Справа № 344/17228/25
Провадження № 2/344/5737/25
04 листопада 2025 року м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Атаманюка Б.М.,
секретаря Солонинко С.А.,
розглянувши у спрощеному провадженні у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 29.09.2025 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01.10.2025 відкрито провадження по справі у порядку спрощеного позовного провадження та призначено справу до судового розгляду, а також витребувано з АТ КБ «Приватбанк» інформацію: Чи належить банківська карта з прихованим номером № НОМЕР_1 ОСОБА_1 ? Чи була успішною транзакція, здійснена 10.11.2022 на банківську картку № НОМЕР_1 в сумі 7000 грн.? Якщо так, то: Чи були зараховані грошові кошти за цією транзакцією на відповідний рахунок власника банківської карти № НОМЕР_1 ? Чи проводилась верифікація особи власника банківської карти № НОМЕР_1 ? Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 10.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №7290996, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. Згідно п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надаємо Платіжне доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором №7290996 від 10.11.2022 року. Так, п. 2.2.2. кредитного договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Відповідно до п. 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування. Заборгованість відповідача перед позивачем становить 28175 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; заборгованість за процентами - 20475 грн.; заборгованість за комісією - 700 грн.
27.02.2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №91-МЛ, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №7290996 від 10.11.2022 року.
На підставі наведених обставин, представник позивача просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором №7290996 від 10.11.2022 року в загальному розмірі 28175 грн., а також судові витрати в розмірі 2422.40 грн., та витрати на правову допомогу у розмірі 8000 грн., розгляд справи просив здійснювати без участі представника позивача.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Представник позивача подав до суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача, щодо заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, про дату, час і місце розгляду справи повідомлялася належним чином, за зареєстрованим місцем проживання, що підтверджено матеріалами справи. Жодних заперечень проти позову, в тому числі відзиву на позовну заяву, від відповідача не надійшло.
Згідно з ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового розгляду, про причини свої неявки в судове засідання не повідомив, відзиву не подав, а позивач не заперечує проти заочного розгляду справи, суд, на підставі ст. 280 ЦПК України, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ст. 81 ЦПК України, Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитор) зобов'язується надати грошові кошти /кредит/ позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
У відповідності до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Статтею 3 Закону України «Про електрону комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Приписами ст.ст. 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. За положеннями ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 10.11.2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит №7290996, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти у розмірі 7000 грн. на умовах визначених кредитним договором, а позичальник зобов'язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений договором. Так, п. 2.2.2. кредитного договору передбачено, що нарахування Кредитодавцем процентів за користування кредитом здійснюється з дати наступної за днем надання кредиту по дату завершення строку кредитування (з урахуванням можливих пролонгацій) на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування, з урахуванням особливостей передбачених п.2.2.3 Договору. Відповідно до п. 2.2.3. проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п.1.5.3. цього Договору, яка є незмінною протягом всього строку кредитування.
Згідно п. 2.1 кредитного договору кредитні кошти надаються Позичальнику безготівково на рахунок з використанням карти НОМЕР_1 . На підтвердження виконання Товариством зобов'язань щодо перерахування коштів за кредитним договором надаємо Платіжне доручення про успішне перерахування коштів за кредитним договором №7290996 від 10.11.2022 року.
27.02.2023 року ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал», керуючись главою 47 ЦК України, уклали Договір відступлення прав вимоги №91-МЛ, згідно якого ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являлись боржниками ТОВ «Мілоан», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №7290996 від 10.11.2022 року.
Відповідно до витребуваної судом інформації наданої АТ КБ «Приватбанк» встановлено, що банківська карта за номером № НОМЕР_2 належить ОСОБА_1 , на яку 10.11.2022 були зараховані кошти у сумі 7000 грн. від «Мілоан».
Відповідно до виписки з особового рахунка сума заборгованості відповідача становить 28175 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; заборгованість за процентами - 20475 грн.; заборгованість за комісією - 700 грн.
Таким чином, встановлені вище обставини, підтверджують факт укладання між первісним кредитором та відповідачем кредитного договору, ідентифікатора умовами яких було визначено суму кредиту, розмір відсотків та комісії, порядок повернення грошових коштів, та строк дії кредитних договорів, при цьому факт отримання грошових коштів підтверджується відповідними довідками.
Судом встановлено, що відповідачем ОСОБА_1 порушено умови укладеного кредитного договору щодо погашення кредиту, процентів за його користування, оскільки кредит у повному обсязі ним не повернуто, проценти не сплачені.
Суд погоджується з розрахунком позивача щодо заборгованості за тілом кредиту, процентами за користування кредитом, а тому вважає позовні вимоги в цій частині обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо стягнення комісії в розмірі 700 грн. суд зазначає наступне.
Згідно правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 16.11.2016 у справі № 6-1746цс16: «Положення пунктів 22, 23 статті 1, статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» з подальшими змінами у взаємозв'язку з положеннями частини четвертої статті 42 Конституції України треба розуміти так, що їх дія поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору. Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених Постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на кредитного договору тощо). Суди, дійшовши висновку про те, що обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої можливе встановлення комісії, не звернули уваги, що, встановивши в кредитному договорі сплату щомісячної комісії за обслуговування кредиту, відповідач не зазначив, які саме послуги за вказану комісію надаються позивачу. При цьому відповідач нараховував, а позивач сплатив комісію за послуги, що супроводжують кредит, а саме за компенсацію сукупних послуг банку за рахунок позивача, що є незаконним.».
З урахуванням зазначеного, нарахування комісії за надання кредиту є неправомірним, а тому позов в цій частині не підлягає до задоволення.
Таким чином, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити частково та стягнути із ОСОБА_1 на користь ТОВ ФК «Кредит-Капітал» заборгованість по кредитному договору №7290996 від 10.11.2022 у розмірі 27 475 грн., а саме: заборгованість за тілом кредиту - 7000 грн.; заборгованість за процентами - 20475 грн..
Відповідно до ч.1. ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Так, при зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2422,40грн., що підтверджується платіжною інструкцією.
Позивачем заявлені позовні вимоги на загальну суму 28 175 грн., однак позов підлягає задоволенню на суму 27 475 грн., тобто відсоток задоволених позовних вимог становить 97,52 %, тому сума судового збору, яка підлягає стягненню із відповідача ОСОБА_1 у користь позивача складає 2362,32 грн. (2422,40 х 97,52 % : 100).
Щодо витрат професійну правничу допомогу, то суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пунктів 1, 4 частини 1статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Згідно з правилами пункту 3 частини 2статті 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною 8 статті 141 ЦПК України, визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Згідно з ч.4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з вимогами ч.5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 зауважено, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: договір про надання правничої допомоги №0107 від 01 липня 2025 року укладено між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об'єднанням «Апологет»; детальний опис наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 20.08.2025 року, акт наданих послуг від 05.09.2025 року на суму 8000 грн., детальний опис наданих послуг, ордер на надання правничої допомоги.
Таким чином, виходячи з принципів розумності та справедливості, враховуючи складність справи, обсяг наданих адвокатських послуг та витрачений адвокатом час, враховуючи, що засідання по даній справі проводилося за відсутності сторін, суд вважає, що заявлений розмір витрат на оплату послуг адвоката в сумі 8 000 грн. є завищеним, а тому за доцільне зменшити витрати позивача на правову допомогу, та стягнути з відповідача на користь позивача понесені судові витрати на правничу допомогу у сумі 4000 грн..
На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 524, 526, 527 ч.1, 530, 546 ч.1, 611, 612, 1054 ч. 2, 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст.12, 13, 141, 259, 263-265, 268, 280-282,288-289 ЦПК України, суд, -
Позов - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх), заборгованість за кредитним договором №7290996 від 10.11.2022 у розмірі 27 475 (двадцять сім тисяч чотириста сімдесят п'ять) грн..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх), витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 362 (дві тисячі триста шістдесят дві) грн. 32 коп..
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх), - витрати на професійну правову допомогу в розмірі 4000 (чотири тисячі) грн..
Заочне рішення може бути переглянуте Івано-Франківським міським судом за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Сторони по справі:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» (за реквізитами: код ЄДРПОУ 35234236, НОМЕР_4 , банк отримувача - АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК», місце реєстрації - 79029, м. Львів, вул. Смаль - Стоцького, 1, 28 корпус, 3-й поверх).
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 .
Рішення виготовлено та підписано 05.11.2025.
Суддя Богдан АТАМАНЮК