Справа №766/13197/25
н/п 3/766/4616/25
05.11.2025 року м. Херсон
Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Дорошинська В.Е., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Херсонській області про адміністративні правопорушення, передбачені ч. 3 ст. 130, ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП) відносно: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив,-
ОСОБА_1 , будучи двічі протягом року притягнутим до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП, 10.08.2025 о 22 год. 27 хв., в м. Херсоні, по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії, 31, керував транспортним засобом «Opel Kadett » реєстраційний номер НОМЕР_2 з ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка що не відповідає обстановці). Від проходження медичного огляду в медичному закладі на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку та на місці зупинки за допомогою технічного приладу газоаналізатору відмовився. Подія фіксувалася шляхом безперервної зйомки на б/к 476602, 476929.
Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Крім того, ОСОБА_1 10.08.2025 о 22 год. 27 хв., в м. Херсоні, по вул. 49 Херсонської Гвардійської Дивізії, 31, керував транспортним засобом «Opel Kadett » реєстраційний номер НОМЕР_2 , будучи позбавленим права керування транспортним засобом на підставі постанови Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2024 року, вчинив правопорушення повторно протягом року, постанова серії ЕНА №3929267 ч.4 ст.126 КУпАП від 25.01.2025 року.
Своїми діями, ОСОБА_1 порушив п.2.1а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. №1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 5 ст. 126 КУпАП, а саме: повторне, протягом року керування транспортним засобом особою, яка позбавлена права керування транспортним засобом.
В судові засідання , призначені 10.09.2025 року, 22.09.2025 року, 13.10.2025 року, 27.10.2025 року, 05.11.2025 року, ОСОБА_1 не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, шляхом направлення судових повісток на вказану в протоколі адресу проживання, смс-повідомлень, підтвердження про отримання яких наявні в матеріалах справи, та розміщення оголошення про виклик на офіційному сайті Херсонського міського суду Херсонської області.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту.
В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника.
Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява № 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява №50966/99 від 14.10.2003).
Протоколи про адміністративні правопорушення було складено у присутності ОСОБА_1 ( про що свідчить відеозапис), отже останньому було відомо про існування судових проваджень відносно нього. Проте зловживаючи своїми правами, останній не вжив належних заходів, щоб дізнатись про стан судового провадження, заяв та клопотань, у тому числі про зміну місця проживання, до суду не подавав.
Відсутність правопорушника, під час розгляду адміністративних матеріалів, за жодних обставин не може виступати, як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, оскільки це буде означати про безкарність такої поведінки.
З огляду на викладене судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП, не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому суд вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколах про адміністративні правопорушення за відсутності останнього.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними дослідженими в судовому засіданні доказами:
за ч.3 ст.130 КУпАП:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 601980 від 10.08.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.5 ПДР України, згідно якого ОСОБА_1 , відмовився від проходження медичного огляду на стан сп'яніння у встановлено Законом порядку;
- відеофайлами з нагрудного відеореєстратора поліцейського, котрий здійснював оформлення вчиненого особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП, які кореспондуються з фактичними обставинами справи та вказують на факти порушення водієм вказаних Правил дорожнього руху України. Суддя звертає увагу, що такі відеозаписи із нагрудного відеореєстратора інспектора, якими зафіксовано обставини, є доказом, котрий може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України, про що констатовано у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 15.11.2018 року у справі № 678/991/17, адміністративне провадження № К/9901/6128/18 на якому зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого ОСОБА_1 відмовився пройти огляд на місці;
- направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння від 10.08.2025 року;
- рапортами;
- постановами Херсонського міського суду Херсонської області від 03.12.2024 року, та від 11.06.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1,2 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП;
-довідкою старшого інспектора сектору адміністративної практики УПП в Херсонській області, згідно якої, ОСОБА_1 двічі притягався до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130, ч.2 ст.130, та за ч.5 ст.126 КУпАП;
- довідкою інспектора сектору адміністративної практики УПП в Херсонській області, згідно якої, ОСОБА_1 є власником транспортного засобу мотоциклу номерний знак НОМЕР_3 ;
за ч.5 ст.126 КУпАП,
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 601969 від 10.08.2025, в якому викладені обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, зокрема, останнім допущено порушення вимог п. 2.1а ПДР України, згідно якого останній керував транспортним засобом, не маючи права керування транспортним засобом. Правопорушення вчинене повторно протягом року;
- довідкою старшого інспектора сектору адміністративної практики Херсонського УПП в Херсонській області від 10.08.2025 року, згідно якої ОСОБА_1 притягався до адміністративної відповідальності за ч. 4 ст.126 КУпАП, отримував посвідчення водія на право керування транспортними засобами та має у власності транспортний засіб мотоцикл н.з. НОМЕР_3 ;
- постановою серії ЕНА № 3929267 від 25.01.2025 року за ч. 4 ст.126 КУпАП;
Оцінюючи викладене, необхідно враховувати таке.
Відповідно до ч. 1 ст.7КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1ст. 9 КУпАП).
Відповідно до ст.ст.1 та 8 Основного Закону Україна є правовою державою, де визнається і діє принцип верховенства права. Згідно з положеннямист.129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
У відповідності до пункту 1 частини першої статті 247КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так, ст.251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно ст.252КУпАПорган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Так п. 2.5. ПДР України покладає на водія обов'язок на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Наведена норма не містить виключень і обставин, які б надавали водію право відмовитись від такого огляду.
Дії поліцейських в наведеній ситуації в першу чергу регламентовані нормами Наказу МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 р. №1452/735 «Про затвердження Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», відповідно до п. 2 розділу І якого огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
Огляд на стан сп'яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров'я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку) (п. 6 розділу І Інструкції).
Згідно із п. 7 зазначеної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення(далі заклад охорони здоров'я).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки алкогольного сп'яніння у ОСОБА_1 , що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп'яніння на місці або в умовах медичного закладу.
Оскільки ж відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, представниками поліції з дотриманням вищевикладених вимог Інструкції, було складено протокол про адміністративне правопорушення за ст. 130 КУпАП.
З досліджених судом доказів вбачається, що ОСОБА_1 не зважаючи на вимогу поліцейських пройти огляд на стан алкогольного спяніння, відмовився, що мало свій прояв фактично у активних діях, метою яких було уникнення процедури відповідного огляду.
Оскільки ж ОСОБА_1 двічі протягом року піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП, а саме 03.12.2024 року за ч.1 ст.130 КУпАП, 11.06.2025 року за ч.2 ст.130 та ч.5 ст.126, 36 КУпАП, то наявні ознаки адміністративного правопорушення передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП.
Крім того, ОСОБА_1 керував транспортним засобом, будучи позбавленим права керування транспортним засобом та притягувався до відповідальності за ч. 4 ст. 126 КУпАП, тому наявні ознаки повторного порушення протягом року вимог п. 2.1 «а» ПДР.
Так п. 2.1 «а» ПДР України, покладає на водія механічного транспортного засобу обов'язок, мати при собі посвідчення на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що досліджені судом докази узгоджуються між собою щодо часу, місця та обставин інкримінованих ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, відповідальність за які передбачена ч.3 ст.130, ч.5 ст.126 КУпАП, ставити під сумнів, які підстав немає.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності виходжу з наступного.
Відповідно до положень ст. 15 Закону України «Про дорожній рух» від 30 червня 1993 року № 3353-XII право на керування транспортними засобами відповідної категорії підтверджується посвідченням водія транспортного засобу з установленим терміном дії. Забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Положенням про порядок видачі посвідчень водія та допуску громадян до керування транспортними засобами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 травня 1993 року № 340, передбачено, що позбавлення водіїв права на керування транспортними засобами здійснюється відповідно до законодавства (п. 20).
Виходячи із системного аналізу зазначених норм, суд вважає, що правова природа стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної статті КУпАП, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Так, внаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
Відповідно до вимог ст.36 КУпАП при вчиненні однією особою двох або більше адміністративних правопорушень адміністративне стягнення накладається за кожне правопорушення окремо. Якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
До основного стягнення в цьому разі може бути приєднано одне з додаткових стягнень, передбачених статтями про відповідальність за будь-яке з вчинених правопорушень.
ОСОБА_1 вчинив декілька адміністративних правопорушень, які розглядаються одночасно одним і тим же органом, у відповідності до ч. 2 ст. 36 КУпАП стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, а саме: ч.3 ст.130 КУпАП.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Відповідно до ч. 1 ст. 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
Матеріали даної справи не містять відомостей про власника транспортного засобу «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 та який не перебуває у приватній власності останнього.
Враховуючи, що транспортний засіб «Опель Кадет» реєстраційний номер НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_1 не перебуває у приватній власності останнього, суд вважає за неможливе застосувати до останнього, додаткове стягнення у вигляді конфіскації транспортного засобу, який йому не належить.
Враховуючи викладене вище, правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, при накладенні стягнення суд враховує характер вчинених правопорушень, особу порушника, обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено, та приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу, оскільки вказаний транспортний засіб не перебуває у приватній власності ОСОБА_1 , що відповідає санкції ч.3 ст.130 КУпАП, яке, на думку суду, є достатнім для виправлення порушника і попередження вчинення ним нових правопорушень.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605,60 грн.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 33, 36, 40-1, ч.5 ст.126, ч. 3 ст. 130, 250-252, 280, 283, 284 КУпАП, -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, визнати винним у вчиненні адміністративних правопорушень передбачених ч.3 ст. 130 та ч. 5 ст. 126 КУпАП та у відповідності до ч.2 ст.36 КУпАП накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян що становить 51000 (п'ятдесят одну тисячу) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 10 (десять) років та без конфіскації транспортного засобу.
(Рахунок отримувача: UA578999980313090149000021001, Одержувач - ГУК у м. Херсон обл. /Херсон обл./21081300, Код отримувача(код за ЄДРПОУ) - 37959517, Банк отримувач - Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , місце роботи не повідомив, на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 гривень.
(Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783, Банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити ОСОБА_1 , що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пр ед'явлена до виконання протягом трьох місяців
СуддяВ. Е. Дорошинська