Справа № 211/11638/25
Провадження № 3/211/4574/25
05 листопада 2025 року суддя Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області Сарат Н.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Донецької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони східного регіону про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник командира 2-ї механізованої роти з психологічної підтримки персоналу 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ; проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
До Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли зазначені матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступник командира 2-ї механізованої роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до протоколу про вчинення військового адміністративного правопорушення від 22.09.2025 № 161/25 щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно з яким, заступник командира 2 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_3 капітан ОСОБА_1 , військову дисципліну, морально-психологічний стан особового складу, за внутрішній порядок, в порушення ст. ст. 11, 16, 115, 129, 130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. ст. 1- 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, недбало поставився до військової служби, достовірно знаючи, що він зобов'язаний виховувати особовий склад батальйону, постійно вести роботу з виховання військовослужбовців, запобігати вживанню алкогольних напоїв, виховувати у військовому колективі відвертість, взаємну довіру та повагу, починаючи з моменту призначення на посаду з 14.09.2025 та по 18.09.2025, перебуваючи в місці тимчасового розташування підрозділу, поблизу АДРЕСА_2 в належний спосіб не провів роботу з виховання особового складу, профілактики та запобігання вживанню військовослужбовцями алкогольних напоїв, наркотичних чи психотропних з метою зміцнення законності та забезпечення військової дисципліни і правопорядку у військових колективах, внаслідок чого 18.09.2025 приблизно о 19 годині 15 хвилин в місці тимчасового розташування підрозділу, поблизу АДРЕСА_2 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння молодший сержант ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння (0,63%), відкрив вогонь із закріпленої зброї калібру 5.45 мм автомат АК-74 (№ НОМЕР_4 ) у солдата ОСОБА_3 , який перебував у стані алкогольного сп'яніння 2,22 %), здійснивши приблизно 2 постріли, що призвело до отримання вогнепального поранення лівої нижньої кінцівки солдатом ОСОБА_3 .
Капітан ОСОБА_1 , будучи військовою службовою особою, прямим начальником ОСОБА_2 та ОСОБА_3 неналежно поставився до виконання своїх посадових обов'язків з підтримання військової дисципліни, у зв'язку із особистим недбалим ставленням до військової служби в умовах воєнного стану, не запобіг вживанню алкогольних напоїв і військовослужбовцями, що призвело до порання військовослужбовця ОСОБА_3 , чим порушив ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.
До суду ОСОБА_1 не з'явився, проходить військову службу у військову частину НОМЕР_1 .
Дослідивши письмові докази в справі, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Адміністративним порушенням відповідно до ч. 2 ст. 172-15 КУпАП визнаються дії, передбачені частиною першою цієї статті, а саме, недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинені в умовах особливого періоду.
Відповідно до приписів, викладених у частинах 1 і 2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом; провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Диспозиція ч. 2 статті 172-15 КУпАП, передбачає адміністративну відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби, якщо це діяння вчинене в умовах особливого періоду.
З об'єктивної сторони правопорушення характеризується суспільно-небезпечною бездіяльністю у вигляді недбалого ставлення до служби та суспільно-небезпечними наслідками, які можуть настати в результаті цього. Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується - виною у формі необережності: коли особа, яка його вчинила, не передбачала можливості настання суспільно небезпечних наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити.
Відповідно дост. 2 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу», військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Диспозиціяст. 172-15 КУпАП не встановлює певних правил поведінки, невиконання яких вважається недбалістю.
В той же час, не зрозуміло, які саме дії ОСОБА_1 можуть свідчити про недбале ставлення до військової служби, адже немає доказів та підтвердження щодо його посадових обов'язків.
За таких обставин, з урахуванням наведеного, вважаю, що наданими суду матеріалами не доведено наявності в діях ОСОБА_1 суб'єктивної та об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, а відповідно до чинного законодавства відсутність хоча б однієї ознаки, яка характеризує суб'єкт, об'єкт, суб'єктивну або об'єктивну сторону адміністративного проступку, свідчить про те, що дане правопорушення скоєне не було.
Оцінюючи надані суду докази та правильність кваліфікації дій ОСОБА_1 , суд враховує, що об'єктивною стороною недбалості, тобто недбале ставлення до служби передбачає невиконання або неналежне виконання службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них. При цьому, якщо особа не мала реальної можливості взагалі проявити ставлення до своїх службових обов'язків, то не можна говорити про те, що воно було недбалим чи несумлінним (хвороба, відсутність досвіду, нетривалість служби). Недбале ставлення військової службової особи до своїх службових обов'язків характеризує, перш за все, об'єктивну сторону вчиненого і виявляється в тому, що за наявності в особи реальної можливості діяти так, як того вимагають інтереси служби, винний або взагалі не діє, не виконує службові обов'язки, або хоча і діє, але виконує ці обов'язки неналежним чином, не відповідно до закону або відповідно до нього, проте неякісно, неточно, неповно, несвоєчасно, поверхово, у протиріччя з установленим порядком і тією обстановкою, що склалася, тощо.
Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 185/12161/15-к вказав, що при встановленні недбалого ставлення до військової служби у формі невиконання службових (посадових) обов'язків необхідно встановити, що винний зобов'язаний був вчинити ті дії, невиконання яких ставиться йому за вину. Військова службова особа може відповідати за недбале ставлення до військової служби лише у тому випадку, коли вона не тільки повинна була через свій службовий обов'язок виконати ті чи інші дії, але й могла, тобто мала реальну можливість виконати їх належним чином. Якщо військова службова особа перебувала у таких умовах, за яких не мала фактичної можливості належно виконати свої службові (посадові) обов'язки, то відповідальність за недбале ставлення до військової служби виключається.
Недбале ставлення до служби означає невиконання або неналежне виконання військовою службовою особою своїх службових обов'язків через недбале чи несумлінне ставлення до них.
Сам по собі протокол про вчинення військового адміністративного правопорушення від 22.09.2025 р. не може бути беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, адже не узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом», не доказує співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків.
Окрім того, долучені до протоколу матеріали, не відповідають критерію переконливості та достатності і, відповідно, не доводять, поза розумним сумнівом, вину ОСОБА_1 у вчинення інкримінованого йому правопорушення.
В матеріалах справи відсутнє підтвердження щодо посадових обов'язків ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , заступника командира 2-ї механізованої роти з психологічної підтримки персоналу НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 . а тому суд не має змоги встановити наявність в його діях порушення його посадових обов'язків.
З положень ст. 251 КУпАП слідує, що тягар доказування події адміністративного правопорушення покладено на посадову особу, яка складає протокол про адміністративне правопорушення, та суд не вправі самостійно віднаходити докази та здійснювати інші дії на встановлення винуватості особи.
Державні органи не мають права перекладати обов'язок доказування невинуватості й на особу, стосовно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Вимагання від особи представлення доказів на свій захист та спростування протоколу є неприпустимим в розумінні принципу презумпції невинуватості, закріпленому в ст. 62 Конституції України.
Згідно зі ст. 284 КУпАП, у справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених ст. 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю, зокрема, у разі відсутності складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
З огляду на закриття провадження у справі без накладення на особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного стягнення, судовий збір у порядку ст. 40-1 КУпАП, стягненню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 7, ч. 2 ст. 172-15, п. 1 ч. 1 ст. 247 ст. ст. 251, 252, 280, 283- 284 КУпАП, суддя,
Закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч.2 ст. 172-15 КУпАПу зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку на протязі десяти днів з дня її винесення в установленому законом порядку шляхом подання апеляційної скарги до Дніпровського апеляційного суду.
Суддя: Н. О. Сарат