за результатами розгляду скарги
28 жовтня 2025 рокуСправа № 495/10606/24
Номер провадження 1-кс/495/1902/2025
Слідчий суддя Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області ОСОБА_1 ,
із участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
скаржника ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 25.08.2025 у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024,
встановив:
16.09.2025 ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області зі скаргою на постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 про відмову у визнанні потерпілим у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 194-1 Кримінального кодексу України; також просив зобов'язати уповноважених осіб СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області вирішити питання визнання потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024; зобов'язати слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 залучити ОСОБА_3 як потерпілого до участі у цьому кримінальному провадженні.
Зі скарги випливає, що у провадженні Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області перебуває кримінальне провадження № 12024162240000301 від 04.03.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 194-1 КК.
Постановою слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 ОСОБА_3 відмовлено у визнанні його потерпілим у цьому кримінальному провадженні.
ОСОБА_3 вважає вказану постанову протиправною, оскільки за результатами вчиненого злочину йому завдано матеріальних та моральних збитків. Таку свою позицію мотивує тим, що він як власник земельної ділянки № 403а у СК «Буревісник», позбавлений права користуватись нею, оскільки пошкоджені лінії електромереж на території садового кооперативу. У зв'язку із знеструмленням території, земельна ділянка є непридатною для користування унаслідок злочинної бездіяльності посадових осіб Кароліно-Бугазької сільської ради, які не допускають аварійну бригаду АТ «ДТЕК Одеські електромережі» на відповідну територію для відновлення електромереж; вказує, що за технічний стан електромереж відповідає їх власник, а за висаджені дерева в охоронних зонах цих мереж відповідає власник або балансоутримувач цих територій.
У судовому за сіданні ОСОБА_3 скаргу підтримав, з підстав, зазначених у ній.
Слідчий СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області у судове засідання не з'явився, про день та час розгляду скарги повідомлений належним чином.
У межах розгляду скарги, суд керується таким.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (частина перша статті 2 КПК).
При цьому, статтею 8 КПК України встановлено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Частиною 1 статті 9 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що слідчий зобов'язаний всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Згідно із ст.24 Кримінального процесуального кодексу України, кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Гарантується право на перегляд вироку, ухвали суду, що стосується прав, свобод чи інтересів особи, судом вищого рівня в порядку, передбаченому цим Кодексом, незалежно від того, чи брала така особа участь у судовому розгляді.
Згідно ч. 3 ст.26 КПК України слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.
Відповідно до ст.ст. 303-304 Кримінального процесуального кодексу України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами ст.169 КПК України про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим, рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, при застосуванні заходів безпеки - особами, до яких можуть бути застосовані заходи безпеки, рішення слідчого, прокурора про відмову у задоволенні клопотання про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих дій - особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи захисником, рішення слідчого, прокурора про зміну порядку досудового розслідування та продовження його згідно з правилами, передбаченими главою 39 КПК України - підозрюваним, його захисником чи законним представником, потерпілим, його представником чи законним представником протягом десяти днів з моменту прийняття рішення, вчинення дії або бездіяльності. Якщо рішення слідчого чи прокурора оформлюється постановою, строк подання скарги починається з дня отримання особою її копії.
Відповідно до ч.2 ст. 307 КПК України ухвала слідчого судді за результатами розгляду скарги на рішення, дії чи бездіяльність під час досудового розслідування може бути про: скасування рішення слідчого чи прокурора, зобов'язання припинити дію, зобов'язання вчинити певну дію, відмову у задоволені скарги.
Відповідно до ст.55 Кримінального процесуального кодексу України, потерпілим у кримінальному провадженні може бути фізична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано моральної, фізичної або майнової шкоди, а також юридична особа, якій кримінальним правопорушенням завдано майнової шкоди. Права і обов'язки потерпілого виникають в особи з моменту подання заяви про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяви про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілому вручається пам'ятка про процесуальні права та обов'язки особою, яка прийняла заяву про вчинення кримінального правопорушення. Потерпілим є також особа, яка не є заявником, але якій кримінальним правопорушенням завдана шкода і у зв'язку з цим вона після початку кримінального провадження подала заяву про залучення її до провадження як потерпілого. Потерпілим не може бути особа, якій моральна шкода завдана як представнику юридичної особи чи певної частини суспільства. За наявності очевидних та достатніх підстав вважати, що заява, повідомлення про кримінальне правопорушення або заява про залучення до провадження як потерпілого подана особою, якій не завдано шкоди, зазначеної у частині першій цієї статті, слідчий або прокурор виносить вмотивовану постанову про відмову у визнанні потерпілим, яка може бути оскаржена слідчому судді. Якщо особа не подала заяву про вчинення щодо неї кримінального правопорушення або заяву про залучення її до провадження як потерпілого, то слідчий, прокурор, суд має право визнати особу потерпілою лише за її письмовою згодою. За відсутності такої згоди особа в разі необхідності може бути залучена до кримінального провадження як свідок.
Статтею 220 Кримінального процесуального кодексу України встановлено, що клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій слідчий, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав. Про результати розгляду клопотання повідомляється особа, яка заявила клопотання. Про повну або часткову відмову в задоволенні клопотання виноситься вмотивована постанова, копія якої вручається особі, яка заявила клопотання, а у разі неможливості вручення з об'єктивних причин - надсилається їй.
Як встановлено, в оскарженій постанові слідчого від 25.08.2025 проаналізовано склад кримінального правопорушення за частиною першою статті 194-1 КК (визначено об'єкт, предмет правопорушення, об'єктивну, суб'єктивну сторони, суб'єкт та об'єкт правопорушення); із посиланням на частину п'яту статті 55 КПК констатовано можливість відмови у задоволенні заяви про визнання особи потерпілим.
Однак вказана постанова не містить мотивів у частині заявлених ОСОБА_3 обставин щодо завдання йому матеріальної та моральної шкоди; не містить висновку про відсутність такої шкоди, про очевидну відсутність причинного зв'язку між кримінальним правопорушенням та заподіяною шкодою.
Керуючись наведеним, необхідно дійти висновку, що оскаржена постанова слідчого не відповідає вимогам у частині мотивованості, а отже підлягає скасуванню; на підставі пункту 2 частини другої статті 307 КПК приходжу до висновку про необхідність зобов'язання слідчого винести мотивовану постанову за ініційованим ОСОБА_3 питанням.
У іншій частині скарги суд відмовляє, оскільки статтею 307 КПК України визначено вичерпний перелік результатів розгляду слідчим суддею скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування. Такий спосіб захисту, як зобов'язати слідчого прийняти конкретне рішення не передбачений статтею 307 КПК України.
В силу ст.40 КПК України, слідчий (дізнавач), здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Основним завданням слідчого судді при виконанні функцій судового контролю є встановлення факту, чи дійсно права і свободи людини було порушено або вони порушуються; чи було створено або створюються перешкоди для їх реалізації; чи має місце інше ущемлення прав і свобод, які перешкоди він зобов'язаний поновити або усунути для їх реалізації.
Тобто, слідчий є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку забороняється, тому вказані вище вимоги скаржника суперечать нормам кримінального процесуального законодавства.
Керуючись статтями 303, 304, 306, 307 КПК України, слідчий суддя
ухвалив:
скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.
Скасувати постанову слідчого СВ Білгород-Дністровського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 25.08.2025 про відмову у визнані потерпілим ОСОБА_3 у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024.
Зобов'язати слідчого ОСОБА_4 СВ Білгород-Дністровського ВП ГУНП в Одеській області розглянути заяву ОСОБА_3 від 10.08.2025 у кримінальному провадженні № 12024162240000301 від 04.03.2024 із винесенням вмотивованої постанови.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали складено . 31.10.2025.
Слідчий суддя ОСОБА_1