цього Кодексу.
Отже, за змістом наведеної норми закону нараховані на суму боргу інфляційні втрати та 3 % річних входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування ним утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14?10цс18), від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 31 жовтня 2018 року у справі № 202/4494/16-ц (провадження № 14-318цс18), якщо банк використав право вимоги дострокового повернення усієї суми кредиту, що залишилася несплаченою, а також сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України, то такими діями кредитор на власний розсуд змінив умови основного зобов'язання щодо строку дії договору, періодичності платежів, порядку сплати процентів за користування кредитом. Кредитодавець втрачає право нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку у разі пред'явлення вимоги до позичальника про дострокове погашення боргу на підставі статті 1050 ЦК України. Разом з тим права та інтереси кредитодавця в таких правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що ОСОБА_3 належним чином не виконувала своїх зобов'язань за Кредитним договором, яким їй надано кредит строком до 12.10.2027 року. У зв'язку із цим банк звернувся до суду з вимогою про дострокове стягнення заборгованості за кредитом і процентів за користування коштами з позичальниці. Судовим рішенням від 05 червня 2014 року про стягнення заборгованості за кредитним договором підтверджено наявність грошового зобов'язання позичальниці перед банком та його порушення. (а.с.15-16).
Правовий аналіз положень статей 526, 599, 611, 625 ЦК України дає підстави для висновку, що наявність судового рішення про стягнення суми боргу за кредитним договором, яке боржник не виконав, не припиняє правовідносин сторін цього договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення. Зазначена позиція підтверджена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18), від 4 червня 2019 року у справі № 916/190/18 (провадження № 12-302гс18).
Таким чином, з ухваленням рішення Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05 червня 2014 р. про стягнення боргу, зобов'язання відповідача сплатити заборгованість за Кредитним договором не припинилося та триває до моменту фактичного виконання грошового зобов'язання. Відтак кредитор має право на отримання сум, передбачених статтею 625 цього Кодексу, за увесь час прострочення.
При розгляді даної справи необхідно визначити правову природу валюти при визначенні 3 % річних, передбачених у частині другій статті 625 ЦК України.
Так Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 року, справа №373/2054/16-ц, зробила наступні висновки.
Частиною першою статті 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Відповідно до частини першої статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до статті 192 ЦК України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.
Гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.
Такі випадки передбачені статтею 193, частиною четвертою статті 524 ЦК України, Законом України від 16 квітня 1991 року № 959-XII «Про зовнішньоекономічну діяльність», Декретом Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року № 15-93 «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» (далі - Декрет № 15-93), Законом України від 23 вересня 1994 року № 185/94-ВР «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».
Гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Сторони, якими можуть бути як резиденти, так і нерезиденти - фізичні особи, які перебувають на території України, у разі укладення цивільно-правових угод, які виконуються на території України, можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Відсутня заборона на укладення цивільних правочинів, предметом яких є іноземна валюта, крім використання іноземної валюти на території України як засобу платежу або як застави, за винятком оплати в іноземній валюті за товари, роботи, послуги, а також оплати праці, на тимчасово окупованій території України. У разі отримання у позику іноземної валюти позичальник зобов'язаний, якщо інше не передбачене законом чи договором, повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики), тобто таку ж суму коштів у іноземній валюті, яка отримана у позику.
Тому як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству.
Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому з огляду на положення частини першої статті 1046 ЦК України, а також частини першої статті 1049 ЦК України належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме у тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України.
Згідно зі статтею 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу та 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.
Оскільки стаття 625 ЦК України розміщена в розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України, то вона поширює свою дію на всі зобов'язання, якщо інше не передбачено в спеціальних нормах, які регулюють суспільні відносини з приводу виникнення, зміни чи припинення окремих видів зобов'язань.
Передбачене частиною другою статті 625 ЦК України нарахування 3 % річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у отриманні компенсації від боржника.
При обрахунку 3 % річних за основу має братися прострочена сума, визначена у договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
3 % річних розраховуються з урахуванням простроченої суми, визначеної у відповідній валюті, помноженої на кількість днів прострочення, які вираховуються з дня, наступного за днем, передбаченим у договорі для його виконання до дня ухвалення рішення, помноженого на 3, поділеного на 100 та поділеного на 365 (днів у році).
За умовами кредитного договору №8/2007/840-К/1440-Н, укладеного між ВАТ КБ «Надра» та ОСОБА_3 , кредитні кошти надавались у валюті долар США. Заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2014 року, справа №214/219/14-ц стягнуто з ОСОБА_4 , на користь заборгованість за кредитним договором № 8/2007/840-К/1440-Н від 17 жовтня 2007 року у сумі 39066,32 дол.
За таких обставин стягнення заборгованості з відповідачів повинно здійснюватись в іноземній валюті, тобто прострочене зобов'язання визначене у розмірі 39066,32 дол. США, що передбачає і нарахування 3% річних саме з 39066,32 дол. США.
Отже, оскільки відповідач ОСОБА_3 прострочила виконання грошового зобов'язання, то на користь ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» необхідно стягнути 3 % річних у розмірі 3515,97,00 дол. США (згідно розрахунку поданого позивачем та з яким суд погоджується).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 1077 ЦК України - за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до ч. 1 ст. 1078 ЦК України - предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до ч. ч. 1,2,3 ст. 1078 ЦК України - сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
Відповідно до ст. 1082 ЦК України - боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
У позові ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» посилалося на те, що відповідач підписав 17.10.2007 року кредитний договір з ВАТ КБ «Надра», згідно якого отримала кредитні кошти, а саме 20250 доларів США. Даним договором було визначено суму кредиту, строк кредитування, розмір, підстави стягнення процентів за користування кредитними коштами, штрафні санкції у разі порушення умов договору.
У зв'язку з невиконанням кредитного договору, заочним рішенням Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 05.06.2014 року, справа №214/219/14-ц - позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» в рахунок погашення заборгованості за Кредитним договором №8/2007/840-К/1440-Н від 17.10.2007 року суму заборгованості в розмірі 39066, 32 доларів США, що згідно курсу НБУ (1долар США= 7,993 грн.) складає 312257 грн. 10 коп., із розрахунку: 20123,82 доларів США, що в еквіваленті складає 160849 грн. 69 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 14714,26 доларів США, що в еквіваленті складає 117611 грн. 08 коп. - заборгованість по відсоткам; 2203,24 доларів США, що в еквіваленті складає 17610 грн. 50 коп. - заборгованість по пені; 2025,00 доларів США, що в еквіваленті складає 16185 грн. 83 коп. - заборгованість по штрафам (а.с. 15).
У подальшому право вимоги за вищевказаним кредитним договором, на підставі договору факторингу, перейшло від первісного кредитора Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» до позивача ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП».
Таким чином, суд погоджується з аргументами позивача, що право вимоги за кредитним договором перейшло ТОВ «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП».
На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню.
Розподіл між сторонами судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних із розглядом справи.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Судом встановлено, що позивачем при подачі до суду позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 3028 грн. (а.с. 7).
Враховуючи викладене, а також те, що позов задоволено у повному обсязі, витрати по оплаті судового збору слід покласти на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 7, 12, 17, 18, 76, 141, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,-
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» до ОСОБА_1 про стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (код ЄДРПОУ 40696815) заборгованість за кредитним договором №8/2007/840-К/1440-Н від 17.10.2007 року, а саме 3% річних в розмірі 3515,97 доларів США.
Стягнути з ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ДНІПРОФІНАНСГРУП» (код ЄДРПОУ 40696815) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн. 00 коп.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: А. М. ГРИШАК
Дата документу 05.11.2025