Справа № 302/1438/25
Провадження № 2/302/561/25
(повний текст)
31 жовтня 2025 року селище Міжгір'я
Міжгірський районний суд Закарпатської області
в складі: головуючого судді Повідайчика О.І.,
з участю секретаря судового засідання Куруц В.І.,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
07 жовтня 2025 року до Міжгірського районного суду Закарпатської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , подана в її інтересах представницею - адвокаткою Гренджа Вікторією Юріївною, до Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Позов обґрунтувала тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер батько позивачки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 померла мати ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . За життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (в заповіті вказано ім'я ОСОБА_4 залишили на користь позивачки ОСОБА_1 заповітні розпорядження, згідно яких, кожен окремо із батьків, розпорядилися після їх смерті передати ОСОБА_1 , житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею 0,60 га та земельну ділянку частку (пай) розміром 1,43 га. Заповіт складений 16.07.2010 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який посвідчено ОСОБА_5 , секретарем Пилипецької сільської ради за № 13, не змінено та не скасовано, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № витягу 82619444 від 22.09.2025. Заповіт ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , який посвідчено Русин Г.В., секретарем Пилипецької сільської ради за № 14, не змінено та не скасовано, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) за № витягу 82619708 від 22.09.2025, та за № витягу: 82619380 від 22.09.2025. Позивачка про наявність заповітних розпоряджень складених на її користь від імені її батьків довідалася тільки у серпні 2025 року, оскільки заповіти зберігалися у будинку батьків в селі Розтока Хустського (Міжгірського) району, тоді як позивачка фактично з 1995 року постійно проживає в місті Ужгороді. При житті батьки не повідомили позивачку про складені ними заповітні розпорядження. За цих підстав, позивачка, спадщину за заповітами батьків у встановленому законом порядку не прийняла, тому просила визначити їй строк два місяці для подання заяви про прийняття спадщини.
Ухвалою від 09 жовтня 2025 року провадження в справі було відкрито, постановлено проводити розгляд за правилами загального позовного провадження.
Позивачка в підготовче засідання не з'явилася.
Представниця позивача - адвокатка Гренджа В.Ю. подала суду заяву від 28 жовтня 2025 року, в якій просила розглянути справу без участі позивача та її представниці, позовні вимоги підтримала, наполягала на їх задоволенні.
Відповідач - Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області явку представника в судове засідання не забезпечила, подала суду заяву в якій просила розглянути справу без участі представника відповідача. З поданої заяви слідує визнання позову Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області.
Фіксація судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалась відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України).
Відповідно до частини 3 статті 200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Частиною 4 статті 206 ЦПК України передбачено, що у разі визнання відповідачем позову суд, за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Оскільки відповідачі визнали позов й таке визнання не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи законних інтересів третіх осіб, з врахуванням характеру спірних правовідносин і обставин справи, відповідно до наведених норм процесуального закону суд доходить висновку про наявність законних підстав для ухвалення рішення про задоволення позову в підготовчому засіданні.
За наявними доказами суд встановив такі фактичні обставини справи.
ІНФОРМАЦІЯ_5 , у селі Розтока Міжгірського району Закарпатської області помер ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії НОМЕР_1 , виданого 07 травня 2015 року виконкомом Пилипецької сільської ради Міжгірського району (а.с.6).
Відповідно до довідки № 505, виданої 07 серпня 2025 року Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (а.с.15) померлий ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований і був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги на момент його смерті постійно разом з ним проживали та були зареєстровані: ОСОБА_3 , 1944 року народження- жінка; ОСОБА_7 , 1967 року народження - син.
На випадок смерті ОСОБА_2 16.07.2010 склав заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті розпорядився: житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею - 0.60 га, земельну частку (пай) - 1.43 га заповів ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчено ОСОБА_5 , секретарем Пилипецької сільської ради за № 13. Заповіт не змінено та не скасовано, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № витягу: 82619444 (а.с.10).
ІНФОРМАЦІЯ_6 , у селі Розтока, Міжгірського району Закарпатської області померла - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 08 грудня 2017 року виконавчим комітетом Пилипецької сільської ради Міжгірського району Закарпатської області, актовий запис №38 (а.с.7).
Відповідно до довідки № 506, виданої 07 серпня 2025 року Пилипецької сільської ради Хустського району Закарпатської області (а.с.16) померла ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , була зареєстрована і постійно проживала в АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги на момент її смерті постійно разом з нею проживали та були зареєстровані: ОСОБА_7 , 1967 року народження - син.
На випадок смерті ОСОБА_3 16.07.2010 склав заповіт, відповідно до якого на випадок своєї смерті розпорядилася: житловий будинок з надвірними будівлями, який знаходиться в АДРЕСА_1 , земельну ділянку площею - 0.60 га, земельну частку (пай) - 1.43 га заповіла ОСОБА_1 . Даний заповіт посвідчено ОСОБА_5 , секретарем Пилипецької сільської ради за № 14. Заповіт не змінено та не скасовано, що підтверджується Витягом зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори), № витягу: 82619708 (а.с.11).
Згідно Витягів зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину) за майном померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 , та померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 , у спадковому реєстрі відсутня інформація щодо відкриття спадкових справи та видачі свідоцтв про право на спадщину (а.с.13, 14).
Відповідно до довідки № 507, виданої 07 серпня 2025 року Пилипецькою сільською радою Хустського району Закарпатської області (а.с.17) померлий ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , зареєстрований і був постійним мешканцем АДРЕСА_1 , згідно погосподарської книги на момент його смерті постійно разом з ним ніхто не проживав та не був зареєстрований.
За загальним правилом положень про спадкування право на спадщину виникає в день відкриття спадщини. Спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини (статті 1220, 1222, 1270 ЦК України).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (частина перша статті 1269 ЦК України).
Згідно з частиною третьою статті 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року N 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Таким чином, необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
У вирішенні питання про поважність причин пропуску строку для прийняття спадщини потрібно враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права.
Відповідно до положень статті 63 Закону України "Про нотаріат" в редакції, яка діяла на момент відкриття спадщини, нотаріус або в сільських населених пунктах - посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, отримавши від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язана повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме. Нотаріус або посадова особа органу місцевого самоврядування, уповноважена на вчинення нотаріальних дій, також може зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення у пресі.
Згідно з пунктами 7, 209, 188, 214 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 3 березня 2004 року N 20/5 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за N 283/8882 (чинних на час виникнення спірних правовідносин), довідки про заповіти (про наявність заповіту, його зміст та ін.) видаються особам, щодо яких було складено заповіт, а також органам, переліченим в абзаці третьому пункту 7, та спадкоємцям за законом тільки після смерті заповідача за умови подання свідоцтва про його смерть. При підготовці до видачі свідоцтва про право на спадщину за законом або заповітом нотаріус за даними Спадкового реєстру перевіряє наявність спадкової справи, спадкового договору, заповіту. Нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом шляхом витребування відповідних доказів перевіряє: факт смерті спадкодавця, наявність заповіту, наявність та чинність спадкового договору, час і місце відкриття спадщини, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво; перевіряє коло осіб, які мають право на обов'язкову частку в спадщині. Нотаріус, який одержав від спадкоємців повідомлення про відкриття спадщини, зобов'язаний повідомити про це тих спадкоємців, місце проживання або роботи яких йому відоме. Нотаріус може також зробити виклик спадкоємців шляхом публічного оголошення або повідомлення про це у пресі.
Отже, Закон пов'язує виникнення у нотаріуса або особи, уповноваженої на вчинення нотаріальних дій, обов'язку здійснювати дії щодо сповіщення спадкоємців, місце проживання або роботи яких відоме, з моментом заведення спадкової справи, чому передує звернення спадкоємця із заявою про прийняття спадщини.
ОСОБА_1 була необізнаною про наявність заповітів, складених на її користь, відтак суд доходить висновку про поважність причин пропуску позивачем строку прийняття спадщини, що відповідно до частини третьої статті 1272 ЦК України є підставою для визначення їй додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Такого ж висновку дійшов Верховний Суд щодо поважності причин пропуску строку прийняття спадщини внаслідок необізнаності про існування заповіту в постанові від 26 червня 2019 року в справі № 565/1145/17 (провадження № 61-38298св18).
Також суд враховує при вирішенні цієї справи висновок Верховного Суду, викладений в постанові від 23 листопада 2020 року в справі № 315/714/19 (провадження № 61-2162св20), відповідно до якого раптове захворювання спадкоємця перед спливом строк на прийняття спадщини може уважатись поважною причиною пропуску строку та бути підставою для визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Суд не встановив обставин, які б свідчили, що визначення позивачці додаткового строку для прийняття спадщини за померлими батьками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 порушує права чи законні інтереси третіх осіб.
Враховуючи встановлені обставини та відповідно до вказаних вище норм законодавства суд доходить висновку, що матеріалами справи доводиться наявність законних підстав визначення ОСОБА_1 додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Відтак суд уважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, що підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 2, 3, 10-13, 19, 76-81, 258-259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд,
Позов задовольнити повністю.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини строком в три місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , як спадкоємцю за заповітом ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , додатковий строк для подання до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини строком в три місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Закарпатського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повний текст судового рішення складено 05.11.2025.
Повне найменування учасників:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 ;
Відповідач: Пилипецька сільська рада Хустського району Закарпатської області; код ЄДРПОУ - 04350843; місцезнаходження: с. Пилипець, 75 Хустський район, Закарпатська область, 90011.
Головуючий суддя О. І. Повідайчик