Справа № 643/15142/25
Провадження № 2/643/6211/25
05.11.2025
05 листопада 2025 року місто Харків
Суддя Салтівського районного суду міста Харкова Сугачова О.О., розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_1 про продовження строку подання відзиву на позовну заяву,
У провадженні Салтівського районного суду міста Харкова перебуває цивільна справа за позовною заявою Акціонерного товариства «Акцент-Банк» в особі представника - Рибалки Дарії Миколаївни до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 16.09.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
04.11.2025 на офіційну електронну адресу суду з боку відповідача ОСОБА_1 надійшло два клопотання про продовження строку подання відзиву на позовну заяву по цивільній справі № 643/15142/25, 2/643/6211/25. Клопотання сформовано 03.11.2025.
Дослідивши клопотання про продовження строку подання відзиву на позовну заяву, суд дійшов до такого.
Згідно із п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники справи мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 174 ЦПК України, при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву
Також, як визначено у ч. 7 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.
Згідно із ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Положеннями ч. 1 ст. 127 ЦПК України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Відповідно до ч. 2 ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Таким чином, законодавець розмежовує поняття строків на «встановлені законом» та «встановлені судом» та відрізняє види звернення з відповідними клопотаннями та терміном їх подання.
Строк на подання відзиву встановлюється судом, отже його поновлення чинним процесуальним законом не передбачено, а положеннями ч. 2 ст. 127 ЦПК України передбачено саме продовження такого строку з врахуванням терміну подання відповідного клопотання до закінчення визначеного судом строку.
Відповідно до ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 182 ЦПК України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань.
Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі.
Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлено - він встановлюється судом.
Стаття 183 ЦПК України визначає загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 ЦПК України, будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити:
1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
2) найменування суду, до якого вона подається;
3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі;
4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника;
5) підстави заяви (клопотання, заперечення);
6) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви (клопотання, заперечення);
7) інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
У порушення вимог ч. 1 ст. 183 ЦПК України, відповідачем ОСОБА_1 не зазначено у клопотанні сторін по справі та їх відомості, визначені п. 1 ч. 1 ст. 183 ЦПК України.
Також клопотання відповідача ОСОБА_1 не містять: найменування суду, до якого вони подаються; зміст питання, яке має бути розглянуто судом; підстави клопотання; перелік документів та інших доказів, що додаються до клопотання; обґрунтування клопотання; інші відомості, що вимагаються цим Кодексом.
Відповідно до ч. 2 ст. 183 ЦПК України, письмові заява, клопотання чи заперечення підписуються заявником чи його представником.
При цьому, абз. 1 ч. 8 ст. 43 ЦПК України передбачає, що якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, на такі документи накладається кваліфікований електронний підпис учасника справи (його представника) відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідач ОСОБА_1 надіслав свої два клопотання про продовження строку на подання відзиву на позовну заяву саме на офіційну електронну адресу суду.
Чинне процесуальне законодавство не забороняє учаснику справи звернутися з процесуальними документами до суду шляхом направлення їх на офіційну електронну адресу суду з обов'язковим скріпленням їх власним електронним цифровим підписом учасника справи (постанова Верховного Суду від 30 березня 2021 року у справі № 530/544/16).
Пунктом 15 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про електронні довірчі послуги» від 05.10.2017 № 2155-VIII передбачено, що електронний підпис - електронні дані, що додаються до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються підписувачем як підпис.
Положеннями ч. 1 і ч. 3 ст. 6, а також ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» від 22.05.2003 № 851-IV передбачено, що для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/335/20 (провадження № 11-361заі20), альтернативою звернення учасників справи до суду із позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами, оформленими в паперовій формі та підписаними безпосередньо учасником справи або його представником, є звернення з процесуальними документами в електронній формі з обов'язковим їх скріпленням власним електронним підписом учасника справи та подання такого документу через електронний кабінет.
У свою чергу у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 03.05.2022 у справі № 205/5252/19 (провадження № 61-1125св22) викладено висновок, що суд може дійти висновку щодо наявності або відсутності електронного підпису на документі на підставі протоколу створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
З аналізу наведених норм права вбачається, що електронний документ має силу оригіналу документа лише за наявності електронного цифрового підпису автора.
14.02.2019 Велика Палата Верховного Суду, переглядаючи справу № 9901/43/19, зазначила, що саме електронний цифровий підпис є головним реквізитом такої форми подання електронного документу. Відсутність такого реквізиту в електронному документі виключає підстави вважати його оригінальним.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі «Станков проти Болгарії» від 12.07.2007).
Таким чином, відповідно до загальноприйнятих правил оформлення документів, підпис є обов'язковим реквізитом будь-якого офіційного документу, який надає йому юридичної сили, підтверджує справжність, правильність, а також відповідальність певної особи за його зміст. Кожна заява, клопотання чи заперечення, повинно бути підписане особою, що її подає, відсутність підпису ставить під сумнів її дійсне волевиявлення.
Однак, вміст додатків обох клопотань відповідача ОСОБА_1 не містять у собі належних доказів їх скріплення електронним цифровим підписом, зокрема протоколів створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису.
Відтак, клопотання не відповідають наведеним вище вимогам чинного законодавства, оскільки відсутній електронний підпис відповідача ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 4 ст. 183 ЦПК України, суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
У зв'язку з викладеним вище, суд вважає необхідним повернути без розгляду два клопотання відповідача ОСОБА_1 , які надіслані ним на офіційну електронну адресу суду, без накладення на них кваліфікованого електронного підпису відповідача, датовані 03.11.2025, отримані та зареєстровані судом 04.11.2025, про продовження строку подання відзиву на позовну заяву.
Керуючись ст.ст. 43, 182-183, 260-261 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Повернути без розгляду ОСОБА_1 два клопотання про продовження строку подання відзиву на позовну заяву від 04.11.2025.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя О.О. Сугачова