Справа № 201/13695/25
Провадження № 1-кс/201/4657/2025
31 жовтня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра у складі слідчого судді ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Дніпропетровськ, громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України,
У судовому засіданні брали участь:
прокурор ОСОБА_4 ,
слідчий ОСОБА_3 ,
захисник ОСОБА_6 ,
підозрюваний ОСОБА_5 ,
Слідчий звернувся з клопотанням, погодженим з прокурором, до суду про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України.
В обґрунтування клопотання слідчий вказав на те, що в проваджені СВ відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 28.10.2025 року о 22:42 год. перебував за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, буд. 8, біля ресторану «Lataria» разом з раніше не знайомими йому ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 , де на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, внаслідок словесного конфлікту, ОСОБА_8 дістав з сумки яку мав при собі табельну вогнепальну зброю пістолет GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086 та продемонстрував присутнім. В цей час у ОСОБА_5 виник злочинний умисел, спрямований на викрадення вогнепальної зброї та вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
В подальшому, ОСОБА_5 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, реалізуючи свій раптово виниклий злочинний умисел, направлений на викрадення вогнепальної зброї, перебуваючи за вищевказаною адресою у вищевказаний час, знаходячись в безпосередній близькості до ОСОБА_8 , в положенні обличчям один до одного на відстані приблизно пів метра, завдав останньому одного удару своєю правою рукою стиснутою в кулак в обличчя, чим спричинив ОСОБА_8 тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струс головного мозку. Після завданого удару ОСОБА_5 ОСОБА_8 впав на землю обличчям догори та втратив свідомість. ОСОБА_5 , продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу спрямованого на викрадення вогнепальної зброї, та вбивства, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині, взяв сумку ОСОБА_9 , достовірно знаючи, що в ній знаходиться вогнепальна зброя - пістолет GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086, та попрямував в сторону ОСОБА_7 , який знаходився на відстані приблизно п'яти метрів від ОСОБА_5 .
Підійшовши до ОСОБА_7 та перебуваючи з ним в безпосередній близькості, знаходячись в положенні обличчям один до одного, ОСОБА_5 завдав останньому не менше двох ударів своєю лівою рукою стиснутою в кулак в область обличчя та голови ОСОБА_7 . Під час нанесення ударів ОСОБА_7 . ОСОБА_5 тримав в лівій руці сумку, яку забрав у ОСОБА_8 , достовірно знаючи, що в ній знаходиться вогнепальна зброя - пістолет GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086. Після чого, відійшовши від ОСОБА_7 на відстань приблизно трьох метрів, ОСОБА_5 дістав з сумки пістолет - GLOCK-19 Gen5 9X19 BZYG086, і тримаючи його в своїй правій руці, з метою реалізації свого злочинного умислу спрямованого на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, здійснив не менше десяти пострілів в сторону ОСОБА_7 , який в цей час намагався втекти від нападника та ухилитись від пострілів в його бік, однак ОСОБА_5 , продовжував здійснювати постріли в бік ОСОБА_7 тим самим переслідував його, з метою реалізації свого злочинного умислу, спрямованого на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
Так, ОСОБА_5 , вчинивши всі дії, які він вважав необхідними для доведення злочину до кінця, залишив місце вчинення кримінального правопорушення разом з викраденою вогнепальною зброєю - пістолетом GLOCK-19 Gen5 9 НОМЕР_1 , однак злочин не було закінчено з причин, що не залежали від його волі, так як потерпілий втік та йому було надано своєчасну медичну допомогу, а діями ОСОБА_5 , ОСОБА_7 було спричинено тілесні ушкодження у вигляді наскрізного кульового поранення м'яких тканин лівої стопи, перелому кісток носу з задовільним стоянням уламків, у зв'язку з чим злочин спрямований на вбивство тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, не було закінчено з причин, що не залежали від волі ОСОБА_5 .
Вказані умисні дії ОСОБА_5 кваліфікуються за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, а саме: закінчений замах на вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині та за ознаками кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 262 КК України, а саме: викраденні вогнепальної зброї.
Причетність ОСОБА_5 до скоєння кримінального правопорушення підтверджується зібраними у кримінальному проваджені доказами:
- електронним рапортом повідомлення на лінію «102»;
- протоколом огляду місця події від 28.10.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка;
- протоколом огляду місця події від 29.10.2025 за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, 15;
- протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.10.2025;
- Довідкою №469 щодо тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ;
- протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України;
- протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, 8.
- протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ;
- протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 ;
- зібраними матеріалами по кримінальному провадженню в цілому.
Враховуючи викладене, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме:
- про наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, санкція статті, яких відповідно передбачає позбавлення волі на строк від семи до п'ятнадцяти років, та від трьох до семи років. У зв'язку з тим, що останній вчинив особливо тяжкий злочин є підстави вважати, що ОСОБА_5 усвідомлюючи про покарання, яке йому загрожує, може переховуватись від органу досудового розслідування, прокуратури та суду.
- про наявність ризику передбаченого у п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 , знаходячись на свободі, може незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, оскільки йому відоме місце проживання останніх;
- про наявність ризику передбаченого у п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України свідчить те, що ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні умисного злочину, що свідчить про можливість продовження злочинної діяльності.
Окрім вищевикладених доводів ОСОБА_5 раніше притягався до кримінальної відповідальності за ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 355 КК України. Також ОСОБА_5 було висунуто обвинувачення за ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 353, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 1 ст. 341 КК України, однак у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності останнього звільнено від кримінальної відповідальності.
У зв'язку з вищевикладеним на погляд сторона обвинувачення застава не визначатиметься саме тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, у випадку ухилення від слідства та суду та/або порушення встановлених обов'язків, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб присікти у підозрюваного бажання сховатися, перешкоди слідству, та не виконувати процесуальні обов'язки.
На підставі викладеного, слідчий вважає, що з урахуванням реальної наявності вказаних ризиків, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, можливо лише при застосуванні до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, запобігання вищезазначеним ризикам застосування більш м'яких запобіжних заходів не доцільно, а тому, слідчий просить застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 діб без визначенням розміру застави.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Слідчий у судовому засіданні клопотання підтримав, на його задоволенні наполягав.
Захисник у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного найбільш суворого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив застосувати до підозрюваного запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Підозрюваний підтримав думку захисника та просив застосувати до нього запобіжний захід, не пов'язаний із триманням під вартою.
Вислухавши думку учасників, дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до таких висновків.
У судовому засіданні встановлено, що у проваджені СВ відділу поліції №2 Дніпровського РУП № 1 ГУНП в Дніпропетровській області перебувають матеріали досудового розслідування, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України.
29.10.2025 ОСОБА_5 затримано в порядку ст.208 КПК України.
29.10.2025 ОСОБА_5 слідчим СВ відділу поліції №2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області за погодженням з прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра вручене письмове повідомлення про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України однією з підстав для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення.
У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, що підтверджується: рапортом повідомлення на лінію «102»; протоколом огляду місця події від 28.10.2025 року за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка; протоколом огляду місця події від 29.10.2025 за адресою: м. Дніпро, Бульвар Слави, 15; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 від 29.10.2025; довідкою №469 щодо тілесних ушкоджень виявлених у ОСОБА_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; протоколом затримання особи, підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України; протоколом огляду відеозапису з камер відеоспостереження за адресою: м. Дніпро, вул. Левка Лук'яненка, 8. протоколом допиту свідка ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_7 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_9 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_10 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_11 .
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від З0.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5&1(с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007).
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Сукупність вказаних вище доказів дозволяє прийти до висновку, що підозра не є очевидно необґрунтованою і в межах доказування на досудовому слідстві, зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру. При цьому суд звертає увагу, що для повідомлення про підозру не потрібна така ж ступінь доведення як для визнання особи винною, достатньо щоб у стороннього спостерігача склалось враження, що злочин було вчинено і підозрювана особа причетна до його вчинення. Такого ступеню доведення у цій справі було досягнуто.
Згідно ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ч 2 ст. 177 КПК України другою підставою застосування запобіжного заходу є наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, і у подальшому про його продовження, суд зобов'язаний у сукупності оцінити обставини, у тому числі: тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання її винуватою у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється; вік та стан здоров'я підозрюваного; репутацію підозрюваного, наявність у нього судимостей.
Згідно ст.183 ч.1КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.
Суд вважає встановленим наявність ризику переховування підозрюваним від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України). Так, відповідно до ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, мають враховуватись вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115 КК України, карається позбавленням волі на строк від семи до п'ятнадцяти років. Інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 262 КК України, карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років. При цьому, суворість покарання беззаперечно може слугувати приводом до переховування підозрюваного від слідства та суду. У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26.07.2001 ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».
Про наявність ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст. 177 КПК України, свідчить те, що ОСОБА_5 , перебуваючи на волі, може здійснити спробу вплинути на зазначених осіб, з метою примушування їх до надання неправдивих свідчень чи висновків з метою уникнення кримінальної відповідальності. ОСОБА_5 було вручено клопотання з додатками, серед яких є протоколи допиту свідків, у яких вказані їхні анкетні відомості, та підозрюваному вони стали відомі (місце проживання, контактні дані). Враховуючи те, що підозрюваний може знати місце проживання свідків та може здійснювати психологічний тиск та погрози на адресу осіб, які надали показання, які підтверджують вчинення ним кримінального правопорушення, що може вплинути на їх покази у разі перебування підозрюваного на волі та спробам останнього вплинути на свідків шляхом вмовляння до дачі завідомо неправдивих показів чи відмови від дачі показів в судовому засіданні взагалі.
У п. 2 ч. 1 ст. 178 КПК України прямо вказано, що при оцінці відповідних ризиків (перелічених у ч. 1 ст. 177 КПК) слід враховувати й, зокрема, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання її винною в інкримінованому правопорушенні. Подібна орієнтація законодавців та правозастосувачів зустрічається й у міжнародному праві. Так, у ст. 5 Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи R(80) 11 від 27.06.1980 року «Про взяття під варту до суду» зауважується, що при розгляді питання про необхідність тримання під вартою, судовий орган повинен брати до уваги обставини конкретної справи, у тому числі характер та тяжкість інкримінованого злочину. Отож, важливим критерієм, орієнтуючись на який слід застосовувати вид запобіжного заходу, повинна бути санкція за вчинений злочин. Тобто, чим більш сувора санкція передбачена за злочин, поставлений обвинуваченому в вину, тим більш суворий запобіжний захід повинен бути обраний щодо нього.
Отже слідчим суддею встановлено ризики, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені п. 1, 3 частини 1 статті 177 КПК України.
Вирішуючи питання про вид запобіжного заходу, суд враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_5 , види ризиків, які встановлено, тяжкість злочинів, у яких він підозрюється та обставини цих злочинів, суд вважає, що жоден інший більш м'який запобіжний захід, передбачений ст. 176 КПК України, окрім як тримання під вартою, не забезпечить належну поведінку підозрюваного, оскільки на початковій стадії слідства, коли вважливий максимально швидкий збір доказів, в тому числі за участі підозрюваного, уникнення слідства підозрюваним може призвести до втрати доказової бази, а інтереси суспільної небезпеки на даному етапі превалюють над правом особи на свободу.
Враховуючи наведені вище обставини, приходжу до переконання, що до підозрюваного слід застосувати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою. Одночасно застосування більш м'якого запобіжного заходу відносно ОСОБА_5 неможливе, оскільки менш суворі запобіжні заходи не достатні для запобігання вищевказаних ризиків, а тому, у задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, слід відмовити.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, зокрема, щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
У відповідності до ст. 219 КПК України досудове розслідування може бути закінчено протягом двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину.
Згідно з ч. 3 ст. 115 КПК України при обчисленні строку днями строк закінчується о двадцять четвертій годині останнього дня строку. Відповідно до ч. 5 ст. 115 КПК України, при обчисленні строків днями та місяцями не береться до уваги той день, від якого починається строк, за винятком строків тримання під вартою.
Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.177, 178, 182, 183, 193, 194, 196, 197, 376 КПК України, суд
Клопотання слідчого слідчого відділення відділу поліції № 2 Дніпровського РУП №1 ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Правобережної окружної прокуратури міста Дніпра ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025042130001483 від 29.10.2025, про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави строком на 60 (шістдесят) днів, тобто до 27 грудня 2025 року.
Встановити, що датою закінчення дії цієї ухвали щодо тримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, під вартою є 27 грудня 2025 року.
У задоволенні клопотання захисника та підозрюваного про застосування ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваному у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 15 ч. 1 ст. 115, ч. 1 ст. 262 КК України, запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, - відмовити.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення, а особою, що тримається під вартою - протягом того ж строку з моменту отримання нею її копії.
Повний текст ухвали складений і оголошений о 16:25 годині 04.11.2025 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1