Справа № 204/11654/25
Провадження № 1-кс/204/3113/25
04 листопада 2025 року слідчий суддя Чечелівський районного суду міста Дніпра ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 22025040000002070 від 18.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України,-
встановив:
До суду надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 22025040000002070 від 18.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування № 22025040000002070 від 18.10.2025 за Слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування № 22025040000002070 від 18.10.2025, за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України.
У ході досудового розслідування встановлено, що 24.02.2022 Указом Президента України №64/2022, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» введено воєнний стан на всій території України з 05 год. 30 хв., який набув чинності з дня його опублікування 24.02.2022. Згідно Указу Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України № 2119-ІХ від 15.03.2022, та у подальшому продовжено відповідними указами Президента України по теперішній час. З невстановленого досудовим розслідуванням часу представниками спеціальної служби іноземної держави - Федеральної служби безпеки Російської Федерації посилено ведеться розвідувально-підривна діяльність проти України, що полягає: в ослабленні державної влади України та держави в цілому; її самостійності усередині країни та незалежності у міжнародних відносинах; захищеності території країни в існуючих кордонах від будь-яких посягань; підготовленості держави до захисту від зовнішньої збройної агресії або збройного конфлікту; дестабілізації суспільно політичної обстановки всередині країни; створенні умов для діяльності іноземної розвідки (вербування агентури серед жителів України); збиранні інформації, що представляє інтерес для іноземної розвідки та її подальшого використання РФ задля отримання переваг над Україною в області збройних сил, військових дій, зовнішньої політики, втручання у внутрішню політику суверенної держави, для маніпулювання суспільними настроями населення України, розпалювання сепаратистських настроїв серед населення окремих регіонів, організації інформаційної експансії з боку РФ тощо. При цьому, представники спеціальних служб Російської Федерації, усвідомлюючи перевагу вчинення злочинів, які можуть призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, спрямованих на дестабілізацію суспільно-політичної обстановки та втрати авторитету органів державної влади України, а також які завдають шкоди життю та здоров'ю громадян України, у тому числі військовослужбовців, співробітників правоохоронних органів та представників інших передбачених законодавством України військових формувань, з метою ослаблення держави, у невстановлений спосіб підшукували осіб, негативно налаштованих стосовно державної влади України. Так, у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, але не пізніше 20.10.2025, громадянка України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , діючи з мотивів непогодження з політикою представників державної влади України, діючи умисно, використовуючи власний обліковий запис « ОСОБА_7 » у соціальній мережі «Telegram» зареєстрований за номером оператора мобільного зв'язку « НОМЕР_1 » встановила зв'язок з невстановленою в ході досудового розслідування особою, користувачем облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram», з метою здійснення терористичного акту, тобто вчинення вибуху, який створює небезпеку для життя людини та отримала завдання щодо створення саморобного вибухового пристрою (далі СВП) для подальшого його закладки у м. Кам'янське Дніпропетровської області. В подальшому у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20.10.2025, невстановлена в ході досудового розслідування особа, користувач облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram», запропонував громадянці України ОСОБА_5 , за грошову винагороду у 600 доларів США, здійснити виготовлення та встановлення саморобного вибухового пристрою, для вчинення в подальшому терористичного акту у м. Кам'янське Дніпропетровської області, на що громадянка України ОСОБА_5 маючи вкрай негативне ставлення до державної влади та Збройних сил України погодилась. В подальшому, у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20.10.2025 громадянка України ОСОБА_5 залучила до вказаної протиправної діяльності свого знайомого громадянина України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . В той же час, у громадян України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб з невстановленою в ході досудового розслідування особою, користувачем облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram», виник спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення готування до терористичного акту, тобто вчинення дій спрямованих на вчинення вибуху, який створює небезпеку для життя та здоров'я людей, а також може призвести до заподіяння значної майнової шкоди та настання інших тяжких наслідків, з метою порушення громадської безпеки та залякування населення, вчиненого за попередньою групою осіб. На виконання свого злочинного умислу, громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , будучи проросійськи налаштованими особами, та маючи вкрай негативне ставлення до державної влади та ЗС України у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, але не пізніше 20.10.2025 на виконання завдання невстановленої в ході досудового розслідування особи, користувача облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram» розпочали придбання необхідних інгредієнтів та предметів для виготовлення СВП. В подальшому, громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 у невстановлений в ході досудового розслідування час, але не пізніше 20.10.2025, будучи проросійськи налаштованими особами та маючи вкрай негативне ставлення до державної влади та Збройних сил України виконуючи завдання невстановленої в ході досудового розслідування особи, користувача облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram», перебуваючи за адресою свого фактичного проживання, за адресою: АДРЕСА_1 , розпочали виготовляти СВП з інгредієнтів та предметів, які вони придбали раніше. Так, громадяни України ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , у невстановлений в ході досудового розслідування проміжок часу, однак не пізніше 20.10.2025, продовжуючи свій злочинний умисел, діючи умисно, виконуючи завдання невстановленої в ході досудового розслідування особи, користувача облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram», отримали від останнього детальний план виготовлення СВП, шляхом змішування, інгредієнтів та предметів, та подальшого під'єднання детонатора. Таким чином, громадянка України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою групою осіб з громадянином України ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 та невстановленою в ході досудового розслідування особою, користувачем облікового запису « ОСОБА_8 » соціальної мережі «Telegram» реалізуючи свій спільний злочинний умисел, спрямований на вчинення готування до терористичного акту, тобто вчинення дій спрямованих на вчинення вибуху, з метою створення небезпеки для життя та здоров'я людей, та настання інших тяжких наслідків, 20.10.2025, перебуваючи за місцем свого мешкання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , використовуючи отримані (набуті) елементи для створення саморобного вибухового пристрою, розпочали виготовлення СВП для подальшого здійснення терористичного акту на території м. Кам'янське Дніпропетровської області. 21.10.2025 року громадянці України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України. Згідно відповіді на запит від КП «Кам'янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 . Санкцією ч. 2 ст. 258 КК України передбачена конфіскація майна, а отже для забезпечення схоронності такого майна та можливості його конфіскації у причетних до вчинення злочину осіб, вбачається за необхідне накладення арешту на таке нерухоме майно. Крім цього, на даний час існують обставини, які підтверджують, що незастосування арешту на зазначене в клопотанні майно може призвести до вжиття невстановленими в ході досудового розслідування особами заходів щодо зникнення, втрати, знищення, перетворення, пересування та відчуження останнього. На підставі викладеного, слідчий звертається до суду з даним клопотанням про арешт майна та просить проводити розгляд справи на підставі ч.2 ст. 172 КПК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляд справи за його відсутності, клопотання про арешт майна підтримав та просив задовольнити.
Вважаю за можливе розглянути дане клопотання на підставі ч. 2 ст. 172 КПК України, без повідомлення власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, з метою забезпечення арешту майна.
У зв'язку з неявкою учасників судового провадження у судове засідання, фіксування кримінального провадження за допомогою технічних засобів не здійснювалося, що відповідає положенням ст. 107 КПК України.
Ознайомившись з матеріалами клопотання, слідчий суддя приходить до наступного.
Відповідно до ст. 84 КПК України, доказами у кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню. Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.
Згідно зі ст. 4 Конвенції Ради Європи «Про відмивання, виявлення, вилучення і конфіскацію доходів, одержаних злочинним шляхом, та про фінансування тероризму» (ратифіковану Законом України N 2698-VI від 17.11.2010) - «слідчі і тимчасові заходи» - Кожна Сторона зобов'язана вжити такі заходи, які можуть знадобитися для можливості її здатності швидко визначити, виявити, заблокувати або заарештувати майно, яке підлягає конфіскації для того, щоб, зокрема, сприяти здійсненню конфіскації надалі.
Згідно зі ст. 5 даної Конвенції, держава Україна зобов'язана вжити заходів, які можуть знадобитися для того, щоб забезпечити застосування заходів щодо блокування, арешту та конфіскації також до:a) майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи; b) майна, отриманого із законних джерел, якщо до нього було повністю або частково приєднані доходи, отримані злочинним шляхом; c) прибутку або інших вигод, отриманих від доходів, від майна, в яке були перетворені або конвертовані доходи, отримані злочинним шляхом, або від майна, до якого залучені доходи, отримані злочинним шляхом.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
За ч.2 ст.170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Як визначено ч.3 ст.170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно ч.4 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.
Відповідно до ч.5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
За ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
В судовому засіданні встановлено, що слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування № 22025040000002070 від 18.10.2025 за Слідчим відділом Управління СБ України у Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування № 22025040000002070 від 18.10.2025, за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України.
21.10.2025 року громадянці України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та громадянину України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14, ч. 2 ст. 258 КК України. Відповідно до санкції ч. 2 ст. 258 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від семи до дванадцяти років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно відповіді на запит від КП «Кам'янське районне бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради» право власності на об'єкт нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване за ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .
Незастосування заходів забезпечення кримінального провадження, може призвести до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування та передачі іншим особам, власником вищезазначеного майна.
Правовою підставою для арешту зазначеного майна є п.3 ч.2 ст.170 КПК України - конфіскація майна як виду покарання.
Слідчий суддя вважає обґрунтованими доводи органу досудового розслідування, щодо необхідності накладення арешту на вказане майно, у зв'язку з чим, клопотання підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ст.ст. 36, 40, 110,131-132, 170-171,309 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання старшого слідчого слідчого відділу Управління СБ України у Дніпропетровській області капітана юстиції ОСОБА_3 , яке погоджено прокурором Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно, в рамках кримінального провадження № 22025040000002070 від 18.10.2025 за підозрою ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 14 ч. 2 ст. 258 КК України та за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 263 та ч. 1 ст. 263-1 КК України - задовольнити.
Накласти арешт майно, що перебуває у власності ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (колишнє прізвище - ОСОБА_11 ), реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , паспорт громадянки України, номер НОМЕР_3 , виданий 05.09.2022, органом № 1222 а саме на частину об'єкту нерухомого майна за адресою: АДРЕСА_1 , шляхом накладення заборони відчуження та розпорядження зазначеним майном.
Зобов'язати посадових осіб Державного підприємства «Національні інформаційні системи» чи інших уповноважених посадових осіб державних органів влади чи місцевого самоврядування внести відповідні дані щодо зміни правового статусу арештованого майна, а також надати інформацію (витяг) щодо внесення вказаних відомостей.
Ухвала підлягає негайному виконанню слідчим та прокурором.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення до Дніпровського апеляційного суду. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1