Справа № 463/9176/25
Провадження № 1-кс/463/10037/25
про відмову у накладенні арешту на майно
05 листопада 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м.Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові клопотання дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025142360000833 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України,
дізнавач відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 за погодженням прокурора Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова з клопотанням про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025142360000833 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Клопотання мотивує тим, що у провадженні відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області перебувають матеріали кримінального провадження за № 12025142360000833 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 25.09.2025 року до Львівського РУП № 1 ГУНП у Львівській області надійшло повідомлення працівника ТСЦ 4651, про те, що 25.09.2025 року ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуваючи за адресою: м.Львів, вул.Богданівська,44, надала працівнику ТСЦ № 4651 договір купівлі-продажу транспортного засобу від 05.09.2025 року на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з ознаками підробки. В подальшому, 25.09.2025 року дізнавачем відділу дізнання Львівського районного управління № 1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_3 проведено невідкладну слідчу дію - огляд місця події, за адресою: м.Львів, вул.Богданівська,44, в ході якої вилучено: договір купівлі-продажу, акт № 8496/25/1/00118 від 05.09.2025 року, інформаційну картку транспортного засобу, акт приймання передачі транспортних засобів, акт огляду реалізованого транспортного засобу, договір комісії № 8496/25/1/001118, з ознаками підробки.
Зазначає, що на даний час існує необхідність у накладенні арешту на транспортний засіб марки «PEUGEOT EXPERT» р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого 22.03.2019 року на ім'я ОСОБА_6 , оскільки наявні достатні підстави вважати, що таке майно само по собі та в сукупності з іншими матеріалами кримінального провадження, має суттєве значення для встановлення важливих обставин у вказаному кримінальному провадженні та можливо зберегло на собі його сліди, а тому, з метою їх збереження необхідно накласти арешт на зазначене вище майно.
Дізнавач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про час та місце розгляду справи, разом з тим, подала заяву про розгляд справи без її участі, клопотання підтримує у повному обсязі з підстав наведених у такому, просить клопотання задовольнити.
Представник власника майна ОСОБА_7 в судове засідання не з'явилася, належним чином була повідомлена про розгляд справи, про причини неявки не повідомила.
Враховуючи наведене, розгляд клопотання проведено за відсутності учасників процесу у відповідності до вимог ч.1 ст.172 КПК України.
Відповідно до ч.4 ст.107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Згідно з ч.1 ст.172 КПК України клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності - також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження. Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, підтверджується факт внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань у кримінальному провадженні за № 12025142360000833 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України.
Згідно з ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.
Арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів (п.1 ч.2 ст.170 КПК України).
Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено. У разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Дізнавач просить накласти арешт на транспортний засіб марки «PEUGEOT EXPERT» р.н. НОМЕР_1 , VIN-код НОМЕР_2 , білого кольору та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія НОМЕР_3 , виданого 22.03.2019 року на ім'я ОСОБА_6 , з метою збереження речових доказів.
При цьому, речовими доказами, відповідно до ст.98 КПК України, є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ч.ч.2, 3 ст.170 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст.98 КПК України повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто є його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.
Разом з тим, слідчий суддя приходить до висновку щодо невідповідності майна накладення арешту на яке просить дізнавач критеріям, визначеним у ст.98 КПК України, оскільки для його вилучення сторона обвинувачення у подальшому зобов'язана довести наявність визначених КПК України умов, адже інакше підстави для вилучення майна відсутні.
Під час розгляду клопотання дізнавачем не доведено, що майно ОСОБА_6 хоча б за одним із критеріїв відповідає ознакам речових доказів чи здобуте протиправним шляхом. Зокрема, до матеріалів клопотання не долучено копію постанови про визнання такого майна речовим доказом у кримінальному провадженні, не долучено копію свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Тобто, майно ОСОБА_6 дізнавачем не визнано речовим доказом. Крім того, у клопотанні жодним чином необгрунтовано необхідності накладення арешту на майно та мету такого накладення.
Вказане свідчить про те, що мета з якою дізнавач звернулася до слідчого судді із вказаним клопотанням (збереження речових доказів) на момент розгляду такого не знайшла свого підтвердження. За таких обставин, застосовані обмеження права власності, а також наслідки арешту майна для його власника є неспіврозмірними із завданнями кримінального провадження.
На даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.
Таким чином, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що у задоволенні клопотання про арешт майна необхідно відмовити.
Керуючись вимогами статей 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -
у задоволенні клопотання дізнавача відділу дізнання Львівського районного управління поліції № 1 ГУ Національної поліції у Львівській області ОСОБА_3 погодженого прокурором Галицької окружної прокуратури міста Львова ОСОБА_4 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні за № 12025142360000833 від 25.09.2025 року, за ознаками кримінального проступку, передбаченого ч.4 ст.358 КК України - відмовити.
На ухвалу слідчого судді може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1