05.11.2025
Справа № 331/4279/25
Провадження № 1-кс/331/1978/2025
05 листопада 2025 року місто Запоріжжя
Слідчий суддя Олександрівського районного суду міста Запоріжжя ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжі, клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42023082010000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України,
Адвокат ОСОБА_5 , який діє і інтересах підозрюваної ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту майна по кримінальному провадженню № 42023082010000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що 30.07.2025 року під час обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 було вилучено її особисті речі, а саме: жорсткий диск, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T; мобільний телефон iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 .
02.08.2025 року за клопотанням слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 про арешт майна за матеріалами досудового розслідування кримінального провадження № 42023082010000012 від 20.01.2023 року, оголошено ухвалу слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя у справі 331/4279/25 про арешт зазначеного вище майна.
Вважає, що на даний час відпала потреба в застосуванні цього заходу з тих підстав, що вилучені цифрові носії не містять інформації, якої потребує досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні, про що зазначалось як під час обшук, так і слідчому судді.
13.08.2025 року призначалась судова комп'ютерно-технічна експертиза вилучених електронних носіїв, проведення якої закінчено.
На даний час минуло достатньо часу для огляду та експертного дослідження вказаних вище речей, щоб пересвідчитись органу досудового розслідування, що арештоване майно не було знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберегло на собі його слідів та не має відомостей, які можуть бути доказами в даному кримінальному провадженні.
Подальше утримання вилученого майна (після проведення експертизи), яке не використовується правоохоронною структурою за призначенням для потреб провадження, не може вважатись належним порядком забезпечення правомірності володіння цим майном органом досудового розслідування.
З огляду на викладене, адвокат ОСОБА_5 просить скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду м. Запоріжжя від 02.08.2025 року та повернути в користування ОСОБА_4 жорсткий диск, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T; мобільний телефон iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 на її відповідальне зберігання.
Адвокат ОСОБА_5 та підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні вказане клопотання підтримализа викладеними вище мотивами та обґрунтування, просили його задовольнити.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання захисника просив залишити без задоволення, посилаючись на те, що метою накладення арешту на вилучене, в ході обшуку за місцем проживання ОСОБА_4 , майно слідчим суддею визначено забезпечення збереження речових доказів, яке відповідає критеріям ст. 98 КПК України. 30.07.2025 року старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про визнання зазначеного майна речовим доказом у вказаному кримінальному провадженні. 13.08.2025 року, з метою з'ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, зокрема дослідження відомостей, які містяться у вилученому жорсткому диску та мобільному телефоні, старшим слідчим СУ ГУНП в Запорізькій області винесено постанову про призначення судової комп'ютерно-технічної експертизи, яка на даний час перебуває на виконанні. Тому вирішити питання, чи міститься на об'єктах дослідження інформація, яка має значення для кримінального провадження, неможливо.
З огляду на викладене вважає, що на даний час існує потреба в подальшому застосуванні арешту, оскільки вилучене майно передано для виконання експертизи, а ухвала слідчого судді постановлена обґрунтовано та відповідає нормам чинного КПК.
Слідчий суддя, розглянувши клопотання та надані матеріали, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні, дійшов наступного висновку.
При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, згідно ст. ст. 94, 132, 173 КПК України, повинен врахувати правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні або застосування щодо нього конфіскації, в тому числі і спеціальної, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, третіх осіб.
Відповідні дані мають міститися і у клопотанні слідчого чи прокурора, який звертається з проханням арештувати майно, оскільки відповідно до ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, будь-яке обмеження права власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб'єкт, який ініціює таке обмеження, повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Згідно вимог ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Відповідно до ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Так, матеріалами провадження встановлено, що слідчим відділенням Відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування за матеріалами кримінального провадження № 42023082010000012, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України.
30.07.2025 року на підставі ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя було проведено обшук за адресою АДРЕСА_1 (за якою проживає ОСОБА_4 ), де було виявлено та вилучено: жорсткий диск, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T; мобільний телефон iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 .
Ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 02.08.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області ОСОБА_6 та накладено арешт шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження на майно, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: жорсткий диск, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T; мобільний телефон iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1
Згідно змісту вищевказаної ухвали слідчого судді встановлено, що метою накладення арешту на вказане майно є необхідність збереження речових доказів, оскільки доданими слідчим матеріалами до клопотання доведено, що речі, на які просить накласти арешт слідчий, які були виявлені під час обшуку, можуть стати джерелом отримання доказів у кримінальному провадженні, у тому числі цифрових, які можуть на них зберігатись. Матеріалами клопотання підтверджено, що майно, на яке просить накласти арешт слідчий, відповідає критеріям речового доказу, визначеним ст. 98 КПК України.
Постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 30.07.2025 року жорсткий диск, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T та мобільний телефон iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 , які належать підозрюваній, визнані речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.
Постановами старшого слідчого СУ ГУНП в Запорізькій області від 13.08.2025 року у вказаному кримінальному провадженні призначено комп'ютерно-технічну експертизу, об'єктами дослідження яких є жорсткий диск, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T та мобільний телефон iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, які були вилучені під час проведення обшуку 30.07.2025 року за місцем проживання підозрюваної та на які ухвалою слідчого судді накладено арешт.
Вказані постанови про проведення судових комп'ютерно-технічних експертиз разом з об'єктами дослідження, супровідними листами від 18.08.2025 року за вих. № 610/0012/08/4, № 610/0012/08/03 скеровані до експертної установи. На даний час проведення експертизи триває, а вилучене майно перебуває у розпорядженні експертної установи.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Таким чином, арешт майна має бути скасованим повністю або частково, якщо: відпали підстави його застосування; арешт було накладено необґрунтовано.
Тобто особа, що заявила клопотання про скасування арешту, повинна довести, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді арешту майна повинно мати законні підстави та мету, а також бути пропорційним публічному інтересу.
В обґрунтування клопотання про скасування арешту майна заявником зазначено, що на даний час відпала потреба в застосуванні цього заходу, тому арешт майна підозрюваної ОСОБА_4 має бути скасовано.
Проте, вказані доводи вже були предметом розгляду слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя, який погодився з доводами органу досудового розслідування про наявність правових підстав для задоволення внесеного на розгляд клопотання слідчого про арешт майна та арешту цього майна.
Крім того, на даному етапі кримінального провадження слідчий суддя не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, слідчий суддя вважає, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а заявником не доведено, що в застосування арешту майна відпала потреба.
З огляду на викладене, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 131, 132, 170, 174 КПК України, слідчий суддя,
В задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_5 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_4 , про скасування арешту майна, яке було вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а саме жорсткого диску, в корпусі чорного кольору, s/n WX81AA64F84T; мобільного телефону iPhone 16 Pro, в корпусі чорного кольору, в чохлі чорного кольору, імеі: НОМЕР_1 , по кримінальному провадженню № 42023082010000012, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.01.2023 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191, ч. 2 ст. 366 КК України, накладеного ухвалою слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 02 серпня 2025 року - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1