Справа № 646/8384/25
№ провадження 1-кп/646/1515/2025
04 листопада 2025 року м. Харків
Основ'янський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові у режимі відеоконференції клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020006472 від 20.05.2025, за ч. 5 ст. 407 КК України, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берестове Сахновщинського району Харківської області, громадянина України, оператора 2 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,-
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_5 ,
підозрюваного ОСОБА_4 ,
встановив:
До Основ'янського районного суду міста Харкова надійшло клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020006472 від 20.05.2025.
В обґрунтування зазначеного клопотання прокурором зазначено, що наказом командира військової частини НОМЕР_2 №57 від 31.03.2023 ОСОБА_4 призначено на посаду оператора 2 відлілення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Вимоги ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України». ч. І ст. 1 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» зобов?язують солдата ОСОБА_4 захищати Вітчизну, суверенітет і територіальну цілісність України.
У відповідності до вимог ст. ст. 9, 11, 12, 14, (6.49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV (зі змінами), ст. ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, солдат ОСОБА_4 під час проходження військової служби повинен свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов?язок; беззастережно виконувати накази командирів; знати та виконувати свої обов?язки та додержуватися вимог статутів Збройних Сил України; виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням. сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни; виконувати службові обов?язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою; бути зразком високої культури. скромності й витримки, берегти військову честь, захищати свою й поважати гідність інших людей; поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків та виконувати завдання, пов?язані із захистом Вітчизни. незалежності та територіальної цілісності України та інше.
Пунктом 3 ст. 24 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу» передбачено. що військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов?язки військової служби: на території військової частини або в іншому місці роботи протягом робочого часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком; на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов?язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника).
Згідно вимог ст. ст. 12, 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов?язків він зобов?язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові. Із службових та особистих військовослужбовець повинен звертатися до свого безпосереднього начальника. а якщо він не може їх вирішити - до наступного прямого начальника.
Статтями 129, 130, 199. 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, визначено необхідність забезпечення у військовій частині постійної бойової готовності, проведення занять з бойової підготовки, підтримання внутрішнього порядку, військової дисципліни та виконання службових обов?язків, зобов?язують військовослужбовців у службовий час постійно знаходитись в розташуванні військової частини або місця служби і не залишати їх без дозволу командира (начальника).
Згідно Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану». затвердженого Верховною Радою України 24.02.2022 (№2102-IХ), відповідно до пункту №31 частини першої статті 85 Конституції України та статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» по всій території України введено військовий стан, у зв?язку із військовою агресією Російської Федерації проти України, який у подальшому неодноразово продовжено Указом Президента України який діє і на теперішній час.
Однак, солдат ОСОБА_6 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів вирішив стати на злочинний шлях.
Так. солдат ОСОБА_4 будучи військовослужбовцем військової служби за мобілізацією. достовірно знав та усвідомлював. що повинен неухильно дотримуватись вимог ст. ст. 65. 68 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. ст. 1. 2. 24 Закону у країни «Про військовий обов?язок і військову службу». ст. ст. 11. 16. 49 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №548-XIV, ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 №551-XIV, які зобов?язують його: свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги військових статутів, накази командирів. захищати суверенітет і територіальну цілісність України, забезпечувати її економічну та інформаційну безпеку, віддано служити українському народу, сумлінно, чесно та зразково виконувати військовий обов?язок, дорожити честю і гідністю військовослужбовця, не допускати негідних вчинків.
Однак, солдат ОСОБА_7 під час проходження військової служби, в порушення вищезазначених нормативно-правових актів 02.07.2024 вирішив стати на злочинний шлях та діючи умисно, в умовах воєнного стану без дозволу командування та поважних причин тимчасово. вирішив незаконно ухилитися від проходження військової служби та провести час на власний розсуд.
Реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_8 , в порушення вищевказаних нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби. через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, без відповідних дозволів командирів та начальників, за відсутності законних підстав та поважних причин 02.07.2024 самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у АДРЕСА_2 .
Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_4 в період з 02.07.2025 до 13.08.2025, в умовах воєнного стану, незаконно перебував поза межами місця несення служби, а саме місця розташування військової частини НОМЕР_1 проводив час на власний розсуд. не пов?язуючи його з виконанням обов?язків військової служби та без поважних причин.
За час відсутності на службі солдат ОСОБА_6 обов?язки з військової служби за посадою не виконував, в медичні установи не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади або органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, про вчинене ним ухилення від військової служби та про його причини не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 13.08.2025 до моменту його прибуття до органу досудового розслідування.
ОСОБА_6 підозрюється у самовільному залишенні військової частини тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану. тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Так, ОСОБА_4 13.08.2025 добровільно звернувся до Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтаві про вчинене ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України та про намір повернутися для продовження проходження військової служби.
За таких обставин, як зазначає прокурор, у поданому ним клопотанні, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження підлягає закриттю.
В підготовчому судовому засіданні прокурор підтримав заявлене клопотання та просив суд звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч.5 ст.401 КК України, кримінальне провадження за №62025170020006472 від 20.05.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України закрити, зобов'язати після набрання ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України для продовження проходження військової служби.
Підозрюваний в підготовчому судовому засіданні підтримав клопотання заявлене прокурором та просив суд звільнити його від кримінальної відповідальності на підставі ч.5 ст. 401 КК України, надав згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності, зазначив про розуміння ним суті підозри та підстав звільнення від кримінальної відповідальності.
Суд, заслухавши прокурора, підозрюваного, дослідивши матеріали клопотання, дійшов наступних висновків.
Як вбачається з клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він, будучи військової служби за призовом під час мобілізації, перебуваючи на посаді оператора 2 відділення протитанкових ракетних комплексів взводу протитанкових ракетних комплексів 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , в порушення ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. ст. 1, 2 Закону України «Про військовий обов?язок і військову службу», положень Військової присяги, ст. ст. 11, 16, 127, 128, 129, 130, 199, 216 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, 02.07.2025 не одержавши дозволу відповідних командирів або начальників. за відсутності поважних причин, діючи з прямим умислом, а саме усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій. передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від військової служби та з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання своїх службових обов?язків, за відсутності законних підстав та поважних причин самовільно залишив місце розташування підрозділу військової частини НОМЕР_1 у Куп?янськ-Вузловий, Куп?янського району, Харківської області та до 13.08.2025, в умовах воєнного стану, незаконно, постійно перебував поза межами військової частини, проводячи час на власний розсуд, чим вчинив самовільно залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчиненого в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив самовільне залишення військової частини тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України.
07 вересня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України та інших законів України щодо вдосконалення кримінальної відповідальності за злочини проти встановленого порядку несення або проходження військової служби під час дії воєнного стану».
Згідно з ч. 2 ст. 44 КК України звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з ч. 5 ст. 401 КК України передбачено, що особа, яка під час дії воєнного стану вперше вчинила кримінальне правопорушення, передбачене статтями 407, 408 цього Кодексу, може бути звільнена від кримінальної відповідальності в порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, якщо вона добровільно звернулася із клопотанням до слідчого, прокурора, суду про намір повернутися до цієї або іншої військової частини або до місця служби для продовження проходження військової служби та за наявності письмової згоди командира (начальника) військової частини (установи) на продовження проходження такою особою військової служби.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до ч. 2 ст. 285 КПК України особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення.
Згідно з ч. 3 ст. 285 КПК України підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку.
Абзацом 2 ч. 2 ст. 286 КПК України передбачено, що у разі наявності підстави для звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченої частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, прокурор або суд повинен також отримати письмову згоду командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження проходження військової служби таким підозрюваним або обвинуваченим.
Згідно з ст. 286 КПК України до клопотання прокурора повинна бути додана письмова згода особи на звільнення від кримінальної відповідальності, а у разі звільнення від кримінальної відповідальності, передбаченого частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, - письмова згода командира (начальника) військової частини (установи) про можливість продовження підозрюваним військової служби.
ОСОБА_4 13.08.2025 добровільно звернувся із клопотанням до слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харкові) ТУ ДБР у м. Полтава про намір повернутися до військової частини для продовження проходження військової служби.
З долученої до клопотання письмової згоди на звільнення від кримінальної відповідальності, вбачається, що ОСОБА_4 надав прокурору свою письмову згоду на звільнення його від кримінальної відповідальності в порядку ч. 5 ст. 401 КК України.
Відповідно долученої до клопотання письмової згоди військової частини НОМЕР_3 НГУ, командира військової частини НОМЕР_3 НГУ майор полковника ОСОБА_9 , у відповідності до ч. 5 ст. 401 КК України надав письмову згоду на проходження ОСОБА_4 військової служби на вакантній посаді у військовій частині НОМЕР_3 Національної гвардії України.
Відповідно до ч. 3 ст. 288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. У разі закриття судом кримінального провадження та звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у порядку, передбаченому частиною п'ятою статті 401 Кримінального кодексу України, суд своєю ухвалою зобов'язує після набрання такою ухвалою законної сили невідкладно поновити звільнену особу на військовій службі та звільнену особу не пізніше 72 годин зобов'язує прибути до відповідної військової частини або місця служби для продовження проходження військової служби.
Як вбачається з матеріалів клопотання підозрюваний ОСОБА_4 до кримінальної відповідальності за статтями 407,408 КК України не притягався.
Також у підготовчому судовому засіданні підозрюваному ОСОБА_4 роз'яснено суть підозри, підставу звільнення від кримінальної відповідальності та право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави.
Судом встановлено, що підозрюваний цілком розуміє свої права, визначені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 401 КК України, а також наслідки закриття провадження з цієї підстави і надав згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження.
Відповідно до п.2 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 5-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене суд вважає, що оскільки підозрюваний раніше до кримінальної відповідальності за ст.ст. 407,408 КК України не притягувався, виявив бажання продовжити проходити військову службу, за наявності письмової згоди командира військової частини на продовження проходження військової служби останнім, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, підозрюваний ОСОБА_4 підлягає звільненню від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України, а кримінальне провадження щодо нього підлягає закриттю.
Потерпілі у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувався.
В ході досудового розслідування цивільний позов не заявлено.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 401 КК України, ст. ст. 284,285,287, 288, 314, 369, 371 КПК України, суд,-
Клопотання прокурора Харківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за ч. 5 ст. 407 КК України на підставі ч. 5 ст. 401 КК України в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020006472 від 20.05.2025 - задовольнити.
На підставі ч. 5 ст. 401 КК України звільнити підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, для продовження проходження військової служби.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025170020006472 від 20.05.2025 за ч. 5 ст. 407 КК України - закрити.
Зобов'язати командира військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України після набрання зазначеною ухвалою суду законної сили, поновити військовослужбовця ОСОБА_4 на військовій службі.
Зобов'язати ОСОБА_4 невідкладно, але не пізніше 72 годин після набрання цією ухвалою законної сили прибути до військової частини НОМЕР_3 Національної гвардії України для продовження проходження військової служби.
Ухвала суду може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Основ'янський районний суд міста Харкова протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційним судом.
Суддя ОСОБА_1