Справа № 127/27725/25
Провадження №11-кп/801/1121/2025
Категорія: крим.
Головуючий у суді 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Доповідач: ОСОБА_2
30 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд в складі:
головуючого судді: ОСОБА_2 ,
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4
зі секретарем судового засідання: ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Вінниці в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 року про продовження у кримінальному провадженні № 12025020020000605 внесеного до ЄРДР 18.07.2025 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Жмеринка, Вінницької області, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , громадянина України,
який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України
за участю сторін провадження:
прокурора: ОСОБА_8 ,
захисника: ОСОБА_6
обвинуваченого: ОСОБА_7
Ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 року клопотання прокурора задоволено.
Продовжено ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на 60 днів, починаючи з 14.10.2025 року до 12.12.2025 року включно.
Захисник ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, просив скасувати ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 року, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора про продовження у кримінальному провадженні № 12025020020000605 внесеного до ЄРДР 18.07.2025 запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_7 та застосувати до обвинуваченого менш суворий запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі.
Вимоги апеляційної скарги захисника мотивовано тим, що відсутні достатні підстави вважати, що ОСОБА_7 може здійснити дії, передбачені ст. 177 КПК України, як наслідок відсутні підстави для продовження застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд, не дослідив і об'єктивно не врахував той факт, що ОСОБА_7 українець,
громадянин України, має постійне місце проживання, дружину, обох батьків похилого
віку, при цьому батько являється особою з інвалідністю ІІ групи безстроково, батько є
обмеженим у можливості самостійно рухатися догляд за яким здійснює ОСОБА_7 , саме поданій підставі його було звільнено від служби у Збройних Силах України, а отже має
міцні соціальні зв'язки, за місцем проживання має добрі характеристики, раніше до
кримінальної відповідальності не притягувався у відповідності до вимог ст. 89 КК
України.
На думку захисника, запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту зміг забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов'язків.
Заслухавши доповідача, думку прокурора ОСОБА_8 ,який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, зазначив, що ризики, передбачені ст. 177 КПК України на даний час не зменшилися, продовжують існувати, ухвала суду першої інстанції є законною та обгрунтованою, захисника ОСОБА_6 , який просив задоволити апеляційну скаргу, обвинуваченого ОСОБА_7 , який підтримав думку свого захисника, оглянувши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 1, ч. 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.
Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.
Відповідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу .
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону.
З матеріалів провадження убачається, що в провадженні Вінницького міського суду Вінницької області перебуває кримінальне провадження № 12025020020000605 за обвинуваченням ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Вирішуючи питання щодо продовження строків тримання під вартою, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст.178 КПК України врахував тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_7 та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Враховуючи доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_7 та наявності ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, а саме: можливості переховування обвинуваченого від суду, незаконного впливу на потерпілого та свідка, знищення, перешкоджанню кримінального провадження іншим чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку щодо продовження обвинуваченому ОСОБА_7 запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Вимоги апеляційної скарги захисника щодо наявності підстав для застосування більш м'якого запобіжного заходу є безпідставними, оскільки суд першої інстанції, вирішуючи питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_7 дотримався вимог кримінального процесуального закону та перевірив обгрунтованість клопотання прокурора.
Перевіривши доводи апеляційної скарги захисника, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є саме таким запобіжним заходом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки обвинуваченого та запобігти ризикам, доведеним прокурором, а також забезпечити безпеку суспільства від нових протиправних посягань обвинуваченого, враховуючи ступінь суспільної небезпеки злочинів, у яких він обвинувачується.
Встановлені дані про особу обвинуваченого ОСОБА_7 самі по собі не дозволяють зробити висновок про те, що можливість уникнення ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, може бути досягнута шляхом застосування до ОСОБА_7 запобіжного заходу не пов'язаного з позбавленням волі.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, невзявши особу під варту.
Суд апеляційної інстанції вважає, що, приймаючи до уваги практику Європейського суду з прав людини, рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Підстави для скасування ухвали Вінницького міського суду від 14.10.2025 року про продовження запобіжного заходу обвинуваченому відсутні.
Керуючись ст.422 КПК України, суд апеляційної інстанції,
Відмовити в задоволенні апеляційної скарги захисника.
Ухвалу Вінницького міського суду Вінницької області від 14.10.2025 року про продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_7 залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4