Справа№592/11531/25
Провадження №2-а/592/275/25
04 листопада 2025 року м.Суми
Ковпаківський районний суд м. Суми в складі:
головуючого - судді Шияновської Т.В.,
з участю секретаря судового засідання Чайки Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дереза М.Е., звернувся до суду з позовом, в якому просить:
1. скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 30.06.2025 року № Х 06/25-263, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити;
2. скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення від 01.07.2025 року № Х 06/25-264, складену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковником ОСОБА_2 скасувати, справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч.3 ст.210-1 КУпАП закрити.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 зазначає, що постанови є безпідставними, необґрунтованими, винесеними з порушенням норм чинного законодавства, оскільки уточнити його персональні дані відповідач міг шляхом звірки даних військово-облікового документа з Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов'язаних та резервістів, адміністративне стягнення накладене поза межами визначеного ст.38 КУпАП строку; щодо проходження медичного огляду, то рішення про проходження ним такого огляду в установленому ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» порядку не приймалося, відповідний виклик не вручався, направлення на проведення аналізів та рентгенологічного обстеження не надавалось, надати медичну карту амбулаторного хворого він не міг, оскільки був затриманий працівниками поліції та доставлено до приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 17.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано п'ятиденний строк з дня вручення копії ухвали для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 22.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанов по справі про адміністративне правопорушення було повернуто позивачу.
Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 27.08.2025 вказану ухвалу суду від 22.07.2025 скасовано, справу за позовом ОСОБА_1 направлено до Ковпаківського районного суду м. Суми для продовження розгляду.
Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2025 судді Шияновській Т.В. було передано справу для продовження розгляду.
Ухвалою суду від 16.10.2025 відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , призначене судове засідання для розгляду справи по суті на 16:00 04.11.2025.
Вказана ухвала отримана відповідачем 18.10.2025; відзив на позов не наданий.
В судове засідання учасники, які належним чином повідомлені про час і місце його проведення, не з'явились; що у відповідності до вимог ч.3 ст.268 КАС України не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 є громадянином України, віком 40 років, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 7-8).
Відповідно до відомостей повістки №2473320 позивача зобов'язано з'явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 22.02.2025 о 09:00 для уточнення даних (а.с. 15).
20.06.2025 о 21:00 ОСОБА_1 , як особу, яка порушила вимоги військового обліку, було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 14).
20.06.2025 стрільцем 3 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_3 солдатом ОСОБА_3 був складений протокол №Х06/25-263 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, в якому зазначено, що ОСОБА_1 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану), будучи належним чином оповіщеним про необхідність явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_2 , для уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів на 09:00 26.02.2025, шляхом надсилання повістки № 2473320, сформованої 16.02.2025 за допомогою Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів, засобами поштового зв'язку рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення, котра 26.02.2025 повернулася до відправника із відміткою дільниці кур'єрської доставки «адресат відсутній за вказаною адресою», що підтверджується даними трекінгу поштових відправлень АТ «Укрпошта» за № 0610230936512, у визначені дату, час та місце не прибув, про поважність причин неявки, передбачених п. 23 Порядку проведення призову громадян на військову службу, затвердженого постановою КМУ від 16.05.2024 № 560, у встановленому порядку не сповістив; своїми діями порушив вимоги абз.2 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» (а.с.10).
30.06.2025 начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковником ОСОБА_2 була винесена постанова про накладення адміністративного стягнення № Х06/25-263, якою позивача ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн (а.с. 12).
20.06.2025 ОСОБА_1 видане направлення на медичний огляд військово-лікарською комісією з метою визначення ступеня придатності до військової служби (а.с. 15 зв).
В поданій заяві на ім'я начальника Сезька А.Р. від 20.06.2025 ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК у зв'язку з тим, що у нього відсутні загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, серологічний аналіз крові на: антитіла до вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), поверхневий антиген до вірусу гепатиту «В» (HbsAg), загальні антитіла до вірусу гепатиту «С» (anti-HCV), реакція мікропреципітації з кардіоліпіновим антигеном або загальні антитіла до блідої трепонеми (RW); визначається група крові та резус-належність, проводяться рентгенологічне обстеження органів грудної клітки, ЕКГ; також він має хвороби язви та не має з собою облікової картки та інших документів (а.с. 14).
20.06.2025 стрілець 3-го відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 солдат ОСОБА_3 склав стосовно позивача ОСОБА_1 протокол № Х06/25-264 про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП, який вручено ОСОБА_1 під розписку, та повідомлено під підпис, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 15:00 01.07.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 , каб. № 102 (а.с.11).
У вказаному протоколі зазначено, що 20.06.2025 о 22:52 під час дії особливого періоду (правового режиму воєнного стану) ОСОБА_1 в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 категорично відмовився від проходження медичного огляду для визначення ступеня придатності до військової служби, згідно з рішенням начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 у формі Направлення на військово-лікарську комісію від 20.06.2025 №4065055, таким чином порушив абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в особливий період.
01.07.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 підполковник ОСОБА_2 виніс постанову №Х06/25-264 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ч.3 ст.210-1 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн (а.с. 13).
Згідно з ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
За змістом ч.2 ст.286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
За положеннями частин 1, 4 ст.121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подана заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Як вбачається з матеріалів справи, розгляд справ про адміністративне правопорушення відбувся у відсутність ОСОБА_1 .
В постановах вказано, що їх копії були направлені позивачу 01.07.2025 та 03.07.2025, однак в матеріалах справи відсутні докази такого направлення, що не дає змоги зробити обґрунтований висновок про те, що вони справді були надіслані ОСОБА_1 на відповідну адресу.
Водночас з наданих позивачем документів чітко вбачається, що представник ОСОБА_1 ознайомився з текстами постанов 10.07.2025 і в десятиденний строк з дня такого ознайомлення, а саме 16.07.2025, звернувся до суду з позовом про їх оскарження.
Не зважаючи на обізнаність позивача про розгляд справ відносно себе, він не мав об'єктивної можливості подати позовну заяву протягом десяти з дати винесення постанов без знання їх змісту та правового обґрунтування, оскільки положення процесуального законодавства зобов'язують особу при поданні відповідної позовної заяви зазначити в чому саме полягає порушення її прав та якими доказами це підтверджується.
З урахуванням вищевикладеного, з огляду на висновки суду апеляційної інстанції суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду з цим позовом з поважних причин, які підтверджені належними та допустимими доказами, що свідчить про наявність підстав для поновлення такого строку.
Відповідно до ст.17 Конституції України, захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
За приписами ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст.235 КУпАП, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України). Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Частиною 1 ст.210-1 КУпАП встановлено, що адміністративна відповідальність настає за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.
Частиною 3 ст.210-1 КпАП України встановлено відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період. Зазначена норма є бланкетною, при її застосуванні необхідно використовувати законодавчі акти, які визначають правила військового обліку та запровадження в Україні особливого періоду.
Положеннями ст.1 ЗУ «Про оборону України» визначено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Відповідно до абз.2 ч.1 та ч.3 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» - громадяни зобов'язані з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період.
Під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися до військових частин або на збірні пункти територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними документах (мобілізаційних розпорядженнях, повістках керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки), або у строки, визначені командирами військових частин (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом керівників відповідних підрозділів Служби зовнішньої розвідки України, військовозобов'язані оперативно-рятувальної служби цивільного захисту - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту).
Згідно п.21, пп.1 п.27 «Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560) за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки резервісти та військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Під час мобілізації громадяни викликаються до районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або їх відділів, зокрема, для: взяття на військовий облік; проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби; уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військово-обліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки); призову на військову службу під час мобілізації та відправлення до місць проходження військової служби.
Згідно із пунктами 40-41 Порядку № 560 під час вручення повістки здійснюється фото- і відеофіксація із застосуванням технічних приладів та засобів фото- та відеофіксації представником територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейським.
Належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов'язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є:
1) у разі вручення повістки - особистий підпис про отримання повістки, відеозапис вручення повістки або ознайомлення з її змістом, у тому числі відеозапис доведення акта відмови від отримання повістки (додаток 2), а також відеозапис відмови резервіста або військовозобов'язаного у спілкуванні з особою, уповноваженою вручати повістки;
2) у разі надсилання повістки засобами поштового зв'язку:
- день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних;
- день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання в установленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила територіальному центру комплектування та соціальної підтримки іншої адреси місця проживання.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП може здійснюватися шляхом особистого вручення військовозобов'язаному повістки або шляхом її направлення засобами поштового зв'язку. У випадку направлення повістки засобами поштового зв'язку належним підтвердженням оповіщення військовозобов'язаного про виклик до ТЦК та СП є документами від поштового оператора про особисте отримання поштового відправлення, відмітка у поштовому повідомленні про відмову від його отримання або відмітка у поштовому повідомленні про відсутність особи за адресою.
З урахуванням вищенаведеного, вина ОСОБА_1 , яка полягала у порушенні ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» в частині неприбуття за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_2 , доведена належними та достатніми доказами, а відтак, у діях позивача наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.
Водночас, відповідно до ч.1 ст.38 КУпАП адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначених у частинах дев'ятій і десятій цієї статті, та за винятком випадків, коли справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу підвідомчі суду (судді).
Частиною дев'ятою ст.38 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.
Отже, строк накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП становить три місяці з дня його виявлення.
За змістом постанови за №Х06/25-263 від 30.06.2025 датою виявлення інкримінованого позивачу адміністративного порушення вказано саме 20.06.2025, тобто день прибуття позивача до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Разом з тим, 26.02.2025 відповідачем отримано конверт із повісткою для позивача про необхідність явки останнього до ІНФОРМАЦІЯ_2 26.02.2025 о 09:00. Отже про обставину неявки позивача відповідачу стало відомо ще 26.02.2025, тобто з моменту коли відповідачем отримано конверт із повісткою для позивача про необхідність явки до ТЦК та СП, яка не була отримана адресатом. Відтак перебіг строку про накладення адміністративного стягнення на позивача розпочався саме з 26.02.2025, та відповідно до ч.9 ст.38 КУпАП сплив 26.05.2025.
Тому, на переконання суду, відповідач, направляючи повістку позивачу про виклик, об'єктивно мав можливість виявити факт невиконання позивачем обов'язку щодо явки до ІНФОРМАЦІЯ_2 саме при отриманні доказів невручення повістки про виклик позивачу.
З урахуванням встановленого строку накладення адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ст.210-1 КУпАП, який визначено ст.38 КУпАП, суд вважає, що ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності поза таким строком.
Згідно з п.7 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у випадку закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Враховуючи, що адміністративне стягнення було накладене відповідачем поза межами строку, встановленого ч. ч. 1, 9 ст.38 КУпАП, то провадження у справі про адміністративне правопорушення, за ч.3 ст.210-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП, що зумовлює прийняття рішення про часткове задоволення позовних вимог в частині скасування оскаржуваної постанови №Х06/25-263 від 30.06.2025.
Щодо позовних вимог в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №Х06/25-264 від 01.07.2025, то згідно з абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно з ч.10 ст.1 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів.
Відповідно до п.74 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою КМУ № 560 від 16.05.2024 (далі Порядок) резервістам та військовозобов'язаним, які підлягають призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, за рішенням керівника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки видається направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду за формою згідно з додатком 11, яке реєструється у письмовій формі у журналі реєстрації направлень на військово-лікарську комісію за формою згідно з додатком 12 та видається військовозобов'язаному та резервісту під особистий підпис.
Під час вручення направлення резервістам та військовозобов'язаним під особистий підпис доводяться вимоги законодавства щодо відповідальності громадян за ухилення від військової служби під час мобілізації, у тому числі за ухилення від проходження медичного огляду за направленням районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, та строк завершення медичного огляду (пункт 74-1 Порядку).
Згідно з ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, що встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки чи відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
У відповідності до ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Судом установлено, що 20.06.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 видане направлення для проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
20.06.2025 ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду, про що власноруч зазначив у письмовій заяві на ім'я начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , посилаючись на відсутність медичних документів та результатів аналізів та обстежень.
Таким чином, 20.06.2025 у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_1 відмовився від проходження ВЛК і свою відмову мотивував відсутністю документів, що засвідчують його стан здоров'я.
Наказом Міністерства оборони України № 402 від 14.08.2008 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, яке визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями і поширюється зокрема і на військовозобов'язаних та резервістів (далі Положення).
Згідно пункту 3.8 Розділу 3 Положення постанова ВЛК про ступінь придатності військовозобов'язаного до військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період дійсна протягом одного року з дня закінчення медичного огляду.
Відтак, військовозобов'язані повинні один раз на рік проходити медичне обстеження, що є не правом, а встановлений законом обов'язок військовозобов'язаного, за порушення якого настає передбачена відповідальність.
Згідно абз. 3 пункту 3.4 Розділу 3 Положення лікарі, які включаються до складу ВЛК із закладів охорони здоров'я комунальної або державної форми власності, під час проведення медичного огляду ознайомлюються з медичними записами в ЕСОЗ та з іншими медичними документами, які надає військовозобов'язаний, що характеризують його стан здоров'я, а також вносять до ЕСОЗ відповідні медичні записи на підставі отриманої інформації.
Відтак, у лікарів, які включені до складу ВЛК наявний доступ до ЕСОЗ для отримання необхідних медичних даних військовозобов'язаного, а необхідність надання військовозобов'язаним додаткових документів про стан його здоров'я має вирішуватись лікарями ВЛК та не може бути підставою для відмови від проходження медичного огляду.
При цьому, у відповідності до вимог п. 2.8.6 глави 2 розділу І Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, строки проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не можуть перевищувати 4 дні; за необхідності направлення особи на додаткові лабораторні та інструментальні дослідження для отримання повної та об'єктивної інформації про стан її здоров'я, загальний строк проведення медичних оглядів, а також лабораторних та інструментальних досліджень, не може перевищувати 14 днів.
Відтак, протягом встановленого строку для проходження медичного огляду ОСОБА_1 не був позбавлений можливості надати комісії амбулаторну карту та пройти необхідні обстеження. Будь-яких доказів, що ОСОБА_1 заявляв клопотання щодо перенесення проходження ВЛК на іншу дату та наявності у нього медичних документів про стан його здоров'я не надано.
Закон покладає на військовозобов'язаного обов'язок пройти ВЛК у визначених випадках, незалежно від способу отримання повістки про виклик.
Таким чином, ураховуючи досліджені докази, начальник ІНФОРМАЦІЯ_2 прийшов обґрунтованого висновку про порушення позивачем абз.4 ч.1 ст.22 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за що передбачена відповідальність за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
З огляду на встановлені обставини, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено правопорушення, передбачене ч.3 ст.210-1 КУпАП, начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 дотримано порядок притягнення до відповідальності, рішення прийнято на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), відтак рішення суб'єкта владних повноважень слід залишити без змін, а позовну заяву в цій частині - без задоволення.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).
Інші аргументи та доводи позивача специфічними, доречними, важливими та суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер, не відповідають обставинам справи і не здатні вплинути на рішення суду.
Згідно з ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відтак, за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь позивача підлягає стягненню сплачений останнім судовий збір у розмірі 605,60 грн за подачу позовної заяви щодо скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №Х06/25-263 від 30.06.2025.
В той же час у відповідності до вимог ч.1 ст.139 КАС України понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 грн позивачу не відшкодовуються у зв'язку з відмовою у задоволенні позову в частині скасування постанови про накладення адміністративного стягнення №Х06/25-264 від 01.07.2025.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 6, 8, 9, 12, 77, 94, 241-246, 286 КАС України, суд
Поновити позивачеві ОСОБА_1 строк на оскарження постанов про притягнення до адміністративної відповідальності.
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 № Х06/25-263 від 30.06.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП; провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605,60 грн.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня складення його повного тексту.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_4 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 .
Повний текст рішення суду складено 04.11.2025.
Суддя Т.В. Шияновська