04 листопада 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/4013/25
Провадження № 22-ц/820/2197/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Талалай О. І. (суддя-доповідач), Грох Л. М., П'єнти І. В.
розглянув у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2025 року (суддя Павловська А. А.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, суд
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ЕЙС» (далі - ТОВ «ФК «ЕЙС»), звертаючись до суду із вказаним позовом, зазначало, що 08 жовтня 2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі був укладений кредитний договір № 996686936, за умовами якого відповідачу наданий кредит у сумі 15000 грн зі сплатою процентів за користування коштами. Зобов'язання за договором ОСОБА_1 не виконав.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт відступив фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги. 28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 19, якою продовжили строк дії договору факторингу до 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2020 року додатковою угодою № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року сторони дійшли згоди викласти текст договору в новій редакції. 31 грудня 2021 року сторони зазначеного договору факторингу уклали додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2022 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон плюс» уклали додаткову угоду № 31, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2023 року, інші умови договору залишились без змін в редакції договору факторингу від 31 грудня 2020 року. 31 грудня 2023 року сторони договору факторингу уклали додаткову угоду № 32, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 168 від 11 січня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року на загальну суму 41484 грн 38 коп.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 на строк до 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року, № 3 від 30 грудня 2022 року про продовження строку дії договору факторингу, остаточно до 30 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 60704,95 грн.
26 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 26/12/Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року. Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 26/12/Е від 26 грудня 2024 року від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 60704,95 грн.
Загальна сума заборгованості за кредитним договором складає 60704,95 грн, з яких: 14999,50 грн - заборгованість за кредитом, 45705,45 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Зазначену заборгованість позивач просив стягнути з відповідача.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2025 року в позові відмовлено.
ТОВ «ФК «ЕЙС», не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Посилається на незаконність рішення суду. Суд зробив помилковий висновок про відсутність у ТОВ «ФК «ЕЙС» права вимоги до відповідача за кредитним договором. 28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, умовами якого визначено, що право вимоги - це всі права клієнта за кредитними договорами, зокрема, права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди, за умовами яких продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року. Передача права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року підтверджується відповідними договорами факторингу та підписаними реєстрами прав вимоги.
Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи.
Апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до пунктів 3 і 4 частини 1 статті 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Установлено, що 08 жовтня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 уклали в електронній формі договір кредитної лінії № 996686936, відповідно до умов якого кредитодавець зобов'язується надати позичальникові кредит у вигляді кредитної лінії, в розмірі кредитного ліміту на суму 15000 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «Смарт» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (пункт 1.1. договору).
Пунктом 1.3. договору передбачено, що кредитодавець надає перший транш за договором в сумі 15000 грн одразу після укладення договору, який має бути повернуто до 07 грудня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.7. договору кредитна лінія надається строком на 30 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 07 грудня 2021 року. У випадку надання першого траншу не в день укладення договору строк дії кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення договору по відношенню до дати надання першого траншу за договором.
Сторони погодили, що встановлений в пункті 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах обслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена (пункт 1.8. договору).
Згідно з пунктом 1.9. договору за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
1.9.1. виключно на період строку, визначеного в п. 1.7. договору нарахування процентів за користування кредитом здійснюється щоденно за дисконтною процентною ставкою в розмірі 722,70 процентів річних, що становить 1,98 процентів від суми кредиту за кожний день користування ним;
1.9.2. за умови продовження строку дисконтного періоду, на умовах п. 1.8. договору, з наступного дня після закінчення вказаного в п. 1.7 договору строку, нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за індивідуальною процентною ставкою в розмірі 513,18 процентів річних, що становить 1,41 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним. Кредитодавець за своїм вибором може надавати позичальнику знижки на розмір індивідуальної процентної ставки, про що останній інформується в особистому кабінеті.
1.9.3. якщо позичальник користуватиметься кредитом після закінчення дисконтного періоду без своєчасної оплати процентів в порядку, передбаченому п. 1.8. договору, умови щодо нарахування процентів за дисконтною та індивідуальною процентною ставкою за весь строк дисконтного періоду скасовуються з дати надання кредиту і до взаємовідносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за базовою процентною ставкою в розмірі 766,50 процентів річних, що становить 2,10 процентів в день від суми кредиту за кожний день користування ним, відповідно до чого позичальник зобов'язується сплатити кредитодавцю різницю між нарахованими процентами за базовою процентною ставкою та фактично сплаченими процентами за дисконтною та індивідуальною процентними ставками за весь строк користування кредитом протягом Дисконтного періоду. З огляду на вищезазначене та у порядку ст 212 Цивільного кодексу України сторони домовились, що відкладальною обставиною за цим Договором щодо виникнення у позичальника зобов'язань по сплаті процентів за базовою процентною ставкою від дати отримання кредиту по дату закінчення дисконтного періоду, є факт продовження користування кредитом понад строк дисконтного періоду з врахуванням всіх продовжень строку дисконтного періоду на умовах п. 1.8. цього договору.
Згідно з пунктом 1.14.1. договору орієнтовна вартість кредиту для суми кредиту за першим траншем, що вказана в пункті 1.3. договору, за умови застосування до відносин між сторонами правил нарахування процентів за дисконтною процентною ставкою складає 21345 грн та включає в себе загальні витрати за кредитом у вигляді процентів за користування кредитом у розмірі 6345 грн та суму кредиту в розмірі 15000 грн. Орієнтовна реальна процентна ставка, розрахована згідно з методикою Національного банку України, складає 7211,27% річних, при цьому загальна вартість першого траншу за кредитом у процентному вираженні за строк дисконтного періоду складає 142,30% від суми першого траншу.
Відповідно до пункту 4.1. договору невід'ємною частиною цього договору є Правила та паспорт споживчого кредиту, що надано позичальнику до укладення договору. Уклавши цей договір, позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов'язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті кредитодавця www.moneyveo.ua.
ОСОБА_1 підписав договір кредитної лінії № 996686936 шляхом накладення електронного підпису одноразовим ідентифікатором (MNV94Z5W).
У заявці на отримання грошових коштів в кредит від 08 жовтня 2021 року відповідач зазначив номер карти 4029-61ХХ-ХХХХ-3891.
Факт перерахування ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» обумовленої кредитним договором суми кредиту 15000 грн на вказаний позичальником рахунок з використанням банківської карти підтверджується платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 08 жовтня 2021 року, довідкою № 664 від 02 грудня 2024 року, листом Акціонерного Банку «Південний» від 04 березня 2025 року, випискою з рахунка приватного клієнта за 11.10.2021.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» (клієнт) і ТОВ «Таліон Плюс» (фактор) був укладений договір факторингу № 28/1118-01, відповідно до умов якого клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених цим договором.
28 листопада 2019 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 19 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу продовжено до 31 грудня 2020 року.
31 грудня 2020 року сторони договору факторингу уклали Додаткову угоду № 26 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, відповідно до якої строк дії договору продовжено до 31 грудня 2021 року. В Додатковій угоді договір факторингу викладено в новій редакції, проте його дата залишилась незмінною 28 листопада 2018 року.
31 грудня 2021 року ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 27, якою продовжили строк дії договору до 31 грудня 2022 року.
31 грудня 2022 року сторони договору факторингу уклали Додаткову угоду № 31, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року було продовжено до 31 грудня 2023 року.
31 грудня 2023 рокуТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» уклали Додаткову угоду № 32 до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року, згідно з якою строк дії договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року продовжено до 31 грудня 2024 року.
Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 168 від 11 січня 2022 року до договору факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року до ТОВ «Таліон плюс» перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року на загальну суму 41484 грн 38 коп.
05 серпня 2020 року ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали договір факторингу № 05/0820-01 на строк до 04 серпня 2021 року. В подальшому ТОВ «Таліон Плюс» і ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» уклали додаткові угоди № 2 від 03 серпня 2021 року, № 3 від 30 грудня 2022 року про продовження строку дії договору факторингу остаточно до 30 грудня 2024 року. Відповідно до витягу з Реєстру прав вимоги № 10 від 31 липня 2023 року до договору факторингу № 05/0820-01 від 05 серпня 2020 року від ТОВ «Таліон Плюс» до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 60704,95 грн.
26 грудня 2024 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» і ТОВ «ФК «ЕЙС» уклали договір факторингу № 26/12/Е, за умовами якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року.
Відповідно до витягу з Реєстру боржників до договору факторингу № 26/12/Е від 26 грудня 2024 року від ТОВ ФК «Онлайн Фінанс» до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 60704,95 грн.
За розрахунком позивача заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року складає 60704,95 грн, з яких: 14999,50 грн - заборгованість за кредитом, 45705,45 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Відмовляючи в позові, суд виходив з того, що за договором факторингу № 28/1118-01 від 28 листопада 2018 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «Таліон Плюс» не могло перейти право вимоги до відповідача за кредитним договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року. Відповідно таке право не перейшло й до позивача.
Проте такий висновок суду не відповідає обставинам справи та вимогам закону.
Частиною 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 207 ЦК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» (далі - Закон) зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частин 3, 5, 6, 7 і 12 статті 11 Закону електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями статті 12 Закону у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:
електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;
електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;
аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частина 2 статті 639 ЦК України).
Установлено, що договір кредитної лінії № 996686936 від 08 жовтня 2021 року підписаний ОСОБА_1 електронним підписом одноразовим ідентифікатором MNV94Z5W, що відповідає наведеним вище нормам права.
Зазначений договір містить персональні дані відповідача, зокрема, місце проживання, РНОКПП, електронну адресу, номер мобільного телефону. Також у договорі визначено порядок та умови надання кредиту, сплати процентів та строк дії.
Факт перерахування ОСОБА_1 на рахунок коштів у сумі 15000 грн підтверджено платіжним дорученням ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» від 08 жовтня 2021 року, довідкою № 664 від 02 грудня 2024 року та листом Акціонерного Банку «Південний» від 04 березня 2025 року, випискою з рахунка приватного клієнта за 11.10.2021.
Помилковим є висновки суду першої інстанції про недоведеність факту переходу до позивача права вимоги до відповідача за кредитним договором.
Згідно з частинами 1 і 3 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
За змістом частини 1 статті 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов?язання клієнта перед фактором.
Надані копії договорів та витяги з реєстру боржників підтверджують факт переходу до позивача права вимоги до ОСОБА_1 за укладеним ним з ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» кредитним договором.
Перехід права вимоги до ОСОБА_1 за договором № 996686936 від 08 жовтня 2021 року від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ТОВ «ФК «Таліон плюс», до ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та відповідно до ТОВ «ФК «ЕЙС» позивач підтвердив належними та допустимими доказами.
28 листопада 2018 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» і ТОВ «Таліон Плюс» був укладений договір факторингу № 28/1118-01, умовами якого визначено, що право вимоги - це всі права клієнта за кредитними договорами, зокрема, права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому. В подальшому між сторонами були укладені додаткові угоди, за умовами яких продовжено строк дії договору до 31 грудня 2024 року.
ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим за договором кредитної лінії № 996686936 від 08 жовтня 2021 року виникла заборгованість у сумі 60704,95 грн, з яких: 14999,50 грн - заборгованість за кредитом, 45705,45 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Наявність заборгованості підтверджується розрахунком і випискою по особовому рахунку.
Розрахунок заборгованості відповідач не спростував.
З огляду на викладене доводи апеляційної скарги про наявність правових підстав для задоволення позову заслуговують на увагу.
Рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про задоволення позовних вимог.
На підставі частин 1, 2 і 13 статті 141 ЦПК України документально підтверджені судові витрати позивача по оплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги, на професійну правничу допомогу потрібно стягнути з відповідача.
Сплата судового збору у сумі 6056 грн підтверджується платіжними інструкціями від 10.02.2025 і від 04.09.2025.
На обґрунтування заявленого позивачем розміру витрат на правничу допомогу в суді першої інстанції позивач надав копію договору про надання правничої допомоги № 27/12/24 від 27 грудня 2024 року, укладеного між АБ «Тараненко та партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС», протокол погодження вартості послуг до договору про надання правничої допомоги № 27/12/24 від 27 грудня 2024 року, додаткову угоду № 1 до договору про надання правничої допомоги, довіреність від 19 вересня 2024 року та акт прийому-передачі наданих послуг від 27 грудня 2024 року на суму 7000 грн.
Про неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу ОСОБА_1 не заявляв.
З урахуванням практики ЄСПЛ при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Враховуючи складність справи, значення справи для сторін, виконаної адвокатом роботи, наведених вище норм права, обґрунтованості витрат з урахуванням критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру, колегія суддів вважає, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Керуючись статтями 374, 376, 382, 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» задовольнити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 08 серпня 2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення.
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (місцезнаходження вулиця Поправки Юрія, будинко 6, кабінет 13, місто Київ, ІК ЄДРПОУ 42986956) заборгованість за договором кредитної лінії № 996686936 від 08 жовтня 2021 року у розмірі 60704,95 грн (шістдесят тисяч сімсот чотири грн 95 коп.), з яких: 14999,50 грн (чотирнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять грн 50 коп.) - заборгованість за кредитом, 45705,45 грн (сорок п'ять тисяч сімсот п'ять грн 45 коп.) - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» витрати по оплаті судового збору в сумі 6056 грн (шість тисяч п'ятдесят шість грн) і на професійну правничу допомогу в сумі 7000 грн (сім тисяч грн).
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення у випадках, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Повне судове рішення складено 04 листопада 2025 року.
Суддя-доповідач О. І. Талалай
Судді Л. М. Грох
І. В. П'єнта