Справа № 724/3234/25
Провадження № 2/724/937/25
05 листопада 2025 року м. Хотин
Хотинський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого судді Скрипника С.М.,
за участю секретаря судового засідання Філіпчука Д.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хотині Чернівецької області в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
Короткий зміст та обґрунтування позовних вимог.
У вересні 2025 року до Хотинського районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до укладеного кредитного договору (оферти) №16.01.2025-100000781 від 16.01.2025 року, ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 10 000 гривень, що підтверджується квитанцією про видачу коштів від 16.01.2025 року, із строком кредитування 140 днів.
Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит на таких умовах: дата надання/видачі кредиту 16.01.2025 року, сума кредиту 10000 гривень, строк на який надається кредит 140 днів з дати його надання, дата повернення кредиту 04.06.2025 року, процентна ставка - фіксована незмінна у розмірі 1% за 1 день користування кредитом, яка застосовується протягом усього строку, на який надається кредит. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку.
Комісія, пов'язана з наданням кредиту - 15% від суми кредиту та дорівнює 1500 гривень 00 копійок, яка розраховується шляхом множення суми кредиту на розмір комісії у відсотковому значенні. Нараховується кредитором та обліковується в день видачі кредиту. Неустойка: 100 гривень 00 копійок, що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов'язання.
Відповідно до договору від 16.01.2025 року та квитанції про перерахунок коштів кредитодавцем надано позичальнику кредит у розмірі 10 000 гривень строком на 140 днів, а ОСОБА_1 16.01.2025 року отримано кредитні кошти у розмірі 10 000 гривень, отже ТОВ «Споживчий центр» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі.
В свою чергу ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконує, у зв'язку із чим на дату подання позовної заяви утворилася заборгованість у розмірі 30500,00 гривень, що складається із заборгованості по тілу кредиту в розмірі 10000 гривень та процентів у розмірі 14000,00 гривень, по комісії 1500 гривень, по неустойці за кожен день не виконання у розмірі 5000 гривень, чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр». Комісія пов'язана із наданням послуги, а саме перерахування кредитодавцем коштів на рахунок, вказаний позичальником з використанням стороннього сервісу-інтернет еквайрінгу.
Вказують, що своїм підписом на договорі відповідач також підтвердив, що ознайомлений з усіма умовами в тому числі й порядком та строками повернення кредиту та сплати процентів, комісій та неустойки у разі їх наявності, розуміє та зобов'язується їх виконувати.
ОСОБА_1 16.01.2025 року електронним цифровим підписом підписав пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заяву на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 10000 гривень, а отже акцептовано умови договору.
Позичальником під час укладення кредитного договору №16.01.2025-100000781 пройдено ідентифікацію шляхом використання системи BankID Національного банку. Під час ідентифікації позичальника з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних забезпечено однозначне встановлення фізичної особи.
Просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості, а також судові витрати по справі.
Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Хотинського районного суду від 12 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у судове засідання.
Відповідач ОСОБА_1 повідомлений належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного провадження без виклику сторін шляхом направлення йому за місцем реєстрації копії позовної заяви та ухвали суду про відкриття провадження у справі, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, клопотань про проведення розгляду справи з його викликом в судове засідання не надійшло, правом на подання відзиву на позов відповідач не скористався, позовна заява з матеріалами надсилалася належним чином, тому суд провів розгляд справи за наявними у ній матеріалами.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Зважаючи на те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, відповідно до ч. 2 статті 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Фактичні обставини встановлені судом
Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 16.01.2025 укладено кредитний договір (оферти) № 16.01.2025-100000781 шляхом обміну електронним повідомленнями, а саме прийняття позичальником пропозиції кредитора про укладення кредитного договору (оферти) (а.с.20-26).
Кредитний договір складається з таких електронних документів, які містять всі його істотні умови: - пропозиція про укладення кредитного договору (оферти), розміщена на сайті кредитора; -заявка сформована на сайті кредитора після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитором; - відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитора, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (коду), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаного при його ідентифікації на сайті.
Відповідно до пункту 2.2, 2.2.1, 2.2.2, 2.2.3 розділу 2 пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) електронний кредитний договір складається з наступних електронних документів, які містять всі його істотні умови: дана пропозиція про укладення кредитного договору (оферта), розміщена на вебсайті кредитодавця у загальному доступі, а також у особистому кабінеті позичальника на вебсайті кредитодавця, заявка, сформована на сайті кредитодавця після ідентифікації позичальника, обрання ним конкретних умов та їх схвалення кредитодавцем, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), сформована на сайті кредитодавця, та підписана позичальником за допомогою одноразового ідентифікатора (кода), отриманого позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний при його ідентифікації на сайті.
Пунктом 2.3 розділу 2 пропозиції про укладання кредитного договору (оферта) встановлено технологію (порядок) укладення електронного кредитного договору, порядок створення та накладання електронних підписів сторонами договору: 2.3.1. кредитодавець розміщує на власному веб-сайті пропозицію укласти електронний договір (оферту); 2.3.2. позичальник, який має намір укласти електронний кредитний договір, ідентифікується (реєструється) в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.3. позичальник в особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця обирає умови, на яких бажає укласти електронний кредитний договір; 2.3.4. у випадку погодження кредитодавця на обрані позичальником умови кредитодавець у особистому кабінеті на вебсайті кредитодавця направляє позичальнику пропозицію про укладення кредитного договору (оферту) та заявку, а також формує формуляр форми відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) в електронній формі для її заповнення та підписання позичальником; 2.3.5. також для підписання позичальником відповіді про прийняття пропозиції (акцепту) позичальнику передається одноразовий ідентифікатор в смс-повідомленні на номер телефону, вказаний позичальником при його ідентифікації (реєстрації) в особистому кабінеті на вебсайті; 2.3.6. позичальник, який прийняв (акцептував) пропозицію укласти електронний договір на умовах, викладених у вищевказаних пропозиції про укладення кредитного договору (оферту) та заявці, підписує відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) електронним підписом одноразовим ідентифікатором, отриманим ним у вищевказаному порядку; 2.3.7. примірник договору споживача підписується кваліфікованим електронним підписом уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу.
Отже, порядок укладення електронного кредитного договору побудований таким чином, що без попереднього ознайомлення з умовами, на яких бажає укласти електронний кредитний, позичальник не міг перейти до наступного етапу підписання правочину.
Крім того, за змістом заявки споживача ОСОБА_1 від 16.01.2025 року, яка є невід'ємною частиною договору між Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 кредиту (оферта) від 16.01.2025 № 16.01.2025- 100000781 ознайомлений і приймає умови кредитного договору (оферти).
Також підтвердження позичальника про прийняття пропозиції (акцепт), яка є частиною електронного кредитного договору, містить підтвердження позичальника ОСОБА_2 , що однозначно та безумовно приймає (акцептує) пропозицію про укладення кредитного договору (оферту), невід'ємною частиною якої є заявка до кредитного договору від 16.01.2025 року № 16.01.2025-100000781, з яким попередньо уважно ознайомився.
Акцептовані ним умови кредитного договору містяться у вказаних заявці та оферті.
Крім того, відповідач розумів, що підписує та укладає кредитний договір на вищевказаних умовах, підписуючи даний акцепт одноразовим ідентифікатором (код смс-повідомлення Е534).
Кредитодавець надає позичальнику кредит на наступних умовах: дата надання /видачі кредиту, сума кредиту, тип кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти), графік платежів встановлюється у заявці, яка є невід'ємною частиною кредитного договору.
Вiдповiдно до заявки та підтвердження укладення кредитного договору № 16.01.2025-100000781 від 16.01.2025, кредитор надає позичальнику кредит на наступних умовах: 1.дата надання/видачі кредиту - 16/01/2025; 2.сума кредиту: 10000,00 грн.; 3.строк, на який надається кредит - 140 днів з дати його надання; 4.дата повернення (виплати) кредиту - 04.06.2025; - процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1,% за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку, на який надається кредит (надалі - «процентна ставка»). Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку; - комісія, пов'язана з наданням кредиту (надалі - «комісія», економічна сутність - плата за надання кредиту) - 15% від суми Кредиту та дорівнює 1500,00 грн (а.с.23).
Ураховуючи наведене товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» та ОСОБА_1 досягнуто домовленості у письмовій формі щодо розміру кредиту, процентної ставки та інше.
Згідно із пунктом 4.1 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) кредитор надає позичальнику кредит на умовах його строковості, платності та поворотності. Спосіб перерахування позичальнику коштів у рахунок кредиту: банківський рахунок споживача.
Пунктом 4.3 розділу 4 пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) передбачено, що днем надання кредиту вважається день списання відповідної суми коштів з рахунку кредитора
Заявка споживача ОСОБА_1 від 16.01.2025 року, відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) містять реквізити належного позичальнику електронного засобу для перерахування коштів позичальнику за даним та наступними договорами 5168-74хх-хххх-4024.
До матеріалів справи приєднано довідку ТзОВ «Універсальні платіжні рішення» за вих..№1-2808 від 28.08.2025 року якою підтверджено про електронний переказ коштів в сумі 10000 грн призначенням платежу видача за договором №16.01.2025-100000781, номер транзакції в системі іРау.ua -625764506 на карта/рахунку отримувача: НОМЕР_1 (а.с. 11).
Як вбачається із довідки-розрахунку про стан заборгованості за кредитним договором №16.01.2025-100000781 від 16.01.2025 року заборгованість ОСОБА_1 становить 30500,00 грн., яка складається з: 10000 грн. - основний борг; 14000,00 грн. відсотки, 1500,00 гривень комісії, 5000,00 гривень - неустойки (а.с.12).
ОСОБА_1 електронним цифровим підписом підписано пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, підтверджено укладення кредитного договору та отримано на свій рахунок кошти у розмірі 10000,00 грн., а отже акцептовано умови договору.
Укладання електронного договору та підписання його електронним підписом - одноразовим ідентифікатором відповідає правовому висновку викладеному у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19.
Крім того, відповідачем під час укладення кредитного договору №16.01.2025-100000781 від 16.01.2025 року пройдено ідентифікацію шляхом використання Системи BankID Національного банку (а.с. 26)
Таким чином в підписаній відповідачем пропозиції чітко визначені сума кредиту, відсотки за користування кредитними коштами, отже між сторонами було досягнуто згоди щодо істотних умов кредитного договору, такий правочин, згідно з вимогами статті 204 ЦК України, створює презумпцію правомірності правочину, у зв'язку з чим договір, згідно зі статтею 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним, відповідно до приписів статті 526 ЦК України, мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.
Дослідженні судом письмові докази підтверджують укладення відповідачем кредитного договору та отримання ним кредитних коштів, а також неналежне виконання ним умов договору. Розрахунок заборгованості підтверджують існування заборгованості, зазначеної у позовній заяві, які відповідачем не спростовані жодними доказами.
Мотиви з яких виходить суд, застосовані норми права та висновки суду.
За приписами ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Закон України «Про електронні довірчі послуги» (надалі Закон) визначає правові та організаційні засади надання електронних довірчих послуг, у тому числі транскордонних, права та обов'язки суб'єктів правових відносин у сфері електронних довірчих послуг, порядок здійснення державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, а також правові та організаційні засади здійснення електронної ідентифікації.
Електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
Закон України «Про електронну комерцію» - визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-комунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Частиною третьою статті 11 Закону встановлено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Згідно ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронні довірчі послуги» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Згідно п. 10.1. Договору цей договір набирає чинності з дати отримання кредитодавцем у інформаційній системі кредитодавця від позичальника відповіді про прийняття пропозиції (акцепт), підписаної одноразовим ідентифікатором, отриманим позичальником від кредитодавця на номер телефону позичальника, вказаний при реєстрації у інформаційній системі кредитодавця.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах(у тому числі електронних),у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно ч.ч.1, 2 ст. 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона-підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться(роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Одним із видів договорів є договір приєднання, яким, відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України, є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються Банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим, Банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому, з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг Банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
За ст. 641 ЦК України, про позицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням робити пропозиції укласти договір, якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.
Згідно положень ст. 644 ЦК України, якщо пропозицію укласти договір зроблено усно і в ній невказаний строк для відповіді, договір є укладеним, коли особа, якій було зроблено пропозицію, негайно заявила про її прийняття. Якщо пропозицію укласти договір, в якій не вказаний строк для відповіді, зроблено у письмовій формі, договір є укладеним, коли особа, яка зробила пропозицію, одержала відповідь протягом строку, встановленого актом цивільного законодавства, а якщо цей строк не встановлений, - протягом нормально необхідного для цього часу.
За ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Судом зазначається, що за допомогою одноразового пароля-ідентифікатора на веб-сайті ТОВ «Споживчий центр», який ОСОБА_1 отримав на свій фінансовий номер телефону НОМЕР_2 , підписано (акцептовано) пропозицію про укладення кредитного договору (оферти), заявку на отримання кредиту, графік платежів, підтверджено укладення кредитного договору, отже кредитний договір (оферти) №16.01.2025-100000781 від 16.01.2025 року укладено відповідно до Закону України «Про електронну комерцію». Істотні умови договору такі як сума кредиту, строк, процентна ставка та відповідальність за невиконання/неналежне виконання зобов'язання погоджено в Заявці до Договору, яка містить електронний підпис ОСОБА_1 одноразовим ідентифікатором Е534.
Тобто у підписаній відповідачем заяві про укладення кредитного договору чітко зазначені умови кредитного договору, строк кредиту, відсоткова ставка, дата повернення кредиту, комісія пов'язана із наданням кредиту, розмір неустойки за невиконання /неналежне виконання зобов'язання.
За загальними умовами вказаного договору позичальник ОСОБА_1 отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов'язався повернути кредитні кошти, сплатити відсотки за користування коштами та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 1046 ЦК України, договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним, що відповідає положенням ст. 1055 ЦК України.
Згідно ст. 1056-1 ЦК України, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість ОСОБА_1 за договором №16.01.2025-100000781 від 16.01.2025 року становить 30500,00 грн., з яких: 10000,00 грн. - заборгованість за основним боргом; 14000,00 грн. - заборгованість за процентами нараховані за період дії кредитного договору, 1500,00 грн. - комісія, 5000,00 грн. - неустойка за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов'язання.
Відповідачем не було спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості. Відповідач не надав суду доказів щодо виконання зобов'язань в частині повернення грошових коштів.
Відповідно до ст. 79 ЦПК України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Перевірка достовірності доказів проводиться судом у процесі дослідження доказів. Суд визнає достовірними докази, якщо за результатами перевірки та дослідження цих доказів підтверджується правильність відомостей, які в них містяться.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Отже, суд вважає, що вимоги позивача щодо стягнення з відповідача на його користь заборгованості за кредитом (тілом кредиту) в розмірі 10 000,00 грн. є обґрунтованими.
Разом з тим, пред'являючи вимоги про стягнення заборгованості, позивач, крім заборгованості за основним боргом, просив стягнути заборгованість за процентами.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, пов'язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та/або супутні послуги кредитодавця, кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб.
Згідно з ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22.11.2023 року, що набрав чинності 24.12.2023 року, доповнено ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування» пунктом 5, яким встановлено, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до ч. 4 цієї статті, не може перевищувати 1%.
Пунктом 17 Прикінцевих та Перехідних положень Закону «Про споживче кредитування» передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», установлено, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів 2,5% (до 21.04.2024 включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (з 22.04.2024 до 19.08.2024 включно).
Кредитний договір №16.01.2025-100000781 був укладений 16.01.2025 року, тобто, після внесення змін до Закону України «Про споживче кредитування», та відсотки за користування кредитними коштами нараховувалися по 04.06.2025 року.
Таким чином, первісним кредитором умова укладеного між сторонами договору щодо встановлення денної процентної ставки у розмірі 1,% є правомірною, та нарахованою у межах строку дії договору, тому позовні вимоги в частині стягнення відсотків за користування кредитним коштами на загальну суму 14000,00 гривень слід задовольнити в повному обсязі.
Щодо вимог про стягнення комісії за надання кредиту суд зазначає таке.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
За приписами ч. 2 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування» до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов'язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.
Кредитодавець має право обчислювати загальні витрати за споживчим кредитом, базуючись на тому, що платежі за послуги кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії договору про споживчий кредит, якщо договір про споживчий кредит містить умови, що дають змогу змінювати процентну ставку та/або інші платежі за послуги кредитодавця, уключені до загальних витрат за споживчим кредитом, і такі зміни не можуть бути визначені на момент обчислення загальної вартості кредиту та реальної річної процентної ставки (пункт 8 Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит).
Такий висновок узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного суду від 01.04.2024 року у справі № 496/3134/19
Під вимогами, яким не повинен суперечити правочин, мають розумітися ті правила, що містяться в імперативних приватно-правових нормах.
Комісія за надання кредиту передбачена як умовами кредитного договору (п.7 Заявки.), так і графіком платежів (п.12), які були підписані відповідачем, що свідчить про обізнаність останнього щодо включення комісії «за надання кредиту» до загальних витрат за споживчим кредитом та порядком сплати такої комісії.
Отже, як вбачається з умов даного кредитного договору встановлення комісії за надання кредиту є правомірним, оскільки укладеним між позивачем та відповідачем кредитним договором передбачено нарахування комісії за надання кредиту та включено суму нарахувань по комісії до графіку платежів, а Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що до загальних витрат за кредитом включаються доходи кредитодавця у вигляді процентів, комісії, інших обов'язкових платежів.
Таким чином, суд дійшов висновку про правомірність нарахування комісії пов'язаної з наданням кредиту та комісії за обслуговування кредитної заборгованості на суму 1500,00 гривень, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Щодо вимог про стягнення неустойки суд зазначає таке.
Відповідно дост.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Пунктом 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє 15.07.2025 р. строком на 90 діб.
Суд відхиляє доводи представника позивача про можливість нарахування неустойки відповідно до норм Закону України «Про споживче кредитування» в період дії в Україні воєнного стану, оскільки до даних правовідносин слід застосовувати норму пункту 18 Розділу Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, як пріоритетну норму права, відповідно до якої позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, а не положення Закону України «Про споживче кредитування», в частині можливості здійснювати нарахування неустойки.
Умовами кредитного договору (п.15) встановлено, що неустойка у розмірі 100,00 грн. нараховується за кожен день невиконання чи неналежного виконання кожного окремого зобов'язання незалежно від суми невиконаного чи неналежно виконаного зобов'язання.
Позивачем нарахована неустойка в розмірі 5000,00 грн., що суперечить наведеним положенням пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України.
Таким чином позовні вимоги в частині стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 5000,00 грн. є необґрунтованими з вищевказаних підстав і задоволенню не підлягають.
З урахуванням наведених вище вимог закону, досліджених доказів та встановлених на їх підставі обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр», про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають частковому задоволенню, а саме в розмірі 25500,00 грн., з яких: 10000,00 грн. основний борг, 14000,00 грн. проценти, 1500,00 грн. комісія.
В решті частині вимог щодо стягнення неустойки в сумі 5000,00 грн. слід відмовити.
Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (83,60%).
При розподілі судових витрат по оплаті судового збору, суд враховує пропорційність задоволених вимог.
Позов заявлено всього на суму 30500,00 грн., а задоволено 25500,00 грн., тобто на 83,60 % (25500,00 грн х 100 % /30500,00 = 83,60 % ).
А саме, позовні вимоги задоволені на 83,60%, 2422,40 грн. (ставка судового збору, що підлягала сплаті за подання позову, з врахуванням понижуючого коефіцієнту 0,8) х 83,60% = 2025,13 грн. судового збору за розгляд справи в суді, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.525,526,612,1050 ЦК України, ст. 206, ст.ст.258 - 260,263 265, 279 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) заборгованість за кредитним договором №16.01.2025-100000781 від 16.01.2025 року, в розмірі 25 500 (двадцять п'ять тисяч п'ятсот) гривень,00 копійок, яка складається з наступного: 10000 гривень - сума основного боргу; 14000,00 гривень - заборгованість по нарахованим відсоткам, 1500 гривень - комісія.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» (01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 2025 (дві тисячі двадцять п'ять) гривень 13 копійок.
В іншій частині вимог відмовити.
Копію рішення направити сторонам.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише скорочене (вступну та резолютивну частини) судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий Центр» 01032, м. Київ, вул. Саксаганського,133-А, код ЄДРПОУ 37356833.
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .
Повне рішення складено 05 листопада 2025 року.
Суддя: Сергій Миколайович СКРИПНИК