Єдиний унікальний номер 725/8624/25
Номер провадження 3/725/2217/25
03.11.2025 року м.Чернівці
Суддя Чернівецького районного суду м.Чернівців Федіна А.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 173 КУпАП громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення, 11.09.2025 року о 15 год. 00 хв. ОСОБА_1 у АДРЕСА_2 виражався нецензурною лайкою, погрожував фізичною розправою та штовхав ОСОБА_2 , внаслідок чого порушував громадський порядок і спокій громадян.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся судом про час та місце розгляду. Крім того, інформація щодо вказаної справи міститься в загальному доступі в мережі Інтернет за наступною веб-адресою сторінки: http://ptr.cv.court.gov.ua/sud2408/ , де в розділі «Громадянам» вказані відомості щодо стадії розгляду та дати призначення судового засідання.
Окрім того, судом було застосовано привід до ОСОБА_1 за результатами виконання якого інспектором ВАП БПП з обслуговування Чернівецького району УПП в Чернівецькій області О.Злим складено рапорт про неможливість його виконання з підстав відсутності ОСОБА_1 за адресою, що вказана у протоколі.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.
Про причини своєї неявки ОСОБА_1 суд не повідомив та не направив відповідного мотивованого клопотання про розгляд справи без його участі або про відкладення судового засідання.
Згідно ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи дані щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи, а також вжиті судом заходи з метою забезпечення його особистої участі у розгляді справи, дана справа може бути розглянута за його відсутності.
Стаття 252 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
У відповідності зі ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозицією ст. 173 КУпАП передбачено відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Згідно з пунктом 3 постанови Пленуму Верховного судуУкраїни №10від 22.12.2006року «Просудову практикуу справахпро хуліганство» дрібне хуліганство - це умисне порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке не супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом. Громадський порядок - це обумовлена потребами суспільства система врегульованих правовими та іншими соціальними нормами система відносин, що складаються у громадських місцях в процесі спілкування людей, і яка має на меті забезпечення спокійної обстановки суспільного життя, нормальних умов для праці і відпочинку людей, для діяльності державних органів, підприємств, установ та організацій.
Об'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у нецензурній лайці в громадських місцях, образливому ставленні до громадян та інших діях, що порушують громадський порядок і спокій громадян. При цьому дрібне хуліганство характеризується умислом, тобто особа, яка вчиняє таке правопорушення, усвідомлює, що своїми діями порушує громадський порядок і спокій громадян, та бажає чи свідомо припускає прояв неповаги до суспільства.
Суб'єктивна сторона дрібного хуліганства полягає у неповазі до суспільства, у прагненні показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоутвердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Умисний прояв винним явної неповаги до оточуючих - головний момент, що визначає зміст і сенс поведінки хулігана. За відсутності такого мотиву не може бути дрібного хуліганства та останнє відрізняється від інших правопорушень тим, що: 1) вчиняється за явно несуттєвим приводом; 2) безпосередня причина злочинного конфлікту при хуліганстві у більшості випадків є внутрішньою, тобто в самому діючому суб'єкті і не викликана необхідністю ззовні (конкретною ситуацією); 3) дії хулігана не завжди логічно обґрунтовані і обумовлені певними обставинами; 4) спрямованість і предмет посягання хуліганських дій часто не визначені.
З аналізу диспозиції статті 173КУпАП убачається, що однією з обов'язкових ознак суб'єктивної сторони дрібного хуліганства є наявність в діянні правопорушника хуліганського мотиву явної неповаги до суспільства. Тобто вчинені правопорушником дії можуть кваліфікуватись як хуліганство лише, якщо викликані прагненням правопорушника показати свою зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, самоствердитися за рахунок приниження інших осіб, протиставити себе іншим громадянам, суспільству, державі. Вказана неповага має бути явною як для самого хулігана, так і для очевидців його дій.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ст. 173 КУпАП підтверджується дослідженими та проаналізованими письмовими доказами по справі, а саме протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАВ №223924 від 11.09.2025 року, заявою потерпілого, іншими матеріалами справи.
Обставин, які б пом'якшували чи обтяжували відповідальність ОСОБА_1 за наслідками розгляду справи не встановлено.
При накладенні на ОСОБА_1 адміністративного стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, його вік та ступінь вини.
Враховуючи всі обставини справи та особу порушника, на ОСОБА_1 слід накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу, оскільки саме такий вид адміністративного стягнення буде достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
Доказів наявності підстав для звільнення від сплати судового збору матеріали справи не містять.
На підставі вище викладеного та керуючись ст.ст. 33,34,35, 283, 284, 285, 294, 173 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 КУпАП і за його вчинення накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 51 грн. в дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605,60 грн.
Згідно із ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу.
Відповідно до вимог ст.308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанова може бути оскаржена до Чернівецького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Чернівецького районного
суду міста Чернівців Федіна А. В.