Справа №766/15897/25
н/п 1-кс/766/7761/25
03.11.2025 року м. Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , розглянувши в судовому засіданні клопотання заступника керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 про продовження строку дії запобіжного заходу у кримінальному провадженні №62025080200001067 від 26.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, -
встановив:
Заступник керівника Херсонської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Південного регіону ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
Мотивуючи клопотання, прокурор вказує, що до Херсонського міського суду Херсонської області 26.09.2025 скеровано обвинувальний акт у кримінальному провадженні №62025080200001067 від 26.05.2025 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Встановлено, що наказом командира військової частини НОМЕР_1 №281 від 10.09.2024 ОСОБА_4 зараховано до особового складу вказаного підрозділу, поставлено на всі види забезпечення та призначено на посаду кухара господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України, які проходять військову службу відповідно до законодавства.
З 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, з часу видання Президентом України Указу № 64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» та затвердження його Законом України № 2102-IX Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» та до теперішнього часу, відповідно до Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» почав діяти воєнний стан в Україні.
Будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією, солдат ОСОБА_4 , відповідно до вимог ст. ст. 9, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (надалі Статуту), ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, суворо дотримуватися Статутів Збройних Сил України, бути дисциплінованим, беззастережно виконувати накази командирів, знати та виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених за посадою, бути зразком високої культури, скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей, забезпечувати додержання особовим складом відділення військової дисципліни, вживати заходів для запобігання вчиненню правопорушень військовослужбовцями відділення, постійно працювати над удосконаленням особистого стилю роботи, бути взірцем для особового складу відділення щодо виконання службових обов'язків, виховувати поважне ставлення особового складу відділення до військової служби та свого військового фаху, розвивати в них патріотичні почуття та моральну готовність до захисту держави.
Разом з цим, солдат ОСОБА_4 , достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх порушення, вчинивши військовий злочин за наступних обставин.
Так, ОСОБА_4 , проходячи військову службу за мобілізацією, будучи забезпеченим речовим, грошовим, продовольчим та іншими видами забезпечення, 20 лютого 2025 року вирішив тимчасово ухилитися від військової служби та самовільно залишив місце несення служби, мотивуючи свої дії особистими обставинами, не пов'язаними із проходженням військової служби.
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_4 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 2, 11, 16, 49, 127, 128 Статуту, ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, в умовах воєнного стану, 20 лютого 2025 року самовільно залишив місце несення служби, що поблизу населеного пункту Новорайськ, Херсонської області, та, як наслідок, ухилився від проходження військової служби на період більше трьох діб та до теперішнього часу.
Таким чином, у період з 20.02.2025 до теперішнього часу, тобто понад три доби, солдат ОСОБА_4 без поважних причин обов'язки військової служби не виконував, до військової частини безпідставно не прибував, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням обов'язків військової служби та не вживаючи жодних заходів для з'явлення у військову частину, звернення до правоохоронних або інших державних органів чи органів військового управління, за наявності реальної можливості для цього. При цьому, солдат ОСОБА_4 документів, підтверджуючих поважність та законність відсутності на військовій службі, до військової частини не надавав.
У вчиненні кримінального правопорушення обвинувачуються ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Запоріжжя, українець, громадянин України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимий, військовослужбовець військової служби за мобілізацією, кухар господарчого відділення взводу матеріального забезпечення 3 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , солдат.
Причетність ОСОБА_4 до скоєння інкримінованого йому кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, якими повністю обґрунтовуються пред'явлена підозра та обвинувачення, а саме показаннями свідків, висновком службового розслідування та іншими матеріалами досудового розслідування, які у своїй сукупності узгоджуються між собою.
У відповідності до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 402-405, 407, 408, 429 Кримінального кодексу України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті - тримання під вартою.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
У відповідності до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Аналізуючи матеріали кримінального провадження сторона обвинувачення приходить до висновку щодо наявності наступних ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, усвідомлюючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення і передбачене покарання за його вчинення, ОСОБА_4 може умисно ухилятися від явки до органу досудового розслідування, прокурора, слідчого судді або переховуватись від органів досудового розслідування та суду, чим може перешкоджати встановленню істини по справі. Про вказані наміри ОСОБА_4 свідчить його поведінка, оскільки достовірно знаючи свої обов'язки, передбачені зазначеним вище законодавством, яке регламентує порядок виконання військового обов'язку і проходження військової служби, маючи можливість належно їх виконувати, свідомо допустив їх грубе порушення, вчинивши військовий злочин, передбачений ч. 5 ст. 407 КК України, а саме нез'явлення вчасно до місця служби військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
Зазначені обставини свідчать про необхідність його ізоляції, задля припинення можливості переховуватися від суду і слідства та перешкоджати виконанню процесуальних рішень, що є вагомою підставою вважати, що єдиним дієвим у даному випадку запобіжним заходом для ОСОБА_4 буде саме тримання під вартою.
Таким чином, наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України.
Підозрюваний ОСОБА_4 , перебуваючи на волі, самостійно або через інших осіб може перешкоджати встановленню істини у справі, узгоджувати свої показання з показаннями інших осіб, у тому числі військовослужбовцями його підрозділу, які визнані свідками у справі, надавати цим особам поради з урахуванням відомих йому обставин справи, схиляти їх до дачі завідомо неправдивих показань в ході досудового розслідування, з метою створення собі «алібі» щодо його непричетності до вчинення інкримінованого йому правопорушення, тим самим перешкоджати встановленню істини в кримінальному провадженні, що дає підстави стверджувати, що інший запобіжний захід, крім тримання під вартою, не зможе ефективно забезпечити виконання запланованих процесуальних рішень у кримінальному провадженні. У випадку не застосування до підозрюваного запобіжного заходу, існує вірогідність незаконного впливу на свідків. Вказані дії можуть протиправно перешкоджати кримінальному провадженню та встановленню всіх обставин події, зокрема, перешкоджати їх прибуттю до слідчого, прокурора або суду, іншим чином вплинути на своїх колишніх знайомих по службі тощо.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Також, підозрюваний ОСОБА_4 вчинив військовий злочин в умовах воєнного стану, що може свідчити про відсутність у останнього бажання підкорятися наказам командування та проходження подальшої служби у Збройних силах України, що як наслідок може призвести до вчинення ним нових військових злочинів або продовжувати вчиняти інші подібні злочини.
Вказане свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
З урахуванням викладеного, найбільш доцільним є застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а інший, більш м'який, запобіжний захід не зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків та запобігти наведеним вище ризикам.
Ухвалою від 08.09.2025 слідчим суддею Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_5 застосовано до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.11.2025 року включно.
26.09.2025 обвинувальний акт у вищезазначеному кримінальному провадженні скеровано до Херсонського міського суду Херсонської області, для розгляду по суті, проте підготовче судове засідання призначено поза межами дії запобіжного заходу (27.11.2025 о 14.00 годині), тому виникла необхідність його продовження у слідчого судді.
Водночас, у разі застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави та подальшого його звільнення з під варти, у зв?язку із внесенням застави, на підставі ст. 194 КПК України, існує обґрунтована необхідність у покладені на обвинуваченого наступних обов?язків: не відлучатись із населеного пункту, місця служби де військовослужбовець проходить військову службу без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (місця проходження служби); утримання від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні; прибувати до слідчого, прокурора або суд за першою вимогою.
Посилаючись на вищевикладені обставини, прокурор просить клопотання задовольнити.
Вивчивши клопотання, додані до нього матеріали, вислухавши пояснення прокурора, який підтримав клопотання, просив продовжити щодо обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.
Вислухавши пояснення обвинуваченого, який при вирішенні клопотання покладався на розсуд суду, слідчий суддя дійшов до наступного.
Відповідно до ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;
2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;
4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно ст. 197 КПК України строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом. Сукупний строк тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого під час досудового розслідування не повинен перевищувати дванадцяти місяців - у кримінальному провадженні щодо тяжких або особливо тяжких злочинів.
Згідно ч. 3 ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити:
1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою;
2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Відповідно до ч. 4, 5 ст. 199 КПК України, слідчий суддя зобов'язаний розглянути клопотання про продовження строку тримання під вартою до закінчення строку дії попередньої ухвали згідно з правилами, передбаченими для розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу. Слідчий суддя зобов'язаний відмовити у продовженні строку тримання під вартою, якщо прокурор, слідчий не доведе, що обставини, зазначені у частині третій цієї статті, виправдовують подальше тримання підозрюваного, обвинуваченого під вартою.
Відповідно до ч. 6 ст. 199 КПК, у разі закінчення строку запобіжного заходу до проведення підготовчого судового засідання прокурор не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення строку дії попередньої ухвали про застосування запобіжного заходу може подати клопотання про його продовження. Розгляд такого клопотання здійснюється слідчим суддею за правилами цієї статті.
Відповідно до ч.1 ст. 201 КПК України підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
06.09.2025 ОСОБА_4 затримано в порядку т. 208 КПК України та цього ж дня повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
08.09.2025 ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва ОСОБА_5 відносно підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 04.11.2025 включно, з визначенням застави в розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень, у разі внесення застави покладенням наступних обов'язків: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, тобто з міста Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; прибувати до слідчого, прокурора або суду за кожною вимогою; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування із свідками у даному кримінальному провадженні.
29.09.2025 ухвалою судді Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_6 призначено підготовче судове засідання на 27.11.2025 року о 14:00 год. за обвинувальним актом у кримінальному провадженні №62025080200001067 від 26.05.2025 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Враховуючи доведеність існування обставин, які свідчать про те, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років, раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, одружений, утриманців не маючий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , підозру визнав, обставини вчинення кримінального правопорушення не заперечував, підозра обґрунтована вагомими доказам, що дає достатні підстави вважати про наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на потерпілого, свідка, у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, також враховуючи те, що заявлені ризики, які виправдовують тримання обвинуваченого під вартою не зменшилися, підстав для застосування слідчим суддею більш м'якого запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою наразі не встановлено.
Враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, матеріальний стан обвинуваченого, а також те, що ОСОБА_4 раніше не судимий в силу ст. 89 КК України, одружений, утриманців не маючий, офіційно не працевлаштований, має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , враховуючи, що розмір застави не може бути завідомо непомірним для обвинуваченого, також враховуючи, що відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2025 відносно нього було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, слідчий суддя приходить до висновку, що застава має бути визначена у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60 560 гривень,.
Окрім цього, враховуючи, що прокурор в клопотанні не просить покласти на обвинуваченого обов'язки, передбачені ст. 194 КПК України, у випадку внесення застави, яка може бути внесена у будь-який момент до 01.01.2026 року, з урахуванням того, що ухвалою слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 08.09.2025 року до обвинуваченого ОСОБА_4 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави та з покладенням відповідних обов'язків на останнього, у зв'язку з чим слідчий суддя вважає не необхідне покласти на ОСОБА_4 наступні обов'язки: не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, тобто з міста Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи; утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні, у зв'язку з чим слідчий суддя приходить до висновку щодо часткового задоволення клопотання.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 131, 132, 176-205 КПК України, слідчий суддя,-
постановив:
Клопотання задовольнити частково.
Продовжити строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на 60 днів, тобто до 01.01.2026 року включно, з визначенням застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560,00 гривень.
У випадку внесення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , застави, вважати обраним до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді застави, зобов'язавши його прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора або суду.
Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , наступні обов'язки:
- не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, тобто з міста Запоріжжя, без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.
Встановити строк дії ухвали до 01.01.2026 року включно.
В іншій частині клопотання - відмовити.
Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Повний текст ухвали оголошено в приміщенні суду 05.11.2025 року о 11 год. 55 хв.
Слідчий суддяОСОБА_1