Справа № 182/5035/25
Провадження № 2/0182/3430/2025
Іменем України
05.11.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого-судді Рунчевої О.В., розглянувши в м. Нікополі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
12.08.2025 року ОСОБА_1 звернулась до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області з даним позовом про розірвання шлюбу, мотивуючі свої вимоги наступним.
08.06.2015 року вона офіційно зареєструвала шлюб з відповідачем. Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В червні 2025 року шлюбні відносини між сторонами припинені, спільне господарство не ведеться, мають окремий бюджет. Сімейне життя не склалося через розбіжність характерів та різні погляди на права та обов'язки подружжя, внаслідок чого сторони втратили почуття любові та поваги один до одного. ОСОБА_1 зазначає, що спільне проживання з відповідачем є неможливим та суперечить її інтересам, а тому на примирення вона не згодна. За таких обставин позивачка вважає, що подальше збереження шлюбу є недоцільним і просить його розірвати.
Ухвалою суду від 03.09.2025 року відкрито провадження по справі, постановлено розглянути справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а.с.10-11).
Позивачка належним чином була повідомлена про розгляд справи в суді, шляхом надсилання копії ухвали про відкриття провадженняна зазначену в позові адресу. Додаткових заяв або клопотань на адресу суду не направила.
Відповідач повідомлявся про розгляд справи, шляхом надсилання на адресу його реєстрації копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками, про що свідчить поштове повідомлення (а.с.13), згідно якого пакет документів вручено йому особисто 19.09.2025 року, відзиву на позовну заяву на адресу суду у встановлений законом строк не надіслав. Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розгляд справи проводиться без фіксування судового засідання звукозаписувальними технічними засобами, що передбачено ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Як встановлено судом, 08.06.2015 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 був укладений шлюб, зареєстрований виконкомом Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровській області, актовий запис за №04 (а.с.3).
Від даного шлюбу у подружжя народився син - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.4).
Внаслідок різних поглядів на сімейне життя, права та обов'язки подружжя, розбіжність характерів, шлюбні стосунки фактично були припинені в червні 2025 року. Сторони проживають окремо, не ведуть спільне господарство, мають окремий бюджет, а тому шлюб носить формальний характер. Подружжя втратило почуття любові та поваги один до одного, кожен з них живе своїм окремим життям та власними інтересами, втрачено всі фізичні та духовні зв'язки.На примирення позивачка не згодна. Таким чином, подальше збереження сім'ї суперечить її інтересам.
Відповідно до ч.3 ст. 105 Сімейного Кодексу України (далі - СК України) шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, беручи до уваги вимоги ст. 110 СК України.
Згідно зі ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Таке положення національного законодавства України відповідає ст.16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, згідно з якою чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України). Оскільки позивач наполягає на розірванні шлюбу, то відповідно відмова в розірванні шлюбу буде примушенням до шлюбу та шлюбним відносинам, що є неприпустимим.
Відповідно до ч.2 ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно ч.2 ст.114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно з ч. 3 ст.115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд виходить з того, що добровільність шлюбу - одна з основних його засад.
Враховуючи той факт, що шлюб повинен відповідати волевиявленню особи та зважаючи на те, що збереження сім'ї буде суперечити інтересам позивача, а також на те, що примушення до шлюбу є неприпустимим, суд дійшов висновку, що шлюб припинив своє існування та його необхідно розірвати, задовольнивши тим самим позовні вимоги.
Згідно ст. 141 ЦПК України, у зв'язку із задоволенням позову з відповідача підлягають стягненню судові витрати, однак позивач не наполягала на відшкодуванні судового збору.
Керуючись ст.ст.56,110,112,113,115 СК України, ст.ст. 12,13,18,76,81,141,247,263-265 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб, зареєстрований 08.06.2015 рокувиконкомом Покровської сільської ради Нікопольського району Дніпропетровській області між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , актовий запис №04 - розірвати.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити прізвище « ОСОБА_5 », ОСОБА_1 залишити прізвище « ОСОБА_5 ».
На рішення може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його повного складання.
Суддя: О. В. Рунчева