Провадження № 2-др/679/20/2025
Справа № 679/1134/25
05 листопада 2025 року
місто Нетішин Хмельницької області
Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі головуючого судді Безкровного І.Г., розглянувши без повідомлення учасників заяву представника позивача - адвоката Чернова Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,
30.10.2025 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Чернов В.В. звернувся до Нетішинського міського суду Хмельницької області із заявою про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі з метою вирішення питання щодо стягнення з відповідача ТОВ «Авентус Україна» на користь позивача ОСОБА_2 понесених останнім судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, а також витрат зі сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 484,48 грн.
Питання про ухвалення додаткового рішення розглядалося судом без повідомлення учасників з урахуванням положень ч. 2 ст. 246 та ч. 4 ст. 270 Цивільного процесуального кодексу України, оскільки суд не вбачав у цьому необхідності, позаяк сума витрат на професійну правничу допомогу, що зазначається представником у заяві про ухвалення додаткового рішення (6000 грн), менше орієнтовної суми відповідних судових витрат, що вказана у позові (10000 грн).
Дослідивши заяву представника позивача та матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно зі ст. 246 ЦПК України якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів із дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 141 ЦПК України).
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.
Судом встановлено, що 30.10.2025 було ухвалено рішення суду у цивільній справі № 679/1134/25 (провадження № 2/679/799/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню (а.с. 123-126).
Із вказаного рішення вбачається, що позовну заяву було задоволено повністю, справа розглядалася в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а питання щодо стягнення витрат позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу судом не вирішувалося, позаяк у позові представник позивача Чернов В.В. вказав, що докази на підтвердження таких витрат буде подано до суду протягом п?яти днів після ухвалення рішення суду.
Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16, тому суд враховує його при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин з огляду на приписи ч. 4 ст. 263 ЦПК України.
Відповідно до ч. 3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Із матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_1 08.08.2025 уклав договір № 08/08/25 про надання правничої допомоги із адвокатом Черновим В.В., повноваження якого підтверджуються ордером серії ВК № 1183955 від 08.08.2025. Крім іншого, у п.п. 3.1, 3.2 вказаного договору зазначається, що розмір гонорару, який клієнт сплачує бюро за надану в межах цього договору правничу допомогу, визначається сторонами в наступному розмірі: ознайомлення з документами та доводами клієнта, з'ясування реальних обставин справи, надання необхідних консультацій правового характеру, збір необхідної інформації, формування правничої позиції для захисту інтересів клієнта в суді, підготовка позовної заяви, заяви про забезпечення позову та за необхідності інших заяв по суті справи - у фіксованому розмірі 6000 грн, представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції за необхідності незалежно від кількості судових засідань - у фіксованому розмірі 4000 грн. Підставою для розрахунку за даним договором є підписаний сторонами акт прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) (а.с. 134, 135-136).
Із наданого представником позивача детального опису робіт (наданих послуг) від 30.10.2025 та акту приймання-передачі наданих юридичних послуг (правничої допомоги) за договором про надання правничої допомоги № 08/08/25 від 08.08.2025 вбачається, що позивачем були понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката Чернова В.В., пов'язані з розглядом зазначеної цивільної справи, у розмірі 6000 грн (а.с. 137, 138).
Згідно з ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
При цьому суд враховує, що у разі недотримання вимог частини ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд може за клопотанням іншої сторони зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 137 ЦПК України). Однак обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Зазначений правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц.
У поданому під час розгляду справи, а саме 25.08.2025 представником відповідача ТОВ «Авентус Україна» Довгалем В.В. відзиві на позов останній стосовно заявленого у позові розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн зазначає, що написання позовної заяви на два аркуші не потребувало особливих знань, така заява є типовою у даній категорії справ та опублікована на різних безкоштовних офіційних вебсайтах як приклад для написання, з огляду на це такий розмір є явно неспівмірним із обсягом виконаних адвокатом робіт і завищеним. Надання правничої допомоги адвокатом у цій справі зводилося до складання та подання позовної заяви з мінімальною кількістю доказів, що свідчить про мінімальні затрати та час на отримання та підготовки документів для оскарження. З огляду на викладене, позаяк складання позову у цій справі не потребувало аналізу великої кількості документів і у справах даної категорії наявна усталена судова практика, заявлений позивачем розмір витрат не професійну правничу допомогу є необґрунтованим та нерозумним, а тому представник відповідача просив суд зменшити такі витрати (а.с. 57-65).
Враховуючи те, що судом позовні вимоги було задоволено в повному обсязі, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму понесених останнім судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 грн, позаяк такий розмір з огляду на положення ч. 4 ст. 137 ЦПК України суд вважає співмірним зі складністю цієї справи та наданим адвокатом обсягом послуг, оскільки вони відповідають критерію реальності таких витрат та розумності їхнього розміру.
У той же час суд не вбачає підстав для вирішення питання про стягнення з відповідача на користь позивача судового збору за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 484,48 грн, оскільки розподіл судових витрат зі сплати судового збору було здійснено у рішенні суду від 30.10.2025.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 258-261, 263, 270 ЦПК України, суд,
Заяву представника позивача - адвоката Чернова Володимира Володимировича про ухвалення додаткового рішення у вказаній цивільній справі - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі № 679/1134/25 (провадження № 2/679/799/2025) за позовною заявою ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович, приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 6000 (шести тисяч) гривень.
Додаткове рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів із дня складення додаткового рішення. Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів із дня вручення йому додаткового рішення суду.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Представник позивача: адвокат Чернов Володимир Володимирович (РНОКПП НОМЕР_2 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_2 ).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (ідентифікаційний код 41078230; місцезнаходження: м. Київ, просп. Перемоги, буд. 90-А).
Представник відповідача: Довгаль Володимир Вікторович (РНОКПП НОМЕР_3 ; адреса місця роботи: м. Київ, просп. Берестейський, буд. 90-А).
Третя особа-1: приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Клименко Роман Васильович (РНОКПП НОМЕР_4 ; адреса місця роботи: м. Київ, вул. Вінстона Черчилля, буд. 42, офіс 327).
Третя особа-2: приватний нотаріус Житомирського міського нотаріального округу Горай Олег Станіславович (РНОКПП НОМЕР_5 ; адреса місця роботи: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.Г. Безкровний