Єдиний унікальний номер 205/13723/25
Номер провадження2/205/5392/25
05 листопада 2025 року Новокодацький районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді - Терещенко Т.П.,
за участю секретаря судового засідання - Мадьонової Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду з вищевказаною позовною заявою мотивуючи свої вимоги тим, що 16 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 3675955, відповідно до умов якого відповідач отримала 10 000 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом, інших платежів та можливих штрафних санкцій, що передбачені кредитним договором. ТОВ «Мілоан» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі надавши відповідачу грошові кошти, а відповідач зі свого боку не виконала умов кредитного договору. 23 липня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір відступлення права вимоги №74-МЛ, відповідно до умов якого відбулось відступлення права вимоги, в тому числі і за вищевказаним кредитним договором, а сума заборгованості становить 40 016 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 30 016 грн. На підставі викладеного, представник позивача звернувся до суду з цією позовною заявою, в якій просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 3675955 від 16 квітня 2021 року в розмірі 40 016 грн., а також сплачений судовий збір у у сумі 2 422,40 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000 грн.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 10 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача Усенко М.І. направив до суду клопотання, в якому просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та розгляд справи здійснювати за відсутності їх представника, а також не заперечував щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання не з'явилася з невідомих суду причин, хоча відповідно до ст.ст. 128, 130 ЦПК України про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, також шляхом оприлюднення повідомлення про виклик до суду на офіційному веб-сайті Новокодацького районного суду міста Дніпра, однак заперечень проти позову суду не представила, а тому суд вважає за можливе розгляд справи проводити за відсутності відповідача на підставі наявних у справі доказів із винесенням заочного рішення.
05 листопада 2025 року ухвалою Новокодацького районного суду міста Дніпра було вирішено питання про заочний розгляд справи.
За таких обставин, суд розглянув справу у відсутності учасників справи за правилами спрощеного позовного провадження з можливістю ухвалення заочного рішення відповідно до ст.280 ЦПК України, оскільки відповідач належним чином повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не з'явилася в судове засідання без повідомлення причин, відзиву не подала. При цьому, представник позивача не заперечував проти такого вирішення справи.
Враховуючи, що сторони у судове засідання не з'явились, відповідно до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Дослідивши письмові матеріали справи, вивчивши повно та всебічно обставини справи в їх сукупності, оцінивши надані докази, виходячи зі свого внутрішнього переконання, суд дійшов таких висновків.
Положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що 16 квітня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 3675955, відповідно до умов якого відповідачу було надано грошові кошти (кредит) у загальному розмірі 10 000 грн. строком кредитування 30 днів з 16 квітня 2021 року з терміном (датою) повернення кредиту 16 травня 2021 року, де загальні витрати позичальника за кредитом (за весь строк кредитування) складають 30 грн. в грошовому виразі та 4 відсотків річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), а орієнтована загальна вартість кредиту складає 10 030 грн., комісія за надання кредиту - 0 грн., проценти за користування кредитом - 30 грн., які нараховуються за ставкою 0,01 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, а також стандартна процентна ставка за користування кредитом 5% від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом (а. с. 9-10).
Пунктом 4.2 вказаного договору визначено, що у разі прострочення позичальником зобов'язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгації та оновлених графіків платежів, що складаються у зв'язку з продовженням строку кредитування, має право нарахувати проценти за стандартною ставкою передбачено. п. 1.5.3 договору в якості процентів за порушення грошового зобов'язання, передбачених ст. 625 ЦК України. У випадку нарахування процентів, вважається, що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч. 2 ст. 625 ЦК України, на рівні стандартної ставки, передбаченої п. 1.5.3 договору. Обов'язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця.
Вищезазначений кредитний договір підписано сторонами з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі товариства та доступний зокрема через сайт товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби, що передбачено розділом 6 цього договору (а. с. 11-12).
Крім того, відповідачем ОСОБА_1 разом з підписанням кредитного договору також було підписано паспорт споживчого кредиту № 3675955 і погоджено графік платежів за договором про споживчий кредит № 3675955 (а. с. 11).
Також судом встановлено, що ТОВ «Мілоан» було перераховано грошові кошти ОСОБА_1 , що підтверджується платіжним дорученням № 43984290 від 16 квітня 2021 року про перерахування коштів в розмірі 10 000 грн. на карту НОМЕР_1 з призначенням платежу «кошти згідно договору 3675955» (а. с. 12).
Матеріалами справи підтверджено, що 23 липня 2021 року між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та ТОВ «Мілоан» укладено договір відступлення права вимоги № 74-МЛ, у відповідності до умов якого позивач отримав право грошової вимоги до боржників за кредитними договорами вказаними в реєстрі боржників, укладеними між ТОВ «Мілоан» і боржниками (а. с. 13-17).
Судом також встановлено, що відповідно до витягу з реєстру боржників до договору відступлення прав вимог № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором № 3675955 від 16 квітня 2021 року на загальну суму заборгованості 40 016 грн., яка складається з: 10 000 грн. - залишку по тілу кредиту; 30 016 грн. - залишку по відсотках (а. с. 17).
Більш того, судом встановлено, що відповідач не виконала свого зобов'язання та після відступлення позивачу права вимоги до відповідача, не було здійснено жодного платежу для погашення заборгованості за кредитним договором на рахунки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та на рахунки попереднього кредитора - ТОВ «Мілоан».
Згідно з відомістю про щоденні нарахування та погашення ТОВ «Мілоан», а також виписки ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» з особового рахунку за кредитним договором № 3675955 від 16 квітня 2021 року заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором складає 40 016 грн., з яких: 10 000 грн. - прострочене тіло; 30 016 грн. - прострочені відсотки (а. с. 12-13).
Отже судом встановлено, що з моменту отримання права вимоги до відповідача позивачем не здійснювалося нарахування жодних нарахувань, що підтверджується наявними в матеріалах справи розрахунками заборгованості.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частинами 1, 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно із ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.
Таким чином, у разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) і договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У статті 3 ЗУ «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію,і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію»).
Згідно із ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Отже, принцип змагальності сторін визначений законом і він передбачає, що кожна сторона повинна довести перед судом обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У кожної із сторін не має процесуальних переваг в доведенні своїх вимог і заперечень.
Судом встановлено факти укладення між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 вищевказаного договору про споживчий кредит і отримання відповідачем грошових коштів за його умовами, а також непогашення відповідачем заборгованості за вказаним у справі кредитним договором, а тому суд дійшов висновку про обґрунтованість позову щодо стягнення суми заборгованості у заявленому позивачем розмірі, а саме заборгованості за договором про споживчий кредит № 3675955 від 16 квітня 2021 року в загальному розмірі 40 016 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 30 016 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512, ст. 514 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Також судом встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача на підставі договору відступлення права вимоги № 74-МЛ від 23 липня 2021 року, і таке відступлення відповідає вимогам п. 1 ч. 1 ст. 512 та ст. 513 ЦК України.
Враховуючи викладене, оцінюючи належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовна заява ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягає задоволенню в повному обсязі.
На підставі вимог ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору в розмірі 2 422,40 грн.
Також згідно із п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Пунктом 2 частини 2 статті 141 ЦПК України передбачено, що у разі задоволення позову інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача.
Отже, задовольняючи позовні вимоги, суд у відповідності до ст. 141 ЦПК України вирішує питання про стягнення з відповідача на користь позивача також понесених позивачем витрат за надання професійної правничої допомоги, що підтверджуються договором № 0605 про надання правової (правничої) допомоги від 06 травня 2025 року, який укладений між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та Адвокатськім об'єднанням «Апологет», в особі адвоката Усенка М.І., який діє на підставі статуту, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Серії № 2093 від 29 вересня 2022 року, ордеру на надання правничої допомоги Серії ВС № 1370094 від 06 травня 2025 року; детальним описом робіт (наданих послуг) щодо боржника ОСОБА_1 від 23 червня 2025 року; актом № 1104 наданих послуг правової (правничої) допомоги від 23 червня 2025 року на загальну суму 7 000 грн. (а. с. 18-20).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (постанова ВС від 24 січня 2019 року у справі №910/15944/17).
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України», від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України», зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Таким чином, суд вважає, що витрати в розмірі 7 000 грн. не відповідають у повній мірі критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, а також суперечать принципу розподілу таких витрат, оскільки з матеріалів справи вбачається відсутність співмірності з часом витраченим адвокатом на виконання відповідних правових (юридичних) послуг та їх необхідністю, обсягом наданих адвокатом послуг. Крім того справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, сторони до суду не з'являлися, а отже вона не відноситься до складних справ.
Однак, враховуючи, що рішенням суду позов задоволено, що дає суду підстави зазначити про здійснення адвокатом належного захисту позивача, але судом враховується недотримання співмірності затрат на правничу допомогу і тому необхідно зменшити розмір витрат на правничу допомогу, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, до суми 3 000 грн., що відповідає критерію розумності, встановлений їхньою дійсністю та необхідністю у цій справі.
Керуючись ст. ст. ст. 207, 526, 549, 551, 610, 611, 626, 627, 628, 638, 1048-1049, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст. ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 206, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280, 354, 355 ЦПК України, суд
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) заборгованість за кредитним договором № 3675955 від 16 квітня 2021 року в розмірі 40 016 грн., з яких: прострочена заборгованість за сумою кредиту - 10 000 грн., прострочена заборгованість за сумою відсотків - 30 016 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (код ЄДРПОУ 35234236) понесені та документально підтверджені судові витрати у справі у вигляді судового збору в розмірі 2 422,40 грн. і витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Сторони:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд.1, корп. 28.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Суддя: Т.П. Терещенко