Справа № 202/11384/24
Провадження № 2-п/202/79/2025
Іменем України
03 листопада 2025 року Індустріальний районний суд міста Дніпра у складі:
головуючого судді Мачуського О.М.,
за участю: секретаря судового засідання - Карасьової Г.І.,
представника відповідача - адвоката Братцевої Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Братцевої Н.С. про перегляд заочного рішення суду від 26 грудня 2024 року по цивільній справі № 202/11384/24 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою,-
В провадженні Індустріального районного суду міста Дніпра перебувала цивільна справа № 202/11384/24 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
За результатом розгляду даної справи, 26 грудня 2024 року судом, в порядку заочного розгляду справи, ухвалено рішення, яким задоволено позовні вимоги Моторного (транспортного) страхового бюро України, стягнуто з ОСОБА_1 в порядку регресу, матеріальні збитки у розмірі 31 552,52 гривень, витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 гривень.
Відповідно до Закону України Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» щодо зміни найменувань місцевих загальних судів № 4273-IX від 26.02.2025 року, який набрав чинності 25.04.2025 року, найменування Індустріального районного суду міста Дніпропетровська змінено на Індустріальний районний суд міста Дніпра.
17 жовтня 2025 року до суду від представника відповідача надійшла заява про перегляд заочного рішення суду, посилаючись на те, що відповідач не був присутнім у судових засіданнях. При цьому, під час розгляду справи і не мав змоги надати свої докази щодо позову на які він посилається та які мають значення для правильного вирішення справи, зокрема, заявити про пропущення позивачем строків позовної давності.
Враховуючи наведене представник відповідача просила суд поновити строк на оскарження заочного рішення, скасувати заочне рішення від 26 грудня 2024 року та призначити розгляд справи в порядку загального провадження.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Братцева Н.С. підтримала заяву про скасування заочного рішення та просила її задовольнити.
Інші учасники справи в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду заяви повідомлялись належним чином. Клопотань про відкладення розгляду заяви до суду не надходило.
У відповідності до ч. 1 ст. 287 ЦПК України неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Заслухавши думку представника заявника, дослідивши матеріали заяви та матеріали цивільної справи № 202/11384/24, суд вважає, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У своїй заяві про перегляд заочного рішення суду від 26.12.2024 року представник відповідача просить також поновити строк на подання такої заяви, посилаючись на те, що повний текст заочного рішення суду представником було отримано лише 25.08.2025 року. При цьому сторона відповідача зверталась до Дніпровського апеляційного суду із апеляційною скаргою, яку в подальшому повернуто. Окрім того, представник відповідача просила врахувати обставини, що унеможливили технічну спроможність подання цієї заяви вчасно, а саме: протягом останнього місяця у м. Дніпро, де мешкає відповідач та здійснює свою діяльність його представник - адвокат Братцева Н.С., склалась критична ситуацію з електрозабезпеченням та інтернетом, що пов'язана із застосуванням ДТЕК за вказівкою АТ Укренерго графіків аварійного відключення у багатьох областях України, внаслідок масованих ракетних обстрілів.
, Відповідно до матеріалів справи, відповідач не отримував повний текст судового рішення. Представник відповідача з текстом рішення суду ознайомився 25.08.2025 року, після чого звернувся з апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 09.10.2025 року дану апеляційну скаргу повернуто ОСОБА_1 , як передчасно подану.
Згідно з довідкою про отримання документів в електронному суді, копію ухвали Дніпровського апеляційного суду від 09.10.2025 року, представник відповідача ОСОБА_1 - адвокат Братцева Н.С. отримала 10.10.2025 року.
При цьому, із заявою про скасування заочного рішення суду представник ОСОБА_1 звернулась до Індустріального районного суду міста Дніпра 17.10.2025 року, тобто впродовж тижня після отримання копії ухвали апеляційного суду про повернення апеляційної скарги.
За таких обставин, суд вважає можливим поновити ОСОБА_1 строк на подання заяви про перегляд заочного рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 26.12.2024 року.
Згідно ч. 3 ст. 287 ЦПК України у результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч.1 ст.288 ЦПК України заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та ( або) не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи. Тобто, для скасування заочного рішення необхідна наявність одночасно двох наведених умов.
Крім того, для скасування заочного рішення необхідно встановити не лише поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, що його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності двох умов можна вважати, що наявні підстави для скасування заочного рішення і призначення справи до розгляду у загальному порядку.
Так, судом встановлено, що відповідач дійсно не був присутній в судовому засіданні, в якому було ухвалене рішення Індустріального районного суду міста Дніпропетровська від 26 грудня 2024 року по цивільній справі № 202/11384/24. Однак, матеріали справи містять підтвердження того, що відповідач повідомлявся про розгляд справи відповідно до норм ЦПК України. Таким чином, судом вживались заходи, передбачені законодавством щодо повідомлення ОСОБА_1 , як сторони по справі.
При цьому, у заяві про перегляд заочного рішення суду від 26.12.2024 року, в якості обставин, що мають істотне значення для вирішення спору по суті, представник відповідача зазначає про пропущення позивачем строків позовної давності та необхідність застосування наслідків такого пропущення.
В ході судового розгляду справи № 202/11384/24 судом встановлено, що 18.09.2024 року МТСБУ звернулось до суду із позовом, предметом якого є позову є відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка трапилась 26.09.2019 року.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність (строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу) встановлюється тривалістю у три роки.
Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 (зі змінами та доповненнями) на всій території України з 12.03.2020 по 30.06.2023 було встановлено карантин.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, строки позовної давності розраховуються з урахуванням заходів щодо запобігання виникненню, поширенню і розповсюдженню епідемій, пандемій коронавірусної хвороби (COVID-19) відповідно до приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» № 540-ІХ від 30.03.2020 року.
Пункт 12 розділу «Прикінцевих і перехідних положень» ЦК України передбачає, що під час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання розповсюдженню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України, продовжуються на строк дії карантину. Законодавець застосував слово «продовжується», отже, він мав на увазі, що позовна давність спливає під час дії карантину, тому останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення карантину.
Крім того, Законом України від 15.03.2022 №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків давності, а саме розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК доповнено п. 19, з якого вбачається, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. У редакції Закону № 3450-ІХ від 08.11.2023 «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини», п. 19 ЦК викладено в наступній редакції: «У період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-ІХ, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану».
Відповідно до ЗУ "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності"пункт 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №№ 40-44, ст. 356) виключено. Закон набрав чинності з 04.09.2025 року
Отже, строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому зупинений у зв'язку із введенням воєнного стану.
Тобто, період з 02.04.2020 по 03.09.2025 у строк позовної давності не враховується.
Оскільки загальний строк позовної давності був продовжений на строк дії карантину, а в подальшому зупинений у зв'язку із введенням воєнного стану, то такий строк не пропущено позивачем.
Таким чином, посилання представника відповідача, що вирішення даного питання має істотне значення для розгляду справи та є підставою для скасування заочного рішення суду, є безпідставними.
Інші посилання представника відповідача були предметом судового розгляду справи, а їх оцінка наведена в рішенні суду від 26.12.2024 р.. Додаткових доказів, які могли б вплинути на правильність висновків суду, стороною відповідача не надано.
Отже, представником відповідача не вказано доводів та не надано доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, та можуть бути підставою для перегляду заочного рішення суду.
Оскільки, в даному випадку, наявна лише одна з двох умов, необхідних для скасування заочного рішення, суд доходить висновку, що заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Братцевої Н.С. про перегляд рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 6 грудня 2024 року по цивільній справі № 202/11384/24, слід залишити без задоволення.
Відповідно до ч. 4 ст. 287 ЦПК України у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись ст.ст. 287, 288 ЦПК України, суд,-
Поновити ОСОБА_1 строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 202/11384/24 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою.
Заяву представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Братцевої Н.С про перегляд заочного рішення суду по цивільній справі № 202/11384/24 за позовною заявою Моторного (транспортного) страхового бюро України до ОСОБА_1 про відшкодування в порядку регресу витрат, пов'язаних з регламентною виплатою - залишити без задоволення.
Ухвала апеляційному оскарженню не підлягає.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Суддя О.М. Мачуський