Справа № 202/10269/25
Провадження № 1-кс/202/7751/2025
Іменем України
24 жовтня 2025 року м. Дніпро
Слідчий суддя Індустріального районного суду м. Дніпра ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
підозрюваного ОСОБА_5 ,
розглянувши клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровська, громадянина України, українця, маючого середню освіту, одруженого, маючого на утримання неповнолітню дитину, військовослужбовця військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, на посаді номера обслуги протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,-
У провадженні ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025042350001293 від 21.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
24.10.2025 року до суду надійшло клопотання слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погоджене прокурором Лівобережної окружної прокуратури ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Дане клопотання, згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду, було передано слідчому судді 24.10.2025 року.
Відповідно до матеріалів клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що Солдат ОСОБА_5 підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді номера обслуги протитанкового взводу 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби, в умовах воєнного стану, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов'язків, в порушення вимог ст.ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст.ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 12, 14, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, достовірно знаючи, що він є військовослужбовцем і повинен проходити військову службу у військовій частині НОМЕР_1 , незаконно припинив виконувати свій конституційний обов'язок щодо захисту Вітчизни, незалежності, територіальної цілісності України та, не одержавши відповідних дозволів (наказів) начальників (командирів), які за законодавством уповноважені надавати такі дозволи (накази), 06 серпня 2023 року, самовільно залишив район виконання завдання із забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і охорони, відсічі і стримування збройної агресії поблизу м. Костянтинівка Краматорського району Донецької області(більш детальна адреса не підлягає розголошенню в умовах воєнного стану) тобто самовільно залишив місце служби в бойовій обстановці та в умовах воєнного стану. Таким чином в подальшому у період часу з 06.08.2023 по 22.10.2025 солдат ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що він є військовослужбовцем Збройних Сил України і не звільнений з військової служби, без поважних причин був відсутній на службі та не виконував службові обов'язки, а службовий час проводив час на власний розсуд.
22.10.2025 солдата ОСОБА_5 о 14:45 22.10.2025 за АДРЕСА_2 затримано, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
Таким чином, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - самовільне залишення місця служби військовослужбовцем, вчинені в умовах воєнного стану.
23.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407КК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вина підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
У ході досудового розслідування по вказаному кримінальному провадженню виникла необхідність у застосуванні запобіжного заходу відносно підозрюваного у вигляді тримання під вартою, оскільки є достатньо підстав вважати, що існують ризики, що підозрюваний ОСОБА_5 , може здійснити дії, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме:
1) Можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду:наявність обґрунтованих ризиків, вважати, що ОСОБА_5 може переховуватися від органів досудового розслідування підтверджується, тим, що він підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення у сфері злочинів ПРОТИ ВСТАНОВЛЕНОГО ПОРЯДКУ НЕСЕННЯ ВІЙСЬКОВОЇ СЛУЖБИ (ВІЙСЬКОВІ КРИМІНАЛЬНІ ПРАВОПОРУШЕННЯ), за який передбачено виключно покарання у вигляді позбавлення волі. Суворість покарання є визначальним елементом при оцінці ризику переховування від правосуддя чи вчинення нових злочинів, адже усвідомлюючи тяжкість вчиненого злочину та розмір покарання, яке йому загрожує, підозрюваний може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення від відповідальності.
Також те, що тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі встановлення його вини у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, яке класифікуються, як тяжке та передбачає покарання у виді позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років, та згідно вимог загальної частини КК України не передбачає можливості звільнення від покарання та його відбування, що в цілому обґрунтовує ризик переховування від органу досудового розслідування та суду.
5) Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_5 може вчинити інші (аналогічні) кримінальні правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується, що також підтверджується репутацію самого підозрюваного ОСОБА_5 який:
- ніде не працевлаштований, постійного законного джерела прибутку не має, тому у органів досудового розслідування є достатньо підстав вважати, що останній існує виключно за рахунок грошових коштів, отриманих злочинним шляхом;
- достовірно обізнаний про форми, методи викриттята документування злочинної діяльності, має навички ретельного маскування своєї злочинної діяльності, конспірації, розуміє, що на теперішній час документування способу його життя, злочинної діяльності органами досудового розслідування припинено.
Про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст.177 КПК України - вчинити інше кримінальне правопорушення, яке пов'язане незаконним обігом наркотичних засобів, або злочин іншого виду, зокрема враховуючи те, що ОСОБА_5 являється особою судимість якої не знята та не погашена у встановленому законом порядку починаючи з 21.02.2024 за вчинення злочинів корисливої спрямованості проти власності а також наявність іншої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.190 КК України та в цей період часу продовжує вчиняти інші кримінальні правопорушення, що свідчить про можливість продовження здійснення протиправної поведінки.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав і просив його задовольнити.
Підозрюваний у судовому засіданні свою провину визнав, поклався на розсуд суду.
Захисник підозрюваного у судовому засіданні поклався на розсуд суду.
Вислухавши прокурора, захисника, підозрюваного, перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази по даних матеріалах, слідчий суддя дійшов наступного висновку.
Встановлено, що провадженні Дніпровського РУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області перебуває кримінальне провадження № 12025042350001293 від 21.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
22.10.2025 солдата ОСОБА_5 о 14:45 22.10.2025 за адресоюм. Дніпро, пр. Слобожанський, буд. 84 затримано, внаслідок чого кримінальне правопорушення було припинено.
23.10.2025 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вина підозрюваного, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.407КК України підтверджується зібраними під час досудового розслідування доказами у їх сукупності.
Частиною 2 ст. 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
При заявлені клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваному, ураховано та не порушено вимоги ст.29 Конституції України, ст.9 Загальної Декларації прав людини, ст.5 Європейської Конвенції про захист прав людини та основних свобод, ст.12 КПК України, за змістом яких обмеження права особи на свободу й особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках, за встановленою процедурою, а також той факт, що взяття під варту є найбільш суворим запобіжним заходом.
Клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не суперечить вимогам ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки в провадженні існують реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, а також цілком відповідають практиці Європейського Суду з прав людини, яка свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинувачених, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Отже, саме запобіжний захід у вигляді тримання під вартою має забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_5 процесуальних обов'язків у даному кримінальному провадженні.
Відповідно до положень ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя враховує тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 суспільну небезпеку інкримінованого ОСОБА_5 кримінально протиправного діяння.
Також, слідчий суддя враховує обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого.
За таких умов, слідчий суддя, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку, дійшов висновку про наявність у провадженні доказів, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.
Вирішуючи питання про доведеність існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, слідчий суддя виходить з наступного.
В ході судового розгляду встановлено, що є підстави вважати, що ОСОБА_5 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчиняти інші кримінальні правопорушення.
Таким чином, слідчий суддя, із врахуванням того, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, дійшов висновку про доведеність існування ризиків, передбачених п.1,5 ч.1 ст.177 КПК України, зазначених у клопотанні слідчого, неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу, оскільки тільки запобіжний захід у вигляді тримання під вартою зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та дотримання покладених на нього процесуальних обов'язків.
Слідчим суддею враховано, що підозрюваний має середню освіту, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину, є військовослужбовцем, має постійне місце проживання, раніше не судимий, однак лише такі обставини, на переконання слідчого судді, не можуть нівелювати зазначені ризики неналежної процесуальної поведінки ОСОБА_5 а відтак не можуть свідчити на користь застосування іншого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою.
Відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов'язків передбачених цим Кодексом.
Отже, задовольняючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, має встановлюватися в межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, зокрема, справу «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 року, відповідно до якої розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.
Виходячи з прецедентної практики Європейського суду з прав людини, уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність тримання обвинуваченого під вартою. Визначаючи суму застави, суди повинні брати до уваги ризик того, що підозрюваний може ухилитися від покарання, обставини особистого життя та тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється особа.
Враховуючи положення ст. 182 КПК України та практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя вважає, що достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного у даному кримінальному провадженні є застава в розмірі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн.
Такий розмір застави, на думку слідчого судді, є справедливим, здатним забезпечити високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів в даному кримінальному провадженні, не порушує права підозрюваного.
Відповідно до ст. 194 КПК України на підозрюваного ОСОБА_5 повинні бути покладені обов'язки, передбачені ч. 5 цієї статті. У разі невиконання цих обов'язків підозрюваним ОСОБА_5 , відносно нього можуть наступити наслідки, передбачені цим Кодексом.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 3, 42, 176, 177, 181, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого - задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 21.12.2025 року включно.
Одночасно визначити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 242 240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) грн, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області в будь-який момент протягом дії ухвали - до 21.12.2025 року включно.
Покласти на ОСОБА_5 , у разі внесення застави наступні обов'язки:
- за викликом прибувати до слідчого СВ Дніпровського районного управління поліції №2 ГУНП в Дніпропетровській області з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства, прокурора та суду;
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду, що обґрунтовується необхідністю полегшення профілактичного нагляду за підозрюваним, задля недопущення вчинення ним інших кримінальних правопорушень;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, що обґрунтовується необхідністю полегшення можливості виклику підозрюваного, для проведення слідчих (розшукових) та інших процесуальних дій;
- не спілкуватись із свідками у цьому кримінальному провадженні
Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний депозитний рахунок коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі установи в якій підозрюваний тримається під вартою.
У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
Роз'яснити заставодавцю обов'язок із забезпечення належної поведінки підозрюваного.
У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений будучи належним чином повідомленим, не з'явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.
Застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень. Застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави - до 21.12.2025 року включно.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого СВ ДРУП № 2 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 .
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Повний текст ухвали проголошено 29.10.2025 року о 14.00 год.
Слідчий суддя ОСОБА_1