Справа № 216/6480/25
провадження 2/216/2988/25
іменем України
20 жовтня 2025 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Цимбалістенко О.В.,
за участю
секретаря судового засідання Пташкіна А.Д.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
Позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом, який обґрунтовав тим, що 16 квітня 2019 року сторони зареєстрували шлюб. Від шлюбу в них народився син - ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 . Позивач вважає, що подальше збереження шлюбних відносин з відповідачем є недоцільним, шлюбні відносини та сімейне життя фактично припинено, спільне господарство не ведеться. Враховуючи викладене, позивач просить розірвати шлюб.
З огляду на предмет та ціну позову, а також інші обставини, які підлягають врахуванню у відповідності до положень пунктів 1 - 8 частини 3 статті 274 Цивільного процесуального кодексу України, дана справа може бути розглянута в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідач, про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін, судом повідомлялась належним чином, але відповідно до ч. 4 ст. 277 ЦПК України, в установлений судом строк не подала до суду заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, також не подала до суду відзиву на позовну заяву, проте подала заяву, що не заперечує проти задоволення позову, позов визнає в повному обсязі.
У зв'язку з чим, на підставі ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному дослідженні обставин справи, дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що згідно зі свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 актовий запис №152, виданим Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області.
Під час шлюбу народилися діти: син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження актовий запис №1010, серії НОМЕР_2 .
Спільне життя у подружжя не склалося, шлюбні відносини між ними припинені, сторони спільного господарства не ведуть. У зв'язку з чим, їхній шлюб носить формальний характер і його подальше збереження є неможливим.
Згідно зі ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Відповідно до ст. 5 Протоколу № 7 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
У силу ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється шляхом його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду у відповідності зі ст. 110 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило би інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Також, пунктом 126 рішення Європейського суду з прав людини по справі «Фернандес Мартінес проти Іспанії» (заява 56030/07) від 12 червня 2014 року встановлено: «Що стосується права на приватне та сімейне життя, Суд наголошує на важливості для осіб мати можливість вільно приймати рішення з приводу того, як вести своє приватне та сімейне життя. У зв'язку з цим повторно наголошується, що відповідно до статті 8 також надається охорона прав на самореалізацію як у формі особистого розвитку…, так і з точки зору права на встановлення та розвиток відносин з іншими людьми та навколишнім світом, при цьому поняття особистої автономії є важливим принципом, що береться за основу при тлумаченні гарантій, які викладені в такому положенні. Таким чином, само по собі зрозумілим є те, що право особи на шлюб і право відкрито повідомляти про такій вибір охороняються Конвенцією, зокрема статтею 8 (право на повагу до приватного і сімейного життя)».
Суд вважає, оскільки сторони подружні відносини припинили й спільного господарства не ведуть, подальше спільне життя сторін та збереження шлюбу суперечить їх інтересам та інтересам дітей, примирення між ними неможливе, враховуючи, що спорів з приводу розподілу спільного майна та місця проживання дітей подружжя не має, позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати по справі.
Частиною 1 статті 142 ЦПК передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову.
З наведеної норми процесуального закону вбачається, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті, на такого учасника справи покладається обов'язок компенсувати судові витрати по справі у вигляді сплати судового збору лише у розмірі 50 відсотків, адже інші 50 відсотків компенсуються позивачеві за рахунок державного бюджету.
Враховуючи викладене, слід стягнути з відповідача на користь позивача понесені та документально підтверджені позивачем судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 605,60 грн, а також повернути позивачу 50 відсотків, тобто 605,60 грн, сплаченого судового збору з державного бюджету.
Керуючись ст.ст. 105, 110, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст.12, 13, 76-81, 133, 141, 142, 206, 223, 247, 259, 263-265, 276, 279ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 16 квітня 2019 року Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, про що зроблений актовий запис №152 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок).
Зобов'язати Головне Управління Державної казначейської служби України Дніпропетровської області (49000, м. Дніпро, вул. Челюскіна 1) повернути ОСОБА_1 з державного бюджету судовий збір у розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень 60 копійок), згідно з квитанцією №0.0.4497050663.1 від 13.08.2025.
Шлюб вважається припиненим у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Рішення прийнято, складено і підписано в нарадчій кімнаті складом суду, який розглянув справу.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:
- позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
- відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено та підписано 20 жовтня 2025 року.
Суддя О.В.ЦИМБАЛІСТЕНКО