Ухвала від 05.11.2025 по справі 303/977/20

Справа № 303/977/20

Провадження № 1-кс/303/1400/25

УХВАЛА

про залишення заяви без розгляду

05 листопада 2025 року м. Мукачево

Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , розглянувши заяву ОСОБА_2 про відвід судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 від участі у розгляді її заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , -

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 29.10.2025 р. звернулася до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області із заявою про відвід судді ОСОБА_3 , який розглядає її заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .

У судове засідання, призначене на 05.11.2025 р., ОСОБА_5 , будучи належним чином повідомленою (шляхом смс), не прибула.

При цьому, ОСОБА_2 05.11.2025 р. через канцелярію суду, подала заяву відвід судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , на розгляд якої, 29.10.2025 р. надійшов відвід судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 від участі у розгляді її заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , який розглядає поданену нею в порядку ст.303 КПК України скаргу .

Кримінальний процесуальний кодекс України (КПК) чітко встановлює процедуру відведення, яка передбачає розгляд заяви про відвід слідчого судді іншим суддею того ж суду.

Заяви про відвід судді, який розглядає відвід іншого судді (або слідчого судді),не передбачені чинним законодавством України і можуть бути залишені без розгляду як зловживання правом на відвід.

Таким чином, заява ОСОБА_2 про відвід судді, який розглядає відвід іншого судді, який розглядає відвід слідчого судді, який розглядає скаргу, подану ОСОБА_2 в порядку ст.303 КПК України, - має ознаки зловживання правом на відвід.

Дослідивши заяву ОСОБА_2 про відвід судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_3 від участі у розгляді її заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_4 , приходжу до такого висновку.

Згідно з положеннями статті 81 КПК України, у разі заявлення відводу слідчому судді або судді, який здійснює судове провадження одноособово, його розглядає інший суддя цього ж суду, визначений у порядку, встановленому частиною третьою статті 35 цього Кодексу. У разі заявлення відводу одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, його розглядає цей же склад суду. Усі інші відводи під час досудового розслідування розглядає слідчий суддя, а під час судового провадження - суд, який його здійснює. При розгляді відводу має бути вислухана особа, якій заявлено відвід, якщо вона бажає дати пояснення, а також думка осіб, які беруть участь у кримінальному провадженні. Питання про відвід вирішується в нарадчій кімнаті вмотивованою ухвалою слідчого судді, судді (суду). Заява про відвід, що розглядається судом колегіально, вирішується простою більшістю голосів.

Якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду.

Аналіз наведених положень в сукупності зі загальними засадами та завданнями кримінального провадження вказує на те, що відвід може бути заявлений лише слідчому судді, судді, який здійснює судове провадження одноособово або одному, кільком або всім суддям, які здійснюють судове провадження колегіально, що прямо наведено у ст. 81 КПК.

У положеннях чинного КПК не передбачена можливість заявити відвід судді, який слухає заяву про відвід. При цьому, у даному випадку заява ОСОБА_2 є заявою про відвід судді ОСОБА_3 , який розглядає заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_4 .

Отже, у цьому випадку ОСОБА_2 подала заяву, яка перешкоджає розгляду заяви про відвід слідчого судді.

Така процесуальна поведінка заявника суперечить завданням і засадам кримінального провадження, адже подача заяви, яка не передбачена чинним процесуальним законом (заява про відвід судді, який слухає заяву про відвід), очевидно перешкоджає можливості дотримання цих засад і виконанню наведених завдань.

Безумовно незалежність і безсторонність суду, встановленого законом, є однією з головних ознак справедливого правосуддя, що, зокрема, закріплено у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Натомість, перевірка таких ознак та обставин під час розгляду заяви про відвід стосується саме слідчого судді, судді, який здійснює судове провадження одноособово або одного, кількох або усіх суддів, які здійснюють судове провадження колегіально.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував на тому, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 §1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Однак, суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Окрім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 §1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою.

У цьому випадку право на доступ до правосуддя, зокрема право на звернення до суду зі заявою про відвід не порушується, адже така заява подана особою, прийнята судом і перебуває на розгляді. Натомість, подача заяви, яка перешкоджає розгляду такої заяви про відвід, перешкоджають виконанню наведених вище завдань кримінального провадження та дотриманню його засад.

У цьому контексті слід відзначити, що учасник судового процесу має користуватися процесуальними правами саме з метою виконання завдання судочинства, сприяючи тим самим суду у здійсненні правосуддя. Якщо ж такий учасник здійснює певну процесуальну дію не з цією метою, а для досягнення інших цілей (затягування розгляду справи), він виходить за межі дійсного змісту відповідного процесуального права, тобто зловживає ним. Правова система має бути спроможною ефективно захистити себе від цих дій. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Учасник справи може мати сумніви у тому, чи відповідають дії суду чинному законодавству, а також у неупередженості або об'єктивності суддів. Він вправі висловлювати ці сумніви у поданій до суду заяві про відвід, проте він не повинен зловживати таким правом, тим більше, реалізовуючи його у спосіб та за процедурою, яка не передбачена чинними процесуальними нормами.

Таким чином, виходячи з наведеного, приходжу до висновку, що подана заява містить ознаки зловживання правом на відвід, що, відповідно до ч. 4 ст. 81 КПК України, є підставою для залишення такої заяви без розгляду.

Керуючись ст. 81 КПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву ОСОБА_2 про відвід судді ОСОБА_3 - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Мукачівського

міськрайонного суду ОСОБА_6