Виноградівський районний суд Закарпатської області
_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/4353/25
Номер провадження 2/299/1513/25
29.10.2025 року м.Виноградів
Виноградівський районний суд Закарпатської області в складі: головуючого судді Надопта А.А., за участю секретаря Стрижак О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пийтерфолвівської сільської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори К.В.Боричок про визнання права власності на майно поряду спадкування за заповітом,
29.08.2025 р. позивач звернувся в суд з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 . Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить нежитлова будівля, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яку вона отримала в рахунок майнового паю та повноцінно таким володіла.
Покійна ОСОБА_2 за своє життя залишила заповіт на користь позивача, який 21.03.2000р. було посвідчено секретарем виконавчого комітету Великопаладської сільської ради за реєстровим №25
Позивач з дня народження постійно проживав зі спадкодавцем за адресою АДРЕСА_2 , в т.ч. і на момент смерті заповідачки.
Набути право власності на спадкові речові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріуса позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійній спадкодавиці. Для прийняття спадщини я звернувся до нотаріуса, однак за вказаних обставин державний нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу відмовила та рекомендувала звернутись до суду, оскільки відсутній правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві, а тому просив суд визнати за ним право власності на вказаний будинок та земельні ділянки.
В судове засідання позивач та його представник, адвокат Рацин Ю.Ю. не з'явилися, однак надали письмову заяву, в якій позовні вимоги підтримали, обставини вказані в позовній заяві підтвердили
Представник відповідача до суду не з'явився, проте надав письмову заяву в якій просив слухати справу у його відсутності.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Державний нотаріус Виноградівської державної нотаріальної контори в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про наявність достатніх підстав для задоволення позовних вимог позивача ОСОБА_1 .
В судовому засіданні належними та допустими доказами встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 від 13.03.2019 року
Після смерті останньої відкрилась спадщина, до складу якої входить нежитлова будівля, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яку вона отримала в рахунок майнового паю та повноцінно таким володіла.
Позивач з дня народження постійно проживав зі спадкодавцем за адресою АДРЕСА_2 , в т.ч. і на момент смерті заповідачки.
Згідно положень ч.І ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. Покійна залишила заповіт на користь позивача, який 21.03.2000р. було посвідчено секретарем виконавчого комітету Великопаладської сільської ради за реєстровим №25. Осіб, що б мали право на обов'язкову частку у спадщині за законом немає. Батько позивачки, ОСОБА_3 , що є єдиною дитиною спадкодавиці, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 у віці 33 роки, а чоловік спадкодавиці помер ще раніше. Інші особи, які б претендували на спадкові права, відсутні, з заявою про прийняття спадщини не звертались.
Згідно положень ч.І ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Після смерті ОСОБА_2 залишилось спадкове майно, - нежитлова будівля, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , яку вона отримала в рахунок майнового паю та повноцінно таким володіла. З 2019 року зазначеним майном користується позивач, фактично володіє як власник, прийняв спадщину у відповідності до ст.1297 ЦК України.
Спадкодавець ОСОБА_2 була членом колективного сільськогосподарського підприємства TOB «ТУР» та отримала майновий пай у даному господарстві.
Згідно з пунктом 2 статті 9 Закону України "Про колективне сільськогосподарське підприємство" пай є власністю учасника колективного сільськогосподарського підприємства.
Відповідно до пункту 8 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України від 14 березня 2001 року № 62, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04 квітня 2001 року за № 305/5496 (далі - Порядок № 62), кожен із співвласників має право скористатися своїм майновим паєм зокрема в один із таких способів: отримати свій майновий пай у натурі індивідуально чи разом із членами своєї сім'ї і використати його на свій розсуд.
Так, за протокольним рішенням засідання комісії по реорганізації TOB «ТУР» від 17.02.2003р., на основі поданої заяви власниці майнового паю, було вирішено передати із балансу TOB «ТУР» навіс для зрошувальних машин у власність ОСОБА_2 в рахунок майнового паю.
Згідно Акту передачі із балансу TOB «ТУР» від 19.02.2003р. комісія товариства на основі рішення комісії з реорганізації від 17.02.2003р. провели передачу із балансу TOB «ТУР» навісу для зрошувальних машин балансовою вартістю 4400,00 грн. у власність ОСОБА_2 . Зазначене підтверджується також пайовим квитком порядковий №186/953, де спадкодавиця мала майновий пай на загальну суму 6767 грн., у 2003р році отримала пай на суму 4400,00 грн.
Те, що спадкодавець була членом колективного господарства та мала відповідну частку в ньому, додатково підтверджується даними книги обліку Свідоцтв (майнових сертифікатів) про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства, в т.ч. реорганізованого TOB «ТУР», де за порядковим номером №329 значиться, що громадянці ОСОБА_2 (паспорт НОМЕР_2 ), мешканці АДРЕСА_2 , за рішенням загальних зборів №6 від 21.12.2000р. було видано Свідоцтво про право власності на майновий пай колективного сільськогосподарського підприємства серії ЗК ІІІ№026508. Згідно Свідоцтва, вартість частки у пайовому фонді ТзОВ "ТУР" с.В.Паладь, Виноградівського району визначена в розмірі 6767 грн. 00 коп. (0,1% від загальної вартості майна пайового фонду). Книга обліку містить відмітку сільської ради про отримання майна в натурі.
Зазначене підтверджується також довідкою Пийтерфолвівської сільської ради (що є правонаступником Великопаладської сільської ради) від 24.10.2024р.
Набути право власності на спадкові речові права шляхом отримання свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріуса позивач не може через відсутність правовстановлюючих документів, які підтверджують належність майнових прав покійній спадкодавиці. Для прийняття спадщини я звернувся до нотаріуса, однак за вказаних обставин державний нотаріус у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом позивачу відмовила та рекомендувала звернутись до суду, оскільки відсутній правовстановлюючий документ щодо належності спадкового майна спадкодавцеві.
На виконання ухвали Виноградівського районного суду від 10.09.2025 року Виноградівською держаною конторою направлено копію спадкової справи №206/2019 після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка, зокрема, містить заяву позивача ОСОБА_1 від 20.08.2019 року про прийняття спадщини.
Правовстановлюючі документи на нежитлову будівлю відсутні, така ситуація обумовлена також тим, що у документованих матеріалах, що залишилися по смерті бабки, документів віднайдено не було.
Згідно з пунктом 13 Порядку визначення розмірів майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств та їх документального посвідчення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 177, майновий пай члена підприємства документально підтверджується свідоцтвом про право власності на майновий пай члена підприємства. Для отримання нового свідоцтва у разі набуття у власність майнового паю (його частини) на підставі угоди міни, дарування та інших цивільно-правових угод, а також спадкування до сільської, селищної або міської ради подаються посвідчені в установленому порядку копія відповідної цивільно-правової угоди або копія свідоцтва про право на спадщину, попереднє свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства. Свідоцтво про право на спадщину позивач не може отримати, оригінал Свідоцтва на майновий пай втрачено.
Відповідно було подано оголошення в газету про втрату Свідоцтва про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства ЗК III №026508.
Таким чином, через відсутність необхідних правовстановлюючих документів на спадкові права позивач позбавлений можливості оформити прийняття спадщини у регламентованому порядку. Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права. Відповідно до п.23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Умови для отримання позивачем свідоцтва про право на спадщину за заповітом у нотаріальному порядку відсутні. Відтак, невизнане право позивача, набуте ним шляхом переходу права власності в порядку спадкування, підлягає судовому захисту у обраний ним спосіб, передбачений законом.
Право власності на нерухоме майно, яке є об'єктом спадщини, в даному випадку нежитлова будівля, підлягає державній реєстрації, у зв'язку з цим, відповідно до ст. 182 та ч.2 ст. 331 ЦК України, - воно виникає з моменту такої реєстрації. Для цього є необхідність визнати за позивачем право власності на нерухоме майно, що є об'єктом спадщини, оскільки відсутність правовстановлюючих документів позбавляє спадкоємця можливості прийняти спадщину та здійснити реєстрацію. Спадкодавець за життя належно не зареєструвала право власності на майно, в певні періоди така реєстрація і не вимагалась.
Виноградівським районним БТІ виготовлено технічний паспорт на об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля, навіс для зрошувальних машин загальною площею 374 кв.м, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Завершена вартість майна згідно довідки №29 становить 205 524,00 грн. Згідно цієї ж довідки, за архівними даними КП «Виноградівське РБТІ» навіс для зрошувальних машин рахується за ОСОБА_2 .
У відповідності до ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
У зв'язку з тим, що права позивача щодо володіння, користування та розпорядження спадковим майном порушуються,нотаріусом не визнаються, документ втрачено, то тому такі підлягають захисту відповідно до ст.392 ЦК України,
Згідно положень п.3.3. листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» найпоширенішою причиною звернення особи до суду в справах про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування є неможливість спадкоємцями, які прийняли спадщину, оформити своє право на спадщину в нотаріальній конторі з причин відсутності правовстановлюючих документів на спадкове майно на ім'я спадкодавця та/або відсутності державної реєстрації нерухомого майна спадкодавцем.
Виникнення права власності на будинки до набрання чинності Цивільним кодексом України (01.01.2004р.) та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (03.08.2004р.) не залежало від державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Згідно положень п.2 ч.З ст.З Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними, якщо на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації. Згідно з пунктом 51 Постанови Кабінету Міністрів України №1127 від 25.12.2015р. "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в теперішній редакції) для державної реєстрації права власності у зв'язку із виділенням нерухомого майна в натурі власниками майнових паїв членів колективних сільськогосподарських підприємств подаються: 1. Свідоцтво про право власності на майновий пай члена колективного сільськогосподарського підприємства (майновий сертифікат) з відміткою підприємства правонаступника реорганізованого колективного сільськогосподарського підприємства про виділення майна в натурі, засвідченого підписом керівника такого підприємства та печаткою; 2. Акт приймання-передачі нерухомого майна. Зазначеною процедурою позивач не може скористатись, оскільки втрачене свідоцтво про право власності на майновий пай.
Позивач звертається з позовом до суду, оскільки, зважаючи на втрату Свідоцтва про право власності на майновий пай, однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо права власності на це майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвеції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до приписів ст.41 Конституції України та п.2 ч.1 ст.З, ст.321 ЦК ніхто не може бути позбавлений права власності чи обмежений у його здійсненні. Пунктом 1 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.
Відповідно до вимог ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно з вимогами ст.55 Конституції України та ст.ст.15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист судом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 6 Європейської Конвенції з прав людини встановлено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при вирішенні спору щодо його цивільних прав і обов'язків.
При здійсненні правосуддя (ст.5 ЦПК) суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Завданнями цивільного судочинства (ст.2 ЦПК) є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Таким чином, враховуючи ті обставини, що позивач надав суду достатньо доказів, які підтверджують позов, суд вважає, що позивач, як спадкоємець після смерті своєї баби має законне право на визнання права власності в порядку спадкування.
На підставі ст.ст. 392, 1218, 1268, 1297 ЦК України, керуючись ст.ст. 2, 4, 76-81, 89, 133, 141, 210, 259, 263-265, 273, п.15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_2 задовольнити в повному обсязі.
Визнати за позивачем ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , у порядку спадкування за заповітом право власності на нежитлову будівлю - навіс для зрошувальних машин загальною площею 374 кв.м, розташований за адресою АДРЕСА_1 , що оцінений на загальну суму 205 524,00 грн. та належав ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з моменту його оголошення до Закарпатського апеляційного суду через Виноградівський районний суд Закарпатської області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
ГоловуючийНадопта А. А.