05.11.2025
Справа № 726/1615/25
Провадження № 2/720/1034/25
05 листопада 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області
в складі: головуючого судді Ляху Г.О.
з участю секретаря Савка К.Р.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,-
В травні 2025 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення на його користь суми боргу за договором кредиту, посилаючись на те, що з метою отримання кредитних послуг 10 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://treba.credit.com), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, було укладено кредитний договір № 00-9715499, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 5500 гривень, строком на 360 днів, зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом. 17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн та в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач 02 квітня 2025 року було укладено договір факторингу № 020425-У, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 .. Протягом дії кредитного договору відповідач систематично не виконувала належним чином договірні зобов'язання в частині своєчасного погашення кредиту та допустила прострочену заборгованість по кредиту, яка станом на 17 грудня 2024 року становить 39088 гривень 90 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу - 5500 гривень, заборгованість за відсотками - 33313 гривень 90 копійок та комісія - 275 гривень. Оскільки, відповідач у добровільному порядку борг не повертає, просив стягнути з неї в примусовому порядку кредитну заборгованість та судові витрати по справі.
Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнала та зазначила, що в неї відсутня будь-яка кредитна заборгованість, оскільки позивачем не надано жодного доказу перерахунку коштів на банківський рахунок відповідача, більше того, наданий банком розрахунок заборгованості нарахований з порушенням вимог закону, а тому просила відмовити у позові.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута малозначна справа.
За змістом ч. 4 ст. 19 ЦПК України спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Згідно ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З метою всебічного, повного, об'єктивного, безпосереднього дослідження доказів та з'ясування всіх обставин справи, суд з власної ініціативи викликав сторони в судове засідання.
В судове засідання представник позивача не з'явився, однак надав суду заяву, в якій позовні вимоги підтримав повністю, просив позов задовольнити та справу розглянути у його відсутності.
Відповідач та її представник в судове засідання не з'явились, однак просили відмовити в позові з підстав викладених у відзиві.
Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 10 квітня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі, за допомогою веб-сайту (https://treba.credit.com), який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем, було укладено кредитний договір № 00-9715499, відповідно до якого відповідачу надано кредит в сумі 5500 гривень (п. 1.2 Договору), строком на 360 днів (п. 1.3 Договору), зі сплатою відсотків за користування кредитом, визначених в договорі в розмірі 2,47% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (п. 1.5.1 Договору).
Окрім того, відповідно до п. 1.6 кредитного договору, з відповідача стягується 275 гривень комісії за надання кредиту, який стягується одноразово
17 грудня 2024 року між ТОВ «Макс Кредит» та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» укладено договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн та в подальшому ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» та позивач 02 квітня 2025 року було укладено договір факторингу № 020425-У, відповідно до якого ТОВ «Юніт Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право вимоги до ОСОБА_1 ..
З відповіді позивача на відзив слідує, що відповідач отримав кредит в безготівковій формі на реквізити банківської карти вказаної клієнтом (відповідачем). Ідентифікація клієнта відбулась через систему BankID Національного банку України, клієнт самостійно вніс особисті дані в заявку, надав дозвіл до інформації з кредитної історії банку емітенту, верифікації за допомогою «otp пароля». Також, в підтвердження вказаних обставин, банком-емітентом було надано всі документи, що були надані відповідачем, які підписані електронним підписом (одноразовим ідентифікатором).
Слід зазначити, що витребуваною судом випискою АТ «Таксомбанк», відповідно до якої 10 квітня 2024 року відповідачу було здійснено переказ коштів в сумі 5500 гривень саме на емітовану картку, яка належить останній.
Також, позивачем зазначається, що посилання відповідача, що розрахунок заборгованості наданим позивачем є необґрунтованим, та таким, що не узгоджується з матеріалами справи є безпідставним, оскільки на його спростування сторона не надала власного розрахунку, вказане узгоджується із постановою Верховного Суду України № 753/7883/15 від 11 липня 2018 року.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Згідно частини 1 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.
Відповідно до частин 1, 2 статті 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Кредитний договір відповідачем підписаний електронним підписом з застосування одноразового ідентифікатора (одноразового паролю).
Частиною 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст.12 цього Закону є оригіналом такого документа.
Як вбачається з вищенаведеного порядку при укладенні договору відповідачем здійснені дії, які чітко свідчать про його свідомий вибір щодо укладення договору. Без відповідних дій з боку відповідача укладення договору було б неможливе.
Відповідно до ч. 13 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
Як вбачається з матеріалів цивільної справи, на офіційному веб-сайті позичальника у вільному доступі для всіх клієнтів розміщена повна інформація щодо договору кредиту та порядку його укладення, а саме, документи: Договір кредиту (примірний Договір на момент укладення); Правила надання грошових коштів у кредит (діючі на момент укладення договору); Згода на обробку персональних даних; Публічна інформація; Положення про конфіденційність. Крім того на веб-сайті розміщена довідкова інформація з наданням розгорнутої інформації щодо порядку та умов надання послуг.
Відповідно до ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
У відповідності до п.1 ч.1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).
Згідно ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість станом на 17 грудня 2024 року становить 38813 гривень 90 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу - 5500 гривень, заборгованість за відсотками - 33313 гривень 90 копійок.
Вирішуючи питання щодо стягнення комісії суд виходить з наступного.
Статтею 204 ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Відповідно до абзацу третього частини четвертої статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
Згідно із пунктом 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою Правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168, банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача тощо) або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, унесення до нього змін, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
Позивачем в пункті 1.6 кредитного договору встановлено обов'язок позичальника сплатити комісію за надання кредиту в розмірі 275 гривень, але вказаний пункт договору порушує статті 11, 18, 19 Закону України «Про захист прав споживачів» та є грубим порушенням чинного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.
Встановлення банком у кредитному договорі обов'язку боржника сплачувати комісію за управління кредитом без зазначення, які саме послуги за вказану комісію надаються клієнту, а також нарахування комісії за послуги, що супроводжують кредит (саме як компенсацію сукупних послуг банку за рахунок клієнта), є незаконним.
Враховуючи те, що позивачу встановлено плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення пункту 1.6 кредитного договору, щодо обов'язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту, є нікчемним.
Відповідна правова позиція викладена в Постанові Великої Палати Верховного суду від 13 липня 2022 року за № 496/3134/19, яка є обов'язковою для виконання судами України.
За вказаних обставин у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача комісії за управління кредитом слід відмовити за безпідставністю.
Крім цього, відповідно до п. 1 ч ст. 2 ст. 141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати пов'язані з розглядом справи, покладаються на відповідача пропорційно до задоволеної суми позову.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути сплачений судовий збір пропорційно до задоволеної суми позову що становить 2422, 40 гривень.
На підставі ст.ст. 526, 598, 599, 610, 611, 612, 614, 625, 1049, 1054 ЦК України, суд керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 259, 263-265, 268, 274, 279, 280 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» суму кредитної заборгованості за кредитним договором № 00-9715499 від 10 квітня 2024 станом на 17 грудня 2024 року становить 38813 (тридцять вісім тисяч вісімсот тринадцять) гривень 90 копійок, в тому числі заборгованість за основною сумою боргу - 5500 гривень, заборгованість за відсотками - 33313 гривень 90 копійок.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» судові витрати по справі у виді сплаченого судового збору в розмірі 2422 гривень 40 копійок.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ляху Г.О.