Справа № 183/9270/25
№ 3/183/4197/25
04 листопада 2025 року суддя Самарівського міськрайонного суду Дніпропетровської області Ігольнікова М.О., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з Самарівського РВП ГУНП в Дніпропетровській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 130 КУпАП,
06.09.2025 року о 21:50 год. в с. Піщанка по вул.Лісна 17, гр. ОСОБА_1 керував автомобілем Nissan Pathfinder н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах спиртного з порожнини рота, млява мова, нестійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою приладу газоаналізатору Драгер та в найближчому медичному закладі відмовився на безперервну відео фіксацію на службову бодікамері 798921, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст.130 КУпАП.
В судове засідання за викликом особа, яка притягується до адміністративної відповідальності не з'явилася, будучи належним чином повідомленою про дату та час слухання справи.
В судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль В.С. просила суд здійснювати розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 через наявність у останньої поважної причини для неприбуття - зайнятості за його місцем несення військової служби, тому право на захист ОСОБА_1 , за наявності адвоката не порушено, також заявила клопотання про закриття справи про адміністративне правопорушення на підставі ст. 247 КУпАП, мотивуючи тим, що вказаний адміністративний протокол складений незаконно, з огляду на наступне.
В п. 2.5 ПДР зазначено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, відповідно до п. 2.5 ПДР поліцейський повинен висунути водію вимогу пройти огляд на стан сп'яніння в установленому порядку.
Процедура та порядок огляду на стан сп'яніння, тобто встановлений порядок, регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015року №1452/735 (далі Інструкція), Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затв. Постановою КМУ від 17.12.2008 року №1103.
Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Так, відповідно до ч. 4, 6 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляду закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Аналогічні вимоги містяться і у п. 6, 7 розділу І Інструкції.
Тобто, виходячи з наведених норм, законодавець встановив наступний порядок огляду водія на стан алкогольного сп'яніння, а саме спочатку огляд повинен був проводитися поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів на місці зупинки, під час якого поліцейський повинен застосувати технічні засоби відеозапису або провести огляд у присутності двох свідків, і тільки після цього, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в разі незгоди з його результатами, огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров'я.
Вищезазначені нормативно-правові акти визначають чітку послідовність дій поліцейського при проведенні огляду водія на стан сп'яніння, порушення яких має наслідки передбачені ч. 5 ст. 266 КУпАП.
Захисник вважає, що своїми діями поліцейські порушили встановлений порядок огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння, виходячи з наступного.
Поліцейський повинен вимагати від водія проведення огляду, а не ставити запитання чи згоден він пройти такий огляд.
Крім того, поліцейський спочатку повинен вимагати проведення огляду на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів, і тільки після цього, у разі незгоди водія на проведення огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, або в разі незгоди з його результатами, огляд повинен бути проведений в закладі охорони здоров'я.
Крім цього, відеозапис не є безперервним, складається з кількох обрізаних частин хронологічно неузгоджених між собою.
Враховуючи вищевикладене, вказаний відеозапис не може бути доказом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, оскільки не відповідає критеріям допустимих доказів.
А тому, ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, так як саме цей порядок не був дотриманий поліцейськими, а відповідно він не порушив вимоги п. 2.5. ПДР та не скоював адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до імперативного припису ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначається суть адміністративного правопорушення.
Разом із тим, Протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 №445784 від 06.09.2025 року (далі - Протокол) цим вимогам не відповідає, так як викладене в протоколі звинувачення є незрозумілим, адже воно складається з двох частин:
1)керував автомобілем з ознаками алкогольного сп'яніння;
2)від проходження огляду на стан сп'яніння відмовився.
Невірне і нечітке формулювання суті правопорушення позбавляє водія права на захист, адже обвинувачення йому незрозуміле. Особа має право знати, в чому саме її звинувачують, щоб реалізувати власне право на захист.
Також у протоколі не вказано прізвище особи яка начебто керувала автомобілем та відмовилась проходити огляд на стан сп'яніння.
ОСОБА_1 , є військовослужбовцем та перебуває на посаді. 06.09.2025 року ввечері керував транспортним засобом Nissan Pathfinder BRI 9131, діючи в умовах крайньої необхідності, виконуючи бойовий наказ командира в умовах воєнного стану.
На підтвердження зазначеного, до матеріалів справи долучається копія військового квитка, згідно якого ОСОБА_1 дійсно є військовослужбовцем військової частини та перебуває на посаді.
В умовах оголошеного в державі воєнного стану, ОСОБА_1 є військовослужбовцем та у будь який час доби, не зважаючи на те де він перебуває, за потреби негайно повинен приступити до своїх безпосередніх військових обов' язків.
Тобто на нього поширюється дія «бойового імунітету» - звільнення військового командування, військовослужбовців, добровольців Сил територіальної оборони Збройних Сил України, працівників правоохоронних органів, які відповідно до своїх повноважень беруть участь в обороні України, осіб, Законом України «Про забезпечення участі цивільних осіб у захисті України», від відповідальності. Отже, вказаний Закон забезпечує правовий захист осіб, які беруть участь у збройному воєнному конфлікті на території України.
Крім того, захисник ОСОБА_1 - адвокат Коваль В.С. повідомила, що ОСОБА_1 не визнає свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність передбачена, в тому числі, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом досліджені матеріали справи, а саме: протокол про адміністративне правопорушення серія ЕПР1 № 445784 від 06.09.2025; рапорт; акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Окрім цього, судом досліджено відеозапис, який міститься на одному диску, долученого до матеріалів справи, на якому зафіксовано, що 06.09.2025 о 21:29 поліцейський підійшов до автомобіля, в якому працював двигун та попросив у водія документи, а саме: посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, на що водій запитав про причину зупинки, чим підтвердив, що фактично керував даним транспортним засобом і його владними діями працівника поліції було зупинено.
Також зафіксовано о 21:47, що на питання поліцейського: «на даний момент в больницю будеш їхати?», ОСОБА_1 відповів: «я, ні». Окрім цього працівник поліції назвав наявні у водія ознаки алкогольного сп'яніння на що водій ОСОБА_1 відповів: «ну випив 100 грам, і що?». Водію повідомлено про складання відносно нього протоколу по ст.130 КУпАП.
Водій, який притягується до адміністративної відповідальності, в порушення зазначених вимог чинного законодавства, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння, а тому його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, оцінивши наявні докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суддя вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненому правопорушенні, передбаченому ч.1 ст. 130 КУпАП доведена та підтверджується матеріалами справи про адміністративне правопорушення.
Також суд зазначає, що в пункті 1.9 ПДР України встановлено, що особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Так, згідно з п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Судом не ставляться під сумнів надані адвокатом відомості про те, що ОСОБА_1 є військовослужбовець, проте посилання адвоката на те, що порушено процедуру огляду ОСОБА_1 , зокрема поширення на нього дії «бойового імунітету», не заслуговує на увагу, оскільки матеріали провадження не містять відомостей щодо неправомірних дій працівників поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, щодо оскарження цих дій, як і не містять результатів такого оскарження. Військовослужбовці, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, і так само відмовилися від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - несуть відповідальність на загальних підставах. Правопорушення вчинене водієм ОСОБА_1 за ч. 1ст. 130 КУпАП не відноситься до військових адміністративних правопорушень, де мав би застосовуватися огляд відповідно до вимог ст. 266-1 КУпАП. Судом не встановлено, що протокол про адміністративне правопорушення, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння відносно ОСОБА_1 складено неуповноваженою особою.
Щодо посилань сторони захисту на те, що не зафіксовано факт зупинки транспортного засобу під керуванням водія ОСОБА_1 та відповідно і факт керування, суд зазначає, що відносно ОСОБА_1 06.09.2025 року було складено протокол за ч. 1 ст.130 КУпАП, при цьому роз'яснено зміст даної статті. Крім того, факт керування транспортним засобом водій ОСОБА_1 підтвердив своїм питанням про причину зупинки, що зафіксовано на відеозаписі, а факт вживання алкоголю підтверджено наданням відповідних пояснень водієм ОСОБА_1 .
Щодо неточностей наявних у протоколі, зокрема не вказано прізвище особи яка начебто керувала автомобілем та відмовилась проходити огляд на стан сп'яніння, суд зазначає, що дана неточність оцінюється судом як допущену при складанні протоколу технічну описку, яка взагалі не впливає на зміст зафіксованого адміністративного правопорушення з боку ОСОБА_1 , оскільки в п.4 даного протоколу «Особа, щодо якої складено протокол» вказані саме відомості ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Щодо твердження сторони захисту в частині того, що відеозапис з боді-камери поліцейського не є безперервним, суд зауважує, що цей довід є необґрунтованим, оскільки захисником не вмотивовано як така форма запису вплинула або не вплинула на виконання з боку ОСОБА_1 вимог законодавства в частині порядку проходження огляду на стан сп'яніння. Фактично, надані суду відеозаписи фіксують ключові моменти, які підлягають встановленню та перевірці під час судового розгляду, а наявність на диску двох окремих файлів не робить доказ недопустимим, оскільки безперервно запис здійснювався під час постановки поліцейським питань ОСОБА_1 та надання ним відповідей щодо обставин вчинення порушення, кваліфікованого за ч.1 ст.130 КУПАП.
Обставин, які пом'якшують та обставин, які обтяжують відповідальність, судом не встановлено.
При накладенні стягнення, керуючись ст. 33 КУпАП, вважаю, що обставини правопорушення і його наслідки вказують на те, що стягнення на правопорушника повинно бути накладене у виді штрафу і відповідно до ст. 23 КУпАП, це буде достатньою мірою відповідальності, яка досягне мети у вихованні правопорушника, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно ст. 401 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Керуючись статтями 33, 34, 35, 401, 130, 279, 280 КУпАП,
Визнати ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у сумі 605 гривень 60 копійок.
Роз'яснити, що згідно зі ст. 307 КУпАП штраф повинен бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу у строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, постанова про накладення штрафу, згідно з ч. 1 ст. 308 КУпАП, надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 дів з дня її винесення.
Постанова підлягає пред'явленню протягом трьох місяців.
Суддя М.О. Ігольнікова