Справа № 188/1417/25
Провадження № 2-а/202/83/2025
05 листопада 2025 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпра у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку ст.286 КАС України справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -
21.04.2025, через підсистему «Електронний суд», адвокат Букур Максим Євгенович, діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернувся до Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області з вказаним позовом, який мотивував тим, що 11.04.2025 року Інспектором відділення поліції №3 (м. Шахтарське) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Куликом Владиславом Вікторовичем відносно ОСОБА_1 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4478758.
Відповідно до вказаної постанови, 11.04.2025 у с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 1- Г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д/з НОМЕР_1 , по дорозі 1090 км. траса М-30 без права керування транспортними засобами, а саме був позбавленим права керування Тернівським міським судом Дніпропетровської області на 1 (один) рік за ст. 130 КУпАП ч.1 від 08.07.2024, чим порушив п.2.1 а ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, стаття, частина статті КУпАП ст. 126 ч. 4, прийняте по справі рішення - штраф 20400 грн. До постанови не додано жодних матеріалів, про що вказано у графі «7. До постанови додаються», що свідчить про відсутність будь-яких матеріалів, в тому числі відомостей про наявність порушень Правил дорожнього руху України, окрім як керування транспортним засобом, будучи позбавленим такого права.
Вважає, що вказана постанова є незаконною, винесена всупереч вимог чинного законодавства та внаслідок цього підлягає скасуванню.
Так, проведення розгляду справи на місці зупинки транспортного засобу суттєво порушило право на захист Позивача, а також унеможливило виконання вимог ст. 245 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи.
Щодо постанови Тернівського міського суду Дніпропетровської області, на яку посилався працівник поліції під час складання постанови у справі про адміністративне правопорушення, вказав, що останнім не вказано при цьому ні дату її винесення чи проголошення, а також не вказано номер справи, у межах якої вона винесена, не вказано також вид судового рішення
Крім того, Позивачем неодноразово подавалися апеляційні скарги на вказану постанову Тернівського міського суду Дніпропетровської області, але відомостей про прийняте рішення стосовно останньої апеляційної скарги Позивачем не отримано, з її змістом (у разі її наявності) Позивач не ознайомлений.
Під час розгляду справи про адміністративне правопорушення Позивач повідомляв працівника поліції, котрий оформляв матеріали справи про адміністративне правопорушення, що на вказане судове рішення представником скеровувалась апеляційна скарга, відомості стосовно її розгляду він не отримував, однак останнім дані факти було проігноровано, та, як наслідок, незаконно притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності. Тож останній не мав умислу вчиняти адміністративне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 126 КУпАП, адже неодноразово наголошував, що йому невідомо про прийняте апеляційним судом рішення.
Постанова складена з порушенням вимог законодавства, оскільки посадовою особою під час її складання не вказано суть адміністративного правопорушення, зокрема не вказано, яким чином Тернівський міський суд Дніпропетровської області позбавив Позивача права керування транспортними засобами: не зазначено ані вид судового рішення (рішення, постанова, вирок тощо), ані дату його прийняття, ані номер судового рішення, номер провадження. Поліцейський не конкретизував, яка саме підстава слугувала для прийняття рішення про зупинку транспортного засобу, котрим керував Позивач.
Постанова не містить даних про підставу здійснення такого поліцейського заходу, як зупинка транспортного засобу; після зупинки керованого Позивачем транспортного засобу останньому не повідомлено про підстави зупинки. Отже, Посадовою особою безпідставно здійснено зупинку транспортного засобу під керуванням Позивача, що стало наслідком незаконного притягнення останнього до адміністративної відповідальності. Поліцейським не долучено до постанови будь-яких доказів, котрі б дали підставу вважати, що ОСОБА_1 позбавлено права керування транспортними засобами: не наведено, яким саме чином поліцейський дізнався про наявність у нього обмеження на право керування транспортними засобами: не долучено ані копію рішення, яким Позивача позбавлено права керування транспортними засобами, не долучено відомостей із будь-якого реєстру, аналітичної бази тощо про те, що Позивача позбавлено права керування транспортними засобами.
Сама по собі наявність в базі даних Інформаційного порталу Національної поліції України певної інформації не дає підстав для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАП, оскільки ця інформація потребує додаткової перевірки, а посадова особа (інспектор поліції) під час розгляду справи про адміністративне правопорушення обов'язково має дотримуватися вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП.
Крім того, у графі «4. Особа, щодо якої розглядається справа» зазначено, що особу встановлено за допомогою посвідчення водія серії НОМЕР_2 , яке перебувало у володінні Позивача. Навіть після того, як посадовою особою нібито встановлено відсутність у Позивача права керування транспортними засобами, останній навіть не вилучив у Позивача дане посвідчення.
Враховуючи викладене, просив суд скасувати постанову серії ЕНА №4478758 від 11.04.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі, складену Інспектором відділення поліції №3 (м. Шахтарське) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Куликом Владиславом Вікторовичем від 11.04.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Зупинити виконання постанови серії ЕНА №4478758 від 11.04.2025, про що зазначити в ухвалі про відкриття провадження.
25.04.2025 ухвалою Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області справу передано за підсудністю до Заводського районного суду міста Кам'янського.
17.07.2025 ухвалою Заводського районного суду міста Кам'янського справа передана за підсудністю до Індустріального районного суду міста Дніпра.
22.09.2025 справа надійшла до Індустріального районного суду м. Дніпра.
24.09.2025 провадження по справі відкрите, відповідачу встановлений строк для подання відзиву на позов.
13.10.2025, через підсистему «Електронний суд», від ГУНП в Дніпропетровській області надійшов відзив на позов з якого випливає, що відповідач позовні вимоги не визнає з тих підстав, що 11.04.2025 року за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП, інспектор відділення поліції №3 (м. Шахтарське) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старший лейтенант поліції Куликов Владислав Вікторович, виніс постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4478758.
Вважають постанову про накладення адміністративних стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.04.2025 року серії ЕНА №4478758, якою зафіксовано порушення Позивача, відповідальність за яке передбачена частиною 4 статті 126 КУпАП, законною та складеною з урахуванням норм діючого законодавства, виходячи з наступного: Згідно п. 2 розділу III Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395 постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачена статтею 126 КУпАП виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Зі змісту постанови про адміністративне стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі від 11.04.2025 року серії ЕНА №4478758, випливає, що інспектором відділення поліції №3 (м. Шахтарське) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Куликом Владиславом, зафіксовано, що 11.04.2025року 18 год 19 хв. по вул. Першотравнева 1-Г с. Миколаївка водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом « RENAULT LOGAN», р.н. НОМЕР_1 без права керування транспортними засобами, а саме: 08.07.2024 року рішенням Тернівського міського суду Дніпропетровської області був визнаний винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст.124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн., ч.1 ст.130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподаткованих мінімумів доходів Громадян в сумі 17000 грн. з позбавлення права керування транспортним засобом строком на один рік, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 стаття 126 КУпАП.
27.02.2025 року Дніпровським апеляційним судом винесено постанову, якою в апеляційній скарзі представника Рябцева Р.М. Букур М.Є. відмовлено, рішення Тернівського суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 набрало законної сили.
Відповідно до п.п. «а» п. 2.1 ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Згідно до ч. 4 ст. 126 КУпАП передбачено, керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї тисячі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таким чином, вважають, що у діях Позивача є склад адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 126 КУпАП.
Оскаржувана постанова відповідає вимогам ст. 283 КУпАП.
Враховуючи викладене просили суд у задоволенні позовної заяви відмовити в повному обсязі.
28.10.2025, через підсистему «Електронний суд», від представника позивача надійшли додаткові письмові пояснення, у яких зазначено, що Відповідач вказує про те, що нібито 27.02.2025 року Дніпровським апеляційним судом винесено постанову, якою відмовлено у задоволенні апеляційної скарги. В той же час, вказані обставини не відповідають дійсності через те, що Дніпровський апеляційний суд жодного разу не відмовляв у задоволенні апеляційної скарги. Окрім того, Відповідачем до відзиву не долучено постанови, на яку останній спирається як на доказ.
Відповідачем до відзиву не долучено жодного доказу, на якому ґрунтувалася б правомірність оскаржуваної постанови.
Так, Відповідач долучив до відзиву фотографію постанови та відеозапис із боді-камери поліцейського, який здійснював оформлення матеріалів у справі про адміністративне правопорушення. Однак, вказаний відеозапис здійснений із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки усупереч ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію» не повідомив про застосування відеозапису, а також проігнорував твердження Рябцева Р.М. про те, що Дніпровським апеляційним судом не було на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено рішення, а також не роз'яснював права та обов'язки особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не повідомивши також місце розгляду справи, дату та час, а також суть скоєного правопорушення.
Таким чином, відзив не містить жодного доказу, який підтверджував би правомірність винесеної відносно ОСОБА_1 постанови.
Просив суд позов задовольнити.
Повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду (судові повістки доставлені до електронних кабінетів в підсистемі «Електронний суд» представника позивача та відповідача, що підтверджується відповідними довідками) учасники справи до суду не з'явилися, що не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №4478758, яка винесена 11.04.2025 інспектором відділення поліції №3 (м. Шахтарське) Синельниківського районного управління поліції ГУНП в Дніпропетровській області старшим лейтенантом поліції Куликом Владиславом Вікторовичем - 11.04.2025 у с. Миколаївка, вул. Першотравнева, 1- Г, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Renault Logan, д/з НОМЕР_1 , по дорозі 1090 км. траса М-30 без права керування транспортними засобами, а саме був позбавленим права керування Тернівським міським судом Дніпропетровської області на 1 (один) рік за ст. 130 КУпАП ч.1 від 08.07.2024, чим порушив п.2.1 а ПДР - керування ТЗ особою, позбавленою права керування ТЗ, стаття, частина статті КУпАП ст. 126 ч. 4, прийняте по справі рішення - штраф 20400 грн, чим скоїв адміністративне правопорушення, передбачене частиною 4 стаття 126 КУпАП.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно з п.8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1395 від 07.11.2015 р. (зі змінами та доповненнями) (далі - Інструкція) у разі виявлення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, розгляд якого віднесено до компетенції Національної поліції України, поліцейськими підрозділів Департаменту патрульної поліції, територіальних (відокремлених) підрозділів територіальних органів поліції, поліцейські яких забезпечують безпеку дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення без складання відповідного протоколу. Постанова виноситься у разі виявлення адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбачених деякими статтями КУпАП, у тому числі і ч. 4 ст. 126 КУпАП.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчинення, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулична-дорожній мережі.
Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353, встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (із змінами та доповненнями, далі - ПДР України).
Відповідно до ст.16 ЗУ «Про дорожній рух» водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи та зобов'язаний мати при собі посвідчення водія, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, а у випадку подання сигналу про зупинку водій зобов'язаний зупинити транспортний засіб з дотриманням вимог Правил дорожнього руху.
Також на водія покладено обов'язок на вимогу поліцейського пред'явити у спосіб, який дає можливість поліцейському прочитати та зафіксувати дані, що містяться в посвідченні водія відповідної категорії, реєстраційний документ на транспортний засіб.
З доданого до відзиву відеофайлу, який містить відеозапис з нагрудної камери поліцейського, судом встановлено, що 11.04.2025 о 18 год. 16 хв. автомобіль під керуванням ОСОБА_1 зупинений на блок-посту поліцейським Куликом В.В., який одразу повідомляє ОСОБА_1 , що у відповідності до ст.40 ЗУ «Про національну поліцію» здійснюється відео фіксація, та пропонує водію дати посвідчення водія, документи на транспортний засіб, після встановлення особи водія ОСОБА_1 повідомляє останньому, що на нього складався протокол за ст.130 КУпАП та рішенням суду він позбавлений права керування. ОСОБА_1 у свою чергу повідомляє, що триває апеляційний перегляд, але поліцейський наголошує, що рішення про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП від 08.07.2024 не скасовано, тобто воно є у базі Національної поліції. Далі поліцейський декілька разів роз'яснює ОСОБА_1 , що він позбавлений права керування на підставі рішення суду, а також те, що він буде притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.126 КУпАП. На відео зафіксована процедура розгляду справи.
Таким чином, під час судового розгляду справи не знайшли свого підтвердження твердження позову про те, що відеозапис здійснений із порушенням вимог чинного законодавства, оскільки усупереч ст.40 ЗУ «Про Національну поліцію» не повідомив про застосування відеозапису, а також проігнорував твердження ОСОБА_1 про те, що Дніпровським апеляційним судом не було на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення винесено рішення, а також не роз'яснював права та обов'язки особі, яка притягалась до адміністративної відповідальності, не повідомивши також місце розгляду справи, дату та час, а також суть скоєного правопорушення.
Пунктом 2.1 ПДР України встановлено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Право керування транспортним засобом - це право керувати автомобілем, яке підтверджується наявністю національного посвідчення водія відповідної категорії. Це право надається особам, які досягли певного віку та пройшли навчання і склали іспити.
Отже, наявність посвідчення водія відповідної категорії лише підтверджує право керування транспортним засобом.
Частиною 4 ст.126 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
У цій справі ОСОБА_1 інкриміноване керування транспортним засобом як особою, яка позбавлена права керування транспортними засобами на підставі рішення суду від 08.07.2024, про що, як встановлено судом з відеозапису, під час розгляду справи про адміністративне правопорушення поліцейський прямо та зрозуміло декілька разів повідомив ОСОБА_1 . З відповідей ОСОБА_1 судом також встановлено, що йому було достеменно відомо про те, що рішенням суду він позбавлений права керування, але не згоден з цим, а тому оскаржує його у апеляційному порядку.
Відповідно до Рішення Вищої ради правосуддя від 19 квітня 2018 року №1200/0/15-18 «Про затвердження Порядку ведення Єдиного державного реєстру судових рішень» та п.5 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень» - судді мають право на доступ до усіх інформаційних ресурсів Реєстру, в тому числі до інформації, визначеної статтею 7 цього Закону. Доступ суддів до державної таємниці, що міститься в судових рішеннях, забезпечується відповідно до Закону України «Про державну таємницю».
Тому, судом були перевірені судові рішення щодо ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановлено, що постановою Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 справа №194/875/24 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 та ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення:
за ст. 124 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 850 грн.
за ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Згідно з ст. 36 КУпАП остаточно призначено ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян в сумі 17000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Постановами Дніпровського апеляційного суду у справі № 194/875/24 від 01.08.2024, 28.08.2024, 30.09.2024 та 27.02.2025 апеляційні скарги на постанову Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 справа №194/875/24 повернуті, а відтак 30.09.2024 постанова суду першої інстанції набрала законної чинності.
Таким чином, факт наявності у ОСОБА_1 посвідчення водія не спростовує той факт, що постановою Тернівського районного суду Дніпропетровської області від 08.07.2024 справа №194/875/24 він позбавлений права керування транспортними засобами на один рік, тобто до 30.09.2025, оскільки строк позбавлення права керування починається з моменту набрання судовим рішенням законної сили, а не з дати вилучення прав.
Отже, 11.04.2025 ОСОБА_1 не мав права керувати транспортним засобом, а дії інспектора поліцейського під час розгляду справи про адміністративне правопорушення відповідають ст.ст. 35, 40 ЗУ «Про національну поліцію» та главі 22 КУпАП.
Враховуючи викладене суд виснуває, що під час судового розгляду знайшов своє підтвердження факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 126 КУпАП, оскільки, у відповідності до ч.10 ст.15 ЗУ «Про дорожній рух» забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а відтак доводи позову свого підтвердження не знайшли.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог.
Щодо вимоги зупинити виконання постанови на стадії відкриття провадження суд зазначає, що фактично ця вимога є вимогою про забезпечення позову, яка повинна бути викладена у заяві про забезпечення позову з дотриманням вимог ст. 152 КАС України, яка позивачем не подавалась. Позов також не містить даних, зазначення яких ст.152 КАС України вимагає від ініціатора питання вжиття судом заходів забезпечення позову.
Керуючись ст. ст. 269, 286 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області про скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення суддя склала 05.11.2025.
Суддя АНАСТАСІЯ МИХАЛЬЧЕНКО