Справа № 195/1728/25 3/195/771/25
іменем України
03.11.2025 року cмт. Томаківка Дніпропетровської області
Суддя Томаківського районного суду Дніпропетровської області Омеко М.В.,розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючої в АДРЕСА_1 , у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП,
18.10.2025 року о 12:10 годині в АДРЕСА_2 . будучи продавцем магазину "Міні Маркет" ФОП ОСОБА_2 , здійснила роздрібну торгівлю тютюновими виробами, сигаретами "Прима Класична" без марок акцизного податку в кількості двох пачок сигарет проданих ОСОБА_3 , без марки акцизного податку відповідно до ст.226 Податкового кодексу України, чим вчинила правопорушення, передбачене ч.1 ст. 156 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 заперечувала проти складеного відносно неї протоколу про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 156 КУпАП та просить суд закрити у звязку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 18.10.2025 року не містить зазначення опису правопорушення- процесу обміну товаром та грошима, в протоколі наведено абстрактне формулювання а не опис конкретного випадку правопорушення.
Відповідно до ст.268 КУпАП, присутність особи-правопорушника при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбаченого ст. 156 КУпАП не є обов'язковою, суддя вважає, що справу можливо розглядати без особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Суддя, дослідивши матеріали адміністративної справи, приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
За правилами ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно з положенням ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Диспозиція ч.3 ст. 156 КУпАП передбачає відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктом даного адміністративного правопорушення є суспільні відносини у сфері торгівлі пивом, алкогольними та слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а також суспільні відносини у сфері захисту прав споживачів та охорони здоров'я населення.
Суб'єктом адміністративного правопорушення є працівники торгівлі, громадського харчування та сфери послуг, громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності в цих галузях; будь-яка фізична осудна особа, що досягла 16-річного віку.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Судом встановлено,що впротоколі проадміністративне правопорушення серії ВАД № 448591 від 18.10.2025 р. у графі «склад адміністративногоправопорушення» неповно розкрито суть адміністративного правопорушення, а саме не зазначено за які кошти гр. ОСОБА_3 було продано сигарети .
Вищезазначене робить обвинувачення не конкретним, не розкриває об'єктивної сторони правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 156 КУпАП.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у статті КУпАП та нормам інших законів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених законодавством України протиправних дій.
Склад адміністративного правопорушення це наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому.
Санкція ч.1 ст. 156 КУпАП передбачає накладення штрафу з конфіскацією предметів торгівлі та виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі.
Торгівля- це процес обміну товарами, послугами, цінностями і грошима. У широкому значенні-вид підприємницької діяльності, пов'язаний з купівлею-продажем товарів.
Проте, матеріали справи не містять жодного доказу того, що гр. ОСОБА_1 отримала від продажу сигарет грошові кошти (виручку), відсутнє підтвердження вилучення у неї цих грошових коштів.
У постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року (справа № 161/5372/17) зазначено позицію, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Судом також виявлено, що у квитанції про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження у справах про адміністративні правопорушення № 86 дата вилучення відсутні відомості пр овилучення грошових коштів за продаж сигарет, що в свою чергу не підтверджує обставини викладені у протоколі про адміністративне правопорушення.
В матеріалах справи відсутні відомості щодо власника магазині " ІНФОРМАЦІЯ_2 " розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та чи зареєстровані власник магазину чи правопорушниця як суб'єкт підприємницької діяльності.
Таким чином, об'єктивна сторона правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП не узгоджується з фактичними даними справи, а вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення за ч. 1 ст. 156 КУпАП не доведена належними та допустимими доказами, що виключає адміністративну відповідальність за цією статтею.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Для встановлення "обґрунтованості висунутого обвинувачення" у справі мають міститися достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою докази, які в сукупності доводять винуватість особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, згідно з принципом доведеності вини "поза розумним сумнівом".
Стаття 17 Закону України «Про виконання судових рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» зобов'язує суди при розгляді справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права, відповідно чого суд вправі обгрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту, тобто таким, що не залишають місце сумнівам.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Стаття 62 Конституції України встановлює, що обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з ч. 2 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини кожен обвинувачений у вчиненні правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
З урахуванням положень ч.1 ст.6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також з огляду на практику Європейського суду з прав людини у справах «Малофєєва проти Росії» (рішення від 30.05.2013 року, заява № 36673/04)та «Карелін проти Росії» (рішення від 20.09.2016 року, заява № 926/08), у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Враховуючи всі сумніви щодо доведеності вини правопорушниці, суд приходить до висновку, що викладені в протоколі серії ВАД № 448591 від 18.10.2025 року обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП, не підтверджуються належними, допустимими доказами, не відображають всіх істотних ознак складу адміністративного правопорушення, тому протокол про адміністративне правопорушення не можна визнати доказом вини правопорушниці у розумінні ст. 251 КУпАП.
У відповідності до ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст.ст. 7, 247, 251-252, 265, 280, 283-284, 287, 289, 291 КУпАП, суддя -
Провадження по справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в її діях події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.156 КУпАП.
На постанову може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня винесення постанови до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: М. В. Омеко