справа № 208/4340/25
провадження № 2/208/2893/25
Іменем України
21 жовтня 2025 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд міста Кам'янського в складі: Головуючого, судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання - Кіблицької М.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, -
Позивач звернулась до суду із позовом, в якому зазначає, що вона з відповідачем з 19 жовтня 2013 року знаходиться в зареєстрованому шлюбі. Від подружніх стосунків сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . 28 листопада 2018 року за рішенням Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області шлюб між сторонами розірвано. На даний час відповідач ухиляється від утримання дитини, дитина повністю знаходяться на її утриманні.
Тому, позивач просить суд стягувати аліменти з відповідача на її користь на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків розміру прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
В судове засідання ОСОБА_2 та його представник - адвокат Перемот О.Г. не з'явились, представник відповідача надав суду заяву, в якій зазначає, що відповідач позовні вимоги позивача визнає, не заперечує проти їх задоволення та просить розгляд справи проводити без його участі.
Відповідно до ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Ухвалою суду від 05 травня 2025 р. відкрито провадження по справі та призначено судове засідання.
Суд, вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 , батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , актовий запис № 153, є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 (а.с.6).
Згідно рішення Корсунь-Шевченківського районного суду Черкаської області від 28 листопада 2018 року по справі № 699/1164/18 шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 розірвано (а.с.14-16).
Відповідно до свідоцтва про шлюб, серії НОМЕР_2 , ОСОБА_4 та ОСОБА_6 14 лютого 2024 року уклали шлюб, актовий запис №68. Після державної реєстрації шлюбу ОСОБА_4 змінила прізвище на « ОСОБА_7 » (а.с.8).
Відповідно до акту №286 про проживання без реєстрації, наданої 02.04.2025 року Комунальним підприємством Кам'янської міської ради «Добробут», вбачається, що за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_8 зареєстрована та проживає разом з сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який мешкає без реєстрації з 2019 року по теперішній час (а.с.5).
Як передбачено ст. 11 Закону України «Про охорону дитинство», батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно до ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Відповідно до ст. 5 Протоколу №7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (Конвенцію ратифіковано Законом №475/97-ВР (475/97-ВР) від 17.07.1997 року) кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.
Відповідно до принципу №4 Декларації прав дитини дитині має належати право на здорове зростання і розвиток; з цією метою спеціальний догляд і охорона повинні бути забезпечені як їй, так і її матері, включаючи допологовий і післяпологовий догляд. Дитині має належати право на належне харчування, житло, розваги і медичне обслуговування.
Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції про права дитини держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до положення статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відтак, обов'язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов'язання батьків. Обов'язок утримувати дітей виникає з моменту їх народження і зберігається до досягнення ними повноліття.
Законодавство України встановлює пріоритет інтересів дітей при вирішенні сімейних спорів (ч.8 ст.7 СК України), а також зобов'язує дотримуватись засад рівності їх прав щодо батьків (ст.142 цього ж Кодексу) та справедливості у врегулюванні сімейних відносин.
В пункті 17 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» № 3 від 15 травня 2006 року, роз'яснено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно ч.5 ст.183 СК України, той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів. Суд не обмежується розміром заробітку (доходу) платника аліментів у разі встановлення наявності у нього витрат, що перевищують його заробіток (дохід), і щодо яких таким платником аліментів не доведено джерело походження коштів для їх оплати.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2 563 гривні; дітей віком від 6 до 18 років - 3 196 гривні.
Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно ст. 191 Сімейного Кодексу України, аліменти присуджуються від дня пред'явлення позову. Аліменти за минулий час можуть бути присуджені, якщо позивач подасть суду докази того, що він вживав заходів щодо одержання аліментів з відповідача, але не міг їх одержати у зв'язку з ухиленням останнього від їх сплати. У цьому разі суд може присудити аліменти за минулий час, але не більш як за десять років.
Враховуючи те, що відповідач матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, він є працездатною особою, на теперішній час дитина знаходиться на утриманні позивача, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення аліментів на утримання дитини підлягають задоволенню.
Відповідно до положень ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України та Закону України «Про судовий збір» з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1211,20 гривень в дохід держави.
Керуючись ст.ст. 180-184 СК України, ст.ст.7, 19, 141, 206, 268, 272, 273, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину, задовольнити.
Стягувати аліменти з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 , на утримання дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частки з усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку до досягнення дитиною повноліття.
Стягнення аліментів з ОСОБА_2 провадити щомісяця, починаючи з 07 квітня 2025 року.
В силу ст. 430 ЦПК України рішення по справі в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 1 211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп. в дохід держави.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Дніпровського Апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості сторін:
Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП - НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП - НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 .
Суддя Похваліта С. М.