Справа №676/6835/25
Номер провадження 2/676/3467/25
03 листопада 2025 року м. Кам'янець - Подільський
Кам'янець-Подільський міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді Бондара О.О.
з участю секретаря судового засідання Коротун В.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування моральної шкоди, -
Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення моральної шкоди.
Позовні вимоги обґрунтовує тими обставинами, що 05 серпня 2025 року Кам'янець-Подільським міськрайонним судом Хмельницької області, вироком суду відповідача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за ч.1 ст.125 КК України, та призначити покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесят) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що відповідає сумі 850 гривень. Оскільки в кримінальному провадженні не був заявлений цивільний позов, тому просить суд стягнути з ОСОБА_2 на його користь моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн.
Позивач в судовому засіданні підтримав поданий позов, просив його задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позов визнав частково.
Заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що вироком Кам'янець-Подільського міськрайонного суду Хмельницької області від 05 серпня 2025 Відповідача ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 гривень. Вирок набрав законної сили 05.09.2025 року.
Даним вироком встановлено, що ОСОБА_2 06 червня 2025 року, близько 08 год. 30 хв., перебуваючи в приміщені роздягальні, розташованої на другому поверсі господарського приміщення на території Кам'янець-Подільського ліцею №13 Кам'янець-Подільської міської ради Хмельницької області по вул. Івана Мазепи, 5 в м. Кам'янець-Подільський Хмельницької області, під час словесного конфлікту з потерпілим ОСОБА_1 , який виник на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, прийняв рішення про спричинення останньому тілесних ушкоджень. Тоді ж ОСОБА_3 , реалізовуючи свій протиправний умисел з метою спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_1 , перебуваючи обличчям до останнього, кулаком лівої руки умисно наніс два удари в лобну частину голови потерпілого ОСОБА_1 .. Продовжуючи свій протиправний умисел, спрямований на спричинення тілесних ушкоджень, ОСОБА_2 кулаком лівої руки умисно наніс ще один удар в ділянку ротової зони та правої щоки потерпілого ОСОБА_1 .. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_1 заподіяно тілесні ушкодження, які за ступенем тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 82 ЦПК України).
Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.
Відповідно до ч. 7 ст. 128 КПК України, особа, яка не пред'явила цивільного позову в кримінальному провадженні, а також особа, цивільний позов якої залишено без розгляду, має право пред'явити його в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ст. ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст. 13 ЦПК України).
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. Зобов'язання про відшкодування шкоди виникає за таких умов: наявність шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала шкоди; наявність причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи, яка завдала шкоди та її результатом - шкодою; вина особи, яка завдала шкоди.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.
Згідно з практикою ЄСПЛ, порушення прав людини вже само по собі тягне за собою моральні страждання та виникнення моральної шкоди. При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди необхідно враховувати, що моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як немає (і не може бути) точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою, честі та гідності людини. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною та достатньою аби компенсувати людські страждання, тому її розмір може мати суто умовний вираз.
Таким чином, законом установлено загальні критерії щодо меж судової дискреції у вирішенні питання про розмір грошового відшкодування моральної шкоди. Тобто визначення розміру такого відшкодування становить предмет оціночної діяльності суду
Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).
У спірних правовідносинах законом не визначено єдиного розміру грошового відшкодування моральної шкоди у випадку відшкодування потерпілій особі моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, а тому її розмір підлягає доказуванню та має бути адекватним нанесеній моральній шкоді, оскільки не може бути засобом отримання доходу чи мірою покарання за злочин (справа Мельниченко проти України).
Позивач ОСОБА_1 , звертаючись до суду з позовом, як на підставу відшкодування моральної шкоди, послалась на те, що внаслідок протиправних дій відповідача, він зазнав шкоди, яка виражається в нервовому перенавантажені на довгий період часу, душевного дискомфорту, переживаннях, стражданнях, втрати нормального ритму життя, сну, страті роботи та заробітної плати.
Вказану спричинену моральну шкоду, заподіяну відповідачем по справі позивач оцінює у 10000 грн..
Відпоівдач в судовому засіданні пояснив, що завдав ударів позивачу через раптово виниклі неприязні відносини в зв'язку з тим, що позивач поширював відносно відповідача відомості, які не відповідали дійсності.
Відповідно до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, зокрема, полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.
Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995 р., розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.
В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» судам роз'яснено, що обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою та протиправними діями заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Дії ОСОБА_2 кваліфіковані як умисне легке тілесне ушкодження, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України. Суд враховує те, що між злочинними діями відповідача та завданою позивачу моральною шкодою, є прямий причинний зв'язок, діями відповідача позивачу завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями, в результаті вчиненого відносно неї кримінального правопорушення.
Суд погоджується з доводами ОСОБА_1 про те, що така протиправна поведінка відповідача спричинила йому душевні страждання, погіршення психологічного стану здоров'я, що потребувало певного часу та зусиль для його відновлення, такі дії Відповідача спричинили негативні зміни у житті Позивача, вплинули на стан його психічного здоров'я.
Отже, підсумовуючи наведене вище, суд вважає доведеним, що вчиненим Відповідачем кримінальним правопорушенням позивачу завдано моральної шкоди.
Суд, визначаючи розмір шкоди, виходить з вищенаведених норм та враховує характер та обсяг завданих моральних страждань, втрат немайнового характеру, характер та тривалість заподіяних ОСОБА_1 моральних страждань, виходячи із засад розумності, виваженості, справедливості, визнаючи, що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більш, ніж достатнім для розумного задоволення потреб потерпілої особи і не повинен призводити до її збагачення.
Також суд враховує матеріальне становище відповідача , заробітна плата якого становить 5000 гривень на місяць, що відповідач повернувся на роботу після проходження служби в Збройних Силах України.
Тому суд вважає розмір моральної шкоди в сумі 5 000,00 грн. буде відповідати розумності і справедливості та буде достатньою компенсацією завданих позивачу моральних страждань.
З врахуванням наведеного , суд вважає, що позовні вимоги слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 80 - 81, 89, 141, 259, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 5000 гривень 00 коп.
На рішення може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня складання повного рішення.
Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 273 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 )
Відповідач: ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ).
Повне рішення складено 05 листопада 2025 року.
Суддя Кам'янець-Подільського
міськрайонного суду Бондар О.О.